App Store Google Play

Наддніпрянська “Фукусіма”?

18.05.2011 08:24

Кому як не нам, українцям, знати, що таке ядерна катастрофа? Хто як не ми розуміє  трагедію японського народу, яку він пережив цієї зими? Чорнобиль і Фукусіма - ланки одного ланцюга.  Обидва рази «мирний атом» завдав удару там, де цього менш за все очікували. І що найцікавіше, практично за одним і тим самим сценарієм. Тільки в Чорнобилі катастрофа сталась через злочинну безвідповідальність керівництва, а  у Фукусімі - через жахливий збіг обставин, пов'язаний зі страхітливим землетрусом і двома не менш страхітливими хвилями цунамі.

Трагедія у Фукусімі знову поставила світ перед вибором: відмовитися від ядерної енергетики чи продовжувати нею користуватися. Ця тема стала предметом жвавого обговорення у міжнародній і вітчизняній пресі. Але особливо гостро стоїть це питання перед Україною.

Відомо, що більшість електроенергії в нашій державі виробляють саме на атомних електростанціях, більше того, частину «надлишкової» електроенергії ми експортуємо. Тобто, ядерна енергетика є одною з найважливіших галузей української економіки. Відмовитись від неї ми не можемо і не повинні, принаймні, у найближчі роки і десятиліття. То як нам вберегти її і себе від можливих потрясінь і катастроф? Як убезпечити АЕС від аварій і нас від їхніх наслідків? Як їх не допустити? І взагалі, чи можливий сценарій Фукусіми у нас в Україні?

Щоб знайти відповіді треба, насамперед, з'ясувати причини і обставини аварій на Чорнобильській АЕС і на Фукусімі.

Як не дивно, причиною обох аварій стала одна й та сама обставина: знеструмлення приводів водяних насосів системи охолодження реактора. В Чорнобилі, як відомо, це було зроблено примусово під час «експерименту», а на Фукусімі до цього призвела хвиля цунамі, викликана небувалим землетрусом. Стихія зруйнувала і змила лінію живлення насосів, персонал японської АЕС зумів запустити дизельний генератор і перейти на резервне живлення, але несподівано їм довелось пережити удар нової хвилі цунамі, який вивів з ладу генератор. І все пішло так само як і у нас в Чорнобилі.

Аналіз аварій на Фукусімі і в Чорнобилі наочно показав, що енергопостачання водяних насосів системи охолодження реакторів виявилися «ахіллесовою п'ятою» всіх АЕС, незалежно від проекту. І ось тут ми підходимо до головного питання: А чи можливе в умовах України повторення сценарію Фукусіми?

На жаль, відповідь категорична: - МОЖЛИВЕ!!! І навіть майже з повним збігом. А найголовніше те, що джерело небезпеки знаходиться практично під боком, всього лише за півтори сотні кілометрів від Дніпропетровська. Просто посеред однієї з найбільш густо заселених частин України. Це джерело - шість ядерних енергоблоків найбільшої в Європі Запорізької АЕС.

Вона розташована на самісінькому березі Дніпра, її стіни мало не омиваються його водами. Навпроти, на протилежному березі Славутича, стоять міста Нікополь, Орджонікідзе, Марганець, безліч великих і малих сіл і селищ. У безпосередній близькості знаходиться Запоріжжя.

А в Запоріжжі знаходиться стара гребля Дніпрогесу, яка вже відслужила своє. За останні роки вже списані тисячі і тисячі сторінок тексту статей, доповідей, звітів про аварійний стан цієї гідротехнічної споруди, про ту величезну шкоду, що вона завдає екології Дніпра і його басейну. Тіло греблі приховує в собі безліч великих і малих тріщин, найбільша з яких має 400 (!!!) метрів довжини і майже 4 (!!!) метри ширини - "подарунок" маршала Будьонного, який влітку 1941 року, намагаючись зупинити наступаючі німецькі війська, наказав підірвати Дніпрогес.

Тоді мешканці Запоріжжя і Нікополя вже випробували на власному досвіді руйнівну силу  степового цунамі. Тоді загинуло кілька тисяч цивільного населення. Хвиля докотилася аж до Очакова затоплюючи все навкруги, змиваючи села і містечка, мости і переправи. В одному тільки Нікополі на берег викинуло більш як 2 000 (!!!) трупів. Крім жертв серед мирного населення, через цей злочин загинули у дніпровських плавнях безліч червоноармійців, що там тримали оборону. Вони частково потонули, а частково були знищені гітлерівцями, не маючи шляхів і часу для відступу. При чому німцям не було завдано жодної шкоди, бо, в момент підриву греблі, вони ще не дійшли до берегів Славути.

