App Store Google Play

Собор втрачених душ…

15.06.2010 09:05

Так вже повелося на всіх землях, з далеких прадавніх часів шукали люди і знаходили святі місця. Зазвичай це були місця енергетичної сили, особливі таємниці свої природа скривала в землі. Прийде людина в таке місце зі своєю печаллю, жалобою, ан глянь і просвітлиться в душі, знайдуться відповіді на важкі запитання. Цінили і шанували люди свою розраду. Так було завжди. Спочатку капища там будували, а коли прийшли християнські часи, так само стали будувати церкви або собори.

Ось і в нашому славному місті Самарі, на місці старезного капища у вісімнадцятому сторіччі чудовим майстром - архітектором було збудовано унікальну споруду: Свято-Троїцький собор. Збудовано від щирих козацьких сердець, збудовано на совість, для людей, на віка.

Таємниці й загадки Троїцького собору вже здавна бентежать уяву вчених, архітекторів, художників, поетів. У 70-х роках  дев'ятнадцятого сторіччя історик Г. Надхін писав: «Новомосковський собор - проста теслярська робота, достоїнство її у незвичайній вишуканості обрисів і в сміливій до дерзновення постановці. Український зодчий не придав своєму храму ніяких зовнішніх прикрас, та його величний монументальний дев'ятикупольний силует посперечається красою малюнка з багатьма знаменитими храмами»

Нас не буде, а дев'ятиглав стоятиме, п о в и н е н  с т о я т и !

Але ж час має свою впливову дію. Та навіть час не такий безжалісний до мирової пам'ятки, як люди. Так, звичайні люди, які живуть у нашому славному місті, люди, які звикли жити днем сьогоднішнім. День майбутній їх не дуже цікавить. Узяти б сьогодні своє.

А собор  п о в и н е н  с т о я т и !

Олесь Гончар уклав в уста свого головного героя вічні слова «У цьому творінні поєдналося все, гармонійно злилось і виникла велика, вічна поезія. В отому гроні соборних бань живе горда, нев'януча душа козацького степу. Живе його задума-мрія, дух народу, його естетичний ідеал...

Бо такий витвір належить не тобі і не мені, не тільки нам. І не тільки націі, яка його створила. Він належить всім людям планети!

Торгівці дешевим товаром  аж ніяк не сприяють покращенню вигляду мирової пам'ятки архітектури, а сміття, яке залишається наприкінці кожного базарного дня, перетворює святе місце на смітник, на брудну помийну яму. От і хворіє старий собор на плісняву, корозію та грибок, які вдень і вночі роз'їдають його душу. Собор наших душ!-, як сказав великий письменник. Що сталося, що з наших душ почала лізти така гидота? Як ми дійшли до такого, кому це вигідно і хто таке допустив? І що треба зробити щоб повернути час, або ті часи коли наші душі, чи душі наших предків жили більш-менш моральними цінностями? В Біблії є оповідь, пам'ятаєте, як Іїсус зайшов до одного храму і побачив торгівців у ньому, просто став їх виганяти, кажучи: «Не місце цьому бруду в Божому храмі». От і чекає собор на свого Месію. А чи він прийде? І хто ним буде?

 До цього залишається лише додати, що Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й культури(ЮНЕСКО) внесла Троїцький собор у Новомосковську до світових пам'ятників зодчества. Чи не соромно нам в такому стані бути в світі?

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Що таке історія без філософії? Просто набір суперечок академічних істориків. І ті суперечки вже завели в такі тупіки суспільство … що виходити з них потрібно десятиліттями. А з деяких тупіків і...
Максим Мірошниченко

Україна, формула Штайнмайера...

В юності, коли читав як розчленували Першу Чехословацьку республіку, ніяк не міг второпати, як п'ята армія у Європі з доволі нормальним озброєнням та укріпрайонами у гірських, важкодоступних Судетах м...
Почитав тут молодих революціонерів. З кількома навіть поспілкувався особисто по телефону. Суцільний занепад духу. «Всьо пропало! Та що би я та ще раз, та воювать пішов?! Та ні в жисть! В революц...
Ну, ось і прийшов місяць-вересень, з якого традиційно починається навчальний рік у школярів та студентів. Цього року перше вересня можна було б назвати особливим. Як-не-як влітку вступив в дію закон п...