App Store Google Play

Чим будемо дихати завтра?

16.06.2009 13:15

У пекельну літню спеку, особливо у великих містах, як ніколи, відчувається брак свіжого повітря. Люди скаржаться, мовляв, до чого довели екологічний стан - дихати нема чим! У «Дня» виникло зустрічне запитання: а хто ж до такої ситуації довів? Хіба не ті, хто підписував накази про зведення маркетів замість скверів? Не ті, хто після посиденьок на природі не потрудився забрати із собою сміття? Не ті, кому важко навесні висадити біля будинку деревце?

Лірика

У Токмацькому районі Запорізької області діє організація «Спілка друзів природи». Її президент Сергій Iвко зі своїм проектом «Чиста заплава - чиста річка», в рамках якого було ліквідовано три стихійні смітники в заплаві річки Куркулак, став переможцем Програми «Простір змін», організованої Фондом «Open Ukraine». «Спілка друзів природи» має й інші проекти, такі як, наприклад, «Захистимо та відновимо Чунгул». Нещодавно активісти цієї організації в заплаві річки Чунгул висадили садок. Сергій Iвко каже, що таких організацій, як їхня, на Запоріжжі багато - по декілька в кожному районі області. Усі працюють над очищенням навколишнього середовища. Ось тільки культури спілкування з природою людям це не додає. Нещодавно Сергій побував на одному з очищених місць - там знову смітник. Городяни, які повертаються з дач, продовжують туди викидати сміття...

Ми вирішили пошукати країною: де за останній час з'явилися нові зелені насадження? Де живуть такі люди, як Сергій Iвко та його друзі, яким не байдуже, чим же МИ ВСI дихатимемо завтра? Результати пошуків - від регіональних кореспондентів «Дня».

У нас - гірше за всіх

Дніпропетровські екологи б'ють на сполох

Зелені насадження на території Дніпропетровська неухильно скорочуються. Цей факт підтверджують фотознімки, отримані за допомогою супутника. «Ми проводили роботу з вивчення стану зелених насаджень Дніпропетровська, - розповідає науковий співробітник Iнституту проблем природокористування й екології Олег Скрипник. - Її виконували із застосуванням сучасних технологій, що дозволяють об'єктивно поглянути на проблему без урахування людського чинника. Робота проводилася за методом вегетаційного індексу. Цей метод дає можливість усі об'єкти, які мають зелений колір, враховувати й визначати їхню площу. За результатами досліджень ми дійшли висновку, що за останнє десятиліття площа зелених насаджень у Дніпропетровську скоротилася на 3%».

Скрипник повідомив, що підрахунки вчених свідчать: на одного дніпропетровця припадає всього 5 квадратних метрів озеленення, хоча нормою є 23. На основі цих даних екологи рекомендували міській владі збільшувати площу зелених насаджень. Усього, на їхню думку, в Дніпропетровську слід озеленити 2346 гектарів території міста. Вчені склали план першочергових заходів, відповідно до якого слід звернути особливу увагу на озеленення двох тисяч гектарів водоохоронної зони, зсувонебезпечних схилів балок і облаштування зелених зон, що за чинними нормами мають бути не далі ніж за 20 хвилин ходьби від будь-якого житла. «Ми запропонували, - сказав Скрипник, - щоб у центрі міста жоден квадратний метр не залишався не озелененим. Для цього можна використати вертикальне й дахове озеленення, як це роблять у містах Європи».

Тим часом, влада Дніпропетровська запевняє, що відстежує цю проблему й веде «реконструкцію» міських парків і скверів. Наприклад, улітку минулого року було вирубано велику частину дерев у сквері ім. Леніна, розташованому за будівлею облдержадміністрації. На звільненій території висадили декілька десятків карликових дерев і кущів, решту вкрили асфальтом і забрукували. Міський голова Iван Куличенко стверджує, що вирубані дерева були старими й навіть небезпечними для городян. Щоправда, пізніше він зізнався, що у зв'язку з будівництвом стадіону «Дніпро-Арена» був потрібен так званий накопичувач, де, на вимоги УЄФА, мають збиратися вболівальники.

