App Store Google Play

Історики: українці не бачили різниці в окупації Сталіна та Гітлера

09.04.2013 18:52

9 квітня в медіа центрі «ДНІПРО ПОСТ» відбулася прес-конференція «Між Гітлером і Сталіним: жителі Дніпропетровщини в роки Другої світової війни», у якій взяли участь відомі історики.

Зокрема, доктор історичних наук, професор кафедри історії України Дніпропетровського національного університету Олександр Нікілєв наголосив на тому, що радянська влада кинула людей і наказала знищувати все, щоб не дісталося ворогові.

«Розповіді про жахіття німецької окупації - розповсюджений міф. Німці досить лояльно поставилися до українського населення: продовжили працювати заводи і колгоспи. Вони знищили частину комуністів, а всі інші продовжили жити при нацистському режимі. Тому, по суті, життя під час німецької окупації продовжилося. Сталінський і Гітлерівський режим за своєю суттю схожі. Навіть партії називалися однаково, вони були соціалістичними. Тому народ, особливо в перший час перебування німців в Україні, особливої різниці не спостерігав» - зауважив поважний вчений.

Кандидат історичних наук, директор Всеукраїнського інституту вивчення Голокосту «Ткума» Ігор Щупак також не вбачає особливої різниці між Гітлером і Сталіним, між двома тоталітарними режимами, під якими перебувало не тільки населення Дніпропетровщини, а й усієї Радянської України.

Історик звернув увагу на роботу свого колеги, професора Владислава Гриневича «Неприборкане різноголосся. Друга світова війна и суспільно-політичні настрої в Україні в 1939-1941 роках», у якій, на думку пана Щупака, добре проаналізовано все, що відбувалося і який настрій був у населення.

«Український народ, який знищували голодом в 1933 році, народ який страждав від масовий репресій 1938 року і від всіх експериментів Радянського Союзу, не міг захищати ту владу, яка зробила таке з народом. Не випадково близько 90% населення України не пішли в евакуацію, а залишилися на окупованій території і очікували приходу німецьких військ,» - нагадав директор центру «Ткума» про настрої справжніх українців.

Ще один з учасників прес-конференції, доктор історичних наук, професор, зав. відділом Інституту української археографії та джерелознавства НАН України Віктор Брехуненко зазначив, що в умовах спочатку радянської, потім німецької і знову радянської окупації на перше місце виходили не ідеологічні уподобання, а просте питання - як вижити в цих нових умовах.

«У перші місяці населення сподівалося, що так званий «новий порядок» буде для них кращим, ніж ті жахи, які вони пережили в сталінські часи. Останні дослідження, які проводять українські історики, показують, що населення само допомагало німцям відновлювати фабрики і заводи для того, щоб працювати і чимось годувати своїх дітей. Спільно з німецькими органами влади працювали українські управи, які опікувалися гуманітарною сферою. Вони були створені по всій Україні. Українські націоналісти навіть розглядали ці органи влади як прообрази органів влади майбутньої української держави. У Дніпропетровську ці управи працювали дуже успішно: працювали всі школи, 4 інститути, 8 лікарень, поліклініки, дитячі будинки та комітети взаємодопомоги. Цими управами відновлювалися цілі підприємства і створювалися робочі місця,» - нагадав професор Брехуненко.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Український літак був збитий іранською зенітною ракетою російського виробництва - ця інформація спецслужб та військових США ставить Зевладу перед простою дилемою.Або вимагати законного розслідування і...
В той час коли світові держави виходять з різних угод по скороченню озброєння та нарощують свою військову міць, готуючись відстоювати свої національни інтереси в будь якій частині світу, Україна навпа...
Максим Мірошниченко

У чомусь ми - вже Європа

Україна - це маленька країна. Маленька країна, яка знаходиться на території другої за площею держави Європи. З 2014-го року приблизно 10% території України знаходиться під управлінням Росії. А з ураху...
Коли запитуєш у різних куточках України - кого Ви знаєте з відомих людей пов'язаних з нашим містом Дніпро? Відповіді різні - Брєжнєв, Кучма, Бловатська, Катерина Друга, Петровський,.... ( дуже рідко з...