App Store Google Play

Державну мову відбирають депутати-"фантоми"

16.07.2012 15:46

Написати цю статтю мене змусило протиправне ухвалення законопроекту "Про засади державної мовної політики". Цей документ було ухвалено з грубим порушенням Конституції України та Регламенту Верховної Ради України. Зокрема, за нього голосували депутати-"фантоми", яких навіть не було в сесійній залі. Серед них були Рінат Ахмєтов, Юрій Іванющенко, Інна Богословська тощо.

Я мешкаю в регіоні (Дніпропетровська область), в якому в разі введення в дію зазначеного законопроекту він буде обов'язково до мене застосований, оскільки набагато більше ніж 10% відсотків населення мого регіону спілкується виключно російською мовою. Як член територіальної громади міста Дніпродзержинськ та громадянин України я заперечую проти того, щоби кошти місцевих та державного бюджетів витрачали на забезпечення ведення діловодства в органах влади на декількох мовах замість однієї державної ‒ української.

Відповідно до статті 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Введення в дію законопроекту "Про засади державної мовної політики" перешкоджатиме здійсненню мого батьківського обов'язку виховання своїх дітей у дусі патріотизму та любові до України. Я не бажаю, щоб мої діти відвідували школи та дитячі садочки, в яких виховання та навчання ведеться на мові іншої держави (Росії). Зокрема це створить перешкоди моїм дітям в отриманні вищої освіти в навчальних закладах, які ведуть навчання на українській мові.

Відповідно до статті 23 Конституції України кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо в такому разі не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості. Застосування закону "Про засади державної мовної політики" порушить мої права на інформацію та розвиток моєї особистості, оскільки засоби масової інформації, зокрема телебачення та радіо, будуть вести трансляцію переважно на мові (російській), яку я не сприймаю за рідну.

Стаття 10 Контитуції України зобов'язує державу забезпечити всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. У разі введення в дію вищезазначеного законопроекту функціонування української мови буде штучно обмежено, її розвиток фактично зупиниться.

28 червня в Україні відзначали свято - День Конституції. Як правозахисник я цього дня день мав смуток. А чи живемо ми в нашій країні за головним законопроектом? Чи забезпечено в Україні верховенство права? Відповідь, на жаль, очевидна: ми живемо в епоху правового нігілізму і тотального ігнорування прав людини. А задеклароване президентом Ющенком гасло: "Бандитам тюрми!" не лише залишилося на папері, а останніми роками впроваджується в житті з точністю до навпаки: "Бандитам влада!". Найгірше, що за 21 рік незалежності України у багатьох опустилися руки і зникла віра в те, що в цій країні можливо щось змінити. Виною цьому є небажання керівництва країни навести в Україні елементарний порядок.

Що можна чекати від партії влади, члени якої мають по декілька судимостей, брали участь (і досі беруть) в діяльності організованих злочинних угруповань? За допомогою "ручного" Конституційного Суду України (далі КСУ) Президента наділяють повноваженнями, з якими народ його не обирав. Ініціатори судової реформи спромоглися добитися того, що кожного суддю тепер можливо звільнити за дзвінком зі столичних кабінетів. У парламенті закони ухвалює купка депутатів-кнопкодавів відвертим антиконституційним способом. Адже стаття 84 Конституції України каже, що голосування за закони повинно виконуватися депутатом особисто, а не його колегами. За ухвалення закону повинно проголосувати не менше 226 депутатів (тобто більшість). Скажіть, будь ласка, чому Голова Верховної Ради або Президент - гарант Конституції підписують закони, які ухвалили 170 або навіть менше депутатів? У жодній розвинутій демократичній країні про це навіть не можуть подумати! Під час свого навчання в "Інституті політичної освіти" я зустрічався з в.о. посла Німеччини пані Анке Фельдгузен і керівником відділу політики представника Європейського Союзу в Україні паном Ганнесом Шрайбергом. Коли розмова дійшла до вищезгаданого питання, вони одностайно заявили, що кар'єра політика, який ухвалив рішення з порушенням конституції, в країнах ЄС була би закінчена.