Подібну «реконструкцію» влада Дніпропетровська нинішнього літа планувала провести на бульварах проспекту Пушкіна й Карла Маркса. Дерева на них збиралися вирубати, а на їхнє місце перенести трамвайні рейки, щоб тим самим розширити проїжджу частину. Представники громадськості пропонували свій варіант розв'язання транспортної проблеми - заборонити паркування приватного транспорту на узбіччях доріг і зайнятися обладнанням наземних і підземних паркувальних майданчиків у центральній частині міста. Дискусію, принаймні на час, припинило рішення виконкому УЄФА не проводити в Дніпропетровську ігри Євро-2012. Однак і без футбольного чемпіонату вирубування зелених насаджень набуло катастрофічних масштабів.

Іще декілька років тому сесія Дніпропетровської міськради ухвалила перелік «зелених зон», виділення землі яких під забудову суворо забороняється. Проте самі депутати, які ініціювали ухвалення цього переліку, безсило розводять руками. Земля на території «зелених зон» як виділялася, так і виділяється під забудову. Відповідно, вирубуються й зелені насадження. Останній приклад - знос дерев у сквері на вулиці Янгеля. Як з'ясувалося, в забудовників всі документи були в порядку. На паперах стояли підписи не лише перших осіб міста, а й керівників служб, покликаних піклуватися про озеленення міста. Тепер завдяки розголосу в ЗМI цією історією займається прокуратура.

Цікаво, що одна з провідних газет міста - «Днепр вечерний» - нинішнього року вирішила провести рейд парками й скверами міста, щоб показати дійсний стан цих місць відпочинку городян. Фоторепортажі, опубліковані на шпальтах газети, засвідчили картину крайнього запустіння. Території міських парків завалені сміттям, літні кінотеатри та дитячі майданчики лежать у руїнах, хоча на їхній ремонт і підтримку регулярно виділяються кошти. За останні роки в Дніпропетровську можна пригадати лише єдиний випадок, коли з руїн було піднято колись квітучий парк. Однак це заслуга аж ніяк не чиновників, а самих городян. Навесні минулого року ветеранська організація «Закон і честь» закликала громадськість міста повернути до життя Севастопольський парк, де встановлено меморіальний комплекс, присвячений героям Кримської війни. З території парку були вивезені десятки самоскидів сміття, доріжки знову заасфальтовані, а на алеях висадили молоді дерева, кущі й квіти. Щоправда, радість городян тривала недовго - без регулярного догляду й контролю з боку влади оновлений парк поступово знову занепадає.

Кривий Ріг: Промисловий - не означає сірий

23 парки, 135 скверів, 11 набережних, 17 садів, що розташувалися на території загальною площею 16,2 тис. га, - цим може похвалитися промисловий Кривий Ріг. «Монстри» металургійної промисловості, наприклад, такі як відомі всьому світу «Арселор Міттал Кривий Ріг» не відстають від доброї традиції. Зараз майже 1000 га території всіх чотирьох виробництв ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» займають зелені насадження. Щороку висаджується не менш як 2,5 тисячі дерев. Не відстають від металургійного гіганта й Криворізькі ГЗК. Приміром, уже незабаром на одному з житлових масивів буде розбито сквер із застосуванням сучасних технологій і ландшафтного дизайну. I це далеко не все. Уже не перший рік у Кривому Розі існує справжня «перлина» природи, місце відпочинку багатьох городян, - міський ботанічний сад. Лише цієї весни тисячі жителів міста змогли помилуватися більш як сорока сортами бузку. Але, на жаль, далеко не всі з нас є цінителями природи. Щоразу після вихідних і святкових днів парки Кривого Рогу стають у буквальному сенсі сміттєзвалищами. I це лише в межах міста, а що вже там казати про передмістя й рекреаційні зони. Тут наприкінці літнього сезону за пластиковими пляшками, розбитим склом і відходами бенкетів природи вже не помітиш.

А що у сусідів?

