App Store Google Play

Копи та менти: відчуйте різницю

17.11.2010 16:08

Я телевізор практично не дивлюся. Дивне зізнання для людини, яка фахово досі якось пов'язана з ящиком, але ж справді немає сенсу: свіжу інформацію й свіжі думки можна знайти в інтернет-виданнях, кіно краще споживати на DVD, а споглядання безкінечних конкурсів на звання найгламурнішого й найгламурнішої хоч і надає певного антропологічного досвіду, але не настільки, щоби витрачати час і душевні сили, - не так багато залишилося. Вряди-годи як рухомі шпалери можна ввімкнути щось пізнавальне на кшталт Discovery, National Geographic чи Viasat. Але на одне шоу ми з дружиною міцно підсіли: кримінальний серіал «Закон і порядок» виробництва США.

Знову ж таки, справжній шанувальник детект­­ивів може знайти щось напруженіше та ефектніше. Проте саме цей продукт має певну додану вартість. Герої «Закону й порядку» весь час, від серії до серії, переймаються моральним вибором. Їх мучать безсоння і докори сумління, вони шукають найкраще рішення, керуючись правилом «не зашкодь», намагаються вирішити конфлікт між вимогами закону й звичайним людським розумінням справедливості. Коротше кажучи, поводяться, як люди, для яких питання «що таке добре й що таке погано» - не порожній звук. Це їхні «Злочин і кара». Достоєвський light.

Звісно, аналізувати свідомість будь-якої спільноти на матеріалі художнього твору - це дитинство. З таким самим успіхом можна робити висновки про звичаї в сере­довищі російських правоохоронців, вивчаючи сері­­ал «Менти». Але мої вибір­­кові спостереження за американським життям, так би мовити, зсередини переконують, що не все це вигадки. Так, в Америці чимало шахраїв і лицемірів, так, у них не бракує продажних копів, проте сміятися з морального вибору для американця - mauvais ton, а цинізм треба глибоко приховувати, бо тебе не зрозуміють, не пустять у порядне товариство. Інакше кажучи, кожен живе, як може, проте є загальновизнане поняття норми та аномалії, й воно стосується передусім крихкої сфери щоденної вжиткової етики.

Про Голлівуд - не як фабрику мрій, а як ефективний механізм трансляції цінностей - написано не томи, а полиці досліджень. Я не хочу додатково вправлятися на цьому витоптаному полі. Значно цікавіший, як на мене, механізм не формування й передачі, а сприйняття цих - дехто скаже: меседжів, дехто скаже: туфти - середньозваженим споживачем. Американці аж ніяк не тупіші за нас, хай там що стверджують деякі професійні дописувачі на форумах. Вони так само, як і ми, розуміють, що життя складніше за будь-які схеми, що воно сповнене напівтонів і відтінків, проте чомусь домовилися, що збереження спільного уявлення про верх і низ допомагає вижити в суворому повсякденні. І навіть написали на своєму доларі, мабуть, щоб урівноважити диявольську суть грошей: «В Бога ми віруємо».

Не хочу сказати, що ми маємо все кинути й почати наслідувати американців. Це: а) непотрібно; б) неможливо. Та й навіщо мені ті американці, в мене своє болить. Наприклад, коли, в якому публічному контексті ви бачили, чули, читали про важкі моральні пошуки нашого сучасника й співвітчизника? Де той телевізор, у якому це показують, - без іронії, без профанації? Чому, коли я чую слово «мораль», моя рука тягнеться... до пляшки?

Припустімо, перегодували. Зокрема, «моральним кодексом будівника комунізму» - пам'ятаєте? Це коли в сім років чіпляли на груди зірочку з силуетом людожера й слухали, що не треба брехати, не треба бути егоїстом... Але разом із тим у якомусь обмеженому діапазоні, на території приватного життя ця наївна система координат спрацьовувала. У відносно вегетаріанський період пізнього совка, який я застав і яким наївся досхочу, порядні лю­­ди, однак, твердо знали, що є інші порядні люди, які так само вважають, що красти соромно, вступати в партію соромно, доносити соромно.

А що соромно в нинішній Україні? Не знати переможця конкурсу MTV Award? Не бачити останньої колекції Андре Тана? Чекайте, я серйозно! Який вчинок може бути солідарно підданий соціальному остракізму? Знаю, знаю, позиція мораліста неминуче смішна і вразлива. І, якщо вже так говорити, найнебезпечнішим випробуванням суспільної моралі було впровадження однойменної комісії, яка давала сигнал, що найбільшу загрозу для українців становить споглядання голих цицьок. А ось категорії крадіжки та зради, брехні та приниження чомусь залишаються, м'яко кажучи, на периферії уваги.

Наступного тижня спробуємо дослідити, де саме їх можна зафіксувати й у якому стані вони перебувають.

УТ

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Нам вдовблювали 200 років, що Днєпрапєтровск - це російське місто, його збудували російські царі та зросійщені генсеки «і ваапщє - тут всєгда гаварілі па рускі».Але ми з вами у 2014-2015 р...
Андрій ДЕНИСЕНКО

Дніпру 1200 років

Дніпру 1200 років!Такі гасла цілком могли би прикрасити вулиці нашого міста в ці святкові дні.Міста, давнішого за Москву та імперію, з її катеринами, переписуванням історії та байками про початки житт...
Дмитро Томчук

Про COVID-19 зсередини

Это мой очередной ежедневный лонгрид, но! На этот раз я очень прошу дочитать все до конца! Особенно людей который я люблю и уважаю и я знаю, что многим не хватает сил дочитать все до конца и они прост...
Події другої половини літа й початки осені наочно показали, що боротьба за Україну не припиняється і табір по той бік барикад готовий до наступу. Мова, зокрема йде про так званий "дніпровський референ...