App Store Google Play

Олег Тягнибок: "У нас вистачає і мізків, і рук!"

13.02.2012 09:53

Його постать оповита легендами й домислами, а очолювана ним політична сила лише за останні п'ять років отримала масу епітетів - від "останньої надії українців" до "прихистку фашистів". На зустріч із ним 11 лютого в Дніпропетровську зібралося більше простого люду, ніж приходило послухати будь-кого з політиків з часів Помаранчевої революції.

Аби зняти більшість питань й розвіяти певну кількість міфів, ми у своєму інтерв'ю з Олегом Тягнибоком, записаному під час його перебування у Дніпропетровську, не зачіпали тему минулого, а зосередилися на ідеях і їх можливому втіленні. Сподіваємося, після прочитання цього інтерв'ю кожен зможе скласти своє уявлення про цю непересічну фігуру української політики, не нав'язане політтехнологами чи журналістами.

Олеже Ярославовичу! Минулого року Ви вперше відступили від принципів самостійної політичної боротьби й вступили до Комітету опору диктатурі. Тепер ваша діяльність є спільною з дуже неоднозначними, іноді одіозними фігурами. Ви в політиці не перший рік і добре знаєте цих людей. На що Ви розраховуєте з такими партнерами?

Ми нікуди не вступили. ВО "Свобода" була ініціатором створення Комітету опору диктатурі, створеного в серпні минулого року після арешту Юлії Тимошенко. Ми добре розуміємо, що беручи участь у подібних об'єднаннях, кожен має поступатися якимись особистими амбіціями. На сьогодні загальна мета - недопущення диктатури й перетворення держави на сімейний бізнес - набагато важливіша, ніж політичні змагання суспільного й ідеологічного рівня.

Ми, іноді доволі жорстко, критикували Тимошенко до того, у тому числі за ті самі газові угоди з Путіним, які не були необхідні Україні. І тим не менш, будучи сильною і достатньо впливовою політичною силою на той момент (три голови обласних рад, майже дві з половиною тисячі депутатів у радах різних рівнів), ми могли б грати у свою гру, тримати якусь окрему лінію, але, навіть розуміючи всі загрози перебування в інтеграційному процесі, ми пішли на це.

Звичайно, ми не маємо жодних ілюзій щодо наших партнерів по КОДу. З деякими з них я знайомий не роки, а десятки років. Тому ми внутрішньо готові і очікуємо від наших партнерів будь-чого. Ми готові й до будь-яких дій по відношенню до "Свободи", й це не стане для нас сюрпризом. Я вважаю, що на сьогодні ми - загартовані бійці.

Тобто ви готуєте кілька варіантів і своїх дій?

А їх насправді два: іти разом і працювати спільно або ж іти окремо. Так, до обох ми готуємося й вже влітку будемо готові.

Ми зацікавлені в максимальній інтеграції з усіма патріотичними силами, скажу відверто. І хоча поки що певні тертя й труднощі в КОДі є, він тримається.

І в чому сенс? Ви - політична сила, що перебуває на підйомі, й буде перебувати далі - Ваш рейтинг забезпечує сам Янукович і його команда. Навіщо Вам люди "з минулим", які вже "не змогли"? Що ви виграєте від участі в Комітеті?

Найперше, що ми виграємо - це можливість у парламенті бути владою, а не опозицією. Не секрет, що сукупний рейтинг опозиційних сил зараз набагато вищий, ніж у Партії регіонів навіть разом із комуністами. КОД у тому вигляді, в якому він є зараз і на тих засадах, які буде відстоювати "Свобода" (ми йдемо трьома колонами по партійних списках і узгоджуємо мажоритарних кандидатів), а потім на єдиній ідеологічній платформі, яку ми зараз обговорюємо, може створити коаліцію в парламенті. Це - чи не єдиний реальний шанс створити більшість із опозиціонерів у Верховній Раді, а відтак впливати на формування влади - не лише законодавчої, а й виконавчої.

Друге - якщо буде КОД, то виборча кампанія буде малобюджетною. Це вкрай важливо для сьогоднішніх умов, тим пак для "Свободи".

