App Store Google Play

Тягнибок: Тимошенко робить все правильно

18.07.2011 09:42

Зустріч «Обозревателя» з Олегом Тягнибоком, лідером ВО «Свобода», відбувається в невеличкій кав'ярні на київській вулиці Паньківській. Місце - аж ніяк не «понтове», якраз до пари не менш не «понтовому» Тягнибоку. У кутку літньої тераси, під пластиковим тентом, одягнений у футболку Тягнибок зосереджено вивчає щось у своєму iPad`і. Як з'ясувалось - спілкується з «френдами» у Фейсбуці. Радить і собі завести на ФБ сторінку.

Виглядає Тягнибок втомленим. На відміну від теперішніх нардепів, які, «відстрілявшись», спокійно пішли на двомісячні вакації, йому - не до відпочинку. Його депутатство - ще попереду (шанси на те, аби провести до Ради свою парламентську фракцію у головного «свободівця» зростають, але хтозна, що трапиться за рік?). Замовляємо мохіто і починаємо розмовляти, час від часу відволікаючись на нахабнючу кішку, що стрибає на коліна і суне писок в диктофон, явно маючи окрему думку з приводу політичної ситуації в Україні.  

- Пане Олеже, ви за процесом над Тимошенко слідкуєте? Які емоції з цього приводу?

- Для мене є очевидним, що все, що робить нинішня влада, походить від її безсилля та невміння обернути на свою користь навіть ті ресурси, якими вона володіє. Донецький клан, який зараз керує, не зважає на такі поняття, як стратегія, як відчуття реалій, не моніторить те, як реагує народ на ті чи інші події. Те, що вони роблять стосовно своїх опонентів - це таке собі політичне ноу-хау. Бо не можна боротися з корупцією і одночасно задовольняти своє бажання помсти. Виходячи з цього, я вважаю, що суд над Тимошенко - типове політичне переслідування.

Водночас із тим зловживання уряду Тимошенко не варто заперечувати. І влада могла б зовсім по-іншому вести цей процес. Але вона хоче лише вселити страх в усіх, хто намагається бути в опозиції до влади, а також тримати в покорі своїх. А Тимошенко тим часом поводить себе абсолютно правильно, знаючи про себе, що вона - далеко не ангел, і використовуючи тактику «кращий захист - це напад». Тобто єдиний вихід для неї - це поводитися дуже зухвало, використовувати прямий ефір і апелювати за його допомогою вже не до влади і не до суду, а до громади. Звісно, в її інтересах - якомога довше тягнути час, бажано - до осені, коли люди будуть більш політично активними і коли, за різними оцінками, очікується загострення економічних та соціальних проблем. 

Хоча тут є й інша сторона медалі. Тимошенко постійно апелює до недосконалого судоустрою, до репресивного апарату влади. Але чому за п'ять років «помаранчеві» не реформували суди, МВС, СБУ? Вони не посадили бандитів у тюрми, а зараз дивуються, що ті садять їх. Часу у них було більш, ніж достатньо. Тимошенко хоче суду присяжних, але чому ж маючи вплив у парламенті і очолюючи уряд вона не впровадила цю конституційну норму? Невже вірили, що їхня влада буде вічною? Вона каже, що судді погані. Але ж всі ці судді були призначені за часів Ющенка-Тимошенко! І дуже часто ці суді ухвалювали рішення на користь минулої влади, особливо в Печерському суді. Той таки суддя Вовк (суддя в процесі Юрія Луценка - Авт.) декілька справ вирішив на користь Тимошенко.

- «Ужель та самая Татьяна...?» І тут той самий Вовк? Геннадій Москаль в інтерв'ю «Обозревателю» казав, що це дуже поганий суддя, бо зараз він мстить Луценкові за порушені проти нього справи. Який тісний світ...

- Той самий. Він ухвалив абсолютно незаконне рішення про заборону критики прем'єр-міністра, пам'ятаєте?..

(В якості авторського nota bene: у 2009 році й справді розгорнувся гучний скандал, коли Печерський суд Києва прийняв постанову «заборонити будь-яким фізичним та юридичним особам, незалежно від форми власності, розміщувати на білбордах, інших зовнішніх рекламних носіях, радіо та телебаченні, мережі Інтернет, в електронних ЗМІ будь-яку недобросовісну рекламу відносно діяльності Юлії Тимошенко».

