App Store Google Play

Родина Вілкулів вирощуватиме свого мера для Дніпропетровська

29.04.2013 13:59

У Дніпропетровській міськраді надзвичайна подія: вперше за три роки на сесію не з'явився «всюдисущий і могутній» секретар міської ради Максим Романенко. На відміну від міського голови Івана Куліченка, який ходив у відпустки, хворів і просто пропускав засідання, якщо там голосувалися політичні питання, Романенко був присутній завжди. Ба більше, за три роки, що минули з останніх місцевих виборів, внаслідок яких власник впливової юридичної кампанії РПГ (Регіональна правова група) осів у керівництві Дніпропетровська, він привчив місцеву «блакитну» більшість буквально ходити строєм і голосувати проекти рішень пачками, не особливо замислюючись над їхнім змістом. Особистий рекорд ведення сесії секретар міськради поставив восени 2012 року, коли більше п'яти десятків організаційних і фінансових питань, а також добра сотня земельних були прийняті за 26 хвилин.

І от сталася подія, яка призвела до чогось, досі небаченого. Колеги з «Популярної газети» безпомилково вказали на причину таких різких дій - призначення одним з перших заступників міського голови Дмитра Ковальова (на другому фото - з «папєрєдніком» Ігорем Циркіним). Проаналізувавши причини й можливі наслідки події, погодимося: причин для демаршу в пана Романенка було більш ніж достатньо. Адже саме Максим Володимирович дав старт політичній кар'єрі Дмитра Анатолійовича.

В сучасній структурі міської влади у Дніпропетровську єдиною людиною, яка впливає на розвиток подій лише формально, є міський голова Іван Куліченко. Спочатку ще перед місцевими виборами 2010 року беззмінного мера й любителя ходити «між крапель» регіонали поставили перед жорстким вибором: або ти припиняєш свою показову безпартійність і далі мер, або мером буде інший, партійний. Урочисте вручення партквитка, втім, не забезпечило Івану Івановичу жодних важелів впливу - одразу після виборів безпосереднє начальство (адміністративне й партійне водночас) «підсадило» до міського голови секретаря у особі Максима Романенка, та ще й підперла потенційним наступником в особі «другого першого заступника» Ігоря Циркіна.

Не слід забувати і про миттєву відставку Куліченка з посади голови Асоціації міст України - всеукраїнської ради мерів, яку Іван Іванович очолював з моменту її створення майже 10 років. За дивним збігом змінив Куліченка в якості «головного мера України» ... Вілкул. Щоправда, не Олександр Юрійович (він, хоча і швець, і жнець, і на дуді грець, а все ж не мер), а його батько Юрій Григорович - мер Кривого Рогу.

Вибори до Верховної Ради мали б піднести обох перших замів до рангу народних депутатів. І хоча Анатолій Крупський очікувано «оступився» на кандидаті від Віктора Пінчука Якові Безбаху, все одно пішов на підвищення - до обласної адміністрації. Вакуум з перших заступників був частково заповнений Володимиром Мелещиком, якому, втім не довірили керувати найбільш ласими шматками міського «пирога»: департаментом корпоративних прав та правового забезпечення та департаментом взаємодії з правоохоронними органами натомість передали в його відання заздалегідь проблемний в умовах бюджетної кризи фінансово-економічним департамент. Очікування появи фігури, яка б мала стати головним розпорядником бюджетних потоків й усіляких дозволів, дещо затяглося. І от 24 квітня стався справжній вибух, який суттєво змістив вектори і силові поля прийняття рішень.

Ні для кого не секрет, що на посаду першого заступника міського голови Максим Романенко мав свою кандидатуру - вірного товариша і колеги Олександра Величка, який наразі очолює Департамент корпоративних прав та правового забезпечення. Єдиним серйозним опонентом Величка до останнього вважався керівник Департаменту взаємодії з правоохоронними органами, мобілізаційної та оборонної роботи і з питань надзвичайних ситуацій Олександр Свіренко. Останній - креатура всюдисущого колишнього заступника голови ОДА, а нині народного депутата Івана Ступака. Про серйозність намірів щодо контролю над усіма гілками влади, зокрема, силовими відомствами з боку Ступака Дніпроград вже повідомляв неодноразово.

Але обоє потенційних «контролерів» міської ради отримали здоровецького відкоша від родини Вілкулів. Ключову посаду, яка контролює не лише силові відомства, а й найголовніші активи територіальної громади - міську землю й нерухоме майно - отримав ... колишній особистий помічник Юрія Вілкула за часів головування останнього у Дніпропетровській облраді. Віце-прем'єр з регіонального розвитку неодноразово нагадував, що руку на пульсі «свого» регіону тримає. І от, коли цей пульс небезпечно зачастив, застосував укол адреналіну.

