Липнева сесія Дніпропетровської міської ради, на відміну від звичного вже одноголосного «одобрямса» ознаменувалася одразу кількома протистояннями. Одним з них стало голосування щодо ліквідації комісії міської ради із забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків та створення постійної комісії міськради з тією ж назвою, новим персональним складом та відповідним положенням.
Нагадаємо, що створена в лютому 2009 року тимчасова депутатська комісія, яка мала б втілювати в життя положення Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», з боями пробездіяла до місцевих виборів 2010 року, коли була поновлена уже в новому складі. Втім, за рік - з жовтня 2010 по грудень 2011 року вона не дозволила приватизацію жодного приміщення й фактично не розглянула жодного звернення громадян. Коли до міського голови з питанням щодо діяльності комісії звернувся депутат міськради Олексій Салкоч, Іван Куліченко видав йому письмове доручення активізувати роботу, включив до складу комісії й з лютого 2012 року справи ніби зрушилися з мертвої точки. Принаймні, так виглядало на місцях - мешканці почали самоорганізовуватись, готувати папери й подавати заявки.
Аж тут виник голова постійної комісії міськради з питань ЖКГ та ПЕК Віталій Момот, який вирішив, що стара комісія йому не підходить й підготував рішення про створення нової, вже постійної, з відповідним Положенням про її діяльність.
Звісно, надто активного захисника громадян Салкоча до складу комісії не включили. Не знайшлося у ній місця й досвідченим у питаннях ЖКГ комуністам Воробйову і Убогову. На їх підтримку, до слова другу сесію поспіль на нестерпній спеці перед будівлею міськради мітингували кілька десятків мешканців гуртожитків.
Однак, ані самі зацікавлені представники громади, ані депутати, що представляють їх інтереси, регіоналам з більшості Дніпропетровської міської ради виявилися не потрібні. Вони навіть влаштували зразково-показову «гру в демократію» з «непотрібними» депутатами.
«Це мені вирішувати, хто там має бути, а хто ні», - заявив Віталій Момот. (Кандидатури до складу комісії, відповідно до Положення про нову постійну комісію, узгоджуються з постійною комісією з ЖКГ, а вже потім затверджуються радою, - авт.)
«Але ж до складу комісії може подати заяву кожен депутат!» - заперечили Салкоч і Воробйов.
«Ми вирішимо питання у демократичний спосіб - голосуванням!» - глузливо повідомив міський голова Куліченко.
«Думаю, всі депутати більшості знають, як треба проголосувати», - нагадав кнопкодавам з Партії регіонів секретар міськради Максим Романенко.
Як виявилося, знають - під дружний регіт в залі проти включення Олексія Салкоча проголосували 67 регіоналів, проти включення комуністів Воробйова та Убогова - 60.
Сергій Воробйов, який питаннями ЖКГ і гуртожитків зокрема опікується все не перше скликання, заявив, що прийняте міськрадою рішення є суто політичним. Але запевнив, що як депутат має право з'являтися на засідання будь-якої комісії і не включені до її складу фахівці цим правом обов'язково користуватимуться.
Олексій Салкоч, коментуючи це рішення, назвав його реалізацією політичної волі не віддавати гуртожитки під приватизацію.
«Лише на моєму окрузі в Індустріальному районі є шість гуртожитків, готових під приватизацію. Але міській раді вигідно, щоб ними керували Жилсервіси. Вся ця негарна штовханина з комісією має одну мету - якомога довше утримувати людей у статусі заручників, безвольних і на все згодних. Бо зараз у них є царі - того виселив, того вселив, з вашого гуртожитку 30 гривень квартплати, а з вашого - 300. А ще - можливість віддавати площі гуртожитків під комерційні структури, як це робиться на Осінній 8а, де невідомі особи рейдерським шляхом захопили частину приміщень. Нас з колегами не включили до складу комісії, тому що ми могли покласти цьому край», - заявив депутат.
Дніпроград вважає, що демократія - це не тоді, коли в глузливому тоні вирішують питання голосуванням підконтрольної більшості, а коли в комісію включають представника опозиції та людину, яка кілька років поспіль розбиралася з питанням і шляхами його вирішення. Але до цього розуміння демократії Дніпропетровській міській раді, схоже, ще далеко.
Автор: Орина ВАЩУК