Про цей випадок днями згадував в інтерв'ю 5-му каналу теперішній захисник Тимошенко нардеп Сергій Власенко. Він сказав:  «Цей позов було подано політичною партією «Батьківщина», але коли Юлія Володимирівна про це дізналась, вона особисто відкликала позов, і суддя на підставі цього клопотання цю ухвалу скасував. Я скажу більше - це був той самий суддя Вовк. Тобто уряди відходять і приходять, а «Вовки» залишаються», - зазначив Власенко.- Авт).

Так от, коли Вовк - на догоду Тимошенко - ухвалив це рішення, тоді він був хороший суддя... І це зайвий раз доводить, що те, що відбувається зараз, відбувається виключно через помилки «помаранчевої» команди. Свого часу «Свобода» пропонувала обирати, а не призначати суддів місцевих судів, як це є в багатьох країнах Європи (така практика була за радянських часів. - Авт.). Для Тимошенко ж реформа судоустрою полягала в тому, щоб поставити головою Верховного Суду «свого» Онопенка, але, як бачите, така «реформа» не спрацювала. Так що зараз Тимошенко (або той таки Луценко) винуватити можуть лише самі себе.    

І ще один момент. Чи відбувався би зараз суд над Тимошенко, якби не ті «тушки», яких вона понабирала у список? Чи розуміла вона, коли той список візувала, що підписує собі вирок - той самий вирок, який, очевидно, ще до кінця літа оголосить їй Родіон Кірєєв?

- Якщо Тимошенко засудять й БЮТ перегризеться за її політичний спадок (або навіть розвалиться на дві чи більше частин, як прогнозують експерти), то чи не шкода вам буде втратити такого суперника? Ви Юлію Володимирівну не дуже любите, але ж особа вона харизматична, і з нею вийти, як співається у пісні, «на тан» було б цікаво - хіба ні?

А так "Свобода" (гіпотетично!) втрачає гідного суперника, і поле боротьби стає більш бляклим... 

- Враховуючи повну відсутність стратегії у Партії регіонів, я б не стверджував так категорично, що Тимошенко, по-перше, буде засуджена, а, по-друге, усунута з виборчих перегонів. Сьогодні Тимошенко почувається як риба у воді. Її поведінка вірна, вона грамотно підключає міжнародні інституції, і єдине, чого їй бракує - це хорошої команди. Я не хочу критикувати тих діячів з «Батьківщині», які намагаються щось робити на її підтримку, але за нинішніх умов все це дуже по-дилетантськи  та непрофесійно.

Але вона й сама тримає марку і показує, що її не зламати, незалежно від того, що насправді робиться в середині неї. А ось оточення її є дуже слабким, і підсилює Тимошенко не воно, а нерішучість та бахвальство влади, яка могла б з нею давно вже розправитися, при цьому сформувавши повну підтримку громадської думки. Відповідно тут виникає великий знак запитання.

Звичайно, якщо за Тимошенко збережеться можливість брати участь у виборах, вона на них переможе. Згідно останніх соціологічних опитувань, «Батьківщина» є лідером електоральних симпатій. Саме тому зараз і з'явилися дані, які оспівують буцімто захмарні рейтинги Партії регіонів, а також їхніх сателітів - приміром, «Сильної України». Ну ні за що я не повірю, що після ухваленого Податкового кодексу і вночі протягнутої за вуха пенсійної реформи у Тігіпка аж так зріс рейтинг! То все, звісно, замовна соціологія.

Так що Тимошенко може реально перемогти на парламентських виборах. Але і без неї її команда (якщо вона тільки перестане тріщати по швах, й особливо на місцях, і збереже єдиний кулак) отримає пристойний результат. Тому я б не списував Тимошенко з політичної карти України. Більше того, незважаючи на те, що бютівські політетхнологи продовжують лити бруд на «Свободу», ми не виключаємо, що під час виборів матимемо певні домовленості з БЮТом.  

- Які саме?

- Для того, щоб перемогти Партію регіонів, потрібно домовлятися основним опозиційним силам - як у парламенті, так і поза ним. Сьогодні, за даними опитувань, яким можна вірити, з числа опозиційних парламентських фракцій до наступної  Ради проходить БЮТ та «Фронт змін», що ж стосується позапарламентської опозиції, то тут незаперечним лідером є «Свобода». І ми можемо долучитися до певних домовленостей - про непоборювання один одного, про спільні дії спостерігачів та членів комісій. Можливо, навіть про висування членів комісій від «Свободи» як непарламентської партії через партії парламентські...