В Україні кожного дня протягом багатьох років із порушенням конституційної процедури ухвалюють тисячі законів (майже всі!). Депутати просто не ходять на засідання парламенту, а свої картки для голосування віддають людині, призначеній наказом своєї партії. Згідно з статтею 152 Конституції України закони і інші правові акти за рішенням КСУ визнають неконституційними повністю або в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їхнього розгляду, ухвалення або вступ їх в силу. Згідно статті 55 Конституції України, яка відповідає статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини, КОЖНОМУ гарантується оскарження в суді рішень органів державної влади. Верховна Рада України - це законодавчий орган державної влади, який ухвалює свої рішення у формі законів, постанов тощо. Тобто громадянин України, іноземець або особа без громадянства має право оскаржувати в суді закон чи законопроект, що порушує права людини. Але, як виявилось на практиці, це абсолютно не так.

Творці нашої Конституції в порушеннях міжнародних договорів передбачили там і статтю 150, яка стверджує, що право на звернення до суду з питань визнання закону неконституційним має лише Президент України, не менше сорока п'яти народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини і АР Крим. Тобто ні я, ні будь-хто з читачів, не можемо захистити свої права в суді. Маючи таку можливість, ми би могли добитися відміни багатьох антинародних законів, ухвалених владою за останні часи. Ми не згодні з підвищенням пенсійного віку? Притягуємо державу до відповідальності через суд. Не задоволені низьким рівнем мінімальної зарплатні і її не відповідності прожитковому мінімуму? Не задовольняє те, що в Україні майже найбільша в світі кількість податків? До суду! Уявляєте, що було б, якщо після ухвалення протиправного закону до суду потрапляли би сотні тисяч позовів від простих громадян? У випадку відмови в задоволенні позову - скарга до Європейського суду з прав людини і вимогою виплатити справедливу сатисфакцію. Рано чи пізно влада би замислилась би про наслідки ухвалення антинародних законів.

Мене дивує те, чому депутати, як від влади так і від опозиції, не торкаються цієї теми? Невже ситуація, що склалася, вигідна всім? Тоді це майже безвихідна ситуація, вийти з якої можна лише шляхом переобрання цих депутатів. Я вважаю, що голосувати на виборах потрібно тільки за тих кандидатів, які ніколи не були причетними до беззаконня, не бігали по залу для голосування з картками своїх колег, не погоджувались мовчазно або своєї відсутністю з законами, що порушують права людини. Слід подумати, ким стане кандидат в народні депутати у випадку його обрання? Чи не стане він черговим партійним кнопкодавом-погоджувачем або депутатом-"фантомом", від якого з парламентської трибуни не прозвучить жодного виступу, не буде внесено жодного законопроекту?

Зі своєї сторони я вже зробив ряд заходів, направлених на те, щоб кожен мешканець України зміг захистити свої права в суді, зокрема з мовного питання. По-перше, я пройшов адміністративний суд і 22 червня отримав ухвалу Вищого адміністративного суду, який вказує, що оскарження законів входить в компетенцію Конституційного Суду. 11 липня я звернувся в цей суд з конституційним зверненням для того, щоб той роз'яснив статтю 55 Конституції України, про яку йшлося вище. Цього ж дня я направив до Європейського суду з прав людини скаргу на невиконання Україною вимог міжнародної конвенції. Також мною направлено звернення до Президента України як гаранта Конституції та керівникам парламентських фракцій з вимогою захистити права людей. У найближчому майбутньому я планую розробити формуляр звернення до Європейського суду і ініціювати всеукраїнську акцію для того, щоб змусити владу працювати не на себе, а на своїх громадян. Впевнений, що, як мінімум після парламентських виборів, нам вдасться змінити ситуацію і повернути її в правове русло.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Відверто кажучи, давно втомився читати такі заголовки, як "Україні потрібен націоналізм!". "Націоналізм - саме те, що потрібно Україні". "Україні не вистачає націоналізму".Все це, звісно, прекрасно. І...
Під тиском багатотисячних протестів нам дійсно вдалося уникнути швидкої капітуляції, але загроза повзучої капітуляції, з далекосяжними для держави та нації наслідками, є цілком реальною.Зе суттєво ско...
Максим Мірошниченко

Рейтинг влади падає

Очевидно, що в найближчий час ми побачимо фрагментацію влади. Із занадто різних елементів вона складається. Ці різноманітні групи воюють одна із одною через оці телеграмні зливи та інсайди. Портнов лю...
Те, що два великих свята, Архістратига Михаїла і День гідності та свободи, Україна відзначає в один день, не випадковий збіг. Ці свята дещо схожі – і за смислом, і особистостями.Наші Герої, які...