<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	>
  <channel>
    <title>ДНІПРОГРАД - вісник небайдужих громадян | RSS</title>
    <link>http://dniprograd.org</link>
    <description>Новини, статтi</description>
    <language>uk</language>
        <item>
      <title><![CDATA[Дніпропетровщина плаває й далі]]></title>
      <pubDate>Wed, 10 Mar 2010 09:58:55 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/news/anons/5727</link>
      <description><![CDATA[На Дніпропетровщині триває ліквідація наслідків підтоплення стічними, грунтовими й талими водами. На ранок 10 березня в області залишаються підтопленими 165 садиб, 10 приватних житлових будинків, 88 садиб та 300 дачних ділянок відрізано від сполучення річковими водами Кільчені та Орелі.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[На Дніпропетровщині триває ліквідація наслідків підтоплення стічними, грунтовими й талими водами. На ранок 10 березня в області залишаються підтопленими 165 садиб, 10 приватних житлових будинків, 88 садиб та 300 дачних ділянок відрізано від сполучення річковими водами Кільчені та Орелі. Про це повідомляє Центр пропаганди ГУ МНС України в Дніпропетровській області Зокрема:у Дніпропетровську поверхневим стоком та грунтовими водами підтоплено 10 приватних будинків та 63 садиби в АНД та Ленінському районах. Підтоплення тут має довготривалий характер. Воду, що прибуває, відкачують підрозділи ГУ МНС України в області, проте при підвищенні температури внаслідок інтенсивного сніготанення знову виникають підтоплення одних і тих же ділянок - садиб та будинків.у Криворізькому районі підтоплено 28 садиб (погреби та підвали) у селах Радушне, Червоне, Калініно, Красіно, Новопілля.у Новомосковському районі 74 садиби села Спаське відрізано від сполучення водами Кільчені, ГУ МНС в області організовано переправу через підтоплені ділянки за допомогою плаваючого транспортеру ПТС-М та БРДМ-2, які доставляють продукти харчування, питну воду, перевозять медиків, школярів та самих мешканців.у Дніпропетровському районі водами Кільчені підтоплено міст та другорядну дорогу через річку поблизу села Перемога, відрізано близько 300 дачних ділянок (людей немає).у Царичанському районі підтоплено ділянку дороги між селами Михайлівка та Заорілля, відрізано від сполучення 14 садиб у селі Заорілля. Організована переправа через підтоплену дільницю за допомогою техніки селищної ради.у Магдалинівському районі підтоплено ділянку дороги між селами Гупалівка та Нехвороща (Полтавської області), встановлені попереджувальні та огороджувальні знаки щодо проїзду через підтоплені дільниці дороги. Рівень води складає до 0,3 м.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Ремонтники продовжують латати дороги]]></title>
      <pubDate>Wed, 10 Mar 2010 09:26:43 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/news/anons/5726</link>
      <description><![CDATA[У Дніпропетровську чотири ремонтні бригади комунального підприємства "Управління з ремонту та експлуатації автодоріг" продовжують ремонтувати найбільш перевантажені магістралі]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[У Дніпропетровську чотири ремонтні бригади комунального підприємства &quot;Управління з ремонту та експлуатації автодоріг&quot; продовжують ремонтувати найбільш перевантажені магістралі. Про це повідомили в управлінні комунального господарства дніпропетровської міської ради. Наразі роботи ведуться на Південному мосту, на проспекті Петровського (в районі вулиць Павлова та Булигіна), на вулиці Набережна Перемоги та провулку Білостоцького. Як зазначили в управлінні, там проводиться поточний ремонт найбільш зруйнованих ділянок покриття. Ремонтні роботи на Центральному мосту вже завершено. Нагадаємо, загалом поточного ремонту потребують 75, капітального - 40 головних автошляхів міста. Втім, назвати результати роботи ремонтників якісними вкрай складно. Зокрема, проспект Правди, який почали ремонтувати чи не найпершим - прямо по калюжах - вже знову рясніє сіткою тріщин та прогалинами ям. Можливо, варто змінити підхід до ремонту доріг? Чи виконавців?]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Дніпряни все більше жаліються на неякісні товари і виграють]]></title>
      <pubDate>Wed, 10 Mar 2010 09:26:07 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/news/anons/5725</link>
      <description><![CDATA[2009 року споживачам міста за неякісні товари та послуги повернуто 243 тисячі гривень. Про це повідомили в управлінні з питань захисту прав споживачів Дніпропетровської міської ради.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[2009 року споживачам міста за неякісні товари та послуги повернуто 243 тисячі гривень. Про це повідомили в управлінні з питань захисту прав споживачів Дніпропетровської міської ради. Загалом протягом року до управління надійшло 461 звернення, майже всі вони (424) задоволені на користь споживачів. Найчастіше, зазначають в управлінні, мешканці міста скаржилися на непродовольчі товари - меблі, взуття, одяг, мобільні телефони. Минулого року кількість скарг на такі товари збільшилася у півтора рази: 2008 року їх надійшло 99, а 2009 - вже 132. Водночас вдвічі зменшилася кількість скарг на продукти харчування: 2007 з цього приводу надійшло 41 звернення, 2008 - 32, а 2009 - лише 17, причому всі вони вирішені на користь споживачів. Торік управлінням ЗПС міста до суду направлено 13 звернень, 6 з них задоволено на користь споживачів, решта наразі розглядаються. Загалом за останні 2 роки фахівцями управління складено 25 позовних заяв і через суди споживачам повернуто 55 тисяч гривень. Протягом року захисники прав споживачів перевірили 611 підприємців, в результаті чого у 458 з них виявили порушення вимог споживчого законодавства. Більше половини порушень, а саме 369, зафіксовано у торгівлі, кожне сьоме - у ресторанному господарстві, майже кожне десяте - у сфері побутового обслуговування. За вказаний період перевірено товарів та послуг більш ніж на 5 мільйонів гривень, за результатами перевірки з реалізації знято продукцію на 500 тисяч гривень. ]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Низький уклін висоті Кобазря]]></title>
      <pubDate>Wed, 10 Mar 2010 08:32:41 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1292</link>
      <description><![CDATA[Пік Шевченка справедливо називають найвищим пам'ятником Кобареві на Землі]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Снежные кудри великого Кобзаря развеваются на заоблачной высоте... Это не поэтическая гипербола, а реальность - серебристый бюст украинского гения установлен на высоте 4200 метров - в одном из лучших уголков Кавказа. Именно такой подарок сделали Тарасу Григорьевичу днепропетровские альпинисты в честь 150-летия со дня рождения, когда появилась возможность организовать масштабную экспедицию на шевченковский пик и водрузить там памятную скульптуру. В этот миг эстафету заоблачных визитов украинцев к Кобзарю наполнил особый символизм, ведь отныне стало возможным поклониться&nbsp; шевченковскому лику, который вознесен в поднебесье.Пик Шевченко справедливо называют самым высоким памятником великому украинскому поэту на Земле. История его возникновения также пронизана глубокой романтикой. Начнем с того, что при оценке произведений гения звучит обычно крылатое сравнение &laquo;вершина поэзии&raquo;!&nbsp; Но ведь это был всего лишь литературный образ до того счастливого мгновения, когда днепропетровцы, наконец, открыли в одном из отдаленных уголков Кабардино-Балкарии чудесную вершину и присвоили ей, святое для всех украинцев, имя.&nbsp; Так возник на планете самый высокий памятник Кобзарю.Это событие произошло в 1939 году, когда члены ведущего украинского спортклуба осваивали малоизведанный район Кабардино-Балкарии - Суганский хребет. Экспедицию возглавлял опытный топограф, мастер спорта Александр Семенович Зюзин. В то время еще не было точных карт Северного Кавказа, и даже можно было найти места, где еще не ступала нога человека. В одном из отдаленных уголков скалистой гряды взгляду первопроходцев открылась прекрасная вершина, и они наметили восхождение на ближайший день. Подъем затрудняли сложные погодные условия, но днепропетровские альпинисты не дрогнули и продолжали самоотверженно путь. И вот уже предвершинный гребень, который венчал снежный купол. 24 августа 1939 года&nbsp; в три часа дня восходители поднялись на вершину, которую и назвали единодушно в честь великого поэта - украинского Прометея!Это известие вызвало большой резонанс в Украине и Кабардино-Балкарии.&nbsp; Ведь речь шла не просто о спортивном достижении, а и масштабной культурной акции, которая была окрашена глубоким благородством. Если говорить образно, то&nbsp; альпинистам удалось связать &nbsp;воедино высоту гор и высоту поэзии. Действительно, в творчестве Шевченко&nbsp; уделяется немало места прекрасной теме гор, а также воспевается вольный и независимый характер жителей поднебесья. Например, в знаменитой поэме &laquo;Кавказ&raquo; Тарас Григорьевич опоэтизировал величественность горного пейзажа, как природного феномена, и одновременно показал ярко величие и благородство живущих здесь людей. І вам слава, сині гори,Кригою окуті.І вам лицарі великі,Богом не забуті.Этот духовный посыл был услышан многими патриотами, затронув сердца нескольких поколений горцев. Поэтическую эстафету благородной темы гор продолжил спустя век классик балкарской литературы Кайсын Кулиев, будто он взял из рук украинского гения прометеевский факел любви и патриотизма.Как старый горец любит свой Казбек,Так я люблю все земли и края,Но к родине привязанный навек,Всегда гордился тем, что горец я.Вот уж, действительно, высота гор и высота поэзии... Что ж, украинский гений литературы остался даже после смерти с любимым пейзажем, который обрамляет его могилу в Каневе. Именно здесь - у подножия высокого кургана, Тарасовой горы - находится&nbsp;&nbsp; архитектурно - мемориальный комплекс великого поэта. А на юг и запад от него идут каскадами, ниспадая, словно одежды украинского Титана, зеленые холмы &nbsp;и тенистые овраги - уникальная&nbsp; сеть природных объектов, образуя неповторимый ландшафт. Альпинисты уверены в том, что Тарасова гора резонирует в духовном отношении с кавказским пиком Шевченко - самым высоким памятником гению на Земле.Эти сокровенные размышления особенно глубоко затрагивают сердце в день рождения&nbsp; великого поэта. К тому же, начинается весна, когда альпинисты опять готовятся к очередным экспедициям в горы. Уже не раз днепропетровские восходители убеждались в том, что кавказское гостеприимство осталось таким же&nbsp; глубоким, каким и было и в самые лучшие времена. Если, конечно, ты пришел как гость и твои помыслы чисты и светлы. Действительно, украинцев и горцев многое связывает. Несколько восхождений на пик Шевченко днепропетровцы совершили вместе с друзьями из&nbsp; Кабардино-Балкарии. Одной связкой украинцы были объединены в этот прекрасный миг &nbsp;с балкарцами Султаном Темукуевым, Исмаилом Бадчаевым, Маликом Анаевым, Виталием Чеченовым, Ахмедом Кубагиевым, Муратом Ногеровым и Маратом Рахаевым. Горная дружба крепкая - она связывает днепропетровских и балкарских партнеров уже много лет. Удивительно трогательный момент пережили на вершине альпинисты, когда встретились с реликвиями прошлых экспедиций - шевченковскими книгами, вымпелами, эмблемами и другими символами, которые &nbsp;бережно доставляются затем на родину. Эти минуты были пронизаны глубоким волнением, и, естественно, что право взойти первыми на вершину ребята предоставили аксакалам и корифеям альпинизма - заслуженному тренеру Украины, &bdquo;снежному барсу&quot; Александру Зайдлеру, опытному тренеру и многократному восходителю Анатолию Брынзе, старожилу, инструктору Виктору Суслову... И вот уже альпинисты собрались на святом пятачке - у серебристого бюста Кобзаря, чья седая прядь волос гармонирует со снежной шапкой вершины и вплетается в белые облака.Воистину прекрасное мгновение, когда, действительно, соединились воедино высота гор и высота поэзии.&nbsp;Анатолий КОРОТЧЕНКО, участник шевченковской экспедиции]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[На дніпропетровських заправках відмовляються приймати талони на паливо]]></title>
      <pubDate>Wed, 10 Mar 2010 08:31:32 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/news/anons/5724</link>
      <description><![CDATA[На кількох автозаправках Дніпропетровська у якості розрахунку відмовляються приймати талони на паливо. У лютому цього року до управління з питань захисту прав споживачів дніпропетровської міськради надійшло 5 скарг з цього приводу.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[На кількох автозаправках Дніпропетровська у якості розрахунку відмовляються приймати талони на паливо. У лютому цього року до управління з питань захисту прав споживачів дніпропетровської міськради надійшло 5 скарг з цього приводу. Про це під час сьогоднішньої &laquo;гарячої лінії&raquo; повідомив начальник управління Сергій Веретнік. За словами посадовця, подібний інцидент неодноразово траплявся у минулому році. Деякі оператори нафтового ринку намагалися таким чином незаконно обмежити права споживачів на отримання послуги у повному обсязі. Втім, за втручання спеціалістів управління питання було вирішено на користь споживачів, внаслідок чого повернуто більш ніж 3 тис. літрів пального. Врешті-решт, на автозаправках почали приймати талони на пальне. Але у лютому цього року ситуація повторилася. Наразі проблему вичерпано, але у разі нової хвилі відмов від приймання талонів управління з питань захисту прав споживачів готове знову взятися за розгляд скарг.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Корупції дали ще один рік]]></title>
