App Store Google Play

Бити тривогу!

03.02.2012 08:29
Одночасна заміна керівництва п'яти київських музеїв та призначення директором Києво-Печерського заповідника молодої дівчини, яка, вручаючи премію ім. Олеся Гончара називала його «відомим поетом», (Бідний Спіноза! Він вважав, що неуцтво не є аргументом!) привернуло увагу громадськості (поки що музейної та навколо-музейної) на обговорення в Міністерстві руйнування культури так званої технології ТЄС, або, як її ще називають, системи монетизації.

  Про її суть ... надамо слово її творцям.

«И все-таки, какова конечная цель оценки музейных ценностей?
- Украина потеряла примерно тысячу экспонатов...
- Оценка поможет избежать краж?
- Проблема более глобальна, чем, чтоб не украли... Вы прекрасно понимаете, существует золотой запас в стране...
- Речь идет об обеспечении стоимости национальной валюты?
- Совершенно верно, всего-навсего. («Всього-навсього!» - К.К.)
- Музейные ценности не ликвидные, это же не товар. Как они могут обеспечивать стоимость национальной валюты?
- Это не товар. Золото тоже не товар...
- Золотовалютные резервы как раз товар, и Нацбанк, в частности, выходит с этим товаром на торги...
...- 
Мы имеем на сегодняшний день гораздо  больше активов, чем они используются, и никто не знает, как выйти из кризиса. Хотя, проведя всего-навсего оценку мы подымаем статус национальной валюты... (підкреслено мою -К.К.)
 То есть мы закрепляем, что у нас вот этого есть на такие-то деньги... Если мы не собираемся его реализовывать, о какой ликвидности мы говорим? То есть его музейная ценность составляет вот такую стоимость, цифровое выражение в долларах, гривне. Вопрос больше к финансистам, а никак ни к музейным сотрудникам: как правильно рассмотреть актив который есть в стране, но которым никто не пользуется?
- Но ведь в таком контексте его использовать в принципе невозможно?
- Ну почему не возможно? Если в стране вводится закон о том что, утрированно, мы
отвечаем каким-то музеем. Он «весит» 100 млрд. Взяли [кредит] 50 млрд. Проели, пропили, прогуляли... Этот музей не имеет права перемещаться за пределы государства. вам существенно, кто будет хозяин в музее - зарубежный или внутренний - если это остается навсегда в стране и не имеет права перемещения в любую другую точку музейного шара?.. (підкреслено мою -К.К.)
 
Зачем тогда открывать такую возможность даже теоретически?
- Государство не может дать нормальную пенсию людям...
- А что изменится?
- Возможность государства включить станок и дать денег.»

Сказано, як на мене, ясно. Особливо для людини, яка трохи вище заявила, що музейні працівники «нічого не роблять»...І, до речі, береться оцінювати українські культурні цінності, не володіючи українською мовою, та й російська в нього ... гм... Культура так і пре.

Вочевидь, має рацію Юрій Костенко, який порівняв «технологію» з розпродажем більшовиками творів Ермітажу (УНП готує звернення до Генпрокуратури), праві  колеги-музейщики, що вважають :

«Суть цієї системи полягає в тому, що музейні скарби розглядаються як матеріальні активи, інтегровані в економічний обіг держави, на кшталт золотовалютних резервів. За задумом розробників, при нагоді музейні речі можуть виступати заставою по кредитам, змінювати власника тощо.

І хоча лобісти цієї новації стверджують, що не планують торгувати речами з державних музеїв, вони не можуть пояснити, навіщо тоді взагалі розглядати Музейний фонд як активи ?!»

  Для тих, хто повірив, начебто музейні цінності при приватизації не будуть вивезені з України, пояснюю - якщо якийсь закордонний інвестор стане господарем музею (варто нагадати, що держави на такі оборудки не підуть, бо вони суперечать документам ЮНЕСКО, тобто йдеться лише про приватні фірми не самих цивілізованих країн) та  призначить своє керівництво, то все інше - справа техніки.

Я не буду багато писати про те, що партія брехіонів вже вкрала все можливе, зараз вирішує завдання -  як би ще покращити СВОЄ життя вже сьогодні, і реалізувати гасло - «Почую кожного, хто підкаже де що погано лежить». Я не буду довго розповідати, що бандюковичам наша історія - як серпом по гландах... Я гадаю, що всі все розуміють...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Максим Мірошниченко

Історія про те, як я вкрав

Коли мене серйозно питають чи крав я хоч щось у своєму житті, я не поспішаю відповідати, бо точно знаю, що крав у дитинстві. Зараз важко згадати що, але один випадок я пам'ятаю...Це було 19 років тому...
Важко осягнути наскільки ми втратили зв'язок зі своїм минулим. Не кажучи вже про те, скільки нам необхідно часу на відновлення своєї ж ідентичності та культури. Гортаючи сторінки "Моїх споминів п...
Ойойой! Вони образили Україну і весь народ!Вони не віддали честь Президенту(!!!)Ооо! Наші герої! Скрутили дулю клоуну!Я промовчу про честь. Бо тут окрім посміятися не виходить. Честь можна мати, або н...
Потенційна реабілітація Росії в очах євробюрократії висить над нами уже кілька років. В цьому немає нічого дивного, адже Росія має набагато більший вплив у Європі, ніж Україна. Цей вплив напрацьовував...