App Store Google Play

Учень Геббельса

03.09.2008 17:00

"Українські бойовики брали участь у грузино-осетинському конфлікті!" - з такою сильною в будь-якому відношенні заявою визсупив на прес-конференції в ІА «Новий міст» 3 вересня "Президент Осетинської діаспори в Україні" Ельбрус Бітієв. За словами цього малоповажного пана, він "на власні очі бачив тіла двох українців, які воювали на боці грузинської гвардії і загинули". Вочевидь, ці самі тіла приперли з гір в саму Україну нарошно, щоб на них подивився пан Батієв. Ще двоє "жінок-снайперів з Івано-Франківської області" перебувають нині в полоні. Їх звинувачують у вбивстві командира південно-осетинського ополчення.

Тут би представникові невизнаної автономіїї зупинитися в своїх висловлюваннях, але "Остапа понесло"... Слухаючи гарячого південного гостя, складалося враження, що в останній російсько-грузинській війні приймали участь виключно самі українці. цитата: "Українські військові консультували грузинських солдатів з приводу використання техніки, а із західних регіонів України був перекинутий батальйон, спеціально підготовлений для ведення бойових дій у гірській місцевості. На боці Південної Осетії також були українці, які вже давно осіли і стали місцевими жителями краю. Вони не покинули Цхінвалі під час бомбардування, а залишилися захищати місто".

Під кінець  пан Ельбрус розійшовся і почав ні сіло ні впало давати поради (чи то висувати вимоги) до уряду України та її населення: "Україна має зайняти позицію правди, не перегинаючи палицю ні в бік одного сусіда, ні в бік іншого та не зважаючи на відносини з конфліктуючими державами. Додавати жару у вогонь ні до чого». Виникає питання, а чим же займався на цій прес-конференції пан осетинський федераліст, як не розпалював міжетнічну ворожнечу, розповідаючи громадянам іншої держави, що вони - вбивці й найманці? А чи не слід замислитись про екстрадикцію такого вредоносного пана назад у гори, де так багато "українських найманців-снайперів"..?

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


останні новини

Максим Мірошниченко

Я пам'ятаю цю країну іншою

Перші мої покупки я робив ще на гроші з Леніним. Батьки відправляли мене малого в сільський магазин із прадідом, ветераном Великої Вітчизняної (це вона зараз Друга Світова:). Точніше купував він, а я...
Ярина Желдак

Незалежність

Скільки у цих словах гордості і болю. Втрат і надбань. Пожертв і здобутків. Незалежність має кольори. Такі ж, як у сміливості, рішучості, віри, безмежної любові і вдячності. Незалежність - ц...
Я знаю, що серед наших читачів дуже багато щирих патріотичних українців, яким не байдуже майбутнє країни. Я також знаю, що далеко не всі з цих людей зараз зі зброєю на фронті (і на це є...
Нинішня російсько-українська доволі специфічна. Противники часіше бачуть одне одного в інтернеті, ніж в прицілі.Вперше я про це задумався, коли восени 2015-го влетів у окоп після дивного прильоту воро...