      <pubDate>Wed, 10 Mar 2010 07:44:57 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/news/anons/5723</link>
      <description><![CDATA[Верховна Рада України ухвалила закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Верховна Рада України ухвалила закон України &laquo;Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції. &laquo;За&raquo; проголосували 236 із 366 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній халі.Даним законом передбачено перенести з 1 квітня 2010 року на 1 січня 2011 року введення в дію законів &laquo;Про засади запобігання та протидії корупції&raquo;, &laquo;Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень&raquo; та &laquo;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення&raquo;, ухвалених Верховною Радою України 11 червня 2009 року.Як передає УНІАН, перед ухваленням цього рішення заступник голови ВР Микола Томенко нагадав народним депутатам, що дата введення в дію цих законів вже один раз переносилася, і тоді народні депутати запевняли, що наступного разу закони щодо відповідальності &laquo;всіх державних службовців - від Президента до народних депутатів України&raquo; за корупційні дії набудуть чинності. За його словами, в такому випадку можна пропонувати &laquo;відтермінувати введення цих законів на період президентства Віктора Януковича&raquo;.&laquo;Ну невже це підхід вищого законодавчого органу?&raquo;, - запитав Микола Томенко у народних депутатів.За перенесення дії антикорупційних законів виступала фракція Партії регіонів. Перший заступник голови ВР Олександр Лавринович зазначив, що відтермінування дії цих законів необхідно, оскільки вони містять норми, які &laquo;спрямовані проти більшості громадян України&raquo;. За його словами, даними законами, по суті, було &laquo;відкрито фронт боротьби з усіма працівниками освітньої сфери, медицини, з усіма сумісниками, які працюють в приватному підприємництві&raquo;.Він підкреслив, що під час відтермінування вестиметься робота з ухвалення законів, які стосуються боротьби з корупцією.Нагадаємо, що на останній сесії депутати Дніпропетровської міської ради звернулися до ВР з пропозицією внести зміни до Закону щодо запобігання та протидії корупції. Обранці ремствували на передбачену законом заборону керівникам навчальних закладів вести викладацьку діяльність.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[На Полтаву вантажі напряму не доїдуть – дороги немає]]></title>
      <pubDate>Wed, 10 Mar 2010 06:54:23 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/news/anons/5722</link>
      <description><![CDATA[У зв’язку зі значними деформаціями дорожнього покриття та з метою збереження його від подальшого руйнування з 15 березня 2010 року вводиться обмеження руху автотранспорту, маса якого перевищує 10 тонн. Про це повідомляє прес-служба МТЗУ.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[У зв'язку зі значними деформаціями дорожнього покриття та з метою збереження його від подальшого руйнування з 15 березня 2010 року вводиться обмеження руху автотранспорту, маса якого перевищує 10 тонн. Про це повідомляє прес-служба МТЗУ. Обмеження діятиме на ділянці автомобільної дороги Р-52 Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка від межі Дніпропетровської та Полтавської областей до перехрещення з автодорогою М-03 Київ-Харків-Довжанський (км 96+550 до км 175+945).Об'їзд буде здійснюватися автодорогами М-03 Київ-Харків-Довжанський, Р-11 Полтава-Красноград та М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта (Харківська та Дніпропетровська області).Про зняття обмеження буде повідомлено додатково.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Дніпряни започаткували нову форму святкування річниці Шевченка]]></title>
      <pubDate>Wed, 10 Mar 2010 06:03:40 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Культура]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/news/anons/5721</link>
      <description><![CDATA[У дніпропетровську до дня народження Тараса Шевченка започаткували нову традицію – відтепер річницю народження видатного українського поета тут святкуватимуть смолоскиповою ходою.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[У дніпропетровську до дня народження Тараса Шевченка започаткували нову традицію - відтепер річницю народження видатного українського поета тут святкуватимуть смолоскиповою ходою.Бажаючих пройти від пам'ятника молодому Тарасові на вулиці Леніна до іншого монументу на Монастирському острові зібралося понад 200 людей.Ініціатори акції впевнені, що традиція приживеться, адже на відміну від офіційних святкувань участь у заході суто добровільна. Запрошення приєднатися до акції ініціативна група розмістила на міських Інтернет-форумах. Там само обговорювали й форму проведення акції. Запрошували усіх охочих, обмеження тільки одне - кожен, хто побажав узяти участь у смолоскип ній ході, мав знати напам'ять хоча б одного вірша поета. І це не випадково, адже хода завершилася урочистим читанням віршів просто неба.ТСН]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Донецькі звільнили голову наглядової ради Павлоградвугілля]]></title>
      <pubDate>Wed, 10 Mar 2010 05:54:24 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Економіка]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/news/anons/5720</link>
      <description><![CDATA[Сьогодні 10 березня стало відомо, що наглядова рада вугледобувної компанії „ДТЕК Павлоградвугілля” на своєму засіданні звільнив з посади голови наглядової ради Євгенія Ромащина, призначивши замість нього представника компанії ДТЕК (м. Донецьк).]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Сьогодні 10 березня стало відомо, що наглядова рада вугледобувної компанії &bdquo;ДТЕК Павлоградвугілля&quot; на своєму засіданні звільнив з посади голови наглядової ради Євгенія Ромащина, призначивши замість нього представника компанії ДТЕК (м. Донецьк). Про це повідомляє &bdquo;Комерсант&quot; з посиланням на джерело всередині компанії.Євгеній Ромащин обіймав посаду голови наглядової ради з березня 2006 року. Він також є з добування та збагачення вугілля компанії ДТЕК, що володіє 99,92% акцій &quot;ДТЕК Павлоградвугілля&quot;.За результатами господарської діяльності &bdquo;ДТЕК Павлоградвугілля&quot; закінчила 2009 рік зі збитками 772,611 млн. грн., скоротивши чистий прибуток на 7,8%, або на 278,085 млн. грн. до 3 273,453 млн. грн. У порівнянні з 2008 роком. Компанія об'єднує 10 шахт, що добувають коксове та енергетичне вугілля газової групи. ДТЕК керує енергетичними активами корпорації System Capital Management (Донецьк).]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Аграрії Дніпропетровщини готові сіяти]]></title>
      <pubDate>Wed, 10 Mar 2010 05:07:49 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/news/anons/5719</link>
      <description><![CDATA[Аграрії Дніпропетровської області на 100% забезпечені яровими і технічними зерновими культурами для проведення весняних польових робіт.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Аграрії Дніпропетровської області на 100% забезпечені ярими і технічними зерновими культурами для проведення весняних польових робіт. Про це на сьогоднішній прес-конференції повідомив заступник голови Дніпропетровської обласної держадміністрації Олександр Любович.&quot;Аграрії Дніпропетровщини на 100% забезпечені ярими і технічними зерновими культурами для проведення весняних польових робіт. Під урожай 2010 року господарства області посіяли озимі культури на площі 646 тис. га. З них 88,3% знаходяться в задовільному стані&quot;, - відзначив чиновник.Для проведення весняних робіт вже куплено 63,8 тис. т мінеральних добрив, 29,1 тис. т дизельного палива (76,3% від необхідної кількості), і 8,4 тис. т бензину (78,5% від потреби). Цього року заплановано засіяти ярими культурами 1,19 млн. га.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Юні "моряки" випробовували саморобний пліт на Дніпрі]]></title>
      <pubDate>Wed, 10 Mar 2010 03:04:00 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/news/anons/5718</link>
      <description><![CDATA[У подорож молоді люди відправилися з Воронцовського пляжу на Зелений острів. На цій ділянці Дніпра досить сильна течія. Юнги успішно подолали 200 метрів річки і причалили до острова, але якраз тут пліт віднесло течією.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Двоє дніпропетровських школярів: 16-річний Вітя і 11-річний Максим вирішили випробувати на водах Дніпра зроблений власноруч плавзасіб. Пліт вони змайстрували вже давно і чекали моменту, коли на річці почне танути лід. Як пише газета &laquo;Сегодня&raquo;, у подорож молоді люди відправилися з Воронцовського пляжу на Зелений острів. На цій ділянці Дніпра досить сильна течія. Юнги успішно подолали 200 метрів річки і причалили до острова, але якраз тут пліт віднесло течією. Спочатку юні робінзони розгубилися, а пізніше здогадалися зателефонувати до МНС з мобільного телефону. Рятувальникам, які чергують на Монастирському острові, довелося добиратися до них майже 2 години, долаючи течію і оминаючи крижини, що відкололися. &quot;Ми здивувалися, побачивши на березі хлопчаків. Вирішили, що вони на пікнік поплили, але у них з собою не було ні намету, ні їжі. А їх поясненням, ми, чесно кажучи, не повірили - вони стверджували, що палили вогнище на пляжі і там їх злякав якийсь чоловік - ось вони і стрибнули на пліт, щоб втекти від нього&quot;, - розповів рятувальник Андрій Світенко. Коли ж дітей передали батькам, то один з них зізнався, що поплив на острів з товаришем заради пригод.Між тим, рятувальники вважають, що підліткам пощастило. До острова, незважаючи на відстань, яка здається маленькою, у 200 метрів, вони могли і не добратися. &quot;Зараз на Дніпрі навігації немає - плавати небезпечно навіть на човні. Сильна течія, постійно пропливаючі крижини можуть перевернути човен, а про пліт, у якого немає кіля, я взагалі мовчу&quot;, - зазначив рятувальник Андрій Світенко.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[У Дніпропетровську оголосили Хрестовий похід]]></title>
      <pubDate>Wed, 10 Mar 2010 02:28:16 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/news/anons/5717</link>
      <description><![CDATA[Відстоювання принципів моралі та православної віри: таким бачить завдання громадських діячів та церковників голова ГО "Земля і воля" Костянтин Писаревський.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Відстоювання принципів моралі та православної віри: таким бачить завдання громадських діячів та церковників голова ГО &quot;Земля і воля&quot; Костянтин Писаревський. - Ми, як і церква, фактично знаходимося поза державою, водночас не можемо бути осторонь тих процесів, що відбуваються у Дніпропетровську, - заявив на прес-конференції в ІА &quot;Время&quot; Костянтин Писаревський.Він також запропонував створити у Дніпропетровську перший в Україні комітет моралі, який має виступити проти пропаганди, реклами та легалізації легких наркотиків психотропної та галюціногенної дії, гей парадів, одностатевих шлюбів і тому подібних явищ. - Ми мусимо зупинити попрання суто канонічних основ нашого світогляду, підміну моральних принципів, нав'язування чужого нам. Нам, слов'янам, властиві співчуття та любов до ближнього, а не поклоніння золотому тільцю та сотворіння кумирів, - пояснив Писаревський. Він також додав, що &quot;Земля і воля&quot; спільно з священнослужителями готова стати &quot;воїнами Христовими та оголосити Хрестовий похід за нашу віру і землю&quot;.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Гуртожитки тресту “Дніпроважбуд” повернуті в державну власність судом]]></title>
      <pubDate>Tue, 09 Mar 2010 09:54:41 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/news/anons/5716</link>
      <description><![CDATA[Гуртожитки колишнього державного тресту “Дніпроважбуд” повернуті у державну власність. Про це на прес-конференції 9 березня повідомив голова правління обласної громадської організації “Дніпропетровська асоціація споживачів, захисту прав вкладників та акціонерів” Григорій Дубовий.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Гуртожитку колишнього державного тресту &quot;Дніпроважбуд&quot; повернуті у державну власність. Про це на прес-конференції 9 березня повідомив голова правління обласної громадської організації &quot;Дніпропетровська асоціація споживачів, захисту прав вкладників та акціонерів&quot; Григорій Дубовий.Як відзначив пан Дубовий, шість гуртожитків, що раніше перебували на балансі тресту, у період приватизації були незаконно включені в статутний капітал ВАТ &quot;Будівельно-монтажна фірма &quot;Дніпроважбуд&quot;, створеного на базі тресту. З переходом гуртожитків у власність ВАТ, нові власники неодноразово вживали спроби виселити мешканців гуртожитків із займаних ними кімнат. Зокрема, використовувався механізм завищення орендної плати, що вело до створення штучних боргів мешканців та ставало підставою для виселення. У двох випадках, як пригадують мешканці гуртожитків, виселення їхніх сусідів стало причиною того, що люди стали бомжами й протягом декількох років загинули на вулиці.Частина площі гуртожитків була продана новим власникам та переустаткована під офіси або здавалася в оренду комерційним структурам.Судові розгляди, що стосуються права власності на гуртожитки, велися протягом 6 років. 1 березня 2010 року постановою Київського апеляційного господарського суду в державну власність були повністю повернуті 4 гуртожитки колишнього тресту: по вул. Калинова 10, Тверська 29, Тверська 31 та Тверська 31-а. Також, рішенням апеляційного суду, частково повернуто в державну власність гуртожиток по вул. Б. Хмельницького 10. Не вдалося домогтися рішення про повернення в державну власність гуртожитку по вул. Б. Хмельницького, 14. Поверненню в державну власність частини гуртожитку по вул. Б. Хмельницького, 10 та гуртожитку по вул. Б. Хмельницького, 14 перешкоджає той факт, що вони належать уже не ВАТ &quot;Дніпроважбуд&quot;, а новим власникам, які є за законом сумлінними покупцями.Водночас, як відзначає Григорій Дубовий, суд виніс рішення, відповідно до якого позивач має право звернеться з позовами до суду на нових власників гуртожитків для повернення їх у держвласність. Більш того, Фонд держмайна та мешканці гуртожитків мають намір скористатися цим правом і домагатися остаточного повернення колишньої власності тресту в держвласність. Що ж стосується тих гуртожитків, по яких уже винесене рішення про повернення в держвласність, передбачається просити міську влада Дніпропетровська прийняти гуртожитки в комунальну власність міста. От тільки, як показує практика мешканців гуртожитків по проспекту Правди 106 та 108, такого рішення можна чекати дуже довго.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[У Дніпропетровську нагородять юних лауреатів]]></title>
