App Store Google Play

Чудотворна ікона Холмської божої матері незабаром у Дніпропетровську

22.10.2012 09:18

Наприкінці жовтня 2012 року до Дніпропетровська прибуває Холмська чудотворна ікона Божої Матері. Перебуватиме вона також і у Свято-Духівському храмі Київського Патріархату.

За твердженнями вірних православної церкви, ікона допомагає матерям, які страждають від своїх дітей, жінкам, які хочуть народити, та не можуть через проблеми зі здоров'ям.

У суботу, 27 жовтня, о 13:00 відбудеться зустріч Холмської ікони Божої Матері та служіння Акафісту до пресвятої Богородиці на площі біля театру ім. Т. Г. Шевченка.

До Свято-Духівського храму святиня прибуває у неділю, 28 жовтня, о 18:00. У цей же час розпочнеться спів Акафісту до Богородиці Холмської за участі духовенства міста.

Під час Богослужіння віруючі матимуть змогу приклонитися до ікони. Перебуватиме вона у храмі до 17:00 вівторка, 30 жовтня.

Українська православна церква запрошує всіх православних вірних до Свято-Духівського храму, що на просп. Металургів, 43, аби разом поклонитися Холмській іконі Божої Матері!

Історична довідка: Холмська Чудотворна ікона Божої Матері - одна з найвідоміших у християн. Такої трагічної і водночас славної історії, сповненої таємниць і легенд, не має жодна ікона християнського світу.

За однією з легенд, ікону написав святий Євангеліст Лука. Історії і чудотворенням ікони багато сторінок присвятив у своїх книгах Яків Суша. Він перший виявив, що написана ікона на дошці кипарису, чим підтвердив, що походить вона з півдня. Позаяк для людини ХVII століття кипарис був символом вічності, Яків Суша докладно описує специфічний запах кипарисової дошки. Інші історичні джерела розповідають, що до Києва її привіз князь Володимир з Візантії, прийнявши там християнство, а ще - що святиня належала як посаг царівні Анні, нареченій князя Володимира. Останній же поставив ікону в побудованому у 1001 році Богородичному Соборі у Холмі.

Літописи стверджують, що місто Холм відбудував у 1223 році князь Данило Галицький. На високому пагорбі, як засвідчує історія, був збудований величний храм. «І прикрасив же ікони, принесені з Києва, камінням коштовним і бісером... І Спаса, Пречисту Богородицю, що йому сестра Федора дала з монастиря Св. Федора...» Серед подарованих ікон нібито й був образ Богородиці Холмської. Вже тоді іконі приписувалась чудотворна сила. Її заступництвом Холм був врятований від орд Батия у 1240 році, а через 19 років татари теж не змогли взяти місто. Лише в 1261 році монголо-татари захопили православний собор, забрали з ікони дорогі шати і кинули її у руїнах храму...

У 1651 році, коли поляки порушили Зборівську угоду, укладену Богданом Хмельницьким та польським королем Яном Казиміром, останній, за порадою Якова Суші - керуючого уніатською Холмською єпархією,- відбирає у православних християн Чудотворний образ Богородиці, і вона бере участь у поході та битві польської шляхти проти козаків під Берестечком.

Та повернімося до подій, які передують тому. Віднайшли ікону в руїнах храму лише через 100 років, а невдовзі вона знову постала там у своїй величності та святості. У 1628 році Холмський уніатський єпископ Мефодій Терлецький - людина високоосвічена і прогресивна - збирає свідчення чудотворень Пресвятої Богородиці. Згодом він створив комісію для їх вивчення, і невдовзі світ побачила книга Якова Суші, який тоді ще керував Духовною уніатською гімназією, у якій було докладно описано святиню і дано перелік створених нею чудес. Оцінюючи роботу творця ікони, Яків Суша пише, що автору вдалося створити незвичайний образ: Марія на іконі - поважна, викликає священний трепет, і водночас - приємна, проникає в серця людей і стимулює до молитви.

Польське військо перемогло під Берестечком і приписало свою перемогу образу Богородиці, за що після перемоги король Речі Посполитої Ян Казимир з великими почестями вніс ікону до Варшави у каплицю королівського палацу. На знак вдячності відновив Холмську уніатську кафедру, де керуючим було призначено єпископа Якова Сушу. Він і подбав про те, щоб 1652 року ікону було знову урочисто перенесено до Холма.

