App Store Google Play

Carthaginem esee delendam

26.02.2013 18:07
Перш ніж говорити про невідповідність стандартам та про прояви порушень прав людини на Дніпропетровщині, в даному випадку на прикладі протиправних засуджень та затримань громадян, ми маємо зрозуміти причини цього явища, а вже потім прогнозувати наслідки та шукати шляхи покращення існуючої ситуації.

Навіть на прикладі наведених мною справ ми вчергове пересвідчимось, що в Україні як не було так і не має справедливого правосуддя. Чи то стосується гучних справ, чи мова йде про дрібні адміністративні порушення. І не секрет, що в тюрмах сидить багато людей вина яких сумнівна.

Найперше ж зазначимо, що згідно ст. З Конституції України «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
А права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження та забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави»!

Виходячи з положень Основного Закону України, ми живемо в правовій державі і всі наші права забезпечені державою. Парадокс, але і тюрма народів СРСР теж славився доволі демократичною Конституцією. І це не єдина подібність між тією і нинішньою «незалежною державою». Тепер як і в часи «розвиненого соціалізму» запросто можливо опинитися за гратами за злочини, які ти не здійснював.

Перший приклад - нині призабута історія 52-рiчного павлоградця Ігоря Рижкова, яка почалася ще у далекому 1988 році з засудження «винного» до найвищої на ті часи міри покарання - розстрілу - за 8 епізодів убивств, зґвалтувань, замахів на зґвалтування дівчат. Тільки диво та позиція одного з суддів Верховного суду СРСР врятували життя тоді ще молодого чоловiка...

Засуджений в часи СРСР, на волю Рижков вийшов на 7-році Незалежності України, відбувши 10-ть років ув'язнення.

На той момент на ньому залишалось три епізоди згвалтувнь, але вже без убивств. За п'ятьма іншими вже засуджено пологівського маніяка Сергія Ткача, «за нововиявленими обставинами». Проте жоден зi слідчих, прокурорів, суддів, хто відправляв, як виявилось, ні в чому не винного Рижкова на смерть, досi до відповідальності не притягнутий.

До того ж звинувачення в згвалтуваннях з Рижкова не зняті до сих пір.

У відповідь на публікації ЗМІ про долю Ігоря Рижкова Генпрокуратура відписалася тим, що вживаються заходи щодо встановлення осіб, причетних до незаконного притягнення до кримінальної відповідальності і засудження Ігоря Рижкова за злочини маніяка Сергія Ткача. Але ж для такого «встановлення» достатньо одного дня, адже збереглися і обвинувальний висновок, і вирок дніпропетровського обласного суду, і постанова Верховного Суду України, де чорним по білому зафіксовано прізвища всіх «героїв». Але закон, як дишло...

Друга резонансна справа, на яку я звернув увагу - вбивство місцевої студентки Каті Криворучко, яку 18 грудня 2008 знайшли сильно побитою (через 4 дні дівчина померла). За цей злочин до 12-річного ув'язнення засуджено жителя Підгороднього Андрія Калітку та його друга - Андрія Лазарєва. Однак жодного незаперечного доказу того, що вбивство скоїли саме ці юнаки у правоохоронних органів немає. З матеріалів справи, наданих мені адвокатом Калітки, Громовим чітко видно, що доказів того, що вбивство студентки скоїли саме ці хлопці немає, крім того, що Лазарєв під сильним психологічним тиском в чомусь зізнався. От тільки екс-прокурор області сказав як відрізав: якщо суд постановив, значить так і є.

А те що Кримінальному кодексі є стаття «Свідомо неправосудне рішення», наші органи прокуратури напевне і не підозрюють?

На думку не міг не спасти принцип радянської правової системи кінця 30-років минулого сторіччя: «Был бы человек, а мы статтю найдем» Навіть по цим двом справам можна зробити перший висновок: з того часу мало що змінилося!

... Окрім всього, у справі Калітки-Лазарєва відсутні факти провини хлопців, всі звинувачення засноване на показах двох сумнівних свідків (вони знаходились на доволі великій відстані від місця вбивства і путались під час показів) і на умовиводах слідчого. Головний аргумент - Лазарєв зізнався у скоєному. Ще одним цікавим фактом є відмова слідства перевірити роздруківку телефонних розмов з мобільного вбитої, відмова слідства опитувати свідків, яких знайшли адвокати Калітки провівши власне розслідування.

...Як що керуватися логікою прокурора Дніпропетровської області і судити людей тільки на підставах свідчень осіб в суді то хоч сьогодні можна арештовувати одного з суддів Апостолово, якого в цьому невеликому містечку майже у відкриту називають... маніяком, звинувачуючи у чисельних згвалтувннях. Низка місцевих жителів хоч сьогодні готові свідчити проти судді в суді, посилаючись на слова потерпілих...