Третє - спільні зусилля усіх учасників КОДу дозволять унеможливити фальсифікації. Без спільних зусиль це зробити буде нереально, адже влада готується дуже ґрунтовно. Зараз на усіх рівнях підписуються договори між представниками місцевих організацій партій, що входять у Комітет. Вже зараз ми змушуємо депутатів у радах по всій Україні створювати спільні фракції і починати спільно голосувати. Ми не маємо допусти висування кандидатів у інтересах Партії регіонів, формування неперевірених комісій. Адже "Свобода", наприклад, доволі жорстко контролює своїх депутатів - у нас немає випадків "невірного" голосування. Якщо є - поодинокі, й моментально це діло припиняється. На жаль, по Україні за останній рік помічені сотні й тисячі випадків, коли представники партій, що входять в КОД і нібито опираються диктатурі Регіонів, голосують разом з ними. За нашою вимогою, всі депутатські фракції на місцях будуть нарешті спільними, опозиційними. Це буде розхитувати владу зсередини.

Ну і насамкінець мова йде про вуличні акції протесту. Протест має бути на будь-які антиукраїнські чи антинародні рішення влади - місцевої чи центральної. Ведучи спільну політику з партнерами по КОДу, ми можемо робити цей протест потужнішим, дієвішим, а отже краще відстоювати інтереси громадян, для чого й створюється партія.

Так, спільно краще й легше скоординувати роботу на самих виборах - роботу комісій, спостерігачів, юристів. Але ще важливіше - пояснити нашим виборцям, що робити, якщо після всього того влада все ж таки піде на масові фальсифікації. Наші партнери по КОД часто цього не розуміють - що робити далі? Народ вийде на вулицю, неодмінно, аби відстояти свій вибір. І однозначно Янукович захоче застосовувати силовий метод. Влада до цього посилено готується: подивіться на останні призначення в МВС, СБУ - це люди яскраво антиукраїнського складу, подивіться на бюджет - в міліції, прокуратури, СБУ він набагато більший ніж в армії! І тут треба для себе визначитись - чи ми будемо сидіти вдома, чи ми будемо боронитися. Чи братимемо на себе відповідальність за тих людей, які вийдуть і не миритимуться.

Що ж до більш оптимістичного сценарію, то наша участь в КОДі дає нам можливість мати більше депутатів, при тому депутатів не лише від трьох-чотирьох західних областей. Так, ми розуміємо, що нам в рамках розподілу округів доведеться поступитися певними гарантовано виграшними округами. Але, з іншого боку, унеможлививши фальсифікації по всій Україні, ми забезпечимо повне використання наших голосів у Центральній та Східній Україні. Це дасть можливість нашим представникам, що йдуть від об'єднаного бренду українських патріотичних сил представляти свої регіони, бути депутатами.

Ми вже були на межі виходу з Комітету опору диктатурі. Це сталося після голосування в парламенті закону про вибори (народних депутатів - Т.Ж.) - то не мало так відбуватися! Як би там не було, опозиція не мала давати жодного голосу "за" і шансу легітимізувати цей закон перед Європейською спільнотою, а ще й дати шанс фальсифікувати вибори. Після того голосування я особисто виступив з різкою критикою на "Українській правді", але ми взяли певну паузу - тижневу - і після того як провели консультації з цього питання вирішили утримуватися в КОДі. На сьогодні його існування важливіше за амбіції. Так, це прагматично, але повалення режиму - насамперед, ідеологія вже потім.

І скільки депутатів - дисциплінованих і відданих, які не стануть тушками - Ви розраховуєте провести до Верховної ради?

Ми на сьогодні розраховуємо на 40-50 місць.

Гаразд, ви провели 40 осіб, це досить потужна фракція для політичних торгів, яка, втім сама нічого не вирішує, що далі?

Враховуючи рейтинги наших партнерів з КОДу, це - впевнена більшість. Що робити? Приймати закони, найперший - про імпічмент Президента.

Але уявімо, що ваші партнери по КОДу залишаться тими, хто вони є зараз: одні розбіглися, інші затушкувалися, вибори пройшли, а у Януковича є його 300 кнопкодавів під орудою Чечетова...

Розпускати парламент. Головним в країні залишається народ...

Тобто Ви особисто припускаєте силовий варіант захоплення влади?