(Тут Тягнибок має на увазі значну проблему, з якої стикнеться його партія на перегонах-2012. Згідно теперішнього виборчого законодавства політична сила, не представлена у Верховній Раді, не бере участь у делегуванні своїх людей до складу виборчих комісій, а відтак - усувається від можливості контролювати підрахунок голосів тощо. Далі в інтерв'ю він ще повернеться до цього питання. - Авт.).   

Можливо, мова навіть йтиме про розподіл мажоритарних округів. Тобто варіант ситуативних домовленостей з БЮТом є цілком реальним. Таким чином, на процес політичної розправи над Юлією Тимошенко «Свобода» дивиться і з прагматичної точки зору. Тут важить не те, що нам вигідно чи невигідно, а виключно те, що є вигідним для української держави. А для нас вигідний такий партнер на виборах, в боротьбі проти режиму Януковича.   

- Сьогодні, 8 червня, на канікули пішла Верховна Рада. І поки парламент чистять, миють і закривають до наступної сесії, в Українському домі дає прес-конференцію Віктор Янукович - підводить підсумки політичного сезону. Давайте не випадати з загальної тенденції і не оминати увагою останні півроку. Отже, якими вони були у вашій інтерпретації?

- Останні півроку продемонстрували досить чітко, що в Україні узурповані усі гілки влади - як виконавча, так законодавча і судова. І що реальний спротив здійснюється на місцях там, де контроль над обласними, міськими радами має «Свобода». І дуже зле для України, що парламентська опозиція сьогодні подібна до воротаря, який не просто пропускає гол, а пропускає його між ногами. Навіть маючи стільки «тушок», вона могла б діяти...

- Відмінусуйте від опозиції тих сто депутатів, які протягом останнього тижня були не в Раді, а у Юлі на суді. Чи деінде, але, принаймні, походи до суду заанонсував на погоджувальній раді лідер бютівської фракції Іван Кириленко...

- Під тим судом мали б днювати й ночувати не десятки людей, і навіть не тисячі, а сотні тисяч. Якщо тільки Юлія Тимошенко є справжнім лідером опозиції, як про це говорить БЮТ.

- Не помістяться там сотні тисяч...

- Ну, не там, так на Хрещатику - перекрили б його... Зрештою, не всі й депутати туди ходять. Та й «замалюватися» серед людей - цього замало. Немає системної роботи з порядком денним, з законотворчістю, з тими проектами, які виносяться на обговорення. Опозиція мала б боротися з антиукраїнськими законами конкретними діями. І якщо їх не можливо переголосувати, значить, треба дестабілізувати ситуацію в парламенті. Але ми цього всього не бачимо. Натомість - поодинокі хаотичні дії парламентарів, які не знають, що їм робити. Сидить такий депутат у залі, потім доривається до мікрофона, щось йому в голову влетіло - він починає про це говорити...

Але це не системна робота. Ніхто нічого не аналізує, не прораховує кроки влади, не діє на випередження. Панує повна анархія та хаос. І все це виглядає дуже жалюгідно. І народ, який дивиться на це по телевізору, не отримує тієї необхідної дози адреналіну, яка мала б вироблятися після очевидної несправедливості і штовхати людей на вулиці.

- Ваші враження від ухваленої пенсійної реформи?

- Питання пенсійної реформи дуже давно стояло на порядку денному. Багато років - ще відтоді, як у парламенті припадав пилюкою так званий Пенсійний кодекс, який так і не було ухвалено. А сьогоднішні батьки реформи не враховують українських реалій, не враховують те, що ми живемо у суспільстві, де існує тіньова економіка, де зарплату видають у конвертах, де люди втікають за заробітки чи то за східний, чи то за західний кордон, де молодь лишається без роботи, харчуються невідомо чим, де немає якісної системи охорони здоров'я...

В такому суспільстві люди не тільки так довго не живуть, а й не вірять, що упродовж свого життя вони зможуть заробити на безтурботну старість. Через те я вважаю дуже некоректним, коли українську пенсійну реформу намагаються порівнювати з тими реформами, які зараз відбуваються в країнах Східної Європи, зокрема, у Чехії. В Чехії можуть піднімати пенсійний вік, бо населення живе довше, і існує система охорони здоров'я, яка працює на людей, а не на можновладців.  

Врахуйте і ще одну річ, яка може остаточно переповнити чашу суспільного терпіння. Підвищення пенсійного віку призведе до того, що пенсіонери (які і так зовсім не охоче залишали свої робочі місця, де ще є робота!) остаточно перекриють шлях молоді - випускникам вишів, училищ, коледжів. Таким чином, ця реформа ставить хрест не тільки на сподіваннях тих людей, які розраховували отримати соціальні гарантії після тяжко відпрацьованих років, а й на перспективах молоді. 

