App Store Google Play

Кайдашева війна «по-регіональному»

22.11.2011 10:49

В той час, коли очільники «Партії регіо­нів» декларують єдність в партійних верхах, в регіонах партійці неприкрито скубуться за посади, які гарантують доступ до ресурсів.

Декілька місяців тому Березнуватівська сільська рада Солонянського району проголосувала за дострокове припинення пов­новажень сільського голови Вале­рія Місківа. За останні декілька місяців тільки на Дніпропетровщині - це вже другий конфлікт між депутатами сільської ради та головою. Нагадаємо, близько місяця тому депутати Єлізаветівської сільської ради Пет­риківського району (у своїй більшості - регіонали) проголосували за припинення пов­новажень свого однопартійця - сільського голови Єлізаветівки Максима Голосного.

Березнуватівського сільського голову звільнили 12 серпня 2011 року з формулюванням «Про дострокове припинення повноважень сільського голови в зв'язку з незабезпеченням здійснення наданих йому повноважень, порушенням прав громадян, законодавства України».

«Мене, як сільського голову, ніхто не повідомляв ні усно, ні письмово, що відбудеться сесія сільської ради та ще й з мого питання. Бо в той момент я знаходився на лікуванні у Дніпропетровську в лікарні ім. Мечнікова, - згадує Валерій Місків. - І тільки 16 серпня, за допомогою одного з депутатів сільради, я отримав копію рішення сільської ради, після чого подав адміністративний позов до Солонянського районного суду».

Депутат сільської ради регіоналка Ніна Галан (яку Місків називає одним з організаторів заколоту - авт.) звинувачує Валерія Тимофійовича Мисківа в зловживанні посадовими обов'язками.

«В квітні поточного року, з його подачі, в селі з'явилися сторонні люди і почали пред'являти свої права на орендовані нашими фермерами землі. Так тривало близько 2 місяців. Аж доки ці ж особи не взялися за людські городи, які знаходяться за селом. Приїхали з землевпорядниками і почали обмір земель, щоб оформити на них документи», - розповідає Ніна Іванівна.

Як виявилось - це були представники фермерського підприємства «Александрид», яке очолює мешканець Дніп­ропетровська  Олександр  Волошин. Підприємство  «Александрид»  отримало в Солонянській райдержадміністрації, за підписом голови райдержадміністрації Олександра Парубця, право на розпаювання цих земель.

За словами Ніни Галан, 9 осіб - працівників даного господарства, мали отримати паї загальною кількістю 90 гектар.

Тож селяни, які таким чином могли залишились без своїх городів, звернулися в земельну комісію райдержадміністрації. Де, в свою чергу, відповіли, що ці землі невдовзі отримають працівники «Александ­риду».

Згідно інформації депутатів Березнуватівської сільської ради, ще через деякий час 6 гектарів землі у власність отримали вже інші дніпропетровці - громадяни з однаковим прізвищем - Тарасов(а).

Селяни почали бити на сполох. В земельному відділі райдержадміністрації вдалося вияснити, що крім згаданих Тарасових, ще 13 мешканців обласного центру готують документи на паї в 2 гектари.

Втім, Валерій Місків переконує нас, що він, навпаки, допомагав людям отримати землю. З його слів, більше 100 селян отримали завдяки йому в користування земельні наділи. Також, що він влаштовував для односельців безкоштовні масові заходи...

Доводи Ніни Галан, знову ж таки, кардинально відрізняються від тверджень Валерія Місківа: «Селяни, які залишились без городів, за допомогою депутатів сільської ради намагалися вияснити у Валерія Місківа, як так сталося, що на людські городи знайшлися власники з Дніпропетровська? Але не отримавши жодної відповіді, ми змушені були проголосувати за відсторонення Місківа від посади, попередньо провівши збори селян», - стверджує Ніна Іванівна.

На зборах жителі Березнуватівки влаш­тували своєму голові справжню обструкцію.

Наприклад, Микола Пивненко підтвердив те, що Валерій Тимофійович дійсно надавав йому земельну ділянку в користання. Але не безкоштовно.

«Я розраховувався особисто з ним по 100 грн. за гектар. А крім того, постійно, за його вимогою, давав кошти від 100 до 300 гривень на розвиток сільської ради, на проведення свят та на поїздки в район та область», - стверджує Пивненко.

