Зокрема, не викладаються ці матеріали й на офіційних сайтах органів влади. Так, серед 154 досліджених публікацій по земельним питанням за період січня 2007 - березень 2009, тільки у чотирьох було посилання на офіційні інтернет-джерела - сайти міськради (у 2-х статтях), облдержадміністрації (у одній статті) та Верховної Ради (в одній статті).
Здебільшого інформаційним приводом для висвітлення земельного питання стає прес-конференція, засідання круглого столу, сесія міськради. Саме ці заходи головним чином і бувають основними джерелами інформації. Серед іншого преса частіше подає земельні питання як факт, коротку новину (11% досліджених публікацій). Однак глибоке дослідження проблеми, відстеження подальшого розвитку ситуації, за словами Анни Колохіної, є рідкісним явищем. Публікації із викладенням ексклюзивної інформації, як правило, носять замовний характер, і, звісно, не надають протилежної точки зору. Потрібно зазначити, що 7% досліджених матеріалів були надруковані на комерційній основі.
Як наслідок, журналісти часто (19,5%) використовують повідомлення від анонімних джерел (в тому числі чутки і плітки), а для противаги посилаються на різноманітні офіційні документи та законодавство, наприклад, Земельний та Водний кодекси.
Загалом, скарги працівників ЗМІ щодо відкритості та прозорості земельної інформації пов`язані з тим, що міські депутати вирішують земельні питання кулуарно, голосують на сесії за них блоками, а відповідних матеріалів пресі просто не надають.
Автор: Ірина РУДЕНКО
