App Store Google Play

Аватари

17.01.2013 11:31
Владімір - у минулому скінгед-романтик. Цієї осені чеські друзі везли мене після зйомок вулицями Брно, і один з них сказав: "Бачив отой плакат з татуйованим чоловіком?".

Я відповів, що так, але не встиг прочитати, що він рекламує. "Себе, - сказали мені. - Це політична реклама, він у нас кандидат у президенти країни. Ми всі збираємося голосувати за нього". "Тому що він татуйований?" - запитав я. "Тому що він класний, - була відповідь. - І він наш".

Ні, Владімір не був ідейним скінгедом - його приваблювала сила вулиць, енергія натовпу. Він не любив насильства, що скінгедам аж ніяк не притаманно. Він мріяв направити скінгедів у потрібне русло, дати їм правильну мету і цінності. За пацифізм Владіміра били.

Били, намагаючись перевиховати, свої, тобто його ж таки неформальні побратими. Увечері скінгеди заряджали колотнечі прямо на затишних вуличках Старого Міста у Празі.

Спершу всі разом пили багато пива, головний скінгедський наркотик, потім слухали ска і рокстеді: чеські скіни не були расистами. Мені хочеться в це вірити. Владімір був щасливий. Зокрема, й тому, що молодий.

Віктор - навпаки - ніколи не знав, що таке атмосфера великого міста. Діти, що народжуються й виростають у робітничих селищах, бояться людей і міських еспланад. А ще він ніколи не слухав "Skrewdriver". Ті теж спершу не пропагували расизм. Щиро кажучи, Віктор узагалі слухав дуже погану музику.

У дитинстві Владімір відвідував приватні уроки живопису, цікавився театром. Віктор, як і всі радянські хлопчики, мріяв стати космонавтом або начальником.

Щоб зберегти свою неформальну самостійність і вірність обраним ідеалам, Владімір стає робітником.

Небажання горбатитися на шахті формально забирає в юного Віктора свободу.

Владімір заробляє собі на навчання в університеті, закінчує юридичний факультет і згодом стає доктором права.

Віктор також обирає правничий фах. Його освіта сягає навіть членства у Каліфорнійській міжнародній академії науки, освіти, індустрії та мистецтв. Як виявиться пізніше, такого наукового закладу не існує. Проте Віктору на це плювати, він уже кілька років як професор.

При цьому він установив власну альтернативну форму написання самого слова "професор". Ну, ви знаєте, яка вона.

Владімір з його педагогічною практикою в універі, потягом до сценічної музики, з портретом композитора Богуслава Мартіну на руках і розп'яттям Христа на грудях, а головне - з 25 тисячами доларів бюджету, проводить цілком непогану президентську кампанію.

25 тисяч зелених - рівно стільки з'їдає єнакіївський зубр за один обід. Чужі композитори, демократія, підтримка молоді і мережевих жителів - саме те, що найменше цікавить його після їжі.

Пам'ятаючи про свою щасливу молодість, Владімір лякає комуністів люстрацією і легалізацією канабісу. Віктор у знак пам'яті про власне пролетарське дитинство побудував десятки оздоровчих санаторіїв у Криму, Карпатах та інших заповідних місцях.

Його мета - довести їхню кількість до сотень. Він уже нічого не боїться. Слово "сім'я" за новими правилами української мови слід писати з великої - Сім'я.

Владімір програв вибори, Віктор уже з десяток років на коні. Якби Владімір виграв, їм із Віктором, цілком можливо, одного дня довелося б зустрітися на офіційному рівні. Про що б вони говорили? Віктор і без того говорить украй погано.

"Чехія - маленька країна з великими пивними традиціями, - намагається поставити крапку в цій історії мій знайомий, заробітчанин із Праги. - Пересічний чех щовечора випиває до десяти літрів пива. Що може діятися в чеських пивних головах? От у нас би номер з фріком на президентських виборах не пройшов".

Фріком він називає Владіміра. Останнє звучить, як образа: після українських телевізійних пик живе розписане обличчя цього чолов'яги здається мені не просто симпатичним - воно красиве.

Я подумки перебираю світлі образи вітчизняних урядовців. Віктора, відколи він став президентом, усе частіше зображують на іконах. Але це йому не дуже допомагає.

У чому мій празький заробітчанин таки має рацію, то це в тому, що чехи і справді не люблять жодних експериментів над собою. До того ж вони з гидливістю уникають голосних патетичних слів. Таких, як, наприклад, "батьківщина".

Проте саму по собі батьківщину вони люблять. І більшості з них вона здалася надто цінною, щоб довірити її першому-ліпшому татуйованому викладачеві музики. Хай, може, й театралу. І навіть якби Владімір виграв ці вибори, у них із Віктором все одно не знайшлося б нічого спільного, крім посади.

Бо в колишніх скінгедів я вірю, а в колишніх гопників - ні.

ТСН

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Андрій ДЕНИСЕНКО

Розрита могила

У Новоолександрівці під Дніпром - нова ілюстрація до відомого Шевченкового віршу. Під виглядом і прикриттям археологічного дослідження по варварськи знищено 5-тисячолітній курган. Усі розкоп...
Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...