Якщо будуть вичерпані всі можливості парламентського вирішення закріплення воєвиявлення народу, коли хтось, якась людина чи невелика група людей узурпує права мільйонів, тоді починається позапарламентська політика.

Але я, навіть зважаючи на попередній сумний досвід парламентаризму деяких сил, з якими ми йдемо разом, бачу вже зараз усвідомлення необхідності спільної, злагодженої боротьби. Це звісно не означає, що я вірю в те, що вони не будуть продавати округи чи там йти на певні домовленості й приймати певних людей... але це вже помітно менш ймовірно.

Гаразд. Ви - тим чи іншим шляхом - прийшли до влади. Чи готові у Вас п'ять перших законів, які Ви й ваша фракція буде подавати у новому складі парламенту?

Ну, найперший я вже назвав - це закон про імпічмент президента, реалізація його процедур і постанова про відставку уряду Азарова-Тігіпка.

Друге - це закон про стратегічні підприємства, який би передбачав заборону їх приватизації та повернення у державну власність тих підприємств, які були приватизовані до цього, державна власність на природні монополії, енергогенеруючі та енергорозподільчі компанії.

З останнім пов'язаний закон про енергетичну безпеку держави, який має покласти край спекуляціям з газом, електрикою, та закон про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення.

Третє - закон про захист української мови із обов'язковим державним іспитом для усіх кандидатів на державну службу та на виборні посади.

Четверте - це новий Податковий кодекс, основним гаслом якого має бути: "великий бізнес - великі податки, малий бізнес - маленькі податки". Там має бути обов'язковий податок на розкіш і скасування оподаткування на україномовну продукцію.

П'яте - це реформування судово-правоохоронної системи з обов'язковими виборами суддів й правом їх відкликання. З цим пов'язаний закон про відкликання депутатів, чиновників та суддів. Ми вважаємо, що громада міста, району, села має право відкликати суддю, депутата, начальника міліції, якщо це вирішать громадські слухання. Призначати чи звільняти начальника обласної міліції, наприклад, має міністр - за професійні здібності. Але громада, яка ЖИВЕ з цим начальником має право його відкликати, довівши якісь його неправомірні дії.

Ну і закон про люстрацію...

Лише шостим?

А все, що я до того казав, то і є своєрідні грані люстрації - починаючи з Януковича. Шосте, тому що я не певен, чи наші партнери по майбутній коаліції підуть на це, хоча з пропагандистської точки зору то було б корисно. Річ у тім, що це та річ, яку прості люди чекають і сприйняли б дуже схвально. Але якщо навіть широка коаліція не підтримає наші пропозиції щодо люстрації, ми будемо відстоювати цей принцип.

І до якої межі ви готові піти у люстрації чиновництва?

Я б Вам порадив піти до нас на сайт і ознайомитися - там доволі багато тексту і все дуже чітко прописано: рівні, посади, причини й наслідки. Цей закон ми запропонували ще Ющенку у 2005 році.

І з тих пір не переглядали? Він актуальний?

А чого ж його переглядати? Його можна лише вдосконалити.

Але ж певні ваші партнери по КОДу, які вже були в урядах, міністерствах і так далі - вони попадуть під дію цього закону?

Ну, деякі попадуть, але не тому, що вони - вдало чи не вдало - працювали в українських урядах. Головне через що вони не зможуть обіймати відповідальних посад - це те, що колись обіймали ідеологічні посади в КПРС та Комсомолі. Підкреслюю - ідеологічні! Адже людину приймали в партію різним чином, іноді квартиру не можна було отримати без членства в КПРС. А от перший секретар райкому й вище, комісар, політичний працівник в армії - це вже вибір.

То у вас будуть тертя?

Так, я розумію, вони є і будуть! Як кажуть "нє всьо так просто!" візьміть хоча б ідеологічну складову? Якщо у "Батьківщини" це солідаризм, себто певний варіант соціал-демократії, спрямованої на працюючу людину, то у "Фронту змін" відверто ліберальна ідеологія, буржуазна. А ліберали й  націоналісти - це дві протилежні ідеологічні платформи. Нас утримує і об'єднує боротьба проти Януковича і його оточення, як людей, що захищають країну проти її ворогів.