В Криму будівництва загрожують зеленим зонам

Андрій АРТОВ, заступник голови Кримської республіканської асоціації «Екологія та світ»:

- Три роки поспіль ми в Сімферополі жорстко контролювали стан парків і міських паркових зон, «легень» міста. Нашою головною метою було досягти того, щоб міськрада Сімферополя визначила на карті й винесла натуру меж усіх 13 парків і декількох паркових зон міста. Це було б гарантією того, що площа зелених насаджень надалі не скорочуватиметься й від парків по шматочку не відхоплюватимуть ділянки під усіляку забудову. Але нам вдалося досягти цього лише частково. Таким чином, з одного боку, в Криму організовано активну посадку й розширення зелених насаджень за кількістю дерев, з іншого, - в разі відсутності документованих і винесених в натуру меж паркових зон це не зменшує загроз їхнього скорочення й забудови. Наприклад, у парку Гагаріна разом з культурно-спортивним комплексом на місці колишнього недобудованого «Льодового палацу» зведено декілька будівель з апартаментами для продажу, в Дитячому парку облаштували боулінг. Але найактивніше зараз забудовуються паркові зони на околицях міста. Наприклад, на вулиці Ялтинській серед дерев ведеться будівництво торговельного центру, скорочується площа насаджень на вулиці 60-років Жовтня й у інших місцях міста.

В Донецьку навколо «Донбас-Арени» незабаром розростеться справжній шедевр паркового мистецтва

У Донецьку реалізовується наймасштабніший проект розвитку паркового господарства в країні. Йдеться про новий парк, який уже почав з'являтися навколо стадіону «Донбас-Арена», що будує ФК «Шахтар». Будівництво цієї спортивної споруди на території одного з міських парків свого часу викликало заперечення з боку екологів та населення. Однак тепер, судячи з усього, це питання буде закрите, оскільки на місці напівзанехаяного парку має з'явитися свого роду «зелений» шедевр. У основу філософії планування парку покладено концепцію під назвою «Донецький діамант». Діамант - це сам стадіон, від якого наче розходяться промені світла. Ці промені будуть створені у вигляді алей і доріжок у новому парку відпочинку. Що найцікавіше, проектувальники продумали й створення своєрідних ореолів навколо діаманта. Вони будуть виконані за допомогою дерев різних порід. До речі, донеччанам зовсім не доведеться чекати, поки юні деревця підростуть й постануть у всій красі. Творці вирішили «перескочити» закладку й подарувати жителям міста готовий парк. Уже зараз у двох розплідниках Німеччини найкращі й найгарніші дерева декількох цінних порід чекають своєї подорожі до Донецька. Вік дерев від 20 до 45 років - це сосни, клени, дуби, вишні, черемха. Загалом у новому парку буде 94 700 квадратних метрів газонів. Вкрапленнями в зелень газонів стануть і 6 750 кв. метрів квітників, що органічно розмістяться по всій площі парку. Перлинами у величезній колекції квітів будуть галявини з троянд. Будівельниками передбачене розміщення в парку й 4 200 кв. метрів фашин - це своєрідні штучно створені газони на схилах у вигляді сходинок, з яких звисатимуть виткі троянди. Визначною пам'яткою нового комплексу зелених насаджень стане так званий сад каменів. Він буде створений у найкращих європейських традиціях паркового мистецтва й розміститься всередині зеленої зони з боку проспекту Миру. Величні валуни, висока степова трава, тиша й лавочки - все, що треба для комфортного відпочинку.

Рівне житиме комфортно

За рівнем комфортності проживання серед міст України Рівне - на 36-му місці. Екологи переконують: такий рейтинг міста визначає, зокрема, забрудненість атмосферного повітря. На сьогодні в місті ця проблема найдошкульніша. Основним чинником забруднення є автотранспорт. Так, центром міста за годину проїжджає 3437 машин. Відповідно, кількість викидів шкідливих речовин суттєва. Нещодавно науковці Національного університету водного господарства та природокористування, що працюють на кафедрі екології, завершили проведення біоіндикації - досліджували на території міста пилок рослин і лишайники (вони вбирають токсини, тому в забрудненій зоні лишайників на деревах нема). Відповідно до цитогенетичного аналізу рослин, який зробили професор Микола Клименко та його асистент Наталія Хомич, гранична концентрація шкідливих речовин у центрі міста перевищує норму в три-чотири рази. А це, відповідно, впливає й на захворюваність серед населення. З огляду на це, екологи радять над дорогою садити липи. Саме це дерево найліпше вбирає шкідливі речовини. У центрі Рівного липова алея була. Однак вона безслідно зникла після розширення проїжджої частини вулиці Соборної. На місці лип цієї весни зазеленіли клени. Щоправда, карликові. Краща ситуація з озелененням парків. Так, на території парків «Лебединка», «Просвіти», «Басівкутський» працівники комунального підприємства «Рівненський трест зеленого господарства» з початку березня вже висадили понад шість сотень саджанців дерев та майже тисячу кущів. Однак комунальники нарікають: до наступної весни може дожити трохи більше ніж половина молодих дерев. Решта ж гине від рук жителів міста. Таке явище, на жаль, стало закономірністю. Міська влада має намір відродити парк «Ювілейний», подбавши про насадження й там. Однак поки що це перспективи.

