App Store Google Play

Пiонерiя – справжня та вигадана: маленькi адепти комунiстичного вчення

25.05.2012 16:02
Для молодих українців слово «піо­нер» в його «совєтському» розумінні не значить рівним рахунком нічого. Не відразу можна знайти підказку і в інтернет-енциклопедії - Вікіпедії. У її версії, піонери - це вазописці 5-го сторіччя з Афін. Або, узагальнюючи, першопроходець у чомусь; або ж, навіть, американський космічний апарат.

Втім, нам вдалося знайти в електронній енциклопедії і таке: піонер - це член масової дитячої комуністичної організації, що об»єднувала радянських школярів віком від 9 до 14 років. Була створена 19 травня 1922 року за ініціативи всеросійської організації комсомолу.

...А 23 березня 2012 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект Постанови «Про відзначення 90-річчя заснування піонерського руху».

Авторами даного законопроекту виступили нардепи-комуністи Петро Симоненко та Євген Царьков.

Автор цих рядків ніколи не був піонером, але встиг побути «жовтеням».

Я добре пам'ятаю свій шкільний буквар, де вже на першій сторінці - зображення Леніна, і слова: мама, Батьківщина, Ленін. І так весь буквар - майже через сторінку до останньої. На якій теж ілюстрація: Ленін в компанії маленьких адептів комуністичного вчення... Абсолютно очевидно, що в обличчі піонерів комуністи починали готувати собі заміну, - дитині з самого раннього віку промивали мізки, щоб вона ставала комуністом.

Тож разом з експертами, - істориком, священиком, звичайним дніпропетровцем, що пройшов через піонерські лави, а також нинішньою молоддю спробуємо відповісти не тільки на питання: хто такі були піонери і для чого створено цей рух, але і як виховували піонерів, і чи потрібні вони сьогодні.

Ігор Іванченко, історик, викладач (42 роки):

«Починалося з того, що дитину приймали в «жовтенята», потім  наступний крок - це були піонери, - майбутнє поповнення комсомолу, а комсомол - поповнення партії. Таким чином, протягом життя людини йшов відсів: недостойні, з точки зору радянської влади, на рівні піонерської організації відсіювались, найбільш «достойні» переходили в комсомол.

Фактично ж дитину перетворювали в стадну тварину, яка не повинна була думати, «бо за неї подумає партія».

Далі. Міфи про героїв-піонерів за невеликим виключенням є вигаданими.

Але навіть дещо перекручена історія про Павліка Морозова, який здав рідного батька в НКВС, і батька розстріляли, за що рідний дід зарубав Павліка сокирою, - промовисто свідчить, що з дітей готували стукачів.

Єдиний невигаданий піонер - це Володя Дубінін, який під час Великої Вітчизняної війни  успішно  партизанив у керченських катакомбах.  Але коли радянські війська  вступили в Керч, він, намагаючись провести в катакомби, підірвався на німецькій міні.

Ще  один дуже важливий момент, на який варто звернути увагу, - піонерська символіка. З точки зору християнства, вона абсолютно сатанинська.

Піонерський галстук є червоним трикінцевим, кожен кінець якого мав своє символічне значення: піонерія, комсомол, партія. Але ж насправді він символізує язики полум'я. Аналогічний приклад з комсомольським значком. Якщо подивитися на нього - там видно голову Леніна, зверху якої - язики полум'я, символізуючі пекельний вогонь.

До того ж, клич піонера: «Будь готов - Всегда готов» - це старовинний антихристиянський, масонський клич.

Як зараз треба виховувати дітей? В початковій школі молода людина повинна засвоїти норми християнської моралі.

Говорити, наприклад, з першокласником про релігію - це помилково, бо 7-річна дитина нічого не зрозуміє, але основи християнської моралі - 10 Заповідей Божих, 2 Заповіді любові треба знати обов'язково. І треба гартувати патріотичний дух.

Не треба прив'язуватись до якоїсь конкретної ідеології. Дитина повинна любити свою малу та велику Батьківщину, він повинен усвідомлювати зв'язок зі своїм народом. Повинен розуміти, що народ складається з найменшої її ланочки - сім'ї. І обов'язково людина повинна знати, що є малий герб України, гімн, прапор і є національні герої. Починати треба з найпростіших знань: який князь хрестив Русь, який займався просвітництвом, який гетьман збудував державу, і який отаман воював за незалежність. З ранніх років українець повинен знати про геніїв і пророків українського народу.

Безумовно, не треба навантажувати дитину біографією, наприклад, Шевченка, але треба знати, що були такі Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко... треба закладати певні основи. Враховуючи пост­колоніальний статус нашої держави, велику увагу приділяти рідній мові...

Говорячи двома словами, повинні бути моральні орієнтири. Пам'ятаєте російського письменника Володимира Маяковського: «Крошка сын к отцу пришел и сказала кроха, что такое хорошо и что такое плохо?»

