App Store Google Play

30 відсотків зла

18.05.2010 08:59

Виявляється, злочинність в Україні зростає вибухоподібно. Кількість правопорушень - як дрібних, так і серйозних - за перший квартал порівняно з відповідним періодом минулого року підскочила на 30 із чимось відсотків. Я не повірив, поцікавився показниками за квітень: те саме.

Цікава не лише сама цифра, а й те, що вітчизняні ЗМІ за минулий місяць не приділили їй належної уваги: вони здебільшого переймалися тим, що, скажімо прямо, стосується не всіх. Наприклад, перешкодами в міжнародному авіасполученні внаслідок виверження бозна-де розташованого вулкана Eyjafjallajökull або знижками на російський газ. Визнаймо відверто, не кожен із нас здатен вимовити без запинки «Ейяф'ятлайокютль» і не кожен регулярно літає за кордон, у будь-якому разі, ще не сезон. Так, від ціни на газ опосередковано залежить стан економіки, але головним чином - надприбутки кількох олігархів, власників хімічних та металургійних підприємств. Якщо дозволити собі трохи перебільшити, то закриття аеропорту «Бориспіль» може поламати плани чергового міністра покатати своїх краль до Парижа, а збереження старих газових контрактів - змусити господарів трохи модернізувати свої підприємства, ось і все. Здача суверенітету - це лячно й ганебно, проте й до цього, здається, потроху звикаємо.

Але ж особиста безпека стосується всіх і кожного - окрім тих, хто мешкає за подвійним парканом, а пересувається містом із охоронцями. Обікрасти, пограбувати, побити, зґвалтувати, вбити можуть будь-кого, всі ми під Богом ходимо, й імовірність цього за рік збільшилася на третину. Невже це нікого не хвилює?

Чекайте, це не смішно, коливання в 30 відсот­ків заходять далеко за межі статистичної похибки. В країні щось діється. Це не привід битися в істериці, та чи не варто розібратися - хоча б із інстинкту самозбереження?

Я би запропонував поки відкинути спекуляції стосовно «нової кримінальної влади» через те, що звітний період зачепив краєчком і стару, в якої руки ніколи не крали. Але дозволю собі припустити - просто так, із доброго дива психічно здорова людина не стане порушувати кримінальний кодекс. На це треба наважитися, потрібен якийсь зовнішній поштовх - ну або, навпаки, внутрішній злам. Одного чудового дня, втомившись, хтось каже собі: все, досить, в інший спосіб я не можу вирішити проблеми, кардинально покращити своє існування. Та й навіщо стримуватися? Ось, подивіться навколо, всі так роблять. Усі!

Хотів би помилитися, проте боюся, що на наших очах відбувається революція в свідомості співвітчизників. Вони остаточно втрачають віру в те, що Україна може перетворитися на нормальну державу, яка здатна забезпечити своїм громадянам основні права, зокрема й право на гідне життя. Що завдяки своїй праці можна досягти успіху й здобути повагу ближніх. Що наполегливість, кваліфікація, терпіння, ініціатива в цій країні винагороджуються. А втративши віру, вони перестають розуміти, навіщо жити чесно. На такий випадок є вичерпне російське прислів'я: «Гуляй, Ванька, Бога нет!» Бога немає, є міліція, а вона в нас, самі знаєте яка.

А тепер дрібна замальовка. Кілька тижнів тому мене зупиняє інспектор ДАІ, влаштовує тотальну перевірку (чим я йому не сподобався, біс його зна) й нарешті з полегшенням виявляє, що в мене з собою немає оригіналу страхового поліса - тільки наліпка на склі. Гаразд, моє незнання закону, що, як відомо, не звільнює від відповідальності, коштує 260 гривень штрафу. Але є одна пікантна деталь: діалог відбувається рівно навпроти відомої вже на всю Україну книгарні «Сяйво», яку новий власник від старого (а заразом і від покупців книжок) заблокував за допомогою двох КрАЗів, що повністю перегородили тротуар у самісінькому центрі міста, на відстані 490 метрів від Київської державної міської адміністрації. Це порушення як мінімум двох пунктів ПДР, а також прямої заборони вищезгаданої КМДА. Мої спроби тицьнути пальцем на протилежний бік вулиці та з'ясувати причини вибіркової суворості щодо одного окремо взятого порушника й байдужості щодо інших, значно габаритніших - ось вони, ось, перед очима! - наштовхуються на цілковиту байдужість хлопців у погонах. Напевно ж вони знають, що вантажівки особисто пригнав сюди один депутат, тому краще полювати на інших, безімунітетних.

Поставте на моє місце молоду спостережливу людину, яка ще не закостеніла в своїх моральних принципах. Вона робить висновок: Я не кримінолог, але переконаний, що релятивізм правоохоронців у їхній щоденній практиці відгукується в суспільстві адекватним релятивізмом: якщо «їм» усе пофіг, то нам тим більше все пофіг. Ходімо погуляймо!

Таких розумних щойно побільшало на 30 відсотків.

Український тиждень

Читайте також

Рога і копита - 95

Рога і копита - 95

28 Липня 14:00
Слуги і господарі

Слуги і господарі

26 Липня 09:30

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


4 роки тому Дніпро позбувся тягаря гріхів і злочинів одного з організаторів Голодомору та офіційно став Дніпром.З тих пір навіть затяті противники узаконення цієї народної назви забули й згадувати про...
Юрій Фоменко

Біля річки Жовтої

1648 року, вночі з 15 на 16 травня, військо Речі Посполитої вишикувалося для здійснення маршу до урочища Княжі Байраки ...Чим була та битва під Жовтими Водами? Початком визвольної війни? Початком бурж...
Олександр ВАЙС

Окупація

Окупація завжди починається з брехні. Певною мірою окупація і є брехнею. Довгими й марними намаганнями називати речі тим, чим вони не є і привласнюванням їх тими, кому вони ніколи не належали. Наш вип...
Колись Чорний ліс тягнувся від Карпатів до Дніпра, а Голубий ліс на Січеславщині займав майже повністю Петриківський, Царичанський, Магдалинівський, Новомосковський та Павлоградський райони.Про що сві...