На Волині дерева висаджує сам губернатор

Цієї весни голова Волинської обласної держадміністрації Микола Романюк вже вдруге висаджував дерева на ввіреній йому Президентом території. Торік висадив дві з половиною сотні дерев, а цього року перевершив, як пожартував, власний рекорд і посадив 300 дерев. Для озеленення Волині характерною є не так поява нових скверів і алей, як насадження нових лісових масивів. Отож і представники облдержадміністрації торік дали життя чотирьом гектарам нового лісу, а нинішньої весни висадили дуби, сосни та черешні на такій же території в Мощаницькому лісництві, що неподалік траси Київ - Ягодин. Висаджував свого часу дерева й попередник Миколи Романюка на посаді губернатора Володимир Бондар. Проте це була не окрема ділянка в лісі, а територія вздовж траси Київ - Ковель - Ягодин, де з'явилися симпатичні ялинки. Зелена смуга виконує екологічну й естетичну функції, а ще захищатиме від снігу й вітру на прикордонному відрізку дороги, яка реконструюється за міжнародними стандартами. I цієї весни волиняни взяли активну участь в акції «Майбутнє лісу - у твоїх руках!», яку традиційно проводить обласне Управління лісового та мисливського господарства. Висаджено нові ліси на сотнях гектарів, переважно це землі, які не використовуються для сільськогосподарського виробництва, та ті, де здійснено планові порубки. Планується, що до 2040 року в області ліси мають становити 36% території. В обласному ж центрі під час цьогорічної весняної толоки було упорядковано 78 гектарів територій парків, скверів, алей, висаджено 2710 дерев та понад три тисячі кущів. Площа нових газонів і квітників становить майже півтора гектара. Було ліквідовано 112 стихійних звалищ, очищено береги річок Сапалаївка і Стир, розчистили також два джерела. У весняній толоці, ініціатором якої була міська рада, взяли участь майже 50 тисяч людей.

А на Львівщині до озеленення долучився й Папа Римський

Лісу ніколи не буває забагато. Саме цю тезу сповідують лісівники Львівщини, вже третій рік поспіль проводячи навесні акцію «Майбутнє лісу - у твоїх руках». Як розповів «Дню» головний спеціаліст обласного Управління лісового та мисливського господарства Роман Коваль, надзвичайно важливо, що «Майбутнє лісу» залучає до посадки лісу й озеленення територій міст та сіл і дорослих, і малих львів'ян. Наприклад, цьогоріч участь в акції взяли учні 196-и шкіл, крім того - 230 представників громадських організацій і 370 урядників. А ще - 56 журналістів місцевих видань. Всього ж «лісівниками» під час зеленої акції стали 12 тис. осіб - звичайно ж, за участі п'яти тисяч працівників лісового господарства. Висаджено 300 гектарів лісу. Приємно, що для озеленення ділянок біля шкіл весь посадковий матеріал (а це понад п'ять тисяч дерев і кущів) надали спонсори. Також озеленено територію садиби-музею Степана Бандери, що в селі Воля Задеревацька Стрийського району, де закладено великий, із 650-ти дерев та кущів, парк. Цікаво, що почесним гостем і учасником заходу став онук провідника ОУН-УПА Степан Бандера-молодший. Він і посадив перший дуб у парку пам'яті свого діда. А вихідці із Старосамбірщини на Львівщині уже другий рік поспіль засаджують урочище Отчий Ліс, що в селі Лаврів. Цього року тут висадили 1,5 тис. дерев. I поміж них - саджанець дуба, вирощений із жолудя, освяченого Папою Римським Бенедиктом XVI. Увічнили лісівники й пам'ять легендарного українського композитора, автора «Червоної рути» Володимира Iвасюка, заклавши поблизу Львова, у Брюховичах, де 30 років тому знайшли тіло Володимира Михайловича, алею його імені - близько 500 буків. Також львівські лісівники кожного року проводять роботи із заліснення берегів Яворівського озера - території колишнього кар'єру сумнозвісної яворівської «Сірки». Аби закріпити береги й припинити ѓрунтову ерозію, висаджують сосну, березу та клен. Зокрема, цього року тут висадили три гектари зелених насаджень. Висаджують ліси й на землях інших користувачів - за межами лісфонду, на землях міськрад, що деградовані або не використовуються за призначенням. Цього року посаджено 60 гектарів нових лісів. До кінця року, обіцяють, ця площа збільшиться вдвічі.

