Чи стане коли-небудь Дніпропетровськ україномовним містом - прогнозувати не беруться навіть експерти, хоча й стверджують, що для цього вже робляться перші кроки, втім, їх недостатньо. Як зазначила під час сьогоднішньої прес-конференції завідуюча лабораторією українознавства і народознавства Дніпропетровського обласного інституту післядипломної освіти, навіть не всі викладачі української мови знають її на достатньому рівні, тож що тоді говорити про пересічних громадян. Не варто нарікати й на телеканали та газети, котрі нерідко недоречно або ж з помилками вживають ті чи інші українські слова. Так говорити і писати їх навчили все ті ж викладачі.Участь педагогів у мовленнєвому вихованні громадян, звісно, вагома, проте й у самих мешканців України повинно вкорінитися свідоме прийняття мови як рідної та державної, - зазначила Жанна Крижановська. На жаль, цьому аж ніяк не сприяє те, що російська наразі в нашій державі захищена краще, ніж українська.
До позитивних зрушень у вивченні української, як відзначила викладач Дніпродзержинського енергетичного технікума Ірина Дрога, можна віднести те, що, за словами абітурієнтів та студентів, учбовий матеріал вони легше засвоюють саме українською, та й зовнішнє незалежнє оцінювання сприяло тому, що українській мові стала приділятися більша увага.
Мовники запевняють, аби правильно говорити, слід дотримуватися ленінського правила «вчитися, вчитися, вчитися», уважно стежити за вимовою і не лінуватися використовувати довідкові та навчальні матеріали. Зрозуміло, що до цього всього необхідне ще й бажання розмовляти рідною мовою, яке є невід'ємною складовою духу справжнього українця.
Автор: Ірина РУДЕНКО