App Store Google Play

Хто помирить Бондаря і Тимошенко?

05.03.2009 10:28

Вочевидь, дехто в Дніпропетровську на протязі останніх місяців приймав достатньо серйозні та стратегічні рішення. Наслідки цих рішень ми можемо помітити в багатьох проявах у місцевому житті. Той хто останнім часом подорожував «Столичним експресом»,  міг помітити, що кожному пасажиру безкоштовно презентують екземпляр газети «Лівий берег». Здавалося б, а що тут такого? Цю газету багато де поширюють так само безкоштовно. Щоправда, поширюють її у достатньо вузькому колі торгово-розважальних комплексів та різного роду закладів, що мають відношення до когось з «компанії» «нових дніпропетровських олігархів» - Єрмолаєв, Шамотій, Константіновський, Кіптик, Дементієнко. Власне, і сама газета, за чутками, також має до них пряме відношення, тож цілком природно, що вона поширюється через доступні їм канали. Але ж «Укрзалізниця» поки що їм не належить, чому ж тоді вона також перетворилася на доступний канал? Це ж державна установа, що підпорядковується профільному міністерству і контролюється урядом і парламентською коаліцією.

До того ж, як не дивно, змінився також інформаційний порядок денний ще однієї ланки інформаційного холдингу Єрмолаєва, Шамотія, Константіновського, Кіптика, Дементієнко - інформаційної агенції «Новий міст». Однією з основних форм її роботи є організація та проведення круглих столів з запрошенням фахівців відповідного профілю та представників місцевих ЗМІ. Упродовж останнього місяця тематика круглих столів, що проводяться агенцією, змінилася, і важливе місце в ній почали займати теми на кшталт «Кому вигідне нагнітання негативної інформації?», яка прямо веде до висновків, що той, хто поширює «деструктивну» інформацію про стан справ в країні - читай негативну інформацію про діяльність уряду - є злочинцем та негідником. Принаймні, такі висновки вказуються в поширеному інформаційною агенцією прес-релізі. Що ж відбувається?

Давайте пригадаємо, що інформаційну агенцію «Новий міст», газету «Лівий берег», як і філію Київського інституту проблем управління імені Горшеніна, громадську організацію «Самопомощь», Благодійний фонд «Наш дім - Дніпропетровськ», було створено в Дніпропетровську на протязі 2008 року під керівництвом К. Бондаренко. Зроблено це було, як вважають дніпропетровські оглядачі та експерти, за кошти та на замовлення тих таки «нових дніпропетровських олігархів». Усі вони є власниками потужних бізнес-активів, достатньо відомі в Дніпропетровську люди, які раніше практично не виказували цікавості до політики, але наприкінці 2007 - на початку 2008 року почали активно інвестувати кошти в створення та розвиток медійних та організаційних активів. Фактично активізація їх політичних амбіцій почалася з появою в Дніпропетровську Віктора Бондаря. Причинами цього були, з одного боку, ініціативність Бондаря - після призначення на посаду голови Дніпропетровської ОДА, він почав шукати підтримки, як фінансової так і медійної, серед місцевих еліт, адже не маючи союзників на місці, йому було б важко забезпечити відстоювання своїх позицій, загальну керованість регіону, відтак, формуючи власну групу підтримки він інтегрував бізнесменів довкола себе і активізував їх діяльність. З іншого боку, причиною була віра самих бізнесменів в перспективи В. Бондаря як політика. На фоні кадрової обмеженості місцевого політикуму він виглядав найбільш сильною фігурою, в яку варто вкладати гроші. В результаті була створена група дніпропетровських бізнесменів, об'єднана довкола фігури В. Бондаря, до якої увійшли Єрмолаєв, Шамотій, Константіновський, Кіптик, Дементієнко.

Який напрямок розвитку був обраний цією групою? На кого вона планує орієнтуватися? Адже навіть за умови обмеженості їх амбіцій виключно нашим містом чи регіоном, залишатися політично нейтральними та ігнорувати політиків загальнонаціонального рівня в переддень президентських виборів просто неможливо. Спочатку говорили про можливий зв'язок групи з Яценюком. Логіка була простою: Кость Бондаренко, як вважалося, працює з Яценюком на загальнонаціональному рівні, на місцевому він працює з нашими «новими олігархами», то чому б йому не звести разом своїх «клієнтів»? Але якщо звернути увагу на зміст газети «Лівий берег», наприклад № 37 (30 січня - 5 лютого), то там ми побачимо цілеспрямовану роботу «проти» Яценюка. При 11 згадуваннях взагалі, 4 рази він згаданий в контексті своєї залежності від Фірташа (прізвища знаходяться на відстані від 1 до 10 слів), двічі - залежності від Балоги. Таким чином газета демонструє несамостійність політика, проектує на нього негативний імідж Балоги та Фірташа. Бондар - людина з президентської команди, тоді можливо газета підтримує президента? Проте в тому ж таки числі «Лівого берегу» № 37 (30 січня - 5 лютого) Ющенко згадується 26 разів особисто, 4 рази як президент, 15 разів згадується Банкова, що свідчить про прагнення деперсоналізувати Президента і підкреслити його несамостійність, а Тимошенко - 43 рази особисто, 7 разів за посадою (прем'єр-міністр). Янукович згадується 14 разів, Балога - 10, Литвин - 6. БЮТ згадується 11 раз, Партія регіонів - 5, НУНС - 3, Блок Литвина та «Єдиний центр» - жодного разу.