На Тернопільщині взагалі чекають на створення двох національних парків

Лісівники Тернопільщини можуть похвалитися тим, що відколи в області існує їхнє господарство, не було жодного року, коли б не відновлювали зелені масиви, розповіла головний спеціаліст сектору лісового господарства Тернопільського обласного Управління лісового та мисливського господарства Надія Козацька. I роблять це у відповідності до кількості зрубаних дерев. Навесні на місцях вирубки засадили 710 гектарів. Ці роботи проводять за власні кошти. Створюють і нові ліси на сільськогосподарських неугіддях. Цього року під зелені насадження виділили 450 гектарів таких земель. Торік же показник заліснених нових територій був майже вдвічі більше. I проблема не лише у коштах, яких надійшло з державного бюджету вдвічі менше, ніж минулого року, а й у кількості земель, що надають місцеві ради. Проблемою в області на сьогодні залишається створення двох національних парків - «Дністровський каньйон» у Заліщицькому, Монастириському, Борщівському, Бучацькому районах і «Данилів град» у Кременецькому і Шумському районах. Ще з кінця минулого століття екологи ніяк не можуть дійти згоди з місцевою владою і жителями з цього питання.

Хмельницький - зелений

Хмельницький по праву можна назвати одним із найзеленіших обласних центрів України. Не випадково минулого року місто отримало диплом та кубок переможця всеукраїнського конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою та громадського порядку». Протягом останніх двох років у Хмельницькому активно проводиться реконструкція та благоустрій паркових зон міста. Зокрема, на відновлення центрального міського скверу ім. Т. Шевченка з міської скарбниці вже використано близько чотирьох мільйонів гривень. Тільки протягом жовтня - листопада минулого року в улюблених місцях відпочинку хмельничан - парках ім. Михайла Чекмана, ім. I.Франка, дендропарку «Поділля», сквері ім. Т.Шевченка за проектом ландшафтних дизайнерів було висаджено близько двох тисяч саджанців рідкісних порід дерев: плакучої горобини, тюльпанового дерева, ялівця козацького, самшиту, туї, спіреї, вейгели, форзиції, айви. Не забули і про збільшення кількості звичних нам дерев і кущів: клена, берези, липи, жасмину, бузку тощо. Загалом з міського бюджету на це було виділено понад 200 тис. гривень. А вже цьогоріч було висаджено 2612 саджанців дерев і кущів та квітів на площі до 1 га. Тішить око хмельничан і ботанічний сад Національного університету, який було закладено минулого року. Там вирощують унікальні види рідкісних рослин, які не тільки приносять естетичне задоволення відвідувачам, а й неабияку користь у дослідженнях науковців.

"День"

 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Зеленський зробив спробу зупинити дефолт, але став заручником п’ятої колони Коломойського і непотребу власної фракції, який понабирали за оголошенням і для якого $60 тис. за саботаж значать біль...
Тимур Желдак

Хроніки карантину

те, про що ніхто не говорить1) ця фігня надовго. Біл Гейтс говорить про 10 тижнів. Це у них в цивілізованих країнах МОЖЛИВО говорити про 10 тижнів. у нас це триватиме мінімум до вересня, а у вересні п...
Пандемія коронавірусу COVID-19 змусила задуматися ідеологам глобалізму. Неочікувано для них світ почав закриватися вже не просто на рівні країн, а в деяких випадках і на рівні великих міст. Територіал...
Ярема ГАЛАЙДА

Про армію Конвенту

Тож, про армію Конвенту, про яку я все торочу, бо люди вже цікавляться.Як на мене Армія Конвенту - це те, що ми з вами, панове, не змогли реалізувати і те, що олігархічна контрреволюція, очолювана поп...