За 15 років виросли ті, кого так бракувало раніше - читачі. «У нас немає читача», - звучало повсякчас у видавничо-літературних дискусіях якихось 5 - 7 років тому. Тепер в українського книговидання інший головний біль: автори.

Беда в том, что у нас более распространен другой тип «невосприятия» - тоталитарно-советский: все, что «не мое», не смеет существовать. Так сказать, «расстрелять, как бешеных собак». Такие люди никогда не говорят «не люблю», они говорят (очень авторитетно, не сомневаясь в своем праве судить!) «отстой», «бред», «это не литература», нередко даже и не читая, по советской опять же схеме «не читал, но осуждаю».

Письменник і книговидавець Дмитро Капранов, 41 рік, каже, що в Україні мають видавати майже 100 тис. нових назв книжок на рік, а друкують 17 тис. Головною проблемою видавців є імпорт і брак книгарень