App Store Google Play

Чи був антикризовий план дій у жабки, що вибралася із глечика?

30.03.2009 22:22

Законопроект 4266 про внесення змін до Бюджету-2009 в частині компенсації Нафтогазу, фінансування Аграрного Фонду та нового порядку перерахування перевищення доходів НБУ над його витратами навіює асоціації із хрестоматійною оповідкою про двох жабок, що потрапили до глечика з молоком.

Сюжет відомий: одна змирилася і пішла на дно, інша щосили гамселила лапками, збила молоко в масло і вистрибнула з пастки. Навряд чи при цьому у неї був антикризовий план дій. Швидше за все, діяла вона інстинктивно,  керуючись покликом природи, здоровим глуздом і бажанням вижити за будь-яких умов, не зважаючи ні на що.

Поки Регіони заради формальності вимагають від уряду чіткий поетапний план під умовною назвою «Невідкладні заходи для вистрибування із глечика», уряд занурюється разом із економікою, однак при цьому конвульсійно перебирає ногами, шукаючи точку опори і вірячи, що одного дня буде від чого відштовхнутися.

Комплексний підхід по вжиття антикризової терапії було вжито лише на світанку вітчизняних економічних потрясінь - у вигляді закону від 31.10.2008, котрий відкрив шлях до програми з МВФ. Тим законом уряд і обмежився - відтоді Кабмін перейшов в глуху оборону від кризи. Головне - протриматися цей день, тиждень, місяць, а за їх горизонтом таки щось може статися - комусь знадобиться українська сталь, хтось погодиться на кредит, чи у НБУ стане краще зі слухом.

Бюджетний законопроект 4266 - типовий приклад виживання в екстремальних фіскальних умовах, коли казначейський рахунок - голий, НБУ - незговірливий, а самураї (Токіо) та мушкетери (Франція) годують обіцянками, озираючись на МВФ. А тут ще Газпром пристав на бік Фірташа у Стокгольмському арбітражі.

Законопроект має вирішити три проблеми - таки примусити платити НБУ; легалізувати схему розрахунків підприємств теплокомуненергетики та бюджетних установ з Нафтогазом та перетворити Аграрний Фонд у який-такий генератор державної домомоги для сільського господарства за умов пересихання банківського кредиту.

З НБУ уряд чинить достатньо виклично (навряд чи поцікавившись при цьому його думкою), і сподівається, що йому у цьому допоможе у вівторок парламент. У світлих головах Кабміну народилася ідея, втілена у наступній статті законопроекту:-

"Установити, що Національний банк України у 2009 році вносить до Державного бюджету України до 1 травня 2009 року перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами Національного банку України за підсумками 2008 року на загальну суму не менш як 4.008.112 тис. гривень, а також щоквартально наростаючим підсумком з початку року до першого числа другого місяця наступного за звітним кварталом, перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами поточного року».

У відповідності до Закону про НБУ до бюджету поточного року переказується сума перевищення доходів НБУ над його витратами за попередній рік. Минулого року НБУ вже зробив перший виняток з цього правила, переказавши авансом до державного бюджету частину свого прибутку за 2008 рік у сумі 3,5 млрд грн. Цього року НБУ має переказати до бюджету 4 млрд 008 млн грн, з який рівно одна чертвера - 1 млрд 002 млн раз на квартал - вже перераховано до бюджету.

Що робить уряд? Навіть не пропонуючи змінити відповідну статтю Закону про НБУ, уряд наказує Нацбанку переказати належні на рік 4 млрд грн до травня, а потім авансово переказати частину прибутку, що має створитися в поточному році. Не миттям, так катанням, не рефінансуванням, так вилученням майбутнього прибутку - але НБУ таки змушують фінансувати бюджет, монетизуючи його утаємничений дефіцит. До речі, де дані, з яким дефіцитом виконується нині бюджет?

Не менш винахідлива схема із Нафтогазом, який буцімто отримує з бюджету 6,1 млрд грн додаткових коштів, що мають бути спрямовані на компенсацію монополісту різниці у цінах на імпортований газ та встановленими на рівні нижче собівартості тарифами для підприємств тепрокомуненерго і - новація! - бюджетних установ. Якщо для  теплоенерго ця схема не є новою, то цьогоріч до неї вперше включено і бюджетні установи. Річ у тім, що тарифи на газ для бюджетних установ встановлено на рівні промисловості, однак в бюджети закладена зовсім інша сума. Тож тепер і бюджетні установи стануть учасниками взаємозаліків.

Однак залишається відкритим запитання, чи існують  реально ці 6,1 млрд грн, які буцім-то йдуть на компенсацію Нафтогазу. У вітчизняному бюджеті вже сформувався достатньо чіткий критерій, за яким можна розрізнити,  які кошти надходять до бюджету. Безсумнівно готівкові - до загального фонду бюджету, адже, і на тому дякуємо, зарплату бюджетники досі отримують кешем. А ось у тих випадках креативного підходу до наповнення бюджету (читай - взаємозаліків) краще за спеціальний фонд не придумаєш. Звичайно, це не взаємозаліки зразка кінця 90-х, коли при Казначействі працювало ДП «УкрСпецФін», яке міняло шило на мило, мило на вила, вила на пили, заробляючи при цьому мільйони на дисконтах для утаємничених осіб. Взаємозаліки зразка 2009-го року дуже цивілізовані - відшкодування ПДВ в обмін на погашення зарплати чи зерно і  т.д. А найчастіше - в систему запускається клірингова гривня, яка увечері вже того ж банківського дня завершить свій обіг на тому ж місці, де розпочала ранок - на залишках казначейського рахунку. Можливі варіанти - короткотермінові кредити безвідмовного Ощадбанку.

Здавалося б, що ж кепського в тому, що такий взаємозалік очистить рахунки і НГ, і підприємств теплокомуненергетики? Однак сухий залишок в тому, що такий взаємозалік здійснюється за рахунок поточних податкових платежів Нафтогазу, які мають надходити до бюджету готівкою і з яких, власне, і має виплачуватися зарплата бюджетникам.

Нафтогаз, у минулому дійна корова бюджету, перейшов у категорію малозабезпечених, яким не прожити без бюджетної допомоги.

А завзяття та наполегливість, з  якими уряд борсається у глечику кризи, попри хаотичність, часом викликають розуміння приреченості на такі дії.

Дивись, до виборів і масло буде.

УНІАН

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Так вже склалось в українській національній традиції, що практично у кожній родині є певного роду звичай час від часу навідувати померлих родичів, аби утримувати їх могили у належному стані. Це є вияв...
Що таке історія без філософії? Просто набір суперечок академічних істориків. І ті суперечки вже завели в такі тупіки суспільство … що виходити з них потрібно десятиліттями. А з деяких тупіків і...
Максим Мірошниченко

Україна, формула Штайнмайера...

В юності, коли читав як розчленували Першу Чехословацьку республіку, ніяк не міг второпати, як п'ята армія у Європі з доволі нормальним озброєнням та укріпрайонами у гірських, важкодоступних Судетах м...
Почитав тут молодих революціонерів. З кількома навіть поспілкувався особисто по телефону. Суцільний занепад духу. «Всьо пропало! Та що би я та ще раз, та воювать пішов?! Та ні в жисть! В революц...