Цікавою є тональність згадувань: Тимошенко згадується переважно позитивно або нейтрально. Негативно вона згадується не за прізвищем, а за посадою, тобто щось погане чинить не Тимошенко, а прем'єр-міністр. У випадку розміщення негативної інформації про діяльність Тимошенко, очевидним є прагнення ідентифікувати її як представника влади, деперсоналізувати, «розмити» особисту відповідальність. Це характерно для єдиної статті де Тимошенко згадується в негативному сенсі  - «Избавиться от диабетиков», в якій йдеться про намір Тимошенко припинити видавати діабетикам інсулін і наводиться заспокійлива інформація для діабетиків Дніпропетровська, «що причин для паніки немає», як запевняє головний ендокринолог міста.

Аналогічним чином в статтях, що присвячені негативним явищам сьогоднішнього дня, діяльність Тимошенко висвітлюється в позитивному ракурсі.  В статті - «На содержание безработных не хватает денег», Тимошенко згадується тоді, коли мова йде про допомогу з безробіття, яка за три місяці дорівнює виплаченій Тимошенко вкладникам Ощадбанку СРСР на початку року «тисячі», в кінці статті згадується, що не все так погано і постанова Кабміну № 1084 допоможе безробітним. В статті «Металлурги просят угля», в якій генеральний директор асоціації «Укркокс» аналізує стан справ в металургійній галузі, Тимошенко не згадується в контексті проблем галузі, але наголошується на прийнятному рівні ціни на газ для нашої промисловості і на тому, що уряд пропонує багато цікавих програм для підтримки національного товаровиробника.

Натомість статті в яких згадується В.А. Ющенко носять виразний негативний характер - «Сколько осталось Виктору Ющенко?», «Квадратура «ближнего круга»: Банковая в поисках аварийного выхода», «Нужные люди», «В ожидании выборов». В цих статтях наголошується, що парламентські вибори потрібні Ющенко для того, щоб забезпечити Балогу та Фірташа - останніх, як сказано, вірних йому людей, депутатськими мандатами, що шансів на переобрання Ющенко не має, що є залежним від Балоги та Фірташа. Ющенко в цілому згадується переважно нейтрально або негативно. В наступних випусках тенденції зберігаються. Таким чином, протягом останніх місяців в газеті «Лівий берег» збільшилася кількість матеріалів відверто критичних по відношенню до Президента України В.А. Ющенка і позитивних по відношенню до прем'єр-міністра Ю.В. Тимошенко, що різко дисонує зі змістом газети за осінь.

Бондар на протязі останнього року був справним критиком Тимошенко, чесно «відробляючи свій хліб», проте зараз ця критика дещо вщухла. Помітно це і з аналізу змісту газети. Зокрема,  в статті «После нас - хоть потоп!» («Лівий берег» № 39 (13 - 19 лютого), присвяченій критиці В. Бондарем питання розподілу бюджетних субвенцій, Тимошенко не згадується взагалі, натомість Ющенко звинуачується у бездіяльності - «Вот только весь этот диалог с премьером через губернатора слишком напоминает общение между собой известных телегероев Матроскина и Шарика с помощью телеграмм. Не проще ли было бы Виктору Андреевичу напрямую распорядиться?».

Подібна переорієнтація медіа-холдингу свідчить і про переорієнтацію його власників. Вочевидь, група - Єрмолаєв, Шамотій, Константіновський, Кіптик, Дементієнко переорієнтує свою діяльність на підтримку БЮТ, розраховуючи на отримання депутатських мандатів та/або контролю над місцевими структурами БЮТ, а також/або на підтримку при висуванні власної кандидатури на посаду мера Дніпропетровська. Єдине питання - а як же Бондар, як же його критика Тимошенко? Проте, ми знаємо готовність Юлії Володимирівни прощати свої суперників у випадку їх готовності увійти до складу її команди. Вже зараз в її оточенні достатньо людей, які нещодавно представляли інші структури та інші команди, а створений групою медіа-холдинг, фінансові та організаційні можливості могли стати вагомим аргументом для примирення.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Так вже склалось в українській національній традиції, що практично у кожній родині є певного роду звичай час від часу навідувати померлих родичів, аби утримувати їх могили у належному стані. Це є вияв...
Що таке історія без філософії? Просто набір суперечок академічних істориків. І ті суперечки вже завели в такі тупіки суспільство … що виходити з них потрібно десятиліттями. А з деяких тупіків і...
Максим Мірошниченко

Україна, формула Штайнмайера...

В юності, коли читав як розчленували Першу Чехословацьку республіку, ніяк не міг второпати, як п'ята армія у Європі з доволі нормальним озброєнням та укріпрайонами у гірських, важкодоступних Судетах м...
Почитав тут молодих революціонерів. З кількома навіть поспілкувався особисто по телефону. Суцільний занепад духу. «Всьо пропало! Та що би я та ще раз, та воювать пішов?! Та ні в жисть! В революц...