App Store Google Play

Богородицька фортеця на Самарі готується під забудову?

16.05.2010 09:07
На початку травня одна із видатних історичних пам'яток Дніпропетровщини, що знаходиться у самому місті - Богородицька фортеця - зазнала чергового руйнування культурного шару. Невідомі, як це зазвичай робиться, вночі викопали дві глибокі багатометрові траншеї від руїн насосної станції у напрямку річки Самари. Наразі невідомо, чи вони шукали труби, аби здати їх на металобрухт, чи  готували котловани під фундаменти.

Вали російської Богородицької фортеці, зведеної наприкінці XVII ст. на місці старовинного (XVI ст.) запорозького міста Самарь височіють у мальовничій лісосмузі на північній околиці Дніпропетровська поряд із селищем Шевченко. Сама фортеця у XVIII ст. під назвою Старосамарського ретраншементу слугувала південним форштадтом Катеринослава Кільченського.

З 2001 р. археологічні розвідки і розкопки на території пам'ятки розпочали науковці Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара: внаслідок їх досліджень встановлено, що на історичній території знаходилося також поселення черняхівської археологічної культури (IV-V ст.) із потужним металургійним центром. Завдяки самовідданій праці археологів та підтримці Дніпропетровського обласного центру охорони історико-культурних цінностей у 2005 р. Богородицькій фортеці було надано статус пам'ятки національного значення.

Проте, незважаючи на виключне значення історичного об'єкту для розвитку туристичних маршрутів регіону, а також для популяризації культурної спадщини міста, впродовж років ані міська, ані обласна влада не доклала жодних зусиль для перетворення території Богородицької фортеці та її посаду у привабливе для відвідування місце. Нажаль, поки що все навпаки - наочна цілковита байдужість до збереження пам'ятки.

Бездіяльність влади призводить до постійного руйнування пам'ятки. Місцеві дачники викопують у валах ями, вивозячи землю для дачних потреб, невідомі вивантажують побутове та будівельне сміття як перед фортецею, так і всередині її, відпочивальники викопують ямки для примітивних мангалів, де їм заманеться, "чорні археологи" з усієї України почувають тут себе у цілковитій безпеці, а нібито закритий цвинтар з роками поглинає гектари історичної території. Не оминув своєю байдужістю пам'ятку і лісгосп, якого чомусь дратують роботи археологів: з 2000 року ніхто жодного разу не проріджував лісонасадження, через що ділянка фортеці, на якій знаходилися Святопокровська церква з кладовищем та адміністративні споруди, перетворилася на непролазні хащі.

Тепер невідомі підійшли до справи масштабно. Викопані траншеї можуть бути свідчення великого будівництва, що, можливо, буде узаконене "заднім числом". Тож не виключена поява на схилах Самари на місті історичної пам'ятки елітного готелю чи й промислового підприємства.

Є й інший варіант розвитку подій: міська влада організує, принаймні, охорону фортеці силами міліції, не кажучи вже про виділення коштів на створення музею під відкритим небом. Адже, як виявилося, сила закону, що стоїть на сторожі земель історико-культурного призначення, нічого не варта.

За матеріалами Форуму порятунку Дніпропетровська

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Андрій ДЕНИСЕНКО

Розрита могила

У Новоолександрівці під Дніпром - нова ілюстрація до відомого Шевченкового віршу. Під виглядом і прикриттям археологічного дослідження по варварськи знищено 5-тисячолітній курган. Усі розкоп...
Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...