      <pubDate>Tue, 09 Mar 2010 09:19:38 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/news/anons/5715</link>
      <description><![CDATA[10 березня о 15.00 у міському Палаці дітей та юнацтва ( Набережна перемоги, 5, зала масових заходів) відбудеться урочисте нагородження переможців міського фестивалю
«Собори наших душ».]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[10 березня о 15.00 у міському Палаці дітей та юнацтва ( Набережна перемоги, 5, зала масових заходів) відбудеться урочисте нагородження переможців міського фестивалю &laquo;Собори наших душ&raquo;. Про це повідомили в управлінні освіти та науки дніпропетровської міськради.Як повідомили в управлінні, у міському конкурсі &laquo;Собори наших душ&raquo; взяли участь понад тисячу учнів загальноосвітніх шкіл усіх типів та вихованці позашкільних закладів. Лауреатами стали 478 дітей. Конкурс проходив за номінаціями &laquo; У долонях слова молодого до серця Україну піднесу&raquo; ( конкурс юних поетів, прозаїків, журналістів, композиторів) та &laquo;Наддніпрянські замальовки&raquo; - конкурс юних художників і майстрів декоративно - ужиткового мистецтва.		Цьогорічний конкурс ювілейний - десятий за рахунком. За результатами конкурсу- фестивалю щорічно виходять з друку збірка творів лауреатів літературно - мистецького свята та газета &laquo; Я&raquo;, видання якого є презентацією кращих робіт юних журналістів, поетів, художників, юних майстрів декоративно - ужиткового мистецтва.Як зазначили в управлінні, учасники конкурсу будуть нагороджені почесними грамотами управління освіти та науки дніпропетровської міської ради, отримають подарунки. Переможці ж конкурсу представлятимуть Дніпропетровськ на обласному та Всеукраїнському конкурсах. 	]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[КП «Теплоенерго» судиться з боржниками]]></title>
      <pubDate>Tue, 09 Mar 2010 09:08:00 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/news/anons/5714</link>
      <description><![CDATA[КП «Теплоенерго» повертає борги за спожите тепло за допомогою судових позовів. Впродовж місяця суд задовольнив 150 позовів на користь підприємства.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[КП &laquo;Теплоенерго&raquo; повертає борги за спожите тепло за допомогою судових позовів. Впродовж місяця суд задовольнив 150 позовів на користь підприємства. Про це під час сьогоднішньої прес-конференції повідомив директор &laquo;Теплоенерго&raquo; Олег Хорунжий.&laquo;Рішення суду надходить боржнику. Якщо протягом тижня він добровільно не сплачує борг, ми передаємо документи в органи юстиції і це ефективний важіль впливу. Таким чином вдалося добитися сплати великими боржниками близько 150 тис. грн.&raquo; - зазначив Олег Хорунжий.Як вже повідомляв &laquo;Дніпроград&raquo;, наразі споживачі заборгували КП &laquo;Теплоенерго&raquo; 55 млн. грн. з урахуванням боргів минулих років.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Придніпровську залізницю банкрутять “зайці”]]></title>
      <pubDate>Tue, 09 Mar 2010 09:03:27 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Економіка]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/news/anons/5713</link>
      <description><![CDATA[Нагадаємо, у 2009 році від приміських пасажирських перевезень Придніпровська залізниця зазнала збитків на суму 366,5 млн. грн.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Придніпровська залізниця протягом лютого 2010 року провела місячник з підвищення доходності від перевезення пасажирів у приміському сполученні. Мета заходу - посилення контролю за роботою провідників-касирів, попередження безквиткового проїзду пасажирів та провезення багажу, збільшення касових надходжень від приміських перевезень, повідомляє сайт Мінтрансу. Загалом за цей період залізничники перевірили на шляху прямування 674 електропоїзди приміського сполучення. На 77 станціях, вокзалах та платформах здійснювався перонний контроль. Під час перевірок при посадці в поїзди виявлено 12 413 пасажирів без проїзних документів. При перевірках у поїздах 25 909 пасажирів придбали квитки на суму 85 980 грн., також виявлено 9 725 пасажирів пільгових категорій без посадочних талонів. Таким чином, в середньому вартість несплаченого квитка &quot;зайцями&quot; складає 3 гривні 32 копійки.В ході профілактичних заходів було вилучено 548 підроблених або недійсних абонементних квитків, прострочених посвідчень та інших підроблених та недійсних документів.Нагадаємо, у 2009 році від приміських пасажирських перевезень Придніпровська залізниця зазнала збитків на суму 366,5 млн. грн. Керівництво Придніпровської залізниці наголошує, що проїзні документи повинні оформляти всі громадяни, включаючи пасажирів пільгових категорій. Поїзди, у яких більшість пасажирів регулярно не оплачують свій проїзд, є збитковими та недоцільними, тому залізниця в такому разі залишає за собою право&nbsp;скасовувати ці збиткові маршрути.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Технологія вбогості]]></title>
      <pubDate>Tue, 09 Mar 2010 08:54:27 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1291</link>
      <description><![CDATA[Благими намірами вимощена дорога не тільки в пекло. Багато наших вулиць, як виявилося, теж. Мер Дніпропетровська Іван Куліченко оголосив про майбутню реконструкцію 100 міських доріг. І ремонт уже почався - прямо в калюжі, не чекаючи потепління. Технології все новіші й новіші. Ви уявляєте, які відкриваються можливості для списання? (рос.)]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Благими намереньями вымощена дорога не только в ад. Многие наши улицы, как оказалось, тоже. Мэр Днепропетровска Иван Куличенко объявил о предстоящей реконструкции 100 городских дорог. И ремонт уже начался. Прямо в лужи, не дожидаясь потепления. Технологии все новее и новее. Вы представляете, какие открываются возможности для списания? Проспект КалининаВ Европе такую дорогу давно бы закрыли, у нас - ездите на здоровье. С каждым днем воронки становятся все больше. Притом что этот участок латали в прошлом году. Павел Несевря, доцент кафедры &laquo;Технология строительного производства&raquo; академии строительства и архитектуры: &laquo;Такой метод ремонта переезда - это практически на год, не больше. Первый же осенне-зимний период, вода попала, и все это выходит из строя&raquo;.Но городские мужи так не считают. Порочить честный труд коммунальщиков и обоснованность колоссальных ассигнований никто не собирается. Владимир Лысый, начальник управления коммунального хозяйства Днепропетровского горсовета: &laquo;Это не те участки, которые отремонтировали, это новые участки. Те, которые отремонтированы, они стоят, латки прошлого года стоят&raquo;.Дырка на дырке. Три четверти дорог Днепропетровска пришли в негодность. Для их восстановления надо полмиллиарда гривень - утверждает Владимир Лысый. При нынешнем финансировании нужно 14 лет, чтобы отремонтировать все дороги. Но это при условии, что ямы не будут появляться вновь, а лечить язвы днепропетровских улиц станут по всем правилам. Сейчас же - оказывают неквалифицированную первую помощь. Александр Плыг, директор КП &laquo;Управление по ремонту и эксплуатации автодорог&raquo;: &laquo;В данный момент нельзя ложить асфальт, но мы идем на это, зная, что оно может и не держаться, потому что земля мерзлая. Асфальт не пристает к материку, но приходится сыпать шлак, потому что будут вылетать камни из-под колес, будут бить окна&raquo;.Проспект КироваАсфальт проспекта Кирова износился донельзя, ездить тут становится опасно для жизни. 10 тысяч аварий в год на дорогах нашей необъятной родины происходят как раз из-за качества покрытия. В Днепропетровске машины из-за дорог не бьются. По крайней мере, ГАИ такую причину аварий не фиксирует.Павел Несевря, доцент кафедры &laquo;Технология строительного производства&raquo; академии строительства и архитектуры: &laquo;Это уже не дорога, это уже яма, вот видите, как она провисает. Вот качество работы ливневой канализации - она вся забита. Вода, вместо того чтоб уходить, вся собралась&raquo;.Коммунальщики смотрят на эту проблему под другим углом и, о чудо, лицезреют совершенно другую реальность.Николай Джалилов, директор КП по ремонту и эксплуатации гидросооружений: &laquo;На данный момент в центральной части все ливневки в рабочем состоянии&raquo;.Дороги в Днепропетровске не ремонтируют, а лишь перемещают ямы, чтоб водителям было сложнее их запомнить. В итоге автолюбителям приходится сдавать ежедневные экзамены по экстремальному вождению.Валентин, водитель: &laquo;Ой, не дай Бог такие дороги. Посмотрите, вон колесо - уже балка лопнула. Бандюки деньги разворовали, и все&raquo;.Андрей, водитель: &laquo;Это атас, если говорить честно... Проспект Кирова - это же центр города, это же дырка на дырке. Это же невозможно вообще проехать, это же нужно вилять, нарушать все правила движения&raquo;.Улица РабочаяУлица Рабочая. Там, где еще совсем недавно был гладенький асфальт, груда камней.Павел Несевря, доцент кафедры &laquo;Технология строительного производства&raquo; академии строительства и архитектуры: &laquo;Во время строительства были нарушены отметки ливневой канализации и люка. В результате произошло полное разрушение дороги, выбоины, поэтому сейчас тут лежит не асфальтобетон, а его остатки. Это выкрашенный щебень, который будет смыт в канализацию и даже ее забьет&raquo;.В Днепропетровске вместо дорог - направления. Политики местного уровня решили использовать бездорожье в своих предвыборных играх. Загид Краснов, депутат Днепропетровского горсовета: &laquo;Мы считаем, что сейчас нужно определить, был задан вопрос мэру, чтоб сказали, что предусматривается для решения этой проблемы, сколько предусматривается денег на капремонт дорог и на латочный. Я думаю, на этой или следующей неделе он озвучит эти цифры&raquo;.Но бюджетные деньги-то распределяют депутаты. Забыл об этом Загид Краснов или притворяется? Бюджета нет, а если и появится, то очень маленький. Владимир Притыскач, замначальника управления обращений граждан ГНА в Днепропетровской области: &laquo;Сьогодні, в принципі, немає реальних перспектив збільшення надходжень до місцевих бюджетів і, відповідно, збільшення видатків на той же самий ремонт доріг&raquo;.Проспект СвободыДорога на проспекте Свободы должна быть закрыта. 80% асфальта здесь попросту отсутствует. Опытный водитель сюда не заедет даже под страхом смерти. Павел Несевря, доцент кафедры &laquo;Технология строительного производства&raquo; академии строительства и архитектуры: &laquo;Дорога в последний раз ремонтировалась в 82 году, это был знаменитый приезд Горбачева к нам в город - тогда дорогу сделали в очень хорошем состоянии. С тех пор ремонт никто не делал, дорожное покрытие пришло в полную негодность, смыто, разрушено, некоторые участки оголились до землячного полотна&raquo;.В минувшие выходные у нас гостил легендарный певец Лев Лещенко. В сторону привокзальной площади, по его словам, старался не смотреть, а путешествуя по главным улицам, напевал про себя &laquo;День Победы&raquo;. Лев Лещенко, Народный артист России: &laquo;Было ощущение, что только что закончилась Великая Отечественная. Эти бесконечные воронки, колдобины, рытвины, ямы...&raquo;Андрей Золотарёв, политолог: &laquo;Есть города и области, где все плохо - та же Кировоградская. Но есть та же Одесская, где за несколько лет радикально изменилось качество городских дорог, есть Донецк, Харьков - далеко ходить не надо. В Днепре, увы, такое ощущение, что прошла бомбардировка&raquo;.Студия &laquo;Акцент&raquo;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Сезон опалювання у Дніпропетровську може скінчитися вже через тиждень]]></title>
      <pubDate>Tue, 09 Mar 2010 05:41:10 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/news/anons/5712</link>
