У цій історії було все, що могло б зацікавити навіть найвибагливішого кінорежисера: захоплення шляхом змови, стрільба по машині «Камаз», яка везла соняшник, та побиття водія машини. І як додаток до вище описаного, - вже звична бездіяльність правоохоронних органів.
«А все починалось зовсім по-іншому», - розповідає чинний директор ТОВ «Агропроменерго» Григорій Мешко.
«Прийшов до мене Юрій Пашковський, солідний на вигляд чоловік. Запитує: «Григорію Олексійовичу, а як у вас сільгосппідприємство працює?» Нам тоді складно було. Грошей не вистачало. Я йому розповів про нашу роботу, розповів про труднощі».
«Так я фермер, в мене тваринництво, я можу «зайти» до вас», - зреагував Пашковський. - Грошей у мене багато - будемо разом піднімати ваше підприємство. Все буде клас».
«Інвестор» відразу виявив бажання отримати 40% активів підприємства.
«Добре, ми тобі відсотки, можливості, акції, а ти інвестуй в підприємство!» - кажу. Але вже тоді цифри не були до кінця оговорені. Все якось неконкретно вийшло», - згадує Григорій Мешко.
«Наступного дня Пашковський приїжджає на підприємство, я ж не скажу йому: «Не заходь». От він і ходить, дивиться. Проходить тиждень, чоловік вже веде себе, ніби господар. І це не так, і це треба переробити. Говорю йому: «Ти зачекай. Давай домовлятися, розподіляти сфери відповідальності, а потім вже роби зауваження», - розказує директор та власник сільгосппідприємства.
Ще через тиждень Мешко остаточно зрозумів, що щось тут не так, і говорить «партнеру»: «Мабуть, у нас співпраці не вийде. Ми ж ще нічого не оформили, і грошей в підприємство ти не вкладав. Так не ведуть себе нормальні люди».
Та, як виявили наступні дні, Юрій Пашковський і не збирався робити інвестиції. Він лише чекав збору врожаю. Тоді для рейдера і настав золотий час. Бо як інакше можна назвати дні, за які кишені Пашковського поважчали на 3 млн гривень? Для порівняння, уявіть собі: середньостатистичному мешканцю Дніпропетровщини, який отримує 2.332 гривень в місяць (середня зарплата по області у жовтні), треба 107 років, щоб заробити таку суму грошей!
Захоплення підприємства робилося за накатаною схемою. Було складено лише усний договір спільної діяльності. Далі рейдер заходить на підприємство і захоплює урожай. Товар вивозиться під виглядом, що кошти будуть пізніше надходити підприємству. А обіг отриманих грошей йде вже зовсім по іншим підприємствам.
«Продукцію ТОВ «Агропроменерго» вивозили по документам агрофірми «Бурчак» - раніше захопленого підприємства, яке знаходиться в Запорізькій області. А далі продукція спокійно продається. І все спеціально робиться так, щоб довести підприємство до банкрутства, а потім повністю прибрати до рук», - розповідає головний бухгалтер ТОВ «Агропроменерго» Тетяна Калюжна.
Внаслідок хитрих маніпуляцій частина соняшнику була вивезена ніби законно, а гроші прийшли на рахунки агрофірми «Бурчак». Інша частина соняшнику залишалася на об'єкті, і вже пізніше Пашковський забрав її шляхом рейдерського захоплення.
Але відзначимо: дана схема була б неможливою, якби не зрада одного з компаньйонів Григорія Мешка - Олега Нечипоренка, який володів частиною акцій підприємства.
«Одного дня підійшов до мене Нечипоренко і говорить: «Давай хлопців візьмемо до нас на роботу в охорону, толкові хлопці». Так на підприємстві з'явилися Руслан Тагіров і його брат Мамед. Тоді я ще не знав, що компаньйон вирішив повернутися «до старого»: Нечипоренко 10 років перебував в місцях «не столь отдаленных», відбуваючи покарання якраз за шахрайство. Там і познайомився з Русланом та Мамедом Тагіровими, які сиділи за бандитизм», - говорить Мешко.
Близько півроку брати пропрацювали в охороні ТОВ «Агропроменерго». За цей час вони втерлися у довіру до людей та вивчили територію підприємства.
А потім, з легкої руки того ж таки Нечипоренка, на підприємство «зайшов» Юрій Пашковський. «Нечипоренко переконав мене, що Пашковський дуже солідна людина, справжній господар, з яким варто мати справу. І я йому повірив. Пустив лисицю в курятник», - журиться Григорій Мешко.
Тоді якраз було зібрано урожай соняшнику та кукурудзи. І Пашковський почав вивозити урожай з току на елеватор. Частину вивезли по документах агрофірми «Бурчак», а 4 машини соняшнику вивезено без будь-якої, навіть липової документації, під егідою «охорони» на чолі з братами Тагіровими. Інвентаризація на току виявила недостачу 367 тонн соняшнику та 248 тонн кукурудзи.
Але і цього Пашковському з компанією виявилося замало. Не дарма в народі говорять, що апетит приходить під час їжі.
15 листопада працівники ТОВ «Агропроменерго» машиною «Камаз» перевозили 17 тонн соняшнику зі Знаменівського току на елеватор в Магдалинівський район. Як розповів Григорій Мешко, за «Камазом» почали слідувати два автомобіля - «Опель» та «Джип».
Через деякий час автомобілі, в яких знаходились Пашковський та Тагіров, почали підрізати «Камаз», таким чином намагаючись його зупинити. А зрозумівши, що машина не зупиняється, один з рейдерів здійснив обстріл «Камазу».
Коли машина зупинилася, Юрій Пашковський наставив зброю на водія та охоронців, які знаходилися в салоні.
Рейдери почали вимагати у водія ключі від машини. Почувши «ні», Тагіров наніс водію «Камазу» Володимиру Липки кілька ударів кулаком, а Пашковський завдав удар прикладом по голові, розбивши водію голову.
Таким чином, автомобіль «Камаз» та 17 тонн насіння соняшнику теж опинилися в руках Пашковського і Ко.
15 листопада Григорій Мешко подав скаргу в Новомосковське міське управління МВС з вимогою порушити кримінальну справу проти нападників та повернути викрадений «Камаз».
Але пройшло два тижні, а віз і нині там. У неформальних розмовах міліціонери, посміхаючись, говорять: розбирайтесь самі, це - бізнесовий конфлікт. (У той же час не даючи жодної письмової відповіді на заяву представників ТОВ «Агропроменерго»).
Працівники агропідприємства у відповідь в один голос говорять: «А давайте ми завтра вийдемо на трасу з автоматами, обстріляємо перший-ліпший автомобіль, потім його заберемо, ще й в додаток поб'ємо водія. Питання: через який час у наші двері постукають дяді з міліцейського «спецназу»?
Тож Григорій Мешко зробив висновок: у рейдерів в Новомосковську є дуже потужні захисники в погонах, які не зацікавлені в об'єктивному розслідуванні справи.
Тому директор «Агропроменерго» звернувся до керівника Управління карного розшуку УМВС України в Дніпропетровській області А. Шевелева. Майже відразу «Камаз», який знаходився на території свинокомплексу Пашковського, був повернений законному власнику. Хоча кримінальну справу проти «рейдерів з великої дороги» до сих пір не порушено. І це не дуже добрий сигнал. Бо треба бути дуже наївною людиною, щоб думати, що про грішки Пашковського та його бандитів в УМВС області нічого не знають. П'ять місяців тому на Орловщині (теж Новомосковський район) він намагався заволодіти урожаєм місцевого фермера Григорія Сухого.
«Пашковський почав шукати людей у нас в селі, які б згодилися укласти з ним договір. Скористався тим, що я не встиг зареєструвати договори оренди з власниками деяких паїв в земельному кадастрі. Знайшлося чоловік 15 таких. І вони, не розриваючи договору зі мною, заключають договір з Пашковським.
Прийшов час збирати пшеницю, Пашковський на власному комбайні (насправді комбайн Пашковський позичив у Нечипоренка - авт.) виїжджає на моє поле і починає косити пшеницю. Мою пшеницю!!! Прикриваючись договором оренди паїв», - обурюється Григорій Сухий з Орлівщини.
Таким чином рейдер забрав у Григорія Сухого 50 тонн пшениці. До слова, Новомосковським районним судом порушено кримінальну справу по факту незаконного заволодіння чужим майном.
На цих прикладах видно, що фермеру в нашій державі надзвичайно важко відстоювати свої права. А що ж тоді говорити про звичайного власника паю - селянина?
Як нам розповіла головний бухгалтер ТОВ «Агропроменерго» Тетяна Калюжна, частина вивезеного рейдерами урожаю призначалася саме власникам паїв. Тож голлівудського хеппі-енду з щасливим фіналом поки що не виходить.
Фермерам та звичайним селянам треба нарешті усвідомити, що відстояти свої ж права у своєму селі - це їх справа. Мешканців сіл будуть обдирати, неначе липку, до тих пір, поки вони не об'єднаються. Як сказав один мій знайомий фермер: «Ми маємо створити дієву профспілку, в яку, в свою чергу, входитимуть селяни - власники паїв».
Бо як свідчать навіть сьогоднішні історії - один в полі не воїн. А хата горить першою та, «яка з краю».
Газета ЛИЦА
Автор: Віталій НЕПОМНЯЩИЙ