Дніпропетровщина, як деякі вважають, з часів Кучми-Лазаренка, а насправді набагато давніше - країна в країні. І якщо на державному рівні терміни «родина» і «папа» асоціюються з прізвищем Янукович, то на окремому взятому «феоді» - з прізвищем Вілкул. З певного часу тут замість слова «губернатор» навіть говорять просто «вілкул». От, наприклад, Дмитра Колєсникова призначили головою Дніпропетровської ОДА - за «київською» версією. Для місцевих він - поточний вілкул нашої області. А якщо згадати про зареєстровану торговельну марку, то одразу можна визнати: Дмитро Ковальов - made by VILKULTM. Він - людина наближена безпосередньо до «родини». І поки у Києві наш колишній Вілкул намагається знайти шляхи до «родини» Януковичів, «рєшать вопроси» у Дніпропетровську буде людина з «родини» Вілкулів.

Але не слід вважати, що Дмитро Ковальов - випадкова фігура, що попала на цю посаду виключно завдяки особистим чи родинним зв'язкам. Сьогоднішній опонент Максима Романенка вийшов із його юридичної фірми й пройшов стрімкий шлях переможця.

Спочатку, з подачі самого Романенка, Ковальов обійняв в управлінні протокольних заходів посаду начальника відділу з питань забезпечення роботи Дніпропетровської обласної ради. Саме там молодий юрист і зійшовся з Вілкулом-старшим, тодішнім головою облради.

Після підготовки паперів були дві сходинки у адміністративно-керівному апараті: спочатку заступника голови Дніпропетровської РДА, потім - заступника і голови Царичанської РДА. Саме там Дмитро був оцінений уже і центральною владою - з рук Азарова він отримав не тільки відзнаку Кабміну, а ще й орден «За заслуги» ІІ ступеню. Заслуги, треба визнати, не вигадані: менше ніж за два роки Ковальов вивів мальовничий, але донедавна депресивний Царичанський район з 13 на 2 місце в області за рівнем соціально-економічного розвитку! І при цьому людина має затребуваний в середовищі біло-блакитних талант залишатися в тіні своїх патронів і сумлінно працювати, не забуваючи при цьому «родинний» інтерес.

З огляду на останнє, кадровий хід Олександра Вілкула, який суттєво потіснив сфери впливу його молодших партнерів Романенка і Ступака, виглядає не лише тактичною, а й стратегічною перемогою, адже в перспективі за два роки Ковальов не лише освоїться в дніпропетровських владних коридорах, а й отримає необхідні досвід і підтримку в якості кандидата на посаду міського голови. В тому, що Куліченко - не вічний після останніх виборів сумнівів, здається, не залишилося. А тут - нате, тримайте: молодий, незаплямований, організатор, менеджер, з міськими справами обізнаний. А до того ж не радикал, не дай боже, не опозиціонер і не «донецький», чого так не люблять останнім часом у Дніпрі.

Кому ж дійсно можна розслабитись, так це Іванові Куліченку. З огляду на вибір потенційного наступника, міський голова Дніпропетровська точно спокійно досидить свій термін, у чому ще тиждень тому сильно сумнівався. Адже, для того, щоби вирости до безсумнівного кандидата-переможця, Ковальову будуть потрібні дві речі - час і Куліченко. Отже, Іван Іванович не просто «добуде» свій термін з дозволу партійного керівництва, а ще й «поділиться досвідом і навичками», а насамкінець «благословить наступника» якщо не під час висування, то вже в ході передвиборчої боротьби. Та і боротьби як такої можна буде вдало уникнути, адже «обожнюваний народом» мер добровільно передасть владу і терпляче прийме терновий вінок «папєрєдніка».

Одним словом, «всюдисущий і сонцесяйний», за тоном релізів прес-служби обласної адміністрації Олександ Вілкул переформатував владне протистояння в місті. Замість трикутника Куліченко-Романенко-Ступак схема стала до горя простою: Людина Вілкулів і всі решта. Та от чи погодяться ці решта на свої не перші ролі - покаже час.

ФОТО - Сергій ІСАЄВ

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Український літак був збитий іранською зенітною ракетою російського виробництва - ця інформація спецслужб та військових США ставить Зевладу перед простою дилемою.Або вимагати законного розслідування і...
В той час коли світові держави виходять з різних угод по скороченню озброєння та нарощують свою військову міць, готуючись відстоювати свої національни інтереси в будь якій частині світу, Україна навпа...
Максим Мірошниченко

У чомусь ми - вже Європа

Україна - це маленька країна. Маленька країна, яка знаходиться на території другої за площею держави Європи. З 2014-го року приблизно 10% території України знаходиться під управлінням Росії. А з ураху...
Коли запитуєш у різних куточках України - кого Ви знаєте з відомих людей пов'язаних з нашим містом Дніпро? Відповіді різні - Брєжнєв, Кучма, Бловатська, Катерина Друга, Петровський,.... ( дуже рідко з...