Ага, не люблю. Грустно, когда поводом для гордости огромной страны звучит песня о том, что она пока еще не умерла. Грустно и обидно.
И президента нашего я не люблю. Даже врать, воровать и отпихивать конкурентов от власти можно красивее, умнее, интереснее. С бОльшим результатом.
А у моего дома ветер неистово гоняет мусор. Его периодически вывозят – но он всегда есть. А железная дверь с кодовым замком в моем подъезде – примерзает зимой.
Я говорю по-украински. Мне это нравится. Я готов понять и принять переход всего образования на государственный язык. Но зачем лишать Украину знания русского языка и литературы? Ведь мы еще можем это не потерять – так зачем? Литература – это ведь не математика или биология. Ее лучше в оригинале….
И так далее…И тому подобное….
Я не люблю наш гимн. Но радуюсь, когда он звучит. Мне неприятно, что Украина – слаба и невежественна. Мне противны наши чиновники. Значительно больше чем чьи-то, русские ли, американские ли. Потому, что они наши.
Я люблю эту страну. И не я один. Люблю – без причины. Без повода. Слабую и больную. Потому что я здесь родился. Но, чую, все больше становится людей, которым лишь гражданства - мало. Мало для любви.
В погоне за деньгами, за прибылью тут и сейчас, мы теряем мизерные шансы на выживание страны. Это страна – все еще часть империи. И деньги – не сделают ее независимой. Это могут сделать только люди. Новые. Проукраинские. Но откуда им взяться – в стране, которая лежит в коме?
Так может быть пора вывозить мусор регулярно? Подъезды отремонтировать? Перестать врать. Ну, или хотя бы делать это лучше. Не для благой мечты – а чтобы выжить…Глуп тот вор, который жить не хочет.
Или хотя бы – поменять гимн. На более жизнерадостный.
P.S. Возвращаясь к президенту: Путин(Медведев не учитывается) врет лучше нашего. Путин говорит лучше нашего. Путин держится уверенней. Но пусть лучше будет такой президент как наш. Потому что прав был Бродский(Великий, а не яблочный): «Говорят, что все наместники – ворюги, но ворюга мне милей, чем кровопийца»
Ірина, а мені здається, що такої "меншості" не так вже і мало. Ніхто не може зазирнути людині всередину і точно знати Хто або Що вона таке. Люди- королівство кривих дзеркал- те, що люди кажуть в обличчя і те, що насправді гадають -то дві зовсім різні речі. Мені 23 роки і, хоча, можливо, з Вашої точки зору, я ще не встиг побачити життя,- запевняю Вас у протилежному.
Насправді меншості цієї не так і мало... Проблема є і, на мою точку зору, проблема ховається не там, де ми її шукаємо. Люди перестали довіряти політикам, довіряти іншим оточуючим, довіряти собі врешті-решт. Із цієї недовіри виростили ми в собі байдужість -" ЩО ЗМІНИТЬ МІЙ ГОЛОС (я ж один!), ЩО ЗМІНИТЬ МОЯ ДУМКА (таких, як я, мало і з ними все-одно не рахуються), ЩО Я МОЖУ (адже я маленька людина) і взагалі не чіпайте мене- моя справа маленька "
Така громадська позиція справедлива для більшості. Із того, що не бачуть люди "світлого майбутнього", випливає ця безкультурність.
Що робити? Не боятися висловлюватись, не боятися жити ( а як це зробити у світі, де людьми управляють папірці?), не боятися!
що саме "чому"?
Але чому?
Отже, сперечаймось далі. Я не настільки наївний, як могло би здатись. І досить добре розумію, хто є більшість і де з такою більшістю є я. І розмовляти з ними мені не потрібно - бо знаю, що справа ця не приведе ні до чого. І серед моїх знайомих - більшість буде зі мною не згодна. Але чи доводить це мою неправоту? Аж ніяк.
Можна опускати руки і лічити:скільки люблять дві мови, скільки жодної, скільком по цимбалах. А можно зробити інакше: подумати, що і як потрібно робити в процесі виховання людини від дитячого садочку і до повноліття, щоб змінити всі ці кількості - на краще. Не знищити нанівець безграмотність, хамство, дурість - бо це не реально, а зменшити їх.
Справа держави - коригувати розвиток суспільства. Не формувати, в жодному разі не формувати. Бо буде тоталітарщина та й годі. Для такої корекції є закони і контроль за їх виконанням.
В нас прийнято їздити майже без правил, в Єгипті - взагалі без. А от в Європі все зовсім інакше. І не тому, що європейці якісь розумніші і культурніші з початку віків, а тому що цю культуру, культуру руху ім прививали. Жорсткими законами і височеними штрафами. І не одразу привили. Але привили.
Я впевнений - якщо реальністю стануть високі штрафи за порушення ПДР - кількість порушень цих правил стане меншою. Не тому шо розумні, а тому шо навіть хабар стане більшим. А грошей шкода. Культура - то вже похідна, для цього покоління потрібні. Теж саме - із мусором, пивом і так далі.
Але для того щоб працювали закони потрібна воля держави - а її нема.
Євгене, на мій погляд Ви міряєте людей по собі, говорите і моделюєте ситуацію, виходячи з Ваших власних думок, почуттів і дій. І це добре. Кілька років тому я теж так вважала, причому дуже щиро. Але реальність відчутними, досить болісними стусанами, змусила мене змінити думку.
Таких, як Ви, Євгене, людей, з позиції яких Ви говорите - меншість*-( Причому настільки мізерна меншість, що її голос можна порівняти з дзижчанням комаря... його можна почути в цілковитій тиші і лише у випадку, якщо не спиш. Та Ви подивіться на тих же самих "відвідувачів" Моста, про яких я згадувала вище...Ви пробували з ними поговорити? А з тими, хто сидить в парках ногами на сидіннях і плює на усі правила і норми лушпайками з насіння...? Я - пробувала*-( І зрозуміла, що це не більшість не така, це я - меншість*-)) Це не самовихваляння і не хизування. На жаль, це реальність. А якщо Ви почнете мені доводити, що серед Ваших знайомих багато з такою ж самою позицією, як і Ваша - це не статистика, це закономірне явище. На те це коло спілкування й є Вашим*-) Подібні шукають подібних*-)
От скільки ще ваших однокласників люблять і знають обидві мови? А скільком пофіг? А скільки не знають і не хотять знати ані ту, ані іншу? Хоча, ви усі були в рівних умовах: і батьки, і школа, і країна з менталитетом....
Це треба зрозуміти і з цього потрібно виходити. І з позиції більшості повинні виходити і Уряд, і Президент, і депутати усіх скликань, які (до речі!) є також представниками цієї більшості*-)) От вони і виходять.
А якщо Ви вважаєте, що зе завдання держави - формувати і коригувати розвиток суспільства - то розкажіть мені, як це можна зробити безкровно і так, щоб без революційних і жорстких методів? Ну як держава вплине на хама. який посилає матом людину, яка зробила йому зауваження за те, що він "не доніс" до смітника обгортку з чипсів і пляшку з під пива? Я вбачаю лише один вихід: розстрілювати уродів*-))) Але це не є демократичним і не є еволюцією...
А еволюція - процес не швидкий, на жаль. Хоча й невідворотній*-) я все ж оптимістка, я бачу, що поступово "меншість" збільшується. Рано чи пізно стане 50/50, і потім ще побачимо "хто кого"*-))))
