App Store Google Play

З історії виникнення ІРА

28.08.2012 11:46
Святковий ранок столиці.  День державного прапора напередодні річниці Незалежності.  З підземного переходу на Майдані  вийшли дідусь та бабуся. Він - у льняній вишиванці, вона - у білій блузці, розшитій червоними квітами. Немічною ходою подружжя йшло у напрямку Європейської площі. А тим часом від вуличної кав'ярні, що біля Сбєрбанку Россіі,  до переходу наближалися двоє мужчин з обличчями Валуєва, який з бордів  закликає дзвонити дешевше, і молода дама чималої комплектації з монголоїдними рисами та легкою алкоголічною підпухлістю обличчя, яку безрезультатно спробувала приховати  переконливим шаром косметики. І треба ж було потрапити саме поміж них! Далі - письмова версія почутого:

- Сматрі, вот із схрона бендеравци випалзлі, - один легінь до іншого.
- Паубівать би  етіх сук, - ніжний голосок прекрасної третини компанії.
- Ходят как вуйкі в своїх жлобскіх рубахах. Нє баятса, бл...! - другий мужичок.
- Да ім уже пі..ц скора і с іх йо...ной мовай, - останнє почуте з діалогу компанії.
Трійця  саме зникла у нетрях схрону станції Майдану Незалежності.

Вони не "гекали" і не "шокали", як російськомовні українці, вони гордо "акали" і "цокали" під типову московську розспівну мелодію. Де ж бідним інтуристам знати про заборону законом України зневажати інших і розпалювати міжнаціональну ворожнечу за національною, релігійною чи мовною ознаками. Але що ж візьмеш із братського народу, який у межах своєї багатонаціональної федерації хоче творити православні бойові дружини, щоб захищати постулат "Расія для русскіх"?!

Хоча, що там душею кривити - святковий  настрій кудись зник. Злість та образа стояли клубком в горлі.

Через півгодини зайшов на каву в модну кнайпу на Подолі. За сусіднім столиком сидів старший пан у мережевій шапочці з кольорових ниток, яку носять художники-концептуалісти або латентні герої гей-парадів. Затягувався сигаретою під каву і вів бесіду з двадцятилітнім молодиком та його подругою. Близькість столиків не дає можливості усамітнитися і не чути розмови сусідів. І саме у цей момент задзвонив телефон - колега з роботи хотів дещо обговорити. Оскільки коротка бесіда відбулася українською, її не могли не запеленгувати мої сусіди по каві. Їх наступна розмова демонстративно стала голоснішою з беззаперечною метою, аби  я почув усе:

- У нас в школє ету мову мєня дєсят лєт учілі. Нічєво нє помню, - поділився молодик життєвим досвідом.
- У вас там на Данбасє послє вайни вообщє плавільний катьол абразавался. Завєзлі кучу бендеровцев і западенцев, но ви молодци - вистаялі. - Це  вже старший стиляга у шапочці.
- А знаєш как на мовє будєт зажигалка? Спалахуйка! - внесла свою долю лінгвістичних знань подруга-блондинка.

Усі ці "нацюцюрники" замість презерватива, чи "спалахуйки" замість запальничок - улюблені "анти-хохляцькі"  жарти російського телебачення та набір заготовок - аргументів з інтернет форумів, де дискутують теми на кшталт "Пачєму нєт і нікогда нє била нікакіх укрАінцев".

Довелося встати і покинути цей куточок кавової толерантності. Підійшов на секунду до лінгвістичної трійці, подарував їм запальничку, щоб вони не мучилися своїми спалахуйками. Побажав їм не бути такими нацистськими нацюцюрниками і пішов. В голові крутилася лише одна думка: "як їм пощастило, що українці - то не ірландці..."

Довкола гомонів святковий Київ, завішаний синьо-жовтими  прапорами. А через декілька годин настала  21-а річниця української Незалежності...

ТСН

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


У Дніпрі й на цілій Січеславщині розгортається велика драма маленької людини Коломойського.Щоби сформувати прозелену більшість і залишитися головою облради чи перескочити у крісло голови адміністрації...
В середині минулого тижня деякі справи та одне свято закинули мене у Дніпро. Тому вперше за останні 16 років я подивився на це місто поглядом киянина. Хоча киянин з мене відносний - тільки вийшов на П...
Нам вдовблювали 200 років, що Днєпрапєтровск - це російське місто, його збудували російські царі та зросійщені генсеки «і ваапщє - тут всєгда гаварілі па рускі».Але ми з вами у 2014-2015 р...
Андрій ДЕНИСЕНКО

Дніпру 1200 років

Дніпру 1200 років!Такі гасла цілком могли би прикрасити вулиці нашого міста в ці святкові дні.Міста, давнішого за Москву та імперію, з її катеринами, переписуванням історії та байками про початки житт...