App Store Google Play

Тарас Прохасько відповів дніпрянам на одне з вічних питань

02.12.2010 09:54
А саме питання "Чому?", яке у слов'янській і взагалі православній психолого-філософській доктрині є чи не ключовим у різних життєвих ситуаціях.

Відповідь письменника - БОТАКЄ - слугує назвою нової книги, яку презентував у перший день зими дніпропетровським поціновувачам літератури письменник і Івано-Франківська. Зустріч з читачами стала можлива завдяки проекту "Підмогильний-фест" - спільного літературно-просвітницького марафону Мистецької агенції "Арт-Вертеп" та громадянського об'єднання ГРАД.

До речі, сам Прохасько до творчості Валер'яна Підмогильного ставиться з повагою, але не приймає її як "своє". Цим письменник не переймається, адже читає багато і впевнений, що у будь-якої якісної літератури має бути свій читач.

Література, між іншим, для Прохаська не поділяється на вітчизняну чи зарубіжну. Якщо відкинути певні аспекти мови й місцеву колористику, література поділяється на добру, гіршу та зовсім погану. Добра література, на думку письменника не має меж і не страждає від перекладу.

Книжку "БОТАКЄ" сам автор назвав підсумком десятиліття творчості, адже під однією обкладинкою зібрані як нові, не видані раніше твори (пан Тарас пожартував, що таких там 22,7%), так і добре відомі, деякі - написані ще 2000 року. На думку письменника, подібне викладення має дати змогу читачам по-новому зрозуміти його думки й те, заради чого він писав ці книжки.

Загалом, чи дійде його слово до читача сам Прохасько не переймається. Ще на початку кар'єри він зробив свій вибір - не йти за читачем, аби заслужити його любов, а писати те, що думає - читач сам має зрозуміти.

Загалом пан Прохасько зізнався, що з письменства не живе й гонорарів за книжки не чекає - він працює в регіональній газеті у себе в Івано-Франківську й пише, тому що не може зупинитися. Іноді така творчість триває кілька діб з перервами на їжу і сон. Але навіть коли пан Тарас не пише оповідань чи романів, він весь час проговорює і обдумує події та діалоги ще не написаних речей.

Ось таким побачили "сучасного українського філософа", як назвав його Юрко Іздрик читачі Дніпропетровська.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Максим Мірошниченко

Я пам'ятаю цю країну іншою

Перші мої покупки я робив ще на гроші з Леніним. Батьки відправляли мене малого в сільський магазин із прадідом, ветераном Великої Вітчизняної (це вона зараз Друга Світова:). Точніше купував він, а я...
Ярина Желдак

Незалежність

Скільки у цих словах гордості і болю. Втрат і надбань. Пожертв і здобутків. Незалежність має кольори. Такі ж, як у сміливості, рішучості, віри, безмежної любові і вдячності. Незалежність - ц...
Я знаю, що серед наших читачів дуже багато щирих патріотичних українців, яким не байдуже майбутнє країни. Я також знаю, що далеко не всі з цих людей зараз зі зброєю на фронті (і на це є...
Нинішня російсько-українська доволі специфічна. Противники часіше бачуть одне одного в інтернеті, ніж в прицілі.Вперше я про це задумався, коли восени 2015-го влетів у окоп після дивного прильоту воро...