Дві високовольтні лінії електропередач потужністю по 154 кВ кожна майже піввіку нависають постійною загрозою над здоров`ям понад 5 тисяч мешканців житлових масивів Самарського району Дніпропетровська. Їх було встановлено з порушенням санітарних та будівельних норм ще за радянських часів, а сьогодні ця історія набула іншого розвитку.«У квітні 2007 року ГоловАПУ Дніпропетровська затвердило варіант проходження траси зовнішнього повітряного електропостачання до електросталеплавильного комплексу заводу «Дніпросталь», згідно якого на одну з існуючих мереж планувалося розмістити нову мережу потужністю 330 кВ, - повідомив на сьогоднішній прес-конференції в ІА «Новий міст» координатор громадської організації ГРАД Андрій Денисенко, що допомагає мешканцям розв`язати ситуацію. - Але згідно з діючими Державними санітарними правилами ці лінії у випадку реконструкції повинні переноситися за межі житлових територій або замінюватися підземними кабельними лініями.»
Як розповіла керівник ініціативної групи ж/м Рибальськ Світлана Кленіна, мешканці організовано стали на захист своїх прав та почали звертатися в численні інстанції. Внаслідок боротьби громадян «МЗ «Дніпросталь», Міністерство палива та енергетики прийняли рішення відмовитися від повітряного шляху прокладання лінії електропередач по території житлового сектору та прокласти її під землею в кабельному виконанні. Міська рада також підтвердила дане проектування своїм рішенням.
Проте останнім часом власник електромереж, ВАТ «Дніпрообленерго», ініціює ремонтні роботи з посилення даних ліній, які за переконанням мешканців несуть приховану реконструкцію і залишення мереж у повітрі. Керівництво «Дніпрообленерго» на вимогу громади Рибальська не може представити законних обґрунтувань своїм роботам, а міська санепідемстанція вже зафіксувала факт перевищення напруги електричного поля у межах вказаного житлового масиву від 1,5 до 3,5 разів.
«Ми готові йти до кінця, і в разі невиконання умов ВАТ «Дніпрообленерго» будемо відстоювати свої права у судовому порядку», - зазначила Світлана Кленіна.
Автор: Ірина РУДЕНКО