Чим відрізняється дівчина від дипломата?
Якщо дипломат говорить "так", це означає "може бути".
Якщо дипломат говорить "може бути", це означає "ні".
Якщо дипломат говорить "ні", значить він не дипломат.
Якщо дівчина говорить "ні", це означає "може бути".
Якщо дівчина говорить "може бути", це означає "так".
Якщо дівчина говорить "так", значить вона не дівчина.
Старовинний анекдот

- Йолопи ! - сказала Оксана Забужко. - Пишуть, що в неї коса, як у Лесі Українки! А Леся носила косу зовсім не так. Так носила Марко Вовчок!

Ця розмова відбулася ще до того, як в обіг увійшли 200-гривневі купюри і українці звикли до Лесиного образу. Ми посміялися - певною мірою з солідарності, бо, як і більшість чоловіків,  не особливо концентруємося на жіночих зачісках, навіть грішним ділом не завжди помічаємо, коли наші кохані відвідали перукарню.

Втім, на дозвіллі зазирнули-таки до хрестоматії - і справді, Марко Вовчок мала на голові точно таку зачіску, як Юлія Володимирівна, вірніше навпаки - зачіска Юлії Тимошенко дуже нагадує косу Марії Вілінської.

Епізод цей пригадався нам під час роботи над рейтингом секс-символів української літератури.

Уявіть наше здивування, коли на стіл потрапив матеріал про Марію Вілінську. Що? Марко Вовчок - секс-символ? Облиште! Жінка, яка писала про кріпаків та називалася чоловічим псевдо, - це щось аморфне, безстатеве. Однак по мірі знайомства з біографією письменниці брови наші злітали на лоба.

Судіть самі: увезти Куліша від дружини за кордон, там кинути його заради Тургенєва, а далі - Герцен, Толстой, Добролюбов, Флобер, Меріме, Пісарєв! Поляк Олевінський вкоротив собі віку через неї, Жуль Верн подарував ексклюзив на свої переклади російською, а Тарас Шевченко, кажуть, незадовго до смерті купив Марії золотий браслет вартістю 500 рублів (тодішніх!!!), щоправда, зробивши вигляд, що це від громади.

І що ви скажете про цю жінку з косою? Отож бо. Погано ми вивчаємо життя своїх класиків - може, варто підкоригувати шкільну програму, щоб зацікавити дітей літературою?

Феномен Марко Вовчок настільки зацікавив нас, що ми знову взялися за портрет. Зрозуміло - зображення старих часів поступаються за якістю Плейбою, але все одно дають змогу скласти враження про жінку. А враження просте - нічого особливого.

Цікаво порівняти образ "української Жорж Cанд" з оригіналом - власне французькою Жорж Занд, тобто Авророю Дюпен. Там - коротка зачіска, чоловічий крій одягу, капелюх, - одне слово, феміністка. А тут - коса на голові, сукня, лагідний погляд.

І раптом сталося видиво - чи то сонячний промінь так впав, чи очі вчасно зморгнули - з портретів посміхнулися зовсім не Марко Вовчок та Жорж Занд, а Юлія Тимошенко і Кондоліза Райз.

А що? Ці представниці слабкої статі зазіхають на традиційну чоловічу територію - політику, так само, як їх попередниці свого часу зазіхали на споконвіку чоловічу літературу. І використовують для цього два шляхи.

Одні - Жорж Занд, Кондоліза Райз - наслідують чоловіків, носять костюми, коротку стрижку, говорять переконливо і послідовно. Вони ніби наголошують, що можуть бути такими ж, як і чоловіки, а тому гідні конкурувати на чоловічій території.

Жорж Занд та Кондоліза Райз - наслідують чоловіків та носять костюми

Інші ж - Марко Вовчок, Юлія Тимошенко - всім своїм виглядом заявляють, що перш за все є жінками, підкреслюючи це як одягом і зачіскою, так і висловлюваннями.

Марко Вовчок та Юлія Тимошенко - одягом і зачіскою підкреслюють свою жіночність

Ми, як уже казали, не дуже розуміємося на перукарському мистецтві, втім, як і більшість чоловіків. Тому не можемо класифікувати зачіски за ступенем жіночності.

Однак якщо ти не знаєшся на зброї, це не означає, що вона не діє на тебе. А жіноче волосся - це справжня магічна зброя. І про цю його властивість знали усі народи в усі часи.

Не дарма волоссю приділяється стільки уваги у обрядовій частині різних релігій - починаючи з тотальної заборони жінкам показувати волосся закінчуючи постриганням волосся ченцям або гоління голови у покарання за злочин. Отже, волосся - потужний засіб впливу на оточення, і кожна жінка це знає.

Колись Юлія Тимошенко носила костюми і коротку зачіску. Особливих політичних успіхів за нею у ті часи не значилося.

Тимошенко у 90-ті роки

Але потім вона викинула на смітник образ бізнес-вумен, заплела косу і у такий спосіб відкрито і нахабно оголосила себе жінкою. А суперники проґавили цей момент, продовжуючи спілкуватися з нею по-чоловічому. І одразу стали програвати.

Політологи зараз активно ділять шкуру виборців, які відвернуться від БЮТ в результаті непослідовної політики її лідера. Але поки що - от лихо - виборці не хочуть слухатися послідовних політологів, а залишаються прихильниками мінливої прем'єрки.

Аби розібратися з цим феноменом давайте замислимося - у чому, власне, звинувачують Юлію Володимирівну її недоброзичливці? У тому, що її "ні" означає "може бути"? Але цим, власне, дівчина й відрізняється від дипломата, так само, як і від політика.

"Ніколи, нізащо і не тут" - вам знайома така жіноча філософія? То чому ж ви дивуєтеся, що Юлі пробачають неправдиві обіцянки, інтриги, істеричні нотки та іншу чисто жіночу поведінку?