      <description><![CDATA[Сезон опалювання у Дніпропетровську для абонентів КП «Теплоенерго» може закінчитися вже через тиждень. Вина всьому — величезні борги населення за спожитий газ.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Сезон опалювання у Дніпропетровську для абонентів КП &laquo;Теплоенерго&raquo; може закінчитися вже через тиждень. Вина всьому - величезні борги населення за спожитий газ. Про це під час сьогоднішньої прес-конференції повідомив директор вищеназваного підприємства Олег Хорунжий.&laquo;Сьогодні споживачі винні підприємству 55 млн. грн. з урахуванням боргів за минулі роки, з них майже 40 млн. грн. становить борг населення. Підприємство вже отримало офіційне повідомлення з ДК &laquo;Газ України&raquo; про те, що з 9 березня для нього припиняється виділення ліміту на газ, а відповідно і припиняється опалювання абонентів &laquo;Теплоенерго&raquo;. Гарантійні листи щодо погашення заборгованостей дали змогу відтягнути цю неприємність на тиждень, але у випадку непроплати боргів не виключено повторення попередження і тоді опалювальний сезон закінчиться не 1 квітня, а набагато раніше&raquo;, - зауважив Олег Хорунжий.За словами директора КП &laquo;Теплоенерго&raquo;, борги мають усі будинки, які обслуговує підприємство. Втім, є серед них, що називається, злісні неплатники. Зокрема. Мешканці будинку по вул. Робочій, 152 заборгували 660 тис. грн., вул. Виборзькій, 28-б - 354 тис. грн., Набережній Леніна, 39 - 300 тис. грн.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[АМКУ: ТОВ «Будмайстер» проходить фігурантом одразу по декількох справах]]></title>
      <pubDate>Tue, 09 Mar 2010 05:40:29 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/news/anons/5711</link>
      <description><![CDATA[Як з'ясували у відділенні, це підприємство узгодило свої дії з іншими  учасниками під час проведення Управлінням комунального господарства Дніпродзержинської міської ради тендерів.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Дніпропетровське обласне відділення Комітету порушило справу щодо Дніпродзержинського комунального автотранспортного підприємства 042802, ПП &laquo;Сервісрембуд&raquo; і ТОВ &laquo;Будмайстер&raquo; за ознаками антиконкурентних узгоджених дій, що могли призвести до спотворення результатів торгів. Про це повідомляє прес-служба АМКУ.Як з'ясували у відділенні, ці підприємства узгодили свої дії під час проведення Управлінням комунального господарства Дніпродзержинської міської ради тендеру з закупівлі послуг зі збирання відходів. Наразі триває розслідування у справі.ТОВ &quot;Будмайстер&quot; та ПП &quot;Сервісрембуд&quot; є також фігурантами двох інших порушених обласним відділенням АМКУ справ. Зокрема, вони узгодили свої дії під час проведення Управлінням комунального господарства Дніпродзержинської міської ради тендерів з закупівлі послуг з розмітки поверхні доріг, стоянок і аналогічних поверхонь та з закупівлі послуг з улаштування, ремонту та закріплення доріг шляховими знаками. Це, на думку&nbsp;фахівців, ставить під сумнів результати торгів.Розслідування у справах триває.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[ОСББ "Ніка-5": охлократія проти закону]]></title>
      <pubDate>Tue, 09 Mar 2010 04:59:07 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1290</link>
      <description><![CDATA[Метою цієї статті є не винесення "сміття з хати" одного з дніпропетровських об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, а демонстрація тенденцій, яка нажаль трапляється сьогодні в будинках ЖБК та ОСББ через низьку культуру спілкування та правового нігілізму. (рос.)]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Целью данной статьи является не вынести &laquo;сор из избы&raquo; одного из днепропетровских объединений совладельцев многоквартирного дома (именно поэтому здесь не указаны фамилии участников, кроме двух формальных представителей сторон), а показать тенденции, которые, к сожалению, происходят в коллективах совладельцев домов ЖСК и ОСМД из-за низкой культуры общения и правового нигилизма их обитатателей. Собственно, в ОСМД &laquo;Ника-5&raquo; по улице Суворова, 14 произошла стандартная для большинства кооперативов и объединений ситуация - профессионального председателя &laquo;свергла&raquo; революционная волна части недовольных совладельцев дома.Перед бурейПредседатель правления Татьяна Грановская-Жеребцова с момента создания объединения в 2005 году более 4-х лет работала на дом, решая бесконечное количество вопросов новостройки, состоящей из 6-ти подъездов, крышной газовой котельни, электротрансформаторной подстанции, насосной станции и прочих более мелких объектов.О многих сложных текущих вопросах управления домом жильцы обычно не подозревают, думая, что все происходит само собой, значимости других - не понимают, что впрочем нормально для неспециалистов. Тем не менее, кроме многочисленной невидимой &laquo;текучки&raquo;, председателем кондоминиума были сделаны следующие очевидные действия.Во-первых, еще в 2005 году включение во вновь создающееся ОСМД еще 3-х соседних секций оперативно решило проблему их электроснабжения.Во-вторых, были открыты лицевые счета совладельцам для оплаты услуг водоканала, взяты на собственный баланс и организованы работа крышной котельной и насосной.В третьих, был разрешен организационно-правовой конфликт с ПО &laquo;ЮМЗ&raquo; по поводу электроснабжения дома, ранее приведший даже к его отключению от электроэнергии.В четвертых, на тротуарах во дворе были установлены ограничители-клумбы, что сделало невозможным паркование там легковушек &laquo;несознательных&raquo; жильцов и т.д. и т.п. Одним словом, первые года становления новостройки, по сравнению с аналогичными домами, до сих прор расхлебывающими безответсвенность застройщиков, прошли успешно. Правда, десятки писем и встреч с чиновниками и коммунальниками пока кардинально не решили вопрос с низким давлением воды на вводе в насосную подстанцию, но это - скорее общая проблема водоснабжения микрорайона, чем самого дома.Особенностью ЖСК и ОСМД является то, что как бы хорошо председатель не работал, сколько бы не делал, через какое-то время он все равно в понимании жильцов начинает воровать и вообще творить какие-то &laquo;неподобства&raquo;.Естественно, что все руковдители ЖСК и ОСМД - люди живые, и, погруженные в ежедневные хлопоты дома, бывает, кому-то из жильцов нагрубят и с кем-то поссорятся. В этом-то, как правило, самое слабое место любого председателя. Но вакуум внутридомого пи-ара управдома со временем занимают местные демагоги. Управляя неосознанными страхами жильцов и запуская в оборот фантастические слухи о председателе (стандартный - &laquo;а за какие шишы купила машину&raquo; и пр.), манипуляторам относительно легко удается искру сомнений жильцов превратить в революционный пожар их возмущения.То есть, рано или поздно, но подобная революция должна была произойти и в ОСМД &laquo;Ника-5&raquo;. Все началось с проверки финансово-хозяйственной деятельности кондоминиума ревизионной комиссией в 2006 и 2007 годах - ничего криминального ревизоры не обнаружили, но высказали свои замечания по оформлению бухгалтерской и другой документации объединения. Хотя, при этом ревизия не прошла бесследно для части недовольных: как говорится в анекдоте, &laquo;деньги нашли, но осадок остался&raquo;.Правление ОСМД учло выводы комиссии, более того в течение 3-х последних лет, поскольку ревизионная комиссия прекратила свои полномочия , само заказывало проведение финансового аудита своей деятельности - все выводы были однозначны: никто денег в ОСМД не ворует. Естественно, что система бухгалтерского учета в объединениии со сложным хозяйством от проверки к проверке все совершенствовалась и совершенствовалась, а финансовая прозрачность достигла того уровня, что вывешенные в подъездах многочисленные сметы в различных ракурсах совладельцы уже просто перестали читать.Единственно неприятной для председателя была ситуация, когда она в 2008 году выявила хищение бухгалтером средств, сданными жильцами в кассу ОСМД для оплаты жилищно-коммунальных услуг (ранее ревизионная комиссия их почему-то не заметила). Денег было украдено на 40 с лишним тысяч грн., милиция провела следствие, возбудила уголовное дело против бухгалтера, которому инкриминировали хищение 13 тысяч грн. (сумма основывалась на квитанциях, сданных жильцами в милицию, часть совладельцев сделать этого не захотели), однако бухгалтер попала под амнистию и дело было закрыто, после чего ОСМД подало уже гражданский иск на возмещение материального ущерба.Конечно же, вышеприведенная история дала хорошую пищу для недоброжелателей: &laquo;а кто же на самом деле украл деньги и сколько?&raquo;К теме воровства денег добавилось еще несколько. Председатель, выполняя решение общего собрания и правления, организовала отключение должников от жилищно-коммунальных услуг, естественно при этом набрав на себя психологический негатив и даже &laquo;спровоцировав&raquo; судебные иски против ОСМД. Кроме неплательщиков, отдельную &laquo;любовь&raquo; управдом завоевала у установщиков индивидуального отопления, которые не хотели оплачивать отопление мест общего пользования по расчетам ОСМД. Дело в том, что сама установка индивидуалки в доме с автономным отоплением (крышной котельной) достаточно неоднозначна. Во-первых, из-за отключения одних потребителей от котельной затраты на отопление перераспределяются на других, то есть тепло в доме становится дороже. А, во-вторых, автономное отопление - не централизованное, и никакая комиссия из горисполкома дать разрешение на отключение от него не имеет право, тем более без разрешения самого ОСМД. Объединение же, как правило, подобных разрешений никому не выдавало.Но самой &laquo;топовой&raquo; стала тема ограждения придомовой территории. Дело в том, что жилой комплекс, в котором находится и ОСМД &laquo;Ника-5&raquo;, физически состоит из двух жилых зданий и домов частного сектора, который пронизывает улица Брестская. То есть оградить можно, как весь общий двор, &laquo;поперек&raquo; улицы, при этом перекрыв движение по ней, так и вдоль улицы, ограничив придомовую территорию только дома, где находится ОСМД &laquo;Ника-5&raquo;. Но, самое главное, что сделать это можно только законно, официально отведя земельный участок придомовой территории, создав в ОСМД отдельный фонд на благоустройство двора и затем взяв ограждение на свой баланс. Председатель и действовала согласно этому пути - в &laquo;Нике-5&raquo; был создан соответствующий фонд, поданы документы на передачу дома на баланс объединения, без которого землеотвод невозможен (ранее препятствия этому состояли в конфликте с соседним ОСМД, разрешило которое решение Высшего административного суда Украины). Тем не менее инициаторы быстрого ограждения хотели все &laquo;порешать&raquo; без какого-либо диалога с объединением, собрав деньги наличкой и установив забор по факту.Переворот Кульминацией назревающего внутридомового конфликта стало общее собрание 25 февраля 2010 года. Дело в том, что общее собрание кооператива или объединения, на котором физически присутствует более половины его членов, то есть стандартный кворум, провести почти невозможно - люди до него не доходят.Поэтому ранее собрания в &laquo;Нике-5&raquo; проводились с использованием доверенностей, заверенных председателем ОСМД. Но с сентября 2008 года были внесены дополнения в статью 245 Гражданского кодекса Украины - часть 5, в которой буквально сказано: &laquo;Доверенность на&nbsp; право участия и голосования на общих собраниях может заверяться регистратором, депозитарием, хранителем, нотариусом и другими должностными лицами, которые осуществляют нотариальные действия, или в другом порядке, предусмотренном законодательством&raquo;. Другого порядка для данной процедуры нет, а другие должностные лица - это для госпиталя, воинской части или учреждения выполнения наказаний.На собрании 25 февраля кворума не оказалось, так как из 139 членов ОСМД на собрание пришло только 46. Регистрационная группа не регистрировала участников по доверенностям, не заверенным нотариально. Таким образом председатель &laquo;Ники-5&raquo; Т.Грановская-Жеребцова объявила об отсутствии кворума и о том, что собрание не состоялось.Тем не менее группа членов и нечленов ОСМД объявила о возможности регистрации участников собрания по доверенностям, которые никем не заверены, а имеют только подпись доверителя, затем собрание приняло в ОСМД 30 новых членов (хотя это - компетенция правления объединения, в которое с заявлениями о приеме никто не обращался), из которых физически на собрании присутствовало лишь 9, и тут же были зарегистрированы доверенности от вновь принятых членов. В результате этих манипуляций количество членов ОСМД выросло до 167 человек (по подсчетам &laquo;революционеров&raquo;), а количество участников собрания за счет условных &laquo;доверенностей&raquo; - до 88, после чего &laquo;кворум&raquo; ниже необходимой черты в 84 участника председательствующим не опускался, даже в результате ухода 3-х членов объединения с 4-я доверенностями (для справки: 88-7=81).Как бы разобравщись с &laquo;легитимностью&raquo;, собрание после обсуждения различных вопросов сделало главное, чего так хотело - избрало новое правление и его председателя Игоря Шинкаренко.Таким образом, в ОСМД &laquo;Ника-5&raquo; образовалось двоевластие - при наличии действующего правления и его председателя Т.Грановской-Жеребцовой появилось еще один, параллельный, орган управления, избранный нелегитимным собранием.Правление решило не накалять обстановку в ОСМД и не подавать иски в суд о признании прошедего собрания несостоявшимся или о запрете производить какие-либо действия государственному регистратору. И так, на территории жилого комплекса, где действует ОСМД &laquo;Ника-5&raquo;, находится еще 3 (!) объединения, ведущие между собой то гарячую, то холодную войну - одно из них создано совладельцами одного подъезда, а остальные два расположились каждое в 2-х своих подъездах. Судебное развитие событий никак бы не пошло на пользу дому.