Ви думаєте до нас немає претензій у наших партнерів? Та чого тільки вартий один з наших програмних законів "Про визнання ОУН-УПА такими, що відстоювали свободу та незалежність України"! Наші партнери ой як не готові його підтримувати... Працює робоча група і всі такі гострі кути треба залагоджувати. Поки що вдається.

Ну і як далеко Ви готові зайти у своїй співпраці? Якщо вам доведеться десь голосувати разом з Партією регіонів? Чи це табу?

Та жодних застережень! Якщо представники цієї сили підтримають якісь наші ініціативи, або ж навпаки - запропонують якісь закони, які входять до нашої програми й не суперечать нашій ідеології - будемо голосувати разом. Степан Бандера писав "співпрацюй хоч з чортом, але лише задля України!"

Повернімося трішки назад. Ви наголошуєте на націоналізації стратегічних підприємств. Ви розумієте, що це буде зробити непросто, адже їх власники - багаті й впливові, в тому числі й у Європі, люди?

Звісно непросто. Але багато речей, які ми зараз сприймаємо нормально, вже за півроку можуть стати не такими і навпаки. Я вам можу спрогнозувати, що вибори в жовтні виграє опозиція, але оголосять про беззаперечну перемогу Партії регіонів. Почнеться двіжуха. Десь за три місяці будуть нові вибори. Потім за три місяці - ще одні, президентські... ви вважаєте, після цього ці "власники", що вкрали у держави підприємства, прийдуть декларувати свої права?

Але як же рятувати економіку, витягати її з тотальної кризи?

На жаль, у найближчі роки з економікою краще не стане. І в цьому я, на відміну від решти політиків, можу вас запевнити. Зараз - не до економіки. Народ, втомлений майданами, листівками, виборами, довиборами, втомився і дав право Януковичам - нехай вони будуть! Вже там щось собі накрадуть, аби лише у нас була стабільність. Так нема ж! Цей уряд, цей режим не здатен забезпечити стабільності навіть на низькому рівні! Його необхідно прибрати, аби не поглиблювалися кризові явища. Це займе час. А ще якийсь час займе відновлення після того, що вони в економіці наробили. Чого тільки варте ЄВРО, на якому вкрали більш ніж 20% бюджету?

Там "рулять" не якісь партійці з Партії регіонів. Там клан: родина Віктора Федоровича, друзі його сина, або ж інша ланка - ще донедавна громадяни Російської Федерації, яких активно лобіює Хорошковський. Всі вони мають піти - це питання національної безпеки.

Добре, ми, себто Ви, вигнали усіх крадіїв. Ким ви заповните близько півмільйона вакансій українського чиновництва? Де ваш кадровий потенціал?

Повірте, ми хоч не хвалимося мільйонною чисельністю партії, але в нас вистачає і мізків, і рук. В нас дуже потужний економічний сектор, в тому числі це і науковці з європейською освітою, фінансисти. Також дуже потужний юридичний напрямок. Ці люди можуть закрити законотворчі процеси на кілька років.

Але я питав про виконавців. Ваші інтелектуальні центри - це Університет Франка і Києво-Могилянська академія, тобто філософи, журналісти, правники - гуманітарії. Хто займатиметься селом? Енергетикою? Шахтарями?

Ви не праві. У нас є фахівці у всіх перелічених Вами галузях, і у сільському господарстві, й у енергетиці. Я можу називати прізвища півгодини. Наша партія притягує інтелектуальний потенціал цієї країни. Якраз тямущі люди розуміють, що без захисту національних інтересів у всіх без винятку галузях країна буде лише ресурсним придатком чиїмось, але не сильною державою.

І як успіхи у вашої партії? Можете навести якісь приклади хоча б в тих регіонах, де ви маєте більшість на місцях?

Безумовно! Ви давно були в Тернополі чи у Львові? По-перше, це порядок і чистота на вулицях. Громадський транспорт за розкладом, а не коли йому захочеться. У всьому транспорті, включно з маршрутними таксі, які ходять лише на віддалені райони, без питань перевозять пільговиків. Парки, сквери, архітектурні пам'ятки приведені в людський вигляд. Останнє призвело до збільшення напливу туристів у три рази майже за два роки! І це не тільки європейці, які везуть валюту, це в більшості наші співгромадяни, які розуміють - поїдеш у Львів чи Тернопіль - побачиш багато цікавого, відпочинеш. У вашому місті туристи часто бувають?