Таємниця проста: в очах людей вона - передусім жінка. Про це кричить її зачіска, одяг, інтонації. А політик, прем'єр та таке інше - це вже потім.

Політологи не враховують те, що у кожного з нас на кухні є своя Юлія Володимирівна, яка поводиться точно так. Спробуйте з нею посперечатися. Спробуйте її переконати. Спробуйте їй дорікнути чи згадати старе. Ви відчуєте на собі різницю у стилі жіночої та чоловічої поведінки.

Той, хто коли-небудь сварився з дружиною, може погодитися - у скандалі перемогти її неможливо. Скандал - це жіноча територія. Якщо дружина перейшла межу, чоловікові залишається два виходи: або вхопити за косу і вплинути за допомогою гарапника, або ж вибачитися, приголубити і сказати, що вона - найкраща. Більшість наших знайомих обирає другий варіант.

Уявіть собі, що ви ідете вулицею. А там чоловік кричить на жінку. Кому з них ви будете співчувати? Зрозуміло - жінці. Ви не знаєте причини конфлікту - можливо, на неї варто не тільки кричати, а навіть прибити, проте все одно чоловік, який скандалить з жінкою, одразу стає неправим в очах людей. Це фізіологія - наприклад, діти у домашніх сварках найчастіше беруть бік матері, і тільки з віком можуть зрозуміти батька.

А тепер оцініть з цих позицій українські політичні конфлікти. Ми з вами бачимо як чоловіки сваряться з жінкою. Яка наша реакція?

Недарма партія Регіонів, яка добре знає правила караоке-політики, у питаннях коаліції та БЮТ виставляє на фасад Анну Герман. Але навіть Герман не наважується втравлюватися у перепалку, розуміючи, що коротка стрижка, костюми, ба навіть політично коректні темні сукні у конфліктах одразу пересувають у її на чоловічу позицію - позицію переможеного.

Пані Герман - улюблениця депутатів та Таблоїда

Ми не будемо порівнювати Анну Герман та Юлію Володимирівну - це птахи різного польоту. Але принагідно згадаємо одне політичне телешоу, на якому нам довелося бути присутніми.

Герман обурилася через те, що опонент дозволив собі некоректне висловлювання,  і вимагала вибачень перед нею як перед жінкою. Ведучий підтримав її. А ми здивувалися. Бо переконані, що політика - це війна.

Коли Жанна д'Арк вела за собою лицарів, їй діставалося не менше, ніж простому солдатові. Складно уявити собі, що вороги-англійці були джентльменами на полі бою і пропускали даму вперед. Скоріше навпаки - кожен з них намагався поцілити саме у неї, щоб відзначиться. "На війні, як на війні," - певно, говорила Жанна. І ми повторили тоді за нею. Не хочеш отримати по голові - не лізь у політику.

Але феномен Тимошенко як раз і полягає в тому, що вона вийшла на поле бою, відкинувши обладунки і шолом. Замість шолому - коса, замість кіраси -  рюшики. Вона примусила українців ставитися до себе передусім як до жінки, а не як до воїна. Саме тому до неї не липне порівняння ані з Орлеанською Дівою ані з Залізною Леді.

Замість шолому - коса, замість кіраси -  рюшики

Ну а що ж опоненти?  Здається вони цю її особливість не бачать, як то кажуть, в упор. Дивно. Чи вони не помічають, що програють кожну сутичку? Чи не оцінюють, що програють навіть тоді, коли мають більш логічну і обґрунтовану позицію? І програють передусім в очах людей, а по-їхньому кажучи, виборців.

Здається, з опонентами сталася природна річ - під впливом підкреслено жіночої агресії у них прокинувся чоловічий гормон (зрозуміло, у тих, у кого він був). І поведінка у суперечках стала підкреслено маскулінною - хлопці форсують голос, проте говорять нерозбірливо, плутаються у думках і запізнюються з відповіддю.

Цікаво, що стиль своєї першої леді одразу взялися копіювати депутати БЮТ. Голос деяких з них став вищим, з'явилися істеричні нотки, і аргументація стала суто жіночою - розлого, про все одразу і ні про що, стрибки з теми на тему, чіпляння до слів. Коли слухаєш по радіо сварки за участі депутатів БЮТ, іноді складається враження, що спілкуєшся з власною дружиною.

Юлія Володимирівна своєю косою змінила основи сучасної політики. Вона докорінно перевернула критерії оцінки виборців. Виявляється, люди спокійно можуть пробачити політику все те, що звикли пробачати жінкам у повсякденному житті - брехню, скандальність, злу пам'ять, посмішки та сльози замість аргументів. Треба тільки, щоб виборці бачили перед собою перш за все жінку, а потім вже політика.

Отже ми маємо цікаву ситуацію - на політичній арені традиційна чоловіча система координат, успішно атакована жіночою. Добре це чи погано - будемо дивитися. Але враховувати цей факт необхідно. Бо Україна може стати колискою жіночої революції у світовій політиці - коли замість перевдягатися у чоловіків жінки застосовуватимуть фемінну аргументацію, яка оперує не тільки і не стільки логікою, скільки емоціями та інтуїцією.

Зверніть увагу, що жінки, які в українській політиці діють за "чоловічим сценарієм", не багато чого досягли. Тетчер з жодної не виросло. Бо Україна - не Британія. З наших жінок виходять дуже погані чоловіки.

До речі, якщо перечитувати повісті Марко Вовчок після знайомства з сексуальними подвигами авторки, тексти вже не здаються по-шкільному занудними.

Майте це на увазі.

Ім'я: *
E-mail:
Уведіть код, зображений на малюнку: *

Залишити коментар

Коментар: *

Осталось символов: 2000