Пане Генерале, оскільки ми живемо у демократичній країні, я маю право зберігати мовчання, і ніхто (навіть найвищі військові чини) не можуть вимагати від мене розкриття особистої (чи то пак інтимної навіть!) таємниці :) Звичайно, якщо це не становить загрози для національної безпеки  країни! :)

Що до голосувань відкритих та закритих. Процедура таємного голосування дійсно є наймолодшою з усіх і, як стверджують теоретики, найдемократичнішою.

Проте, існує чимало "технологій", застосування яких призводить до порушення вимог та правил таємного голосування.. Впевнена, що Вам, як людині обізнаній у політичних процесах, що відбуваються як на місцевому, так і на загальнодержавному рівні, а також у ступені розвитку сучасних технологій, не потрібно детально описувати технологію контролю та впливу на процес таємного волевиявлення. Так, "псевдо-таємно", відбувалися і вибори голів районних у місті рад, і вибори спікера Парламенту....

Загалом, найбільш демократичний з усіх придуманих людством процес голосування, "працює" лише у суспільствах, які готові до адекватного і нормального його сприйняття. Отож, безглуздо щось нав'язувати, або сліпо наслідувати. Користь буде лише від тих змін, які сталися еволюційним шляхом і цілком усвідомлюються суспільством, учасниками цих процесів. Прикладом негативного результату нав'язування "корисних демократичних норм стала авральним, неприродним шляхом ухвалена та проведена конституційна реформа. Наслідки її, у всій так би мовити красі, ми можемо сьогодні  спостерігати і хапатися за голову.

Ваша покірна служка ще у 2004 передбачала наслідки цієї "реформи", жаліючись політичним співрозмовникам на кухні за чаркою чаю на неготовність суспільства, а надто - політикуму, до таких змін. Втім навіть пані Солоха і у жахливому сні не могла собі уявити такого приголомшливого деструктивного результату.

Тож коли усілякі новостворені проекти, зліплені з уламків старих, невдалих і скомпрометованих, тими самими руками з тієї самісінької глини, навіть без попереднього мінімального очищення хоча б обпаленням у печі, або принаймні вмочанням у антибактеріальний розчин - та хоч у самогон добрячий, що його пані Солоха жене, намагаються переконати український люд у тому, що вони - "інші", мовляв "Бачте, ми навіть голосуємо демократично! Ми - не вони! Оберіть нас!" -  я, не вірю. А подібні "вистави для лохів", даруйте на слові, лише дратують замість додавати довіри.

Чомусь ані на загальних зборах, коли обирали Юрченка головою місцевої парторганізації, ані на першому етапі конференції ні у кого думки не виникло голосувати таємно: сказали - усі бігенько, як один, руки поздіймали за того, за кого сказали. Чи може Ви припускаєте, що Єдиний (демократичний) центр сформувався як годиться, знизу, за ініціативи, так би мовити, простих маленьких українців, яким набридли оті всі наші україни з бютами і морозами? Ото вони "забили стрЄлку" на якийсь вечір вихідного дня, подивилися один на одного і вирішили, що оцей (наприклад, той же Юрченко) - вірно керуватиме! Коли обирали міського голову - було простіше. Того хоча б прізвище чули - дарма, що татусеве! Голосуйте, куме, бо господиня вдома вже вареників наварила, ще чого доброго вистигнуть!

А взагалі, якщо відкинути усю вищенаведену псевдо політичну маячню, хочу нагадати слова одного видатного українця, який говорив - немов у воду дивився:

У чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того, що немає

І на небі, а не тілько

На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.

Сперечаємось, куди йти краще, чию модель примірити на себе, чий секонд-хенд натягнути: російський,  а чи може німецький, або американський, прости Господи.

А воно

Найшли,

Несли, несли з чужого поля

І в Україну принесли

Великих слов велику силу,

Та й більш нічого...

От наче і так ми його, і сяк. І туди ліпимо - і з іншого боку. І спереду, і ззаду. І на голову начепимо, і з іншого боку. А воно - не росте. Не приживається. А ми ж вперто ліземо, все знов туди, на ті самі граблі, бо нам кажуть, що ото як проросте - то буде нам добре.  Ох і добре ж! Як теляті в мішку....

А те й забули, що мали. Славну Січ Козацьку мали! Ото дійсно демократія була! І ні сном ні духом не відали, що їх звичай обирати гетьманів, Козацьку Раду  нащадки їхні за кілька століть назвуть "недемократичним", киваючи на отой "міжнародний досвід", бий його морока! Ех, то виламали б лозину добру, та й відшмагали  по голій с...ці! :)

Отаке...