Варто почитати вирок Ігореві Рижкову ще радянських часів і вироки засудженим жителям Дніпропетровщині за тяжкі злочини в наші часи - це відомі справи вищенаведена справа Калітки, - справи Лазарєва, Максима Орлова, Олександра Козлова, як впаде в очі їх спільна особливість. І тоді, і зараз, вчитавшись у ці тексти, правозахисники і юристи не знаходять жодного незаперечного доказу провини підсудних - як експертного, так і речового. Наведені приклади більшої чи меншою мірою освітлені в пресі. Наступний же приклад - раніше не відомий - це один з моментів буднів містечка Апостолово. Ця справа і справді буденна, але ще більшою мірою характерезує «професіоналізм» правоохоронних органів «дотримання прав людини» в глубинці на прикладі дрібніших справ і, відповідно, повну безправність простого «трудового люду». На цій справі ми зупинимось детальніше, щоб ще й дати читачу можливість посмакувати усі деталі безчинств влади.

Чотири роки ув'язненя. В саме такий термін вилилась риболовля на ставку№6, що біля села Димитрово, для 28-річного місцевого жителя Андрія Сарікова... Більше ніж п'ять років тому судді Апостолівського районного суду засудили місцевого мешканця, за збитки в 900 гривень, нібито нанесені «орендарям» з ПАТ «Криворіжрибгоспу», до такого тривалого терміну ув'язнення.

«Затримали Сарікова охоронці ставка, біля села Михайлівка Апостолівського району, зловили з сіткою «на гарячому». Цитую слова Сарікова з цього приводу:

«Тримали на прив'язі, як собаку з вечора до самого ранку... попередили про затримання дільничого і опера та чекали до ранку, поки риба наб'ється у сітку. А зранку приїхав опер. «Розписуйся», - говорить, - «зізнавайся, бо додому можеш не потрапити». Саріков тоді підписав і протокол затримання і інші протоколи, визнаючи свою вину перед «орендарями»... Втім це не врятувало чоловіка від довгих років ув'язнення. Проявивши гідну подиву принциповість, апостолівські судді не стали розбиратись в деталях, як власне і працівники райвідділу міліції, що вели справу. Хоча треба було. Бо я вдалося нещодавно з'ясувати, ставок, на якому попався Саріков, ані у власності, ані в оренді «Криворіжрибгоспу» не знаходився. Враховуючи це, неважко зробити перший висновок: «орендарі» не мають жодного законного права вирощувати рибу на ставку№6. Згодом нам вдалося з'ясувати і те, що акціонерне товариство вирощує рибу на восьми ставках і тільки на два з них існує легальний договір оренди. Але це все не заважає представникам «Криворіжрибгоспу» вирощувати рибу ще й найнявши приватну службу охорони, тим самим захищаючись від проникнень «місцевих зайд».

Історії з арештом і засудженням Сарікова відбулася більше ніж 5 років тому, але з того моменту у відносинах селян і Апостолівської районної влади нічого не змінилося. Як запевняють нас селяни: бідністть штовхає людей до відчаю, а відчай на бракон'єрство.

Останній такий відомий випадок стався наприкінці цього літа.

Як повідомили нам у Апостолівському районному управлінні УМВС в Дніпропетровській області 27 серпня 2012 року в райвідділ міліції звернувся директор ПАТ «Криворіжрибгосп» з черговою заявою, про кражу риби з ставка №8.

Внаслідок дослідчої перевірки працівникам міліції вдалося встановити, що «крадіжку вчинили двоє мешканців Апостолівського району, - Михайло Фурманчук і неповнолітній Соколовський Валентин». Далі у матеріалах справи йдеться про їх затримання працівниками охоронних структур рибсільгоспу, і про те, що «вчиненню матеріальної шкоди в 280 гривень підприємсту вдалося запобігти».

Справу про вчинення злочину заведено працівниками Апостолівського райвідділу міліції, а затриманим хлопцям вже нібито оперативно натякнули, що все може закінчитися погано, «тож треба думати, як жити далі»...

І все це могло б бути смішним, якби би не було так сумно за професіоналізм наших правоохоронних органів, які не перевірили чи знаходяться ставки в оренді. Або ще більш сумно через те, що правоохоронці можливо покривають незаконний бізнес та ще й «збивають» гроші з селян - в чому і запевняють нас жителі навколишніх сіл.

... Вже зараз, одне ми можемо стверджувати з впевненістю: чиновникам в райцентрі добре знають, що ніяких договорів на оренду згаданих ставків не існує в природі.

