App Store Google Play

ДахаБраха про Дніпропетровськ, Венецію і завоювання світу

15.12.2009 11:03

Лідер столичного гурту «ДахаБраха» Марко Галаневич після шаленого успіху на концерті, двох виходів на біс і спричинення повного етно-хаосу в головах слухачів, коротко, але щиро відповів на хитрі запитання від «Арт-Вертепу».

- Менш, ніж за рік, ви вже втретє приїздите до Дніпропетровська. Що змушує вас повертатись?

- Мабуть, нас тут найкраще відчувають, тут люблять, цінують. Ми знаємо, що тут є люди, які завжди раді нас бачити, які раді нам допомогти з організацією виступу. Тому за наші часті візити треба дякувати «Арт-Вертепу».

- Чи так само тепло вас зустрічають і в інших містах?

- Не хочеться бути нескромним, але нас гарно сприймають скрізь. Приємно бачити серед глядачів тих людей, яких ми вже добре знаємо, наших постійних слухачів, фанів.

- Коли потрапили до Дніпропетровська вперше?

- Важко згадати. Взагалі, біли разів шість чи сім у вас. Одного разу навіть на корпоративні - відкритті меблевого салону.

- Сподобалось?

- Ну, корпоратив, самі розумієте.

- Чи вдалось вам вловити якісь зміни в природі міста за цей час?

- Ми точно знаємо, що є певний осередок гарних людей. Буду відвертий, поки що Дніпропетровськ для мене, як місто у звичайному розумінні цього слова - загадкове, незнайоме. Насправді, місто для мене - це ті люди, з якими я спілкуюсь, з якими мені цікаво.

- А як за останній період змінилась «Дахабраха»?

- Ми пишемо новий альбом. Це має бути зовсім інша музика, зовсім не така, якою була раніше. Якщо альбом «На межі» був атмосферним і страшнуватим, то цей звучатиме більш весело.

- Популярніше?

- Ні, це просто те, що зараз у нас на душі. Ми хочемо зробити його легшим для сприйняття. Це зовсім не через те, що бажаємо, аби він краще продавався, ні. Просто нам зараз так твориться, у нас є певні задумки, експерименти, ми йдемо до нового звучання.

- Якщо підвести підсумок цього сезону, яким було найяскравіше враження за рік?

- Дуже вдалою була поїздка до Дубліна. Ми їздили туди на фестиваль культури народів світу вже вдруге. Під нас створили просто суперове відеошоу, дали виступити так, як ми хотіли. Фестивальний тиждень, загалом, видався дуже приємним. Приємно було поїздити по Україні. Звичайно, у нас завжди є свої організаційні особливості, але, як нам вчора сказали харківські слухачі, ми робимо дуже велику справу для України. Ми сподіваємось,що насправді так і є.

- Які ще закордонні або українські подорожі можна відзначити?

- Ми досить багато де встигли побувати, але цього річ нам окрім іншого випала честь представити Україну на венеційському Бієналле. Звичайно, ми були в культурному шоці і від самого міста, і від розмаху цієї дивовижної події. Коли ти читаєш, бачиш Венецію по телевізору - враження одні, але насправді вона - геть інша.

- Що очікуєте від нового року?

- Нічого не очікуємо. Робимо те, що робимо, намагаємось встигнути якнайбільше, доки є сили, бажання щось робити. Концентруватись в плані «завоювати світ» ми не будемо.

- А чого би побажали слухачам у новому році?

- Слухачам ми часто бажаємо гарної музики побільше, вибору її поширше, здоров'я, звичайно, щоб не було всякої цієї єрунди. Наснаги на життя, щоб воно приносило задоволення, як від теперішнього, так і потім, якщо озиратись, - прожитого.

Арт-Вертеп

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


4 роки тому Дніпро позбувся тягаря гріхів і злочинів одного з організаторів Голодомору та офіційно став Дніпром.З тих пір навіть затяті противники узаконення цієї народної назви забули й згадувати про...
Юрій Фоменко

Біля річки Жовтої

1648 року, вночі з 15 на 16 травня, військо Речі Посполитої вишикувалося для здійснення маршу до урочища Княжі Байраки ...Чим була та битва під Жовтими Водами? Початком визвольної війни? Початком бурж...
Олександр ВАЙС

Окупація

Окупація завжди починається з брехні. Певною мірою окупація і є брехнею. Довгими й марними намаганнями називати речі тим, чим вони не є і привласнюванням їх тими, кому вони ніколи не належали. Наш вип...
Колись Чорний ліс тягнувся від Карпатів до Дніпра, а Голубий ліс на Січеславщині займав майже повністю Петриківський, Царичанський, Магдалинівський, Новомосковський та Павлоградський райони.Про що сві...