Світлана Попова зазначила, що згідно рішення сільської ради, з 1995 року нею використовується земля площею 0,8 га. «Але тепер виявилось, що земля, яка знаходиться за межами населеного пункту, передана Волошину для товарного виробництва. Моя сім'я, як і багато інших сімей моїх односельців, залишились без городів», - резюмує Попова.

Депутат Солонянської районної ради місцевий фермер Олександр Польський зазначив, що «долю сільського голови повинна вирішувати сесія сільської ради», і що «схід жителів села уповноважений ініціювати сесію сільської ради».

Втім, рішення сільської ради про недовіру сільському голові Місківу було скасовано Солонянським районним судом з таким формулюванням: «Заяву позивача Місків Валерія Тимофійовича до Березнуватівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення сесії сільської ради про дострокове припинення повноважень сільського голови задовольнити. Зупинити дію рішення від 12 серпня 2011 року «Про дострокове припинення пов­новажень сільського голови в зв'язку з незабезпеченням здійснення наданих йому повноважень, порушення прав громадян, законодавства України».

Ухвалу районного суду було оскаржено Березнуватівською сільською радою в п'ятиденний термін. На даний момент справа знаходиться в Дніпропетровському обласному апеляційному адміністративному суді. І коли відбудеться засідання суду - невідомо, так як суд зайнятий багатьма іншими справами.

На останній сесії сільської ради депутати позбавили Місківа права підпису - поновивши статус-кво.

«Мене так і не допускають до виконання своїх обов'язків, - скаржиться Місків. - Мій кабінет опечатано, зарплату я не отримую».

Працівники прокуратури та міліції на запити відставленого голови відповідають, що з їхнього боку розпоряджень опечатувати кабінет не надходило.

Ніна Галан не заперечує - опечатали кабінет не без участі депутатів сільської ради: «Ми не могли потрапити в кабінет голови, на роботу він не виходив, до того ж деякий час тому невідомі особи проникли в кабінет голови. Тому, щоб уникнути зайвих розмов та звинувачень, кабінет опечатали».

Та головним організатором власного звільнення Місків вважає аж ніяк не Ніну Галан. Валерій Тимофійович говорить, що разом з Галан за нього особисто взявся Олександр Польський - «депутат сільської ради і місцевий латафундист».

«Структури  Волошина  (агрофірма «Александрид» - ред.) хотіли орендувати тут землі і пропонували людям значно кращі умови, ніж Польський, тому цей фермер і допоміг мене звільнити, злякавшись втратити наші землі», - впевнений відставлений голова.

Олександр Польський дану інформацію категорично заперечує.

В цілому, селяни Березнуватівки мають різні думки: одні, як колишній депутат сільради Попова, активно виступають проти Місківа, називаючи його «негідником» та «крадієм», інші, як от зав. сільським ФАПом Леонід Вітер, вбачають у відставці Місківа спробу Ніни Галан дорватися до влади.

Як би там не було, а Валерій Місків, точно правий, коли говорить, що в його селі (як і в країні в цілому), все вирішують гроші, і простому селянину (міщанину) залишається лише сподіватися на милість можновладців.

Відзначимо, що дана справа знаходиться на контролі в районній прокуратурі. Але в селі на прокуратуру не дуже зважають. «Насправді, ми нікому не віримо, всім їм потрібні наші землі, - говорить один вже літній селянин. - Тільки власними силами - власними руками та кулаками - можна довести право бути господарем на власних землях».

Газета "ЛИЦА"

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Рефлексії навколо "втрачених" Криму та Донбасу - це звичайні "фантомні" болі. Усім цим обмінам думок про людей чи територію ("як повернути", "коли", "на яких умовах", "ми не повернемо, бо") скоро випо...
Помилка московітських протестувальників - це упор на «мирний протест». Вони, скоріш за все, помилково сприймають наш Майдан, як мирний виступ.Так! У нас багато тринділи про те, що тільки м...
Юрій Фоменко

Промоушен

Один пан з нашого міста забрав літніх батьків ближче до себе. Була придбана і приведена до ладу дачна ділянка в садовім товаристві, де постійно проживало багато ровесників батьків. Реконструйований бу...
Ярема ГАЛАЙДА

Про емпатію

Зустрів товариша випадково на вулиці. Постарів. Добряче постарів. Геть сивий, обличчя у зморшках, але все такий же жилавий, по молодечому стрункий, вкритий мало не чорною, степовою засмагою. Старий, с...