Так у відповіді на інформаційний запит стосовно оренди ставка №8 (на якому були затримані громадяни Фурманчук і Соколовський і який теж, як і інші ставки знаходиться за межами села, а значить не перебуває не балансі сільської ради, а у районної влади), говориться, що відомостей щодо договорів оренди даного водного об'єкту в райдержадміністрації немає. «Не має інформації про оренду і у відділі держкомзему Апостолівського району», - про це повідомив начальник відділу держкомзему району Лепеха.

На користь версіїм - «корумповані правоохоронці прикривають брудний бізнес», свідчить і останнє рішенняДніпропетровського апеляційного суду. 28 листопада суд відхилив апеляцію на порушеннякримінальної справи проти двох молодих людей, жителів с. Михайловка Апостоловского району, які в серпні 2012р. (цитата з обвинувального висновку) «маючи намір викрасти чуже майно, таємно, виходячи з корисливих мотивів, викрали 28 кг риби карась».

І як випливає з обвинувального висновку, ставок №8, на якому була виловлена риба, належить приватному акціонерному товариству(ПАТ) «Криворіжрибгосп!»

Але нам, в свою чергу, від джерела в держкомземі, вдалося отримати схему земель водного фонду в Апостолівському районі, враховуючи дані якої ми отримали ще одне підтвердження вищенаведеній гіпотезі. Офіційно в оренді «Криворіжрибгоспу» знаходиться лише два ставки з восьми. Але восьмий і шостий ставок до них не відносяться.

Але ж стаття 125 Земельного кодексу чітко говорить, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації у відділі держкомзему! А якщо немає власника - немає постраждалої сторони, тобто справа порушена незаконно. Ці слова стосується і справи засудженого раніше Андрія Сарікова».

Аналізуючи дотримання прав людини на Дніпропетровщині, варто звернути увагу і на останні гучні події в місті Новомосковськ.

Мешканців Новомосковська - Віталія Полуєва та Миколу Кулебу затримали 16-го жовтня минулого року. Інкримінуючи вбивство. Перший підписав зізнання в той же день, Микола - згодився лише на 10-й. За словами адвоката одного з хлопців - їх примусили це зробити. Вбивсто 27-річного місцевого жителя Володимира Турінова записали на рахунок Віталія Полуєва, брата якого затримали за пів-року до цього вбивства - підозрюючи у нападі з в використаннями холодної зброї на групу молоді в місцевому парку. В цій справі важко відразу зрозуміти винен чи не винні і Микола і Віталій, але, що у слідства прямих доказів вини хлопців немає - майже факт.

Півтори доби після затримання рідні хлопців нічого не знали про їх долю, весь цей час відбувалася буденна робота міліціонерів, яка підпадає під 2-статтю Конвенції з прав людини: Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Це рівною мірою стосується і інших наведених вище і нижче справ.

Ще дві справи на які я звернув увагу аналізуючи стан дотримання прав людини - це зовсім свіжі справи, які зараз «на слуху»: справа так званих дніпропетровських терористів та справа голови Зачипилівської райради Харьківської області Олега Токара.

Стосовно справи «терористів» виходячи з матеріалів судових засідань і показів головного, за версією слідства, терориста Віктора Сукачова вина ще двох підсудних - Реви і Просвіріна лише в тому, що вони були знайомі з Сукачовим.

Ні Рева, ні Просвірнін не визнають своєї причетності до терактів. Лев Просвірнін повідомляв у суді, що під тиском слідчих був змушений обмовити себе в перші дні після затримання. Це дало привід обвинуваченню стверджувати, що Просвірнін написав явку із повинною, тобто зізнався у злочині. Хоча у протоколі затримання, оголошеному у суді Просвірнін вказав, що не причетний до терактів..

На останньому судовому засіданні Просвірнін розповів, що йому пропонували обмовити і Дмитра Реву: «Мені сказали: якщо нічого не розкажеш про Реву, то ти сядеш, а він вийде. Але про Реву мені нічого було сказати». Просвірнін вказував, що був знайомий із Ревою (їхні батьки дружать), проте не підтримував з ним ніяких стосунків.

Справа екс-голови Зачепилівської райради Харківської області Олег Токара цікава іншим, який на автомобілі Мitsubishi Рajero 30 листопада спровокував масштабну дорожньо-транспортну пригоду в Дніпропетровську, внаслідок якої 51-річний водій автомобіля Мersedes-Вenz 190, колишній військовий загинув на місці.