У 1720-1750 роках на святкування столітньої перемоги поляків під Берестечком гданський ювелір Жоде створив срібну плиту з барельєфним зображенням батальної сцени. У її центрі було зображено ікону Холмської Богоматері, а перед нею стояли навколішки король Ян Казимир та єпископ Яків Суша...

1875 року царський уряд Росії скасовує унію з Римом, й ікона повертається у лоно православ'я. В 1915 році під час окупації Холма Австрією ікона потрапляє в Москву, а після проголошення Української Народної Республіки у 1918 році переїжджає до Києва у церкву Флорівського монастиря.

Більшовики під приводом допомоги голодуючим конфісковували церковні цінності, тому святиня була винесена з монастиря і переховувалась у приватних осіб. На подальшу долю ікони проливає світло архівний документ, виявлений протоієреєм, професором Юрієм Мициком в архіві консисторії УПЦ у Вінніпезі (Канада) у фонді митрополита Іларіона (Івана Огієнка). Відома дослідниця історії України та історії Української Православної Церкви професор Наталя Полонська-Василенко (1884-1973) писала в листі Івану Огієнку, що ікона переховувалась у її київській квартирі. Коли квартиру цієї жінки почали відвідувати співробітники ҐПУ, її приятель з Холма забрав ікону до себе, і боячись, що конфіскують, розібрав на дошки й віддав їх у різні руки. Прикраси ж ікони були реквізовані при арешті холмського патріота.

Коли на окупованій гітлерівцями території знову почала діяти Холмська православна єпархія, її очолив (тоді ще архиєпископ) Іван Огієнко. Завдяки йому ікона була віднайдена і в 1943 році знову постала в Холмі. Та недовго довелось їй прикрашати собор: буремні роки війни і повоєнного лихоліття зробили свою чорну справу - сліди святині загубилися... Православний світ змирився з думкою, що ікону втрачено назавжди. Та восени 2000 року, ніби на честь її 1000-ліття, православний світ приголомшила приємна звістка - ікона жива! Надія Горлицька зберігала її 55 років і записала нову сторінку у легендарне життя Холмської Богоматері. Під час операції «Вісла» був підпалений вагон з майном Івана Огієнка в залізничному ешелоні неподалік Холма. Місцевий український священик Гаврило Коробчук, знаючи про це, послав на згарище свою доньку Надію. Вона й відшукала серед недогарків не зачеплену вогнем ікону. З оповіді Надії Горлицької (Коробчук), у 1979 році ікону намагалися «відновити». За цю складну роботу взявся «реставратор», що був надто далекий від основ іконопису та елементів реставрації. Тло і поля ікони він записав бронзовою фарбою, яка невдовзі окислилась. Запис був виконаний поверх потемнілого й пошкодженого століттями живопису. «Реставратор» заклеїв лицевий бік ікони прозорою плівкою, яка з часом зліпилася з шаром фарби. Лише основа ікони - три кипарисові дошки, золоті прикраси у вигляді трьох прямокутних пластин, стилізований рослинний орнамент та деякі інші елементи живопису свідчили про давнє походження ікони. Нині вона розчищена від поверхневих нашарувань настільки, що є можливість судити про цю пам'ятку як про твір давнього мистецтва.

Багато писемних джерел зі словесними описами ікони допоможуть появі на світ зображення Богородиці, яка на правій руці тримає Христа - немовля з піднятою правою рукою та сувоєм у лівій руці. Богородиця зображена до стегон, голова її злегка нахилена у бік Христа. Таке зображення цілковито збігається з описами ікони, залишеними Яковом Сушею у книзі «Втретє воскреслий Фенікс», та з описом Холмського православного братства. Характер пошкодженого живопису теж цілком збігається з описами: на лівому плечі є сліди від ударів шаблі, а на правій руці - від стріли. Ікона неодноразово потрапляла в екстремальні умови: від поля бою до частих переміщень та переховувань, розбиралась на частини і слугувала хоругвою, про що свідчать п'ять наскрізних отворів праворуч. Усе це схиляє до того, що волинські реставратори мають справу з оригіналом Чудотворної ікони Холмської Богородиці. Незабаром, пройшовши земний шлях довжиною у 1000 років, вона постане перед відвідувачами єдиного в Україні Музею Волинської ікони. Експонується вона й тепер, щоправда у такому вигляді, якою її читач бачить на фото.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Андрій ДЕНИСЕНКО

Розрита могила

У Новоолександрівці під Дніпром - нова ілюстрація до відомого Шевченкового віршу. Під виглядом і прикриттям археологічного дослідження по варварськи знищено 5-тисячолітній курган. Усі розкоп...
Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...