Спочатку, за традицією, про приємне. Як відомо, з 10 по 14 червня в штаб-квартирі ЮНЕСКО відбудеться виставка "Петриківський розпис - колір традицій", на якій роботи найталановитіших майстрів і майстринь Дніпропетровщини будуть презентовані всьому цивілізованому світу.
Очікується, що у відкритті експозиції на вулиці Фонтенуа візьмуть участь екс-губернатор, нині віце-прем'єр Вілкул, його наступник в кріслі голови ОДА Колєсніков, а також голова облради Удод. Цікаво, що на виставці планується показати фактично "іменну" для Євгена Григоровича роботу - панно "Удод среди квітів", створене в 1975 році Василем Соколенком. У митній декларації вона числиться за № 11 і оцінена всього в 70 євро.
Немає жодних сумнівів, що як лідер регіонального депутатського корпусу, так і його мальований темперою на папері "колега" справлять на вимогливу євросоюзівську публіку виключно гідне враження. Як і шестеро майстринь із самої Петриківки з ансамблем бандуристів. Колорит національного масштабу, як ви, напевно, знаєте, цінують навіть у Парижі.
Тільки от неприємний нюанс - на відміну від високого керівництва (їм за посадою літаком подорожувати належить) унікальні дніпропетровські "тітки з дядьками" чесатимуть геть не через усю Європу автобусом, зупиняючись на нічліг в самих дешевих кемпінгах.
Залишається сподіватися, що їх цілком природна пожужманість після 2500-кілометрової дороги не надто дисонуватиме з лощеними ликами обласних вождів ... Хоча де наша не пропадала!
Тим часом, на рідній дніпропетровській землі продовжують коїтися цікаві речі. Так, після виходу минулого номера "Популярки" з російськомовною версією відкритого довідкового ресурсу "Вікіпедія" таємничим чином зникла докладна біографія Євгена Удода. Висіла собі кілька тижнів, а потім раптово була видалена через півдоби після помічених нами ляпсусів на "болванці" персонального сайту Євгена Григоровича. З обширних 11 глав, в яких детально оповідалось про знаменні етапи становлення всебічно розвиненої особистості, людини і депутата, який постійно відкриває для себе нові горизонти у творчому розвитку, залишився лише куций обрубок всім відомого офіціозу...
Прикро, їй-Богу. Є навіть підозра, яка межує з упевненістю, що переважній більшості мешканців міста та області, які цікавляться місцевою політикою, так і не вдасться знову оцінити колосальний масштаб особистісного зростання, досягнутий маленьким і напрочуд наполегливим Євгеномм, який виріс в суворій сніжній Якутії. І інші моменти його біографії, які викликають сльози на очах.
Але не біда. І рукописи, як відомо, не горять. Та й комп'ютерні файли до замозтирання на схильні. Однак про це - у наступних числах нашої газети.
Андрій БОГАТИРЬОВ, "Популярна газета"