В дніпропетровському ДАІ майже відразу після ДТП заявили, що водій автомобіля Мitsubishi Рajero був у стані алкогольного сп'яніння. На цьому наголошують і свідки у справі Втім висновок судово-медичної експертизи виявились на користь Токара. Щоправда аналізи у Токаря взяли лише через 7 годин після ДТП. До того він лежав в лікарні під крапельницею, а слідчого МВС до нього не допускали люди спортивної зовнішності. В підсумку кров у Олега Токара довелося брати за допомогою «Беркута», бійці якого розчищали палату від спортсменів. Ще одним цікавим моментом у справі є те, що адвокатом Токара є ніхто інший, як Дмитро Дубцов - адвокат іншого горе-водія Дмитра Рудя - сина прокурора района Дніпропетровська. Нагадаю, що Рудя-молодшого засудили до 5-ти років ув'язнення, але потім тишком-нишком випустили на волю «за станом здоров'я». Наші джерела в правоохоронних органах висловлюють впевненість, що і Токар теж стараннями Дубцова скоро може опинитися на волі. Справа лише в заплаченій ціні - це відома практика не лише дніпропетровських судів. Тим більше брат Олега Токара - мер міста Нікополь. А люди такого статусу та ще й з партійним квитком ПР у кишені, як правило, мають всі можливості зам'яти справу.

В цьому контексті українці прекрасно пам'ятають один з найбільш приголомшливих випадків вт історії країни: справа про жорстоке вбивство директора авіакомпанії Крунк Василя Кривозуба. Головний обвинувачений в організації цього злочину - син голови Укравтодору та наближеного до Президента Януковича чиновника Володимира Демішкана Сергій - отримав умовне покарання.

Настільки м'який вирок було винесено напередодні 2012 року Баришівським райсудом Київської області.

Сергій Демішкан отримав покарання умовно, незважаючи на те, що раніше повністю визнав свою провину і показав, де
перебуває труп. Йдеться про злочин, який було скоєно ще в
листопаді 2007 року. Тоді в Києві було викрадено і убито 62-річного Василя Кривозуба, директора авіакомпанії Крунк, ветерана афганської війни його втопили в каналі під Вишгородом, прив'язавши до спини чавунну батарею

За даними слідства, Демішкан безпосередньо брав участь в організац вбивства і прокричав ще живому Кривозубу на прощання: «Передавай привіт Кусто!»

Можна наводити ще багато прикладів, коли винні у злочинах люди уникали покарання завдяки сліпій Феміді і безліч випадків, коли невинні люди роками гнили у в'язниці. Можна дуже довго апелювати до совісті суддів шляхом численних мітингів, пресі і далі цитувати статті Конституції порушені суддями, прокурорами та міліцією, але від того нічого не змінюється. Останній приклад акцiя протесту під стінами Генпрокуратури та адмiнiстрації Президента України нещодавно проведена родичами Андрія Калітки, Максима Котляра, який за таких же, щонайменше сумнівних, обставин отримав довічне ув'язнення начебто за вбивство подружжя дніпропетровських пенсіонерів, згаданий нами на початку матеріалу Сергій Рижков та ще декілька громадян чиї діти теж знаходяться за гратами. Була якась реакція влади на цю акцію? А на інші подібні, які проводили правозахисники за останні три роки?

Отже висновок напрошується сам собою: без зміни не тільки антинародної влади, але і системи влади успадкованої з часів СРСР нічого в Україні не зміниться на краще.

Дуже доречно привести вислів, який належить державному діячеві Стародавнього Риму Катонові Старшому (234-149 до н. е.): «А втім, я думаю, що Карфаген повинен бути зруйнований!»*

Справа за громадськістю! В же який спосіб можна змінити цю прогнившу систему?... Ви знаєте, що право на акції непокори гарантовані Конституцією? І такі дії громадян мають стати першим кроком до створення правової, справді демократичної держави з всеохоплюючою системою народовладдя!

*Карфаген - місто-держава на півночі Африки, політичний і торговельний ворог Риму). Цими словами виражають наполегливу вимогу знищити ворога або подолати перешкоду (часто цитується латинською мовою: Carthaginem esee delendam).

Новомосковськ

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


4 роки тому Дніпро позбувся тягаря гріхів і злочинів одного з організаторів Голодомору та офіційно став Дніпром.З тих пір навіть затяті противники узаконення цієї народної назви забули й згадувати про...
Юрій Фоменко

Біля річки Жовтої

1648 року, вночі з 15 на 16 травня, військо Речі Посполитої вишикувалося для здійснення маршу до урочища Княжі Байраки ...Чим була та битва під Жовтими Водами? Початком визвольної війни? Початком бурж...
Олександр ВАЙС

Окупація

Окупація завжди починається з брехні. Певною мірою окупація і є брехнею. Довгими й марними намаганнями називати речі тим, чим вони не є і привласнюванням їх тими, кому вони ніколи не належали. Наш вип...
Колись Чорний ліс тягнувся від Карпатів до Дніпра, а Голубий ліс на Січеславщині займав майже повністю Петриківський, Царичанський, Магдалинівський, Новомосковський та Павлоградський райони.Про що сві...