- Ну чому ви такий песиміст? Може, Янукович з Азаровим створять тисячі нових робочих місць?

- То, напевно, їх варто було створювати до запровадження пенсійної реформи. Бо інакше молодь піде на вулицю, це призведе до зростання злочинності і до масової еміграції - люди шукатимуть роботу по всьому світу і кращі з них звідси втечуть. Але найгірше з усього, що може бути - це відсутність віри у цю державу.

- Зате у Верховної Ради не дійшли руки до земельної реформи...

- Чому ж не дійшли? Рада ухвалила закон про земельний кадастр, і тим показала, що вона виконує політичну волю Януковича та його оточення щодо продажу землі. А земля ментально означає для українця святу й недоторкану річ, і так було завжди. Але є вказівка всіляко блокувати ініціативу опозиції (позапарламентської зокрема) щодо унеможливлення такого продажу з 1 січня 2012 року. Хочу нагадати, що «Свобода» виступила з ініціативою всеукраїнського референдуму щодо неприпустимості торгівлі землею сільськогосподарського призначення, і в усіх областях відбулося створення ініціативних груп.

- Але ЦВК відмовила усім вашим ініціативним групам (а було ж їх 24!) у реєстрації...  

- І це при тому, що ми врахували усі нюанси законодавства щодо проведення референдуму. Тобто на всіх зборах таких ініціативних груп були присутні представники місцевої влади, юристи підготували бездоганні документи, але Центрвиборчком безпідставно відмовив нам у реєстрації. Звісно, що ми подали до суду, але ви самі розумієте, що судова система, яка сьогодні повністю залежить від влади, навряд чи ухвалить справедливе рішення.

Щодо продажу землі як такого, то тут, думаю, влада буде тягти до останнього, все-таки побоюючись реакції суспільства. Бо згідно соціологічних даних 75 відсотків українців на сьогоднішній день виступають категорично проти продажу землі (а якби всі усвідомлювали наслідки, то проти були б 90 відсотків). Так що річ не в тім, що «руки не дійшли». Була б політична воля - дійшли б.

- До речі, це ж ваша спільна з БЮТом точка дотику - тимошенківці також виступають проти продажу сільськогосподарських земель. Плануєте разом з ними співпрацю по даному питанню?

- Та ми б не проти... Але є нюанси. По-перше, я не знаю, якою є позиція БЮТу з цього питання. Якщо відкрити програму «Український прорив» (яка не тільки була передвиборчою декларацією  БЮТу, але й була проголосована в парламенті як програма уряду Тимошенко), то там чорним по білому написано, що БЮТ виступає за якнайшвидше впровадження ринку землі. Тобто коли вони при владі, то - за ринок землі, а коли в опозиції, то - проти. Складається враження, що для них суть питання не в тому, може чи не може земля бути товаром, а в тому, хто саме продаватиме цей товар.

Ми не просто виступаємо за заборону продажу земель сільськогосподарського призначення, а за довгострокову оренду землі, з правом її родинного успадкування. Ми - за приватизацію землі, яка знаходиться під об'єктами нерухомості та присадибних ділянок, а також за створення спеціалізованої державної  установи, яка буде викупляти паї, котрі люди захочуть продати тощо. А продавати можна тільки державі і аж ніяк не іноземцям чи особам без громадянства.

Ми зробили правильний крок, задумавши винести все це на референдум, але не у формі запитання, за чи проти громадянин, щоб земля була товаром, а у формі ухвалення «Закону про землю» громадою. Таким чином ми могли оминути парламент, який, згідно з Конституцією, імплементує результати референдуму, але не повинен підтверджувати підтриманий народом на референдумі законопроект. Адже теперішня Верховна Рада навряд чи голосуватиме за заборону продажу землі.

Ми були, чесно кажучи, приємно здивовані, коли БЮТ теж перейняв ідею проведення референдуму. Ми взагалі часто бачимо, що часом ідеї «Свободи» «позичаються» БЮТом, але нам це приємно, бо головне, аби справу було зроблено. А от що вже неприємно здивувало, так це те, що представники як БЮТу, так і комуністи (котрі також нібито проти продажу землі) у Центральній виборчій комісії одностайно провалили ініціативу «Свободи».

(Далі - буде).  

Наталия ЛЕБЕДЬ, Обозреватель

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...
У Дніпрі й на цілій Січеславщині розгортається велика драма маленької людини Коломойського.Щоби сформувати прозелену більшість і залишитися головою облради чи перескочити у крісло голови адміністрації...