Щоб закінчити з транспортом - тарифи у Тернополі найнижчі в Україні серед обласних центрів, як у громадському, так і приватному транспорті, притому що дотації з держбюджету - чи не найменші з усіх областей. Варто просто не красти.

Та ж сама історія в Івано-Франківську. Взимку в місті до 10% населення - туристи. Це найпростіший спосіб наповнення місцевого бюджету й водночас - створення конкурентної бази місцевих виробників.

Але первинним має бути зміна ставлення влади до людей! У всіх трьох міських радах - Львова, Тернополя та Івано-Франківська, як і в обласних радах, усі без винятку сесії транслюються наживо місцевим телебаченням. Зараз вирішується питання про он-лайн трансляції в Інтернеті, але поки що то занадто дорого. Жодне, повірте мені, рішення не попадає на сесію без громадського обговорення. Мінімум за п'ять днів до сесії виконком сідає за порядок денний, в якому вказано, де і коли це рішення слухалося. І це не формальність - проекти публікуються в газетах і в Інтернеті, є в кожному районі відповідні зали, де збираються мешканці, представники громадських організацій, і поки такі зборі не проголосують кожне (!) рішення, ніхто навіть гараж не може поставити.

Саме шляхом громадських слухань вдалося заблокувати на Тернопільщині - здається, в єдиній, до речі області - ту медичну реформу, яку нам нав'язують.

Саме через контроль громадськості й наших депутатів у трьох областях з не найкращою інфраструктурою не сталося жодної трагедії взимку, пов'язаної з комунальними службами - ніде ніщо не розмерзлося, не порвалося, не провалилося. Виявилося, що підготуватися навіть великому місту до зими достатньо нескладно.

У Львові є певна проблема - то є мер Садовий, він подекуди працює не на громадян, а ніби сам по собі. Якісь наймаються підрядники незрозумілі, з ними укладаються договори без обґрунтування кошторисів... але то все легко відслідковується, контролюється депутатами й громадою. І завдяки все ж таки спільним зусиллям сьогодні Львів - у десятці міст, які радять відвідати європейські туристичні довідники.

На цьому час нашої бесіди вичерпався. Більше питань поставили Олегу Тягнибоку прості мешканці Дніпропетровська, яких у доволі просторому приміщенні актової зали Будинку Профспілок набилося стільки, що яблуку ніде було впасти. Частина тих, хто спізнився, слухали політика з коридору. Олег Ярославович говорив настільки впевнено, просто й переконливо, що за словами одної моєї колеги, навіть її мати, питома росіянка, вийшовши із зали, пішла б голосувати за "Свободу".

Тягнибок здивував журналістів, заявивши, що Дніпропетровщина буде його базовим електоральним регіоном. Але коли кожен поставить собі просте питання - чи хоче він й надалі жити в тому неподобстві, в яке нас загнали нами ж обрані правителі, чи час вже брати владу у власні руки? - впевнений, козацька вотчина ще себе покаже. А чому ж ми - не виборці Тягнибока, якщо ми працьовиті, розумні, сильні й вільні?

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Нинішня російсько-українська доволі специфічна. Противники часіше бачуть одне одного в інтернеті, ніж в прицілі.Вперше я про це задумався, коли восени 2015-го влетів у окоп після дивного прильоту воро...
Нам не вірили, що Московія - ворог, а москвини - геть не братський народ.Нам не вірили, що вони вдерлися до Криму і Донбасу не через Майдан, Яроша і Порошенка, а через імперську пиху та бажання нашої...
Андрій ДЕНИСЕНКО

Як ми облаштуєм «Расію»

Коли ми переможемо, коли армія Москви зазнає неминучого військового розгрому, а терен сучасної держави Україна буде звільнено від окупантів, ми маємо спільно з усім цивілізованим світом не лише здійсн...
Максим Мірошниченко

Як почнеться розвал росії?

Поразку на полі бою путінський режим не переживе. Може в конвульсіях буде оголошення мобілізації, але вона провалиться і режим розсипеться сам собою. Повернення Україні Донбасу і особливо Криму відкри...