Ана Книшова, активіст Всеукраїнської молодіжної організації «Батьківщина Молода»:

«Безумовно,  дітей треба виховувати в позашкільний час, але без прив'язки до якоїсь конкретної ідеології. Мають бути різного роду гуртки, за допомогою  яких  дитина зможе всебічно розвиватися. Не потрібно зациклюватись і зупинятися лише на одному якомусь напрямку діяльності, - можна ж, водночас, співати, малювати і грати в футбол.

А щодо піонерів, я ніколи не була піонером, але вважаю, що єдиним позитивом там було - це доступність безкоштовних гуртків. Все інше, як свідчить історія - це дійсно було ідеологічне зомбування.

В нинішніх умовах держава повинна допомагати, але не нав'язувати. Цілком же можливо допомагати молодіжним об'єднанням, гурткам - надавати приміщення, інвентар тощо».

Сергій Робкін, піонер 80-х:

«Я був піонером і найбільш не любив якраз гуртки. Тому що їх нам нав'язували. Створювали гуртки і на все горло кричали, що це все на благо дітей. Доходило до абсурду. У тебе погана оцінка з математики? Йди лобзіком щось випилюй. І неважливо, є в тебе до того здібність чи немає».

Оксана Лавиш, студентка І курсу Дніпропетровського Агроуніверситету:

«Повинно бути бажання. Без бажання нічого не буде. Я захоплююсь малюванням, мені це подобається, але якщо не схочу малювати, я цього робити не буду! Має бути природна спорідненість і порив до творчості, чи то до якоїсь іншої діяльності. Не можна змушувати, бо в такий спосіб людина просто нічого не зможе створити».

Віка Бикова, журналіст-випускник ДНУ 2011 року:

«Я  вважаю,  що обов'язково повинні бути організації, які займаються вихованням молоді. Це мають бути різні молодіжні організації, як колись на Україні був той самий «Пласт», історичні клуби. Коли я навчалася в школі, дуже багато моїх однокласників добровільно ходили на різні гуртки, - ми вчилися вишивати, малювати, робити квіти та іграшки. Це все дуже розвиває людину».

Отець Олександр, настоятель храму Антонія і Феодосія Києво-Печерських:

«Можливо тут не треба вигадувати велосипед. Україна пережила різний період і войовничий атеїзм, і раніше, в 16-17 сторіччі,  спробу знищення православ'я. Смисл українського православ'я є в тому, щоб не розчинитися в чужій культурі, щоб залишитись самим собою. Тому згадаємо, що навколо української церкви організовувались братства.

Інтелігенція розуміла, що братства - це організації для захисту віри та власної ідентичності. В братства вступали вчителі, священики - вони разом займалися вихованням молоді. Це були дуже освічені люди, а зараз багато священиків (особливого московського патріархату) на більшість проблемних питань мають просту відповідь: хрестися і пройде.

Братства можуть надавати людям юридичну, психологічну допомогу. Але в першу чергу, це має бути виховання молоді на основі християнської моралі.

Зараз у нас ніби 21 вік незалежності, а все тримається на ентузіазмі. Нинішня держава самоусунулась від виховання і захисту молоді.

Наостанок дозвольте наведу простий приклад. Один єврейський равін 19-го сторіччя говорив: «Ми, євреї, завжди будемо вигравати, бо ми ставимось до дітей, як до дорослих. У нас же люди ставляться до дітей в дусі: він ще маленький, нічого не розуміє, йому це рано знати... Треба давати дітям знання про Бога, про Всесвіт, вчити любити Батьківщину, передавати досвід, - долучати до суспільно-корисних справ. А молода людина потім сама вибере, яка діяльність їй до душі».

***

Тож, підбиваючи підсумок, зазначимо: майже всі опитані нами дніпропетровці зійшлися на тому, що виховання в Україні має бути передусім на патріотичній, індивідуальній, а також християнській основі. «Партія - наш рулєвой», назавжди відійшла в минуле.

Газета "ЛИЦА"

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Юрій Фоменко

Сільський автобус

Сільський автобус кінця 70-х.Дочекавшись обвітреного і запиленого, задимленого і замученого сільськими дорогами ЛАЗа, вмощувалися на твердих його кріслах, бажано біля вікна. Гойдало, гицало, раз-у-раз...
Максим Мірошниченко

Інтелектуальні пітекантропи

Сьогодні у Раді цілий шабаш інтелектуальних пітекантропів. Але мажоритарник Шахов, на мою скромну думку, - хедлайнер цієї туси. У його виступі проти ринку землі ми почули посилання на спартанського ца...
Осінь. Пожовклі листя лежать на землі, вологе повітря обгортає тебе настільки, що ти починаєш відчувати, як воно намагається пробратися до кісток. А тим часом через сіре небо пробивається сонце, щоб с...
Марія СОЛОМОНОВА

Гроші як токсичний елемент

Не завжди гроші – це лише гроші. Іноді вони перетворюють людину на токсичний елемент, який отруює великі території та чинить небезпеку державності країни........Ще зовсім недавно, у розпал перед...