Поэтому правление предложило &laquo;новым&raquo; руководителям объединения компромиссное решение о том, что действующий председатель ОСМД сможет передать и документацию, и сам дом с сооружением и оборудованием лишь на основании документов от официальных органов - регистрационной карточки от государственного регистратора и справки ЕДРПОУ, где будут указана фамилия нового руководителя юридического лица. При этом от своего отношения к произошедшему правление не отказывалось, а обратилось к тому же госрегистратору с просьбой не вносить изменения в регистрационные документы о смене председателя ОСМД. Несмотря на противоречие действий двух правлений, суть компромисса объяснялась очень просто - действующее законодательство не наделяет регистрационные органы правом определять легитимность того или иного руководителя. Парадоксально, но факт, что любой человек может прийти к регистратору, заполнить форму соотвествующего образца и без предоставления какого-либо протокола (до 16-го марта) требовать &laquo;записать&raquo; его руководителем объединения или кооператива. И у регистратора нет формальных причин отказать ему в этом! С 16-го марта, начала действия изменений в закон о госрегистрации, протокол собрания уже нужен, но снова-таки кто-угодно может написать какой-угодно протокол, поскольку заверять его печатью не нужно.Об этом-то действующее правление и втолковывало &laquo;новому&raquo; правлению: вы делайте свое, мы - свое, но госрегистратор все равно будет обязан дать вам документы с фамилией нового председателя, после чего &laquo;старый&raquo; не сможет не передать вам документы и материальные ценности. Слава Богу, в субботу стороны договорились о мирной передаче &laquo;власти&raquo; и даже подписали соглашение об этом.Истории пока не известно, что произошло в ночь с субботы на воскресенье, наверное, &laquo;революционерам&raquo; приснились какие-то страшные сны, или в результате ночного переосмысления событий дня желание опонентов идти на компромисс было оценено, как хорошо замаскированная интрига. В любом случае ночные страхи победили трезвый ум, что вылилось в какое-то необъяснимое с позиции здравого смысла действие. В воскресенье вечером толпа членов ОСМД, вызвав наряд милиции из райотдела и взяв видеокамеру, пришли к дверям председателя правления Т.Грановской-Жеребцовой с требованием к ней отдать печать и уставные документы объединения. &laquo;Поцеловав&raquo; закрытые двери, толпа направилась уже к моим дверям, очевидно, как к &nbsp;члену правления, которые также оказались закрытыми для непрошенных гостей. Невыпустившие пара активисты все-таки нашли открытые двери - ими оказались двери офиса ОСМД &laquo;Ника-5&raquo;. Зайдя вслед за мастером, &laquo;революционеры&raquo; сняли со стены ящик с многочисленными ключами от объектов объединения и почему-то отнесли их в офис соседнего ОСМД. Непонятна в этой дурноватой ходьбе роль милиционеров -&nbsp; втянутые в неизвестно во что, они не только не пресекали неправомерных действий отдельных жителей, но фактически своим присутствием &laquo;освятили&raquo; их. В любом случае, чего добились участники ходьбы - это то, что Т.Грановская-Жеребцова, даже при всем своем желании, с извлеченными без ее участия ключами, теперь не может передать вверенные ранее в ее управление объекты &laquo;новому&raquo; руководству.Но, самое главное, что никто из этого &laquo;нового&raquo; руководства так и не поехал к регистратору для внесения изменений о руководителе в регистрационные документы ОСМД. В результате председатель правления ОСМД так и не получила никакого подтверждения полномочий &laquo;нового&raquo; председателя, но, изнуренная продолжавшимся в течении нескольких дней психологическим давлением с незаконным требованием от &laquo;революционеров&raquo; отдать печать, была вынуждена при свидетелях отдать ее, а также уставные документы И.Шинкаренко, обратившись с соответствующим заявлением в милицию.Таким образом, вместо нормальной передачи власти, с актами приема-передачи и комиссиями, получилось черт знает что: есть председатель правления ОСМД Т.Грановская-Жеребцова, которой препятствуют в осуществлении ее полномочий, вынудив ее отдать печать и документы ОСМД, и есть &laquo;новое&raquo; правление&nbsp; с сомнительными полномочиями и с фактически захваченными ими объектами объединения, за&nbsp; которые они уже несут полную ответственность.С надеждой на будущееДействия людей, сменивших руководство в ОСМД &laquo;Ника-5&raquo;, называют по-разному: и рейдерством, и охлократией (с греческого - власть толпы).&nbsp; Однако для классического рейдерства здесь не хватает технологичности, и при желании все произошедшее можно легко оспорить. Домовая революция в &laquo;Нике-5&raquo; больше действительно похожа на охлократию, даже просто по внешним признакам - на переговоры и по квартирам &laquo;революционеры&raquo; действительно ходили толпой. Демократия же - это прежде всего процедура, закон, правила игры, по которым должно проходить принятие любых решений, в том числе и смена власти.Может быть, новому правлению действительно удасться поднять систему управления домом на более высокий уровень, но сомнения в эффективности работы новичков вызывает их неспособность легально взять власть в доме в свои руки.Тем более, очень часто кооперативы и объединения, свергнув профессионального управляющего, со временем оказываются у &laquo;разбитого корыта&raquo;, разрушив наработанное ранее. Дай Боже, чтобы этой участи избежал дом ОСМД &laquo;Ника-5&raquo;, и, чтобы его совладельцы, прекратив взаимные обвинения и оставив в прошлом обиды, наконец, научились доверять друг другу и находить между собой общий язык, ведь хотят-то все соседи, на самом деле, одного и того же - жить в комфорте и безопасности!]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[ТОК презентує свою «Імперію» у рідному місті!]]></title>
      <pubDate>Tue, 09 Mar 2010 04:07:07 -0700</pubDate>
            <link>http://dniprograd.org/ua/news/anons/5710</link>
      <description><![CDATA[Група ТОК презентує свою «Імперію» у рідному місті!]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[13-го березня група ТОК запрошує всіх до клубу &laquo;Тайм-Аут&raquo; де відбудеться це грандіозна подія - концерт-презентація альбому &laquo;Імперія&raquo;. У концерті беруть участь давні друзі гурту &laquo;ТОК&raquo;, їхні брати по зброї група &laquo;Чорний обеліск&raquo;! Організатори - мистецька агенція &quot;Арт-Вертеп&quot; - запевняють, що у цей вечір всім любителям року гарантовано 100% адреналін, багато драйву, забійний звук, якісна музика та відмінна атмосфера! Ще однією приємною новиною для відвідувачів концерту стане можливість придбати довгоочікуваний новий альбом гурту - &laquo;Імперія&raquo;, запис якого &quot;ТОК&quot; завершив наприкінці 2009 року.Гурт у повному і незмінному складі готовий презентувати альбом &laquo;Імперія&raquo; самому рідному й коханому слухачеві дніпропетровському. &laquo;Імперія&raquo; - альбом про любов. Ангельську й диявольську. Прекрасну і руйнівну. Ту, заради якої ми живемо і в ім'я якої вмираємо. Перекладемо це почуття на чесну мову рок-музики, як її розуміємо ми - Андрій, Вітя, Ромпаль, Толик і Стас, і отримаємо &laquo;Імперію&raquo;, - говорять про новий альбом музиканти. Гостем заходу стане московський гурт &laquo;Чорний обеліск&raquo;. Вартість квитків 35 та 50 грн.&nbsp;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Янукович урізав Шевченківську премію]]></title>
      <pubDate>Tue, 09 Mar 2010 03:50:24 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/news/anons/5709</link>
      <description><![CDATA[Президент України Віктор Янукович скоротив розмір Шевченківської премії на 40 тисяч гривень.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Президент України Віктор&nbsp;Янукович скоротив розмір Шевченківської премії на 40 тисяч гривень. Про це в інтерв'ю радіо &quot;Свобода&quot; повідомив голова Шевченківського комітету Микола Жулинський.&laquo;Розмір премії визначений в Указі Президента України Віктора Януковича, це 130 тисяч гривень. Хоча минулого року ця сума була 170 тисяч гривень. Безперечно, це мені дуже прикро. Адже ми, щоб хоч трохи підняти не тільки престиж премії, а й її фінансовий еквівалент, просили її збільшити до 200 тисяч гривень&raquo;, - сказав Жулинський.Сьогодні в Україні відбудеться вручення найпрестижнішої Україні культурно-мистецької нагороди - Шевченківської премії.Вперше урочиста церемонія вручення відбудеться не в Національній опері України, а на Чернечій горі в Каневі, де похований Кобзар. Так вирішив новий Президент Віктор Янукович, відзначає радіо &quot;Свобода&quot;.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[ГРАД вшанував пам’ять Кобзаря]]></title>
      <pubDate>Tue, 09 Mar 2010 03:42:02 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Культура]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/news/anons/5708</link>
      <description><![CDATA[Сьогодні вранці з нагоди 196-ої річниці від дня народження Великого Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченка, активісти громадської організації ГРАД поклали квіти до підніжжя пам’ятника молодому Шевченку.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Сьогодні вранці з нагоди 196-ої річниці від дня народження Великого Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченка, активісти громадської організації ГРАД поклали квіти до підніжжя пам'ятника молодому Шевченку. Віддаючи шану українському Пророку, ГРАДівці відзначили актуальність його творів для сьогодення і закликали кожного у ці шевченківські дні звернутися серцем і розумом до &quot;Кобзаря&quot;.&laquo;Шевченко залишив для українського народу духовні заповіти, які повинен знати кожен українець, громадянин нашої незалежної держави, для того аби пишатися своєю історією, традиціями своїх пращурів, бути готовим до захисту своєї Батьківщини та мати чіткі орієнтири в розбудові її майбутнього&raquo; - зауважив Іван Дремлюга.ФОТОРЕПОРТАЖ ]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Знову «двійка»! Дніпропетровські чиновники насмішили інвесторів]]></title>
      <pubDate>Tue, 09 Mar 2010 00:05:56 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Економіка]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/articles/economy/1289</link>
      <description><![CDATA[Одним з досягнень нинішньої міської влади вважається розробка інвестиційних проектів й їхня участь у різних міжнародних форумах. Ну, принаймні, сама влада так вважає, тому й говорить про них у захопленому тоні. (рос.)]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Одним из достижений нынешней городской власти считается разработка инвестиционных проектов и их участие в различных международных форумах. Ну, по крайней мере, сама власть так считает, поэтому и говорит о них в восторженном тоне. Много внимания было уделено и очередной поездке городских чиновников на инвестиционный форум в Дубаи. Причем анонсировалась эта поездка много более громогласно чем ее итоги. Потому как итоги оказались непрезентабельными. За пять дней &laquo;просаживания&raquo; бюджетных средств гостей форума городскими инвестиционными проектами заинтересовать удалось, но со знаком минус. Поэтому в публикации под названием &laquo;Днепропетровск привлек внимание английского Клуба инвесторов в Дубаи&raquo; пришлось находить плюсы в том, что &laquo;поездки специалистов городского совета на всевозможные экономические инвестиционные форумы направлены не только на продвижение наших бизнес-проектов на международный рынок, но и преследуют познавательную цель&raquo;. Горожанам приятно уже то, что визит оказался очень познавательным для чиновников. Наверное, они первый раз были в Дубаи - город посмотрели, пофоткались. Впрочем, по признанию начальника управления международных связей горсовета Натальи Чернышовой, поездка в Дубаи дала скорее неожиданные результаты - инвесторов привлекли не столько представленные проекты, сколько сам Днепропетровск. Видимо, всем стало просто интересно - откуда прибыли эти занятные и смешные люди? Где таких держат и что это они привезли? Наталья Чернышова сделала очень неожиданное признание - все подготовленные проекты никуда не годны! Вот так. После многих лет участия в инвестиционных форумах, разработки множества проектов, оказалось, что &laquo;ни один инвестор не примет к рассмотрению&nbsp; проекты в том виде, в котором они у нас подготовлены&raquo;. В общем, подготовились как и к зиме - на &laquo;двоечку&raquo;. Сразу стало понятно, чем наши инвестиционные проекты заинтересовали многих участников и на Международном инвестиционном форуме в Париже, о чем говорилось в статье &laquo;Все&nbsp; - в дом!&raquo; (&laquo;Днепр вечерний&raquo;, №21), и на многих других форумах. Просто такого еще никто не видел. Оказалось, что наше ноу-хау в том, чтобы не указывать четкую и конкретную информацию об ожидаемой прибыли и о фирме предлагающей проект. О главном, что называется, забыли. Видимо, расчет делался на то, что инвесторов соблазнят рассказы о мэрской Стратегии развития Днепропетровска и плакаты &laquo;Поднимем город вместе!&raquo;. Но ушлые арабские и прочие инвесторы в Дубаи захотели узнать, сколько денег на эти проекты надо, и какую прибыль они принесут. Подобная бестактность поставила нашу делегацию в тупик. Ведь в Париже и прочих местах проведения таких форумов потенциальные инвесторы только изумленно застывали перед нашими прожектами, не в силах оторвать заинтересованного взгляда и задать какой-либо вопрос, а эти ... Выручили наших англичане. Эдвард Родерик, председатель тамошнего Клуба инвесторов, так смеял..., простите - заинтересовался, что пообещал приехать к нам в Днепропетровск. Уже есть о чем отчитаться, да и его визит можно будет обставить как еще одно свидетельство огромной инвестиционной привлекательности города и активной работы властей. ]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Після виброрів: перед початком]]></title>
