App Store Google Play

Металева пластика Олександра Безручка

08.01.2010 10:38
Все, що нас оточує, можна розділити на живе і неживе. Все живе також умовно можна розділити на рухоме і нерухоме. Рухомі звірі, птахи, риби і комахи, а нерухомими ми вважаємо рослини.

Людиною і живе, і неживе сприймається на колір, запах, вагу. А ще у людини є напрацьована система почуттєвих стереотипів про те, як потрібно сприймати це живе і неживе. Так, наприклад, сонце - це коли світло і тепло, а іноді і жарко. А кішка - це щось м'яке, гнучке і іноді дряпається. Майстер художнього кування Олександр Безручко - саме та людина, яка займається дослідженням закономірностей подібності і відмінності живого і неживого, хоч при цьому і говорить про те, що його робота - це ще і якийсь обман... Що він хотів цим сказати? Давайте запитаємо у нього особисто.

- У Ваших роботах багато стилізованих образів тварин. Чому?

- Коли художник проходить період свого становлення, він починає розуміти якісь дрібниці. Можна, звичайно, зробити роботу більш натуралістичну, але тоді пропаде відчуття цієї тварини.

- А може, це прояв Вашого почуття гумору?

- Швидше за все, це прояв мого юнацького максималізму. Це моє внутрішнє відчуття.

- Для такої роботи потрібно поповнювати знання зі світу тварин?

- Звичайно, я дивлюся все, що йде по каналу «Discovery», купую диски з документальними фільмами про тварин. Можна робити і людські фігури, але тоді потрібен сюжет, а тварина хороша тим, що вона нібито володіє мінімумом міміки, але при цьому має особливу пластику і завершений образ. Іноді не до кінця уявляєш, що хочеш зробити, і остаточний образ приходить вже у процесі роботи. Крім того, треба точно знати, що будь-яка художня робота - це обман, і потрібно знати закони цього обману.

- Які тварини найцікавіші? Може, комахи?

- Комахи дуже непогано виходять у металі. У них пластика схожа з пластикою металу. Добре виходять риби.

- В освітній програмі художників обов'язкове вивчення скелета і м'язів людини. У навчанні простежується якийсь антропоцентризм. Це не заважає при роботі з тваринними образами?

- У тварин є одна важлива особливість - рух. У леопарда це виглядає по-своєму, у лисиці - по-своєму. Я прагну побачити пластику самого руху. Потрібно зловити момент.

- Ви робите акцент на рух?

- Так. У руху є якась своя особлива форма.

- А як Ви визначаєте, що один порух цікавий, а інший - ні?

- Ну, просто приємно оку.

- Вас не цікавили найпростіші? Вольвокси, інфузорії-туфельки?

- Це не із заліза. Та і нецікава ця інфузорія-туфелька. Асоціативний ряд до найпростіших який? Задумався один раз про інфузорію-туфельку, і більше до неї думка не повертається. А немає емоційної прив'язки - немає і ідеї.

- Така анімалістична специфіка роботи не накладає відбиток на Ваші думки про людей? Ви не бачите у них риси тварин?

- Ні, швидше навпаки - про тварин ми судимо, як про людей.

- Де живуть покупці Ваших робіт?

- Мої роботи купують у СНД, Україні, далекому зарубіжжі.

- У Вас є учні?

- На жаль, немає, хоча я вже відчуваю, що досяг такого рівня, коли можу поділитися своїми знаннями. В різний час було три учні. Спочатку їм цікаво. Але коли людина вже чомусь навчилася і при цьому розуміє, що нові уміння їй на сьогоднішній день доходу не принесуть, бажання вчитися далі зникає.

- Банальне питання. Який сюжет найбільш затребуваний?

- Найбільше я зробив риб, і цікавляться найбільше рибами. Напевно тому, що риба - символ благополуччя в будинку.

- Якщо роботи купують приватні особи, вони поповнюють цим самим сімейні колекції. Народ цього бачити не буде?

- Так, але за бажання побачити мої роботи можна. Я беру участь у багатьох виставках, влаштовую майстер-класи.

- Міські муніципалітети інших країн купують роботи своїх художників, щоб виставляти їх в якихось міських галереях, музеях. А у нас?

- У нас все навпаки. На набережній Дніпропетровська поставили ковану лавку і посадили колобків за ініціативою самих майстрів. Муніципалітет просто дав на це дозвіл. А ось у Західній Україні муніципалітети купують роботи, влаштовують виставки.

- Ви працюєте тільки з металом?

- Я спробував різні матеріали: камінь, метал, папір. Працювати з будь-яким матеріалом цікаво. А ось титан мене взагалі зачарував. Якщо з'явиться можливість, я зроблю що-небудь з нього. Кожного разу, коли працюєш з новим матеріалом, треба вчитися. Я вважаю, що кожна людина, якщо схоче, може навчитися і кувати, і малювати.

- Скільки ж можна вчитися? Якщо в житті треба чогось досягти, то, напевно, треба обрати щось одне?

- Я думаю, це не так. Все треба спробувати. Інша справа, що треба зрозуміти, яка найважливіша справа у твоєму житті, і удосконалювати її в першу чергу. А взагалі навчання складається з дрібниць. Чим більше ти цих дрібниць знаєш і чим точніше їх координуєш, сполучаєш в одне ціле, тим краще виходить результат.

- А що таке ці дрібниці?

- У моїй роботі дрібниці - це точно знати, коли метал нагрітий. Тут помилок робити не можна, тому що якщо метал остиг, він тут же трісне і надломиться. Я постійно прагнув не припускатися помилок і потім вже зрозумів, що це головне.

- А у житті?

- У житті так само. Головне для мене у житті - робити якісь речі, знаходити способи виразити свій внутрішній стан. Коли я щось зробив - я одержую від цього задоволення. Адже будь-яка людина прагне того, щоб одержувати задоволення, чи не так?

Експедиція ХХІ

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Максим Мірошниченко

Моя президентська програма

Україна first!1) Реінтеграція підконтрольної частини Донбасу2) Міністерство окупованих територій займається питаннями моніторингу за дотриманням санкцій, підготовкою теоретичних засад майбутньої кримс...
Тема не нова, але я не перестаю дивуватися на кожному кроці, як все запущено з автоматизацією процесів в Україні. Як можна мати такий ресурс, такі світлі голови, які працюють на міжнародні компанії, і...
Реакція на 30% Зеленського мене лякає набагато більше, ніж самі 30%. Люди раптово відкрили для себе, що світ набагато ширший за Фейсбук чи Ютуб. Всі раптово забули в якій країні ми живемо і яке минуле...
Спостерігаючи за тим ідіотизмом, який відбувається серед виборців у Фейсбуці, дійшла до висновку, що українцям взагалі не потрібен президент. Їм потрібен лише дуже хороший психіатр. І тому напрошуєтьс...