А уявіть, якщо таке (руйнування греблі) станеться зараз... Хвиля майже 30-ти метрової висоти впаде на вигин берега, на якому розташувалася Запорізька АЕС і змиє лінії живлення насосів системи охолодження. Вибухнуть всі енергоблоки. Та навіть, якщо персонал таки зможе перейти на аварійне живлення, будуть ще й друга, і третя, і четверта хвилі, бо вище Дніпрогесу збудований цілий каскад водосховищ і ціла система гребель і шлюзів. Руйнування хоча б однієї з них може призвести до катастрофи, порівняно з якою Чорнобиль і Фукусіма стануть просто дитячими забавками. Всією Наддніпрянщиною від Києва і аж до самісінького Криму прокотиться серія цунамі. Ми маємо всі шанси пережити потоп біблійного розмаху і масштабу.

І всі ці хвилі всією своєю потугою можуть ударити по Запорізькій АЕС. Та, зрештою, достатньо й однієї. Скільки треба резервних генераторів? А хто може дати гарантію, що персонал станції зможе вчасно їх запустити? А хто закладе свою голову на те, що перше ж цунамі не знищить всі їх одразу?

Гадаємо, уявити масштаби трагедії не важко. Особливо, якщо взяти до уваги повністю зруйновану, за роки злочинного розкрадання України, систему цивільної оборони, безпорадність і недостатність ресурсів МНС, знищення армії і втрату будь-якого досвіду і матеріальної бази, які б допомогли швидко ліквідовувати наслідки техногенних і природних катастроф. В таких умовах швидка евакуація маси населення з зони лиха не можлива. Наслідком стане паніка, яка з певністю може потягнути за собою сотні тисяч людських жертв.

Небезпека спонтанної, непередбачуваної руйнації греблі Дніпрогесу зростає щодня, щогодини... Звичайно, великі землетруси, подібні до японського, нам не загрожують, але зношеність і поганий догляд роблять свою справу. Зараз навіть порівняно невеликий землетрус може розвалити греблю. Достатньо аварії якогось некерованого судна, падіння літака, вибуху бензовозу на гребені греблі і ми з вами гарантовано можемо стати жертвами небаченого катаклізму. Воістину, ми ходимо по лезу бритви і щомиті наближаємося до безодні.

Але це сценарії випадкового руйнування. А, крім того, зараз, у часи повного політичного і управлінського хаосу, цілком можлива диверсія чи саботаж проти Дніпрогесу.

Одним з виходів для запобігання у майбутньому катастроф, подібних до Чорнобильської і на Фукусімі в Україні, може бути тільки ліквідація каскаду водосховищ і гребель на Дніпрі, насамперед, Дніпрогесу. Для цього має бути прийнята Державна програма захисту Дніпра і річок його басейну, яка стане складовою частиною програми захисту ядерної енергетики України. Тим більше, є достатньо програм і обґрунтувань економічної та екологічної  доцільності такого кроку, висунутих цілим рядом громадських і екологічних організацій. Саме такий крок убезпечить нас від ядерного катаклізму і значно покращить ту катастрофічну екологічну ситуацію, що складається в усьому Подніпров'ї, збільшить на сотні тисяч гектарів площу родючих ґрунтів, зробить Січеславщину і Запоріжжя «туристичними Мекками» Європи завдяки відкритим порогам.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


4 роки тому Дніпро позбувся тягаря гріхів і злочинів одного з організаторів Голодомору та офіційно став Дніпром.З тих пір навіть затяті противники узаконення цієї народної назви забули й згадувати про...
Юрій Фоменко

Біля річки Жовтої

1648 року, вночі з 15 на 16 травня, військо Речі Посполитої вишикувалося для здійснення маршу до урочища Княжі Байраки ...Чим була та битва під Жовтими Водами? Початком визвольної війни? Початком бурж...
Олександр ВАЙС

Окупація

Окупація завжди починається з брехні. Певною мірою окупація і є брехнею. Довгими й марними намаганнями називати речі тим, чим вони не є і привласнюванням їх тими, кому вони ніколи не належали. Наш вип...
Колись Чорний ліс тягнувся від Карпатів до Дніпра, а Голубий ліс на Січеславщині займав майже повністю Петриківський, Царичанський, Магдалинівський, Новомосковський та Павлоградський райони.Про що сві...