      <pubDate>Sun, 07 Mar 2010 06:31:41 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/articles/politics/1288</link>
      <description><![CDATA[В результаті цих виборів Україна знову програла, внаслідок бездумності політичного проводу. Знову, як писав свого часу Іванишин, консервується "неоколоніальний і безпардонно антиукраїнський характер" влади в Україні]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Вірність ідеї українського націоналізму - це найбільша сила української визвольної революції...Степан БандераПро те, що вибори президента 2010 року стали черговими виборами без вибору, не говорив хіба що лінивий. Серед очевидних підтверджень цього - як велика кількість людей, що не прийшли голосувати (майже 30%), так і доволі значна кількість тих, що проголосували проти всіх (майже 4,5%).Не слід забувати те, про що попереджали націоналістичні політологи (і тільки вони!), передусім Василь Іванишин: після парламентських виборів 2006 і 2007 років в Україні утвердилася цілковито неукраїнська - прозахідна або проросійська - система влади (фактично - режим внутрішньої окупації), що сформувалася на основі реалізації кланово-олігархічних інтересів.При цьому з парламенту було цілковито усунуто націонал-патріотичні сили - націонал-демократів та націоналістів, які б хоч риторично брали на себе захист інтересів національних.Влада і далі займається &quot;вдосконаленням механізму грабежу народу&quot;, а народ, який &quot;знову не вимагав УСЬОГО (національної держави), черговий раз не одержав НІЧОГО&quot; (Василь Іванишин).Програма побудови неоколонії - України без українців - продовжує втілюватись. Як виглядали різні аспекти реалізації боротьби за владу, в аспекті &quot;великого мискоборства&quot; (Ліна Костенко), на цих виборах?Загалом вони мало відрізнялися від попередніх. Знову була відсутня боротьба ідеологій. Лідери перегонів пропонували або безідеологічний набір соціально-економічних обіцянок із виразною домішкою євроатлантичних реверансів та москвофільства (Янукович, Тігіпко, Яценюк).Або, прикриваючись патріотизмом, протягували дивовижну популістську січку з окремих ідей лібералізму та соціал-демократизму (Тимошенко).Дехто, як Тягнибок, використовував окремі положення націоналізму, однак чомусь без основоположного опертя на національну ідею, без озвучення механізмів вирішення ключової проблеми - побудови української національної держави.Як не дивно, деякі націоналістичні в суті своїй положення озвучував також президент Ющенко - потреба українців у національній державі, актуальність питання національного відродження українського народу, відновлення історичної пам'яті, державність української мови тощо, - але знову частково, не програмно, впереміш із антинаціональними, космополітичними ідеями лібералістичної демократії та постійною критикою в бік Тимошенко.Відзначимо, що ця критика була б більш переконливою, не такою однобічною, якщо б окреслення антидержавних та кримінальних аспектів її діяльності було зроблено набагато раніше, а також, якщо б вона поєднувалася із критикою аналогічних аспектів у інших кандидатів, передусім у Януковича.Відповідною ідеології кандидатів була й пропаганда, знову зорієнтована у сферу задоволення матеріальних інтересів зубожілого народу, популістських обіцянок та гасел.Агітація й технології, що базувались на старих схемах використання теле- та радіореклами, плакатів, бігбордів, замовних концертів, показових зустрічей з &quot;трудящими&quot; тощо, знову були примітивними і тупими.Продовжує знижуватися моральний рівень технологій - свідченням чому стало розкручення теми убивств та педофілії, було використано навіть дивну епідемію грипу.Вага патріотичної риторики посутньо зросла у другому турі, завдяки спробі Тимошенко об'єднати довкола себе національно зорієнтований електорат Заходу та Центру, однак націоцентричного світоглядного підґрунтя не було.Підтримка народу була зумовлена передусім антиянуковичівськими настроями, підігрітими немудрими висловлюваннями опонента.Ситуація з переможцями і переможеними на цих виборах доволі цікава.Фактично, це вибори без переможців. Як би не тішилася Партія регіонів, перемога Януковича у майже 49% сталась виключно внаслідок ідіотичної політики помаранчевих вождів.Ця перемога дуже слабенька і непереконлива, навіть якщо зробити неймовірне припущення про мінімальні фальсифікації та відсутність підкупу виборців.По-перше, за нового президента проголосувала приблизно 1/4 громадян України, якщо відняти тих, що не прийшли на дільниці, проголосували проти всіх або за конкурента, а також численні &quot;мертві душі&quot; заробітчан, віртуальних та померлих людей.По-друге, послаблення підтримки зрозумів і сам Янукович, не так явно, порівняно із минулими виборами, виражаючи проросійську позицію та суттєво зменшивши антидержавні й антинаціональні гасла у післявиборних виступах.Втім, тепер у новообраного є дві можливості. Або вписатися в образ антиукраїнського губернатора-малороса, який йому вже нав'язала Тимошенко, нарватися на широкомасштабний спротив не лише опозиції, а й усього українства і завершити свою каденцію безславно та, швидше за все, достроково.Або переосмислити свою політичну позицію, стати на платформу української ідеї, перетворитися з четвертого адміністратора неоколонії на справді першого президента української національної держави.Іншим переможцем цих виборів став &quot;Тризуб&quot; імені Степана Бандери. Так, через відсутність політичної партії чи блоку, які б взяли на озброєння тризубівську &quot;Програму реалізації української національної ідеї у процесі державотворення&quot;, &quot;Тризуб&quot; не здобув суто політичної перемоги.Але його перемога в іншому - &quot;Тризуб&quot; був єдиною організацією, який критикував усіх учасників перегонів з позицій ідеології українського націоналізму, він єдиний, хто зумів масово поширювати таки суто націоналістичні ідеї та гасла, він знову зумів утвердити позитивний образ своєї організації, що розширило коло симпатиків не лише самого &quot;Тризубу&quot;, а й української ідеї в цілому.Переможених на цих виборах варто поділити на два табори. До першого варто віднести тих, що програли, оскільки їх рейтинг від виборів до виборів нестримно падає. А такими стали комуністи та інші реваншистські групи, популісти-литвинівці та Ющенко із рештками НУНСу.При цьому поразка президента Ющенка стала цілком прогнозованою, хоча від цього не менш нищівною (5% голосів для діючого президента - це ганьба).Підтвердилось усе те, що писали про цього політика та його блок націоналістичні політологи ще у 2003 році і пізніше. Шкода, що цей надпопулярний у 2004-му році лідер так і не зміг стати політиком (що сам публічно визнав), не зміг стати навіть президентом власного секретаріату, не те що України, не зміг хоч би раз взяти у свої радники чи куми українську національну ідею.Його крах - пересторога усім тим політикам, хто захоче в майбутньому спекулювати на українському патріотизмі, хто сплутуватиме патріотизм із націоналізмом, хто відмовиться від побудови української національної держави.Єдиний прикінцевий позитивний крок Ющенко зробив несподівано для самого себе. Крок, із якого йому б слід було починати свою каденцію, який міг би стати першим ідеологічним елементом системного ламання неоколоніального устрою держави Україна.Йдеться про указ президента перед другим туром виборів, де присвоєно звання Героя України Степанові Бандері та визнано заслуги всіх, хто боровся за українську державу, в тому числі, членів ОУН та воїнів УПА.Про історичну, моральну, політичну та ідеологічну архіважливість цього кроку свідчить істерична реакція на нього і шовіністичного Кремля, і начебто демократичних лібералів з Варшави та Брюсселю.Так ще раз виразно проявилась тотожна імперська, антиукраїнська сутність демократичних наддержав - і Росії, і Євросоюзу. Бідні українські демоліберали: що вони тепер будуть брехати про справедливість лібералізму та західної демократії?Другу велику групу складають ті, що не виграли, але і не цілком програли. До них варто віднести проекти Тігіпка (13 %), Яценюка (майже 7 %), Тягнибока, який все ж наростив свій електоральний потенціал (майже 1,5 %) і може розраховувати у майбутньому на його збільшення, через розчарування помаранчевими та Тимошенко.Усі вони мають можливість потрапити до наступної Верховної Ради. При цьому особливо великі шанси у діючої прем'єрки. У Тимошенко з'являється шанс стати другим Чорноволом чи другим Ющенко, очоливши різношерстий правий фланг, виступивши єдиним потужним захисником українських інтересів.Це вона вже пробує робити, однак, знову повторюючи помилки своїх попередників, - без пропонування суспільству націоцентричної ідеології державотворення, без ідеї українського націоналізму, із сумнівним опертям замість національного народовладдя, на космополітичну демократію.А ще Степан Бандера застерігав: &quot;Висування на перше місце в програмі визвольних змагань гасла &quot;За демократичний лад в Україні&quot;, замість гасла &quot;За самостійну національну державу&quot; має... вкрай шкідливий аспект&quot;.Отож вибір перед Тимошенко наступний: або вона зуміє перетворити свою опозиційну діяльність в ідейну боротьбу за українську державу, або зникне з політичної арени, посупившись місцем більш сильним антиукраїнським силам, чи більш спритним і молодшим демагогам-обіцяльникам.В результаті цих виборів Україна знову програла, внаслідок бездумності політичного проводу. Знову, як писав свого часу Іванишин, консервується &quot;неоколоніальний і безпардонно антиукраїнський характер&quot; влади в Україні.Тому не дивно, що ці вибори знову не відкрили перед Україною нових перспектив, не розв'язали жодної з проблем національного буття, не створили передумов для глибинних системних змін на користь народу.Усе це стало наслідком потворної політичної патології, на яку давно хворіє українська політика. В основі її три причини, які, на жаль, не усвідомлюються провідними політичними фігурантами, на відміну від мислячої частини української громади, деяких культурних і політичних діячів та окремих журналістів (див. висловлювання Дончика, Олійника, Шевчука, Мейса, Слабошпицького, Романчука, Чайки та інших).По-перше, бракує розуміння, що головною проблемою нинішнього будівництва держави є відсутність узаконеної й усвідомленої цілим суспільством ідеології державотворення, яка б визначала основні цілі українства та шляхи їх досягнення.А це, як писав Іванишин, &quot;означає, що нема чітко окресленої, привабливої для більшості населення мети, програмних напрямних і пріоритетів державного будівництва, немає ідейно-політичної структуризації політикуму і суспільства, немає цілеспрямованої державницької політики, немає політичної перспективи і поняття про політичне добро і зло, а отже - нема об'єктивних і суспільно вагомих критеріїв оцінки діяльності громадян, політикуму, усіх гілок та структур влади&quot;.Другою визначальною причиною стало те, що в основу українського державотворення від початку були покладені й узаконені як пріоритетні запозичені доктрини соціал-демократичного й лібералістичного типу, а не ідея державності української нації - не українська національна ідея.При цьому знехтувано тим очевидним фактом, що доти, доки не буде вирішене головне політичне завдання народу - створення української національної держави, - доти жодне інше питання (політичне, економічне, соціальне, культурне тощо) не може бути вирішене на користь народу.Третьою проблемою стала невідкладна потреба у створенні всеохопної системи українського національного народовладдя, щоб саме народ став нарешті головним суб'єктом державної політики. Особливо це стосується питання випрацювання дієвих механізмів контролю громади за діяльністю влади.До позитивних наслідків виборів варто зарахувати продовження приросту національної, патріотичної та державницької свідомостей серед громадян України.Навіть новий посол Росії в Україні Зурабов (переший серед усіх російських послів) був змушений офіційно звертатися до президента Януковича таки українською мовою. А той відповідати. Це промовисто.Інший важливий момент стосується того факту, що Україна стоїть перед початком третього (з кінця 80-тих та 2004-го року) етапу національної революції - реалізації української ідеї - створення Української Соборної Самостійної Держави (національної держави українського народу на своїй землі).Залишається питанням: чи будуть на цей раз готові українці довести ці революційні зміни до логічного завершення? Чи стане початок нового етапу політичної боротьби початком державного утвердження української нації? Чи не зачаруються знову, замість національної ідеї, в черговому фальшивому месії?Українська правда]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Життя під страхом смерті]]></title>
      <pubDate>Sun, 07 Mar 2010 01:56:12 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1287</link>
      <description><![CDATA[Весна прийшла. З різних кінців Дніпропетровська, як фронтові зведення, надходять повідомлення про нові руйнування - тріщать по швах старі будинки. А вони, між іншим, становлять четверту частину житлового фонду. Це означає, що десятки тисяч жителів нашого міста щодня ризикують загинути під руїнами власного житла. (рос.)]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Весна пришла. Из разных концов Днепропетровска, как фронтовые сводки, приходят вести о новых разрушениях. Трещат по швам старые дома. Четвертая часть жилого фонда - ветхие здания. Это значит, что десятки тысяч жителей нашего города каждый день рискуют погибнуть под руинами собственного жилища. Для того чтобы городские власти обратили, наконец, внимание на аварийную двухэтажку по улице Нестерова, 2, там должна была треснуть стена. Чудом удалось избежать трагедии, ведь если бы многотонная кирпичная глыба упала на соседний дом, пострадала б не одна семья. Екатериненка 1850 года рождения пережила революцию и две войны. Добила ее халатность нынешних управленцев: капитальный ремонт здесь был полвека назад.Станислав Федоров, руководит строительными работами по ул. Нестерова, 2: &laquo;Причина здесь понятна - замачивание грунта. Где вы видели, чтоб сети шли полметра от здания? Они ж текут явно! Если бы раньше, было бы лучше. У нас всегда только когда клюнет петух...&raquo;Алла Очеретная, жительница дома №2 по ул. Нестерова: &laquo;Мы уже 12 лет за нее пишем, просто последние 3 года она стала расширяться сильно. На каждое письмо нам приходит отписка&raquo;.Отписок жильцы собрали уже целую папку. Высоких мужей проблемы челяди особо не интересовали, да и зачем переживать, когда есть железное алиби. Из ответа начальника КП ЖРЭП Кировского района (04.10.2004): Дом №2 по ул. Нестерова состоит в списках аварийных. Аварийные дома капремонту не подлежат. Дом подлежит отселению. Ремонтировать не нужно, отселять - некуда. Так бы и жили, да стена не выдержала. Парадокс: теперь коммунальщики собираются ремонтировать, по их же заключению, не подлежащий ремонту аварийный дом. Сергей Воробьев, председатель депутатской комиссии по вопросам ЖКХ горсовета: &laquo;Нестерова, 2 - тут все-таки особенный случай. Кроме того, что дом имел статус аварийного дома и подлежащего давным-давно либо ремонту, отселению, разрушению и постройки на его месте совершенно других домов...&raquo;Дом на улице Коксовой, 5 пока еще держится, а потому городские чиновники про его особый случай не вспоминают. Здешних обитателей отселяли еще лет двадцать назад (дом находится в санитарной зоне одного из вредных производств). Тогда квартир хватило не на всех - 9 семей остались брошенными на произвол судьбы. Пугает жителей вовсе не опасное соседство, а зловещий хруст медленно уходящего под землю дома.Рима Титаренко, жительница дома № 5 по ул. Коксовой: &laquo;Сейчас там такие ямы - пятиметровый шест опускаем и не достаем дна. Земля уходит, дом лопнул посредине. В квартирах у нас трещины, штукатурка так сыпется и по ночам трещит&raquo;. Расколы увеличиваются с каждым днем, через дыры в стенах уже можно заглядывать на улицу. Невооруженным глазом видно, что первый подъезд намного ниже второго и в любой момент может обвалиться. Живут здесь в постоянном страхе, иммунитет к нему постепенно вырабатывается у маленьких детей. У чиновников же один ответ: дом старый, денег на ремонт нет, отселять некуда. Николай Кагиян, начальник жилищного управления Днепропетровского горсовета: &laquo;Непосредственно после выделения денег о чем-то можно говорить, планировать, но без денег эта программа отселения людей из ветхого и аварийного жилья, конечно, просто невозможна&raquo;.Леонид Турчин, заслуженный строитель Украины: &laquo;Сегодня море пустых квартир у строителей города, они не знают, что с ними делать. Кабмин купил по 4200 квартиры, так почему городу это не сделать? По 4200 не построит город, мы предложили - нет ответа, нет реакции&raquo;.А зачем, ведь не каждый же день падают дома? Слава Богу, со времени Мандрыковской под завалами никто не погибал. За показной заботой отцов города скрываются ужас и отчаянье тысяч днепропетровцев, обреченных засыпать и просыпаться в страхе. Горожане, ежедневно проезжающие мимо дома по улице Карла Либкнехта, 15 (практически в центре города), даже не подозревают: за иллюзорной маской спокойствия скрывается шокирующая действительность. Люди здесь живут, как на съемочной площадке американских фильмов ужасов. Таким декорациям позавидовал бы сам Спилберг. Когда поднимаешься по отошедшему от стены лестничному маршу, сердце в пятки уходит. Диву даешься, как в таких поистине нечеловеческих условиях до сих пор живут люди. Пороги городских инстанций жители оббивают уже больше года. За это время состояние здания стало еще хуже.Татьяна Михненко, жительница дома №15 по ул. К. Либкнехта: &laquo;Господин Куличенко нам обещал, что новые технологии позволяют устранить все неполадки за 2 месяца. Это было обещано сделать еще к лету, но, как видите, ничего не изменилось&raquo;.Сергей Воробьев, председатель депутатской комиссии по вопросам ЖКХ горсовета: &laquo;В прошлом году не было этих денег, были деньги выделены из резервного фонда только на сам проект. Но там основная проблема - это подтопление, ливневая канализация, там нужно решать вопрос в комплексе&raquo;.Комплексного подхода требуют все 94 аварийных дома в Днепропетровске. Они грозят в любой момент упасть на головы своих отважных жильцов. Более тысячи горожан живут в надежде переселиться пускай не в новые, но безопасные квартиры. У властей один ответ - денег в бюджете нет.Николай Кагиян, начальник жилищного управления Днепропетровского горсовета: &laquo;Сегодня, чтобы использовать бюджетные деньги, нужен проект, нужно сначала дождаться бюджета, а потом говорить о реальных оценках&raquo;.Сергей Воробьев, председатель депутатской комиссии по вопросам ЖКХ горсовета: &laquo;Принять ситуацию как чрезвычайную можем не мы, а соответствующие органы, у которых все зарегламентировано до такой степени: нет жертв - нет ЧС. Поэтому выделение денег из бюджета на сегодняшний день просто невозможно. До принятия бюджета&raquo;.Так неужели для того, чтобы вопрос жизни и безопасности людей наконец-то сдвинулся с мертвой точки, непременно нужны жертвы? В горсовете уверяют: денег может дать только Кабмин, в нашем бюджете их не найти. А потому даже разработанные проекты реконструкции пылятся на полочках. Во всей этой беспросветной истории надежда только на чудо. Авось аварийные дома войдут в положение безденежных чиновников и не станут так массово падать...Студия &quot;Акцент&quot;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Дніпропетровська асфальтова математика]]></title>
      <pubDate>Sat, 06 Mar 2010 09:54:57 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1286</link>
      <description><![CDATA[431 гривню платить міськвиконком за ремонт одного квадратного метра дороги. Це в 4 рази більше, ніж середньостатистична вартість ремонту по Україні. (рос.)]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Согласно официальной информации Главного управления статистики по Днепропетровской области в 2009 году, предприятиями города, выполняющими услуги по ремонту дорог, выполнено работ на сумму 141 миллион гривень. Из них 64,6% (90,24 млн. грн.) объемы работ по новому строительству и реконструкции, и остальные (50,76 млн. грн.) - капитальный ремонт дорог. Три предприятия Днепропетровска произвели 205 600 тонн дорожного покрытия (макадам гудрованный).&nbsp; Это много или мало? Попробуем разобраться вместе. Для расчетов возьмем средние цены на ремонт дорог, предоставленные Харьковским ЧП &laquo;Литвинов О.В., ФПЛ&raquo;.- Капитальный ремонт дороги, с укладкой асфальта толщиной 5 см, составляет 110 грн. за 1 кв. м. Это с учетом всех расходов, в том числе доставки и оплаты труда, - рассказали специалисты фирмы. - Примерно столько же стоит и ямочный ремонт дороги, если площадь ремонтируемого участка превышает 25 кв. м. Цена одной тонны асфальта колеблется в пределах 560-580 грн. за тонну. Одной тонны асфальта хватит на ремонт 8,3 кв. м дороги. Начинаем считать: 141 000 000 грн. делим на 110 грн/кв.м получаем 1 281 817 кв. м. дороги должно быть отремонтировано в 2009 году в г. Днепропетровске. При средней ширине дороги 7 метров, протяженность капитально отремонтированного полотна в Днепропетровске составляет: 1 281 817 кв. м делим на 7 м получаем 183 116 м, или 183 км. В 2008 году объемы ремонтно-дорожных работ были в два раза больше. (Информация Главного управления статистики в Днепропетровской области). А значит, должно было быть капитально отремонтировано 366 километров дорог. Итого за два года общее количество дорог, прошедших капитальный ремонт должно было составить 449 км. Это - почти половина протяженности всех дорог города! Где дороги, Иван Иванович? Ответ на этот вопрос находим в интервью начальника городского управления коммунального хозяйства Владимира Лысого газете &laquo;Горожанин&raquo;, опубликованном здесь: http://www.gazeta.dp.ua/read/dorogi_dorogi_dorogi_ Цитата из интервью: - В этом году капитальным ремонтом отремонтировано 24 дорожных объекта общей площадью 139 тысяч квадратных метров, - рассказал начальник городского управления коммунального хозяйства Владимир Лысый. - Для этих целей из городского бюджета было выделено более 60 миллионов гривен. Проспект Свободы, а также улицы Серова и Чкалова были расширены. А улица Серова была отремонтирована комплексно, то есть там были заменены коммуникации, установлены новые опоры контактной сети, реконструирована ливневая канализация. Капитальный ремонт дорог проводился по всему городу. В Ленинском районе отремонтировали участок ул. Бр. Трофимовых, в Бабушкинском - ул. Саксаганского, в Красногвардейском - улицы Чичерина, Макарова и Свердлова, в Индустриальном - улицы Менделеева и Холодильную. На 120 улицах города был произведён текущий ремонт, - заявил чиновник.Вернемся к математике. 60 000 000 гривен делим на 139 000 кв. м и получаем 431 гривну - платит горисполком за ремонт одного квадратного метра дороги. Это в 4 раза больше, чем среднестатистическая стоимость ремонта по Украине. Но и этого днепропетровским чиновникам, оказывается, мало. В том же интервью приводятся данные о том, что на ремонт 1 километра дороги надо тратить 7 миллионов долларов! В пересчете на гривне - метры получаем сумму - 800 гривень за ремонт кв. м. дороги! Но и этого днепропетровским чиновникам мало. На следующий год они&nbsp;мечтают получить из госбюджета 1,6 миллиарда гривен для ремонта 1,7 миллионов кв. м дорог. В пересчете на гривне-метры получаем новую сумму - 941 гривня за капитальный ремонт 1 кв. м дороги. Это почти в 9 раз больше, чем среднестатистическая цена за ремонт дорожного полотна по Украине. А не жирно ли, Иван Иванович? Студия &laquo;Акцент&raquo;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Дрейф]]></title>
      <pubDate>Sat, 06 Mar 2010 01:59:36 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/articles/politics/1285</link>
      <description><![CDATA[Хто нікуди не пливе, для того немає попутного вітру]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Хтось із великих - не пригадую, хто саме, ледве не Черчілль - після скандального переходу від консерваторів до лейбористів заявив: &laquo;Краще змінити партію, зберігши переконання, аніж змінити переконання, зберігши партію&raquo;.Найближчими днями ми, напевне, неодноразово почуємо щось подібне до цього, якщо не за формою (ну немає в нас у парламенті Нобелівських лауреатів із літератури, як сер Вінстон), то за змістом. Намагання будь-що переформатувати правлячу коаліцію не може не спровокувати масового переходу депутатів, окремо чи групами, на той чи інший бік. Коли кожен голос на рахунку, його носій потенційно стає власником золотої акції, а це страшенно розігріває ринок. Тобто пропозиції перебіжчикам робитимуть такі, що відмова від них у нормальної, психічно врівноваженої людини здатна викликати інфаркт, а де ви там бачили нормальних? Політики - здебільшого за визначенням люди з акцентуацією, це їхня видова відмінність. А спокуса - страшна сила, спокушати, згадаймо, - прерогатива лукавого. Комусь пропонують просто гроші, комусь посади, комусь преференції. Ринок є ринок. Звісно, нові перебіжчики намагатимуться зберегти обличчя й спробують задля годиться якось обґрунтувати свої пересування. Вони мотивуватимуть такі дії необхідністю вивести країну з хаосу, а також тим, що мусить же бодай хтось у владі представляти й захищати народ. Коротше, пояснення й виправдання нескладно передбачити. Питання, як сприйме їх суспільство? Боюся, що погано.Зараз, коли перспектива нових парламентських виборів цілком реальна, політологи звично рахують шанси партій на ту чи іншу частку мандатів. Забуваючи, що мають справу вже зовсім з іншим виборцем - роздратованим і остаточно зневіреним. А раптом виборець відмовиться відтворити піраміду представницької влади, побудованої на принципі &laquo;патрон-клієнт&raquo;?Політика - це не місце, де захищають особисті чи навіть корпоративні інтереси. Це сфера, де люди здійснюють владу. Нав'язують свою волю іншим. Мета цього може бути різною. Людовик XVI прагнув законсервувати систему привілеїв і насолоджуватися життям, Наполеон намагався реалізувати свій проект принципово нової країни, але їх об'єднувало сприйняття влади як вищої цінності. Така діяльність передбачає певну програму, певний напрямок, певну стратегію. Цезар, Лоренцо Медичі, Кромвель, Бісмарк, Тетчер боролися за крісло не для того, щоби збагатитися, а заради влади як такої. Жага влади може бути жахливою й потворною, про це половина Шекспіра, але ця пристрасть хоча б зрозуміла. Коли ж у владу йдуть тільки заради того, щоби набити кишені чи захистити свій бізнес, не маючи інших амбіцій, ми маємо справу зовсім з іншим. Якщо політик не ставить собі завдання впливати на країну, він не просто поганий політик - він недополітик. І таких, слід констатувати, в Україні більшість. В Україні взагалі й у Верховній Раді зокрема.Їхня проблема в тому, що в Україні хай там уже яка, але демократія. Мінімум раз на чотири роки, а то й частіше, навіть недополітики мають подобатися громадянам. Громадяни ж різні. Одним достатньо відчуття ментальної спорідненості, інші висувають ще й певні вимоги до позицій кандидатів. Одні голосують за гасла, інші - за програми. Одним, щоби визначитися, досить постаті лідера, інші придивляються до всього списку.Таким чином, сьогодні недополітик перш ніж прийняти пропозицію, від якої не можна відмовитися, має згадати один яскравий прецедент, якщо він не готовий покінчити зі своєю кар'єрою. Хай згадає Олександра Мороза, який 2006 року погодився підписати &laquo;антикризову&raquo; угоду разом із регіоналами (вони тоді ще не знали, що таке криза). Мороз, здається, був мало не єдиний, хто станом на той час примудрився зберегти хоч якусь репутацію. Більше того, репутація й була його політичним товаром. Не програма, не напрямок, не класова близькість, не харизма, а саме репутація. Правдива чи штучна - не має значення. В середовищі, де репутація - величина здебільшого від'ємна, він не зумів оцінити унікальність свого товару й здав його задурно. Де тепер Олександр Олександрович?Я чомусь вірю в природний відбір серед політиків саме тепер. Частина їх може невдовзі здійснити свій останній дрейф, але саме останній: нині виборець їм цього більше не подарує. Щоби міняти переконання, треба їх як мінімум мати.Хто нікуди не пливе, для того немає попутного вітру.Український тиждень]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Володимир Безсонов: аналіз гри проводжу з матюками]]></title>
