App Store Google Play

Життя, віддане боротьбі за вільну Україну

08.07.2011 18:46
8 липня виповнилося б 104 роки від Дня народження одного з головних ідеологів українського повстанського руху часів Другої світової війни, українського поета, політичного діяча, члена Проводу ОУН Олега Кандиби-Ольжича
На долю українського народу, століттями гнобленого і плюндрованого, випав особливо тернистий шлях. Чи не тому в його героїчній історії так багато яскравих особистей, котрі свідомо обрали свій шлях на Голгофу заради тріумфу справедливості, поклали на вівтар жертовності рідній неньці-Україні найдорожче - своє життя. Серед таких неординарних особистостей був і Олег Ольжич-Кандиба.

Сьогодні ім'я Олега Ольжича стало насправді легендарним: вчений-археолог, поет, політичний діяч - усі ці грані таланту переплелися гармонійно в одній людині, яка була крім того, патріотом Української Держави.

Побачив світ Олег у родині мешканки Житомира Віри Свадковської, на той час - студентки Бестужівських курсів у Петербурзі, і поета, що подавав великі надії, - студента Харківського ветеринарного інституту Олександра Кандиби, який згодом увійде в літературу під ім'ям Олександра Олеся. Перебування родини Кандиб у Житомирі закінчилося у серпні 1909 року, коли вони виїхали до Києва, де Олександр Кандиба нарешті влаштувався на роботу за своїм професійним фахом. Зі спогадів батьків відомо, що з трьох років малий Олег Ольжич почав читати, а у п'ять років, написав п'єсу про славетні козацькі часи на три дії.

Бурхливі революційні події 1917 року перевернули мирне усталене життя. Ніжний лірик Олександр Олесь був втягнутий революційним вихором у політичне життя. Невдовзі йому запропонували посаду культурного аташе УНР у Будапешті. Ще через певний час виїхала за кордон і його дружина Віра з сином. Оселилися вони у Чехословаччині, де знайшли притулок багато учасників визвольних змагань за незалежність України.

В емігрантському середовищі Олега Ольжича захоплює українська національна ідея. Успішно завершивши престижний Карловий Університет у Празі, де студіює археологію, Олег Ольжич захищає докторську дисертацію. Молодого вченого запрошують читати лекції до Гарвардського Університету в США. Дбаючи про організацію українського наукового життя за кордоном, Олег Ольжич разом з іншими українськими емігрантами-науковцями засновує там Український науковий інститут Америки. Водночас з'являються дві поетичні збірки Олега Ольжича: "Рінь" (1935) і "Вежі" (1940), які засвідчили його непересічний талант.

Як поет і публіцист Олег Ольжич пропагував цінності, що підкреслювали героїчну суть українця та української нації. В одній зі статей він писав: "Віднайшовши героїчний життєвий ідеал, нація не боїться уже ніяких фізичних ударів". Змалку Олег Кандиба став учасником українського націоналістичного руху. У 1929 році - член Організації Українських Націоналістів. Виконував ряд відповідальних завдань Проводу Українських Націоналістів ОУН, особисто Євгена Коновальця, що став для молодого поета вчителем та ідейним натхненником. У 1937 році очолив культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів. Наприкінці 1930-х років редагував часопис "Самостійна думка", перетворивши його на орган ПУН. У 1938-1939 роках Олег Ольжич брав активну участь у становленні державності Карпатської України та у збройній боротьбі проти угорських загарбників, через що поет потрапив до хортистської в'язниці. Протягом 1939-1941 років очолював Революційний Трибунал ОУН, член Проводу Українських Націоналістів.

На початку радянсько-німецької війни 1941-1945 років нарешті переїхав до України разом з Буковинським куренем, брав участь у формуванні місцевої адміністрації та поліції. У 1941-1942 роках Олег Ольжич жив у Києві, налагоджував підпільну мережу ОУН в Україні. В жовтні 1941 року він став одним із організаторів політично-громадського центру - Української Національної Ради в Києві. З початком гітлерівських репресій проти українських націоналістів Кандиба переїздить до Львова. У травні 1942 року Почаївська конференція ОУН обрала Олега Ольжича заступником голови ПУН та головою Проводу на українських землях. У січні 1944 році після арешту Андрія Мельника перебрав на себе посаду голови ПУН ОУН. У Львові одружився з Катериною (Калиною) Білецькою, та шлюб був недовгим.

25 травня 1944 року Олег Ольжич заарештований гестапо у Львові. Був ув'язнений у концентраційному таборі Саксенгаузен. Загинув під час чергового допиту в ніч з 9 на 10 червня 1944 року.

Олег Ольжич був, перш за все, особистістю. Героїзм, активізм, національність - три головні підвалини життєвої філософії Олега Ольжича. Героїзм - це радісне сприйняття життя з усією його суворістю, випробовуваннями і смертю. Таке світовідчуття одночасно проявилося в різних країнах Європи - як реакція на тектонічні геополітичні, військові та духовні зсуви. Активізм - нерозривність Ідеї і Чину, яку Олег Ольжич довів своїм життям і своєю смертю. Чогось варті лише ті переконання, за які підеш до бою. Конкретність перемог замість виправдовування, рішучість замість теоретизування, віра замість наукового аргументу - такою була радісна філософія Ольжича. Але не чин заради чину проповідував Олег Ольжич. Героїчна, активістська його філософія - молот і меч, якими керується шлях до Нації. З інфантильної, затурканої маси зробити Націю - таке завдання висунув перед українським націоналізмом Олег Ольжич. Тому сьогодні слова видатного поета здаються нам більш зрозумілими:

Над диким простором Карпати - Памір,
Дзвінка і сліпуча, як слава,
Напруженим луком на цоколі гір
Ясніє Залізна Держава!

Як заповіт для нащадків звучать рядки Олега Ольжича сьогодні:

Державу не твориться в будучині,
Державу будується нині.

Ідеям ОУН Олег Ольжич-Кандиба був вірний до кінця своїх днів.
Слава герою України! Навіки слава!


Денис Ковальов,
голова ДОО ВМГО «Студентська Свобода»

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Нема жодної відомої людини в нашій країні, яку українці не облили б брудом. Навіть дісталось Тарасу Григоровичу і Григорій Савичу.Шевченко – дівчат кохав. Сковорода – вино і сир любив, їзд...
Ярема ГАЛАЙДА

Більше агресії!

Давно кажу: Біда українців - це, нав‘язана їм ззовні, оборонницька психологія. Ми типу такі миролюбні, такі добрі і тихі, що аж за край. І на чуже не зазіхаємо, і всіх ми поважаємо, і до всіх до...
Регулярно чую від мешканців нашого міста, що тут немає роботи. При цьому, від керівництва міської ради (та їхніх партнерів) постійно лунають скарги на те, що в місті нікому працювати — кляті лях...
Не можу спокійно заснути. З голови не йде розмова з таксистом...Йому безперестанно телефонує жіночка, яка волає в слухавку. Він пояснює: "Я с клиентом"... На третій дзвінок відповідь: "Дура, я зарабат...