      <pubDate>Sat, 06 Mar 2010 01:34:34 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Спорт]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/articles/sport/1284</link>
      <description><![CDATA[Головний тренер дніпропетровського "Дніпра" у відвертому інтерв'ю розповів про своє життя й роботу. (рос.)]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Зта беседа состоялась в Белеке, где команда Бессонова готовилась к старту чемпионата. Несмотря на то, что после контрольного матча с &quot;Кривбассом&quot;, в котором &quot;Днепр&quot; взял верх над соперником, Владимир Васильевич находился в отменном настроении, подойти к нему с просьбой о развернутом интервью я немного опасалась. Вспоминались не самые оптимистичные прогнозы оставшихся в Киеве коллег: мол, поговорить с Бессоновым, да еще и откровенно, практически нереально.К всеобщему удивлению рулевой &quot;Днепра&quot; не отказал, и два часа в его компании пролетели незаметно.ЗВОНКИ ОТ САМОЗВАНЦЕВ- У журналистов сложилось твердое мнение, что вы, мягко говоря, не большой любитель общаться с прессой...- Почему же?- Хотите сказать, они ошибаются?- Понимаете, у меня есть кредо: даю интервью, когда есть, о чем говорить. Я не любитель переливать из пустого в порожнее.- Но повод-то есть.- Сейчас - да, прошли сборы. А бывает, подходит журналист и предлагает поговорить. Я спрашиваю: о чем? Он начинает перечислять совершенно пустые темы, среди которых, например, вопрос: &quot;Как там Аня?&quot;- Не любите говорить с посторонними о дочери?- Вовсе нет. Просто она о себе может лучше рассказать, чем я. Пусть звонят напрямую и спрашивают.- Часто отказываете журналистам?- Никогда. Но, случается, не отвечаю на звонки. Правда, потом знакомые журналисты спрашивают, почему я их игнорирую. Но не буду же я объяснять, что большую часть времени хожу без телефона. На тренировку, например, никогда трубку не брал. Кроме того, не вижу смысла в интервью по телефону. Нужно встречаться и говорить один на один. Иногда ведь и самозванцы звонят...- Были случаи?- Конечно. Человек представляется корреспондентом известного издания, задает вопросы, я отвечаю, а в результате оказывается, что все это время говорил с простым болельщиком.- Как это выяснилось?- Нигде мое &quot;интервью&quot; так и не появилось. То есть надо мной просто посмеялись. После одного такого случая я и сказал: все беседы - только вживую! Думаю, это правильно.- То есть, Бессонову лучше не звонить, чтобы не нарваться на грубость?- Никогда ничего подобного себе не позволю. Я не грубый. А к журналистам всегда относился очень уважительно. Знаю, что это работа, за которую вы получаете деньги. Понимаю, что мой отказ может лишить кого-то зарплаты. Кроме того, должность главного тренера обязывает общаться с прессой. Но в телефонном режиме можно давать разве что короткие комментарии, не более того. Я люблю порядок.- Во всем?- Абсолютно. И своим подопечным пытаюсь привить это чувство.- Каким образом?- Как только пришел в команду, сказал: &quot;Полюбите дисциплину&quot;. Вот ребята с тех пор и пытаются ее полюбить. (Улыбается).- Результаты есть?- Есть. А еще я живу по принципу: если бы не было футбола, я бы его выдумал. Так, кстати, называлось одномое интервью. Я его давал, когда только переехал в Киев. До сих пор где-то дома лежит вырезка. По-моему, из &quot;Футбол-Хоккей&quot;.- Храните материалы о себе?- Даже не знаю, откуда их так много дома скопилось - целый альбом.- Пересматриваете время от времени?- Часто. Очень интересно. Есть даже такие публикации: мол, делегат XVIII съезда ВЛКСМ Владимир Бессонов сказал то-то и то-то... И так далее. (Смеется). Ни одного моего слова нет, только &quot;партия&quot;, &quot;Ленин&quot;, &quot;поедем на БАМ&quot;. А вообще можно найти много хороших заметок. С интересом пересматриваю публикации о юношеском чемпионате Европы, чемпионате мира, в которых принимал участие. А особенно о тех памятных временах, когда становился чемпионом Союза. Надо будет узнать у жены, кто собирал все эти заметки. Знаю только, что она вырезала и раскладывала по файлам - у Ани свой архив, у меня - свой.- Бывает, что руководство &quot;Днепра&quot; запрещает игрокам общаться с прессой?- Это не мое дело. Считаю, что все должны общаться со СМИ. Другого выхода нет. Болельщику недостаточно того, что он видит на поле. Ему еще важно знать, что у тебя внутри. И об этом нужно говорить, выражая свои чувства и взгляды. В зарубежных командах общение с прессой - обязанность каждого игрока. Единственное, считаю неправильным поливать грязью клуб, в котором играешь. ВОРОБЬЯ НИКТО НЕ ВЫГОНЯЛ- Многие игроки - в частности те, кто уже покинул &quot;Днепр&quot;, - рассказывали, что вы не разговариваете с ними и можете за время тренировки не проронить ни слова...- Не знаю, что они имели в виду. Я достаточно общительный человек. Но есть разное общение. Можно обсуждать только футбольные темы, а можно - еще и бытовые. На теоретических занятиях ведь за меня тоже никто не говорит. К тому же существуют индивидуальные беседы с игроками. Кстати, когда принимал команду, проводил много таких встреч. И как вы себе представляете мое постоянное молчание: на тренировке, на установке? Как тогда футболисты поймут мои требования? Я спокойный и тихий человек, но говорить умею.- Может, проясните тогда историю с Андреем Воробьем, которого, по его словам, вы сослали в дубль без внятных объяснений?- Это случилось как раз после его неудачной игры со &quot;Львовом&quot;. Я был недоволен и предложил Андрею лучше подготовиться в дубле. Он там вроде неделю тренировался. На тот момент у нас в составе было очень много людей. А я не могу проводить тренировки &quot;пятнадцать на пятнадцать&quot;! Человек тренируется со второй командой, а воспринимает это так, словно его отправили на Колыму. Для меня это просто дико!- В вашу бытность игроком было по-другому?- Конечно. Если ты сегодня не играл, то завтра в обязательном порядке тренируешься с дублем, так как первая команда отдыхает. То же касается и травмированных. Я в свое время много времени провел в дубле, когда восстанавливался. Основной и молодежный составы - это же один клуб.- Объясняли это футболистам?- Сказал, что у меня в команде играют только хорошо подготовленные люди. Если футболист себя уважает и считает, что достоин играть в основе, но не попадает туда, значит, нужно это доказывать. А не так: мол, я Воробей, поэтому дайте мне играть.- Как сообщили экс-форварду &quot;Шахтера&quot;, что он должен покинуть команду?- Сначала, у Воробья и его агента состоялся разговор с нашим генеральным директором Андреем Стеценко. Воробью предложили вариант аренды, и футболист дал добро. Никто форварда не выгонял. После этого я ему позвонил, мы хорошо пообщались и пожелали друг другу удачи. Признаюсь, был немного удивлен, увидев его интервью: мол, человека выгнали из &quot;Днепра&quot;. Такое ощущение, что я с ним не говорил. А на самом деле мы чуть ли не расцеловались в трубку. Если бы он не согласился уйти в &quot;Арсенал&quot;, его бы никто насильно туда не отравил.- А Белик отказался уходить?- Леше тоже предложили аренду в &quot;Арсенале&quot;, но он сказал, что будет бороться за место в основе, и остался. Так же мог поступить Воробей, но он самостоятельно принял решение. И правильно: лучше играть, чем сидеть.- Как Белик собирается завоевывать место в основе? Игрой за дубль?- Я ему предлагал такой вариант, но он отказался. Хотя понимаю: где еще, как не в игре, мы можем увидеть, в какой футболист форме?- В принудительном порядке можно отправить его во второй состав?- Ну, если заставлять людей насильно играть в футбол... Тогда я вообще ничего не могу понять. Если в контракте есть соответствующий пункт, то, конечно, можно принять более жесткие меры, но это не мои методы.- То есть кнут здесь не помощник?- Не хочет - не надо. Ну, заставлю я его провести матч за молодежную команду, а он всю игру проходит пешком. Спрошу, почему так плохо играешь, а в ответ услышу: &quot;Как могу, так и играю&quot;. Вот и все.- Что тогда делать?- Вот это очень сложный вопрос. Особенно тяжело с новым поколением. У него не такое отношения к работе, как в наше время.- Приводите поучительные примеры из своей игровой карьеры?- Бывает, но очень редко. После поражения от &quot;Кайрата&quot; я сказал, что профессионалы так не поступают, и рассказал о проводах Йохана Кройфа.- Можно подробнее?- Эту историю нам рассказывал еще Лобановский. Кройф решил устроить в Амстердаме прощальный матч. Пригласил в качестве соперника &quot;Баварию&quot; с Мюллером и компанией. Матч закончился со счетом 8:0 в пользу немцев. Виновник торжества был расстроен, ведь ему хотелось устроить праздник для своих болельщиков. Когда же спросили у Мюллера, зачем, мол, его команда испортила шоу Кройфу, тот ответил, что он профессионал и в каждом матче привык добросовестно делать свое дело. Кстати говоря, сам немец тогда пять или шесть мячей и забил. Вот вам, пожалуйста, хороший пример для подражания. А о себе говорить не люблю. Скромность и простота украшают человека и помогают жить.- Вам помогают?- Да. У меня огромный круг общения и нет врагов. Только друзья. Может быть, есть только обиженные.- Как поступаете с такими?- Самое главное, им надо понять, что для меня нет лишнего человека. Поставил бы с радостью в состав двадцать игроков, но нужно только одиннадцать. Чтобы добиться результата, приходиться выбирать оптимальный вариант в зависимости от соперника и даже от погодньк условий. Сегодня играет один, завтра - другой. А обиды - это всего-навсего неправильное поведение. Но я отношусь к этому нормально. Все равно во всем будет виноват тренер.- Поддерживаете отношения с бывшими подопечными?- С некоторыми ребятами виделись на сборах в Турции. Могу с уверенностью сказать, что лично я на них не обижен. Желаю всем удачи.СДЕЛКА СОВЕСТИ И ДОВЕРИЯ- Когда-то &quot;Днепр&quot; был базовой командой сборной. Что изменилось с тех пор?- Ничего. Мы как готовились, так и продолжаем готовиться. К ребятам претензий нет. У нас много кандидатов в главную команду страны и в молодежку.- Насколько ваши футбольные взгляды совпадают с мнением руководства?- У нас нет разногласий. А если бы были, то я бы здесь не работал. Выслушиваю всех, но делаю так, как считаю нужным. Иначе нельзя.- В вашей практике были руководители, которые вмешивались в тренерскум работу?- В &quot;Заре&quot;, например, мне прямым текстом говорили, кто должен выходить в стартовом составе. С такими вещами я столкнулся впервые в жизни.- Как реагировали?- Собрал вещи и уехал.- Красиво...- Если руководство лучше меня знает, кто должен играть и на какой позиции, то зачем тогда в команде я? Мне даже как-то стыдно об этом говорить. Всегда считал, что если взял этот участок работы, значит, отвечать за него буду тоже я. Кто станет играть, никого интересовать не должно. Результата ждут от меня. Нет результата - поменяйте тренера. Не всегда даже у великих специалистов все получается. Прекрасный пример - московский ЦСКА. Приехал Рамос, месяц побыл - и &quot;до свидания&quot;. Потом та же участь постигла иЗико. Это я к тому, что не нужно лезть в работу тренера, а потом требовать от него результат.- В селекции &quot;Зари&quot; вы тоже не участвовали?- Нет, конечно. Мне привозили каких-то непонятных людей, бразильцев в том числе...- При подписании контракта с &quot;Днепром&quot; оговаривали эти моменты?- А у меня нет контракта. Мы работаем на доверительных отношениях. Не признаю разные бумажки. Если буду работать с душой, мне не нужно прописывать обязанности. И днепропетровский клуб, и я от этих обязанностей свободны. Есть результат - хорошо, нет - всем спасибо. Судьба тренера такова, и к этому нужно быть готовым. Если даже поступит хорошее предложение, я не убегу - все на совести.- Какая перед вами была поставлена задача?- Перед таким клубом как &quot;Днепр&quot; всегда стоят максимальные задачи - призовое место. Мне не хватило времени ее выполнить.- По каким причинам?- Думаю, все дело в недостаточной комплектации. На данный момент считаю, что дыр у нас больше нет. К нам пришли Кравченко и Мандзюк, есть хорошая средняя линия, перспективная молодежь и опытные игроки. Теперь осталось объединить все это в одно целое.- Кого вам не хватает для полного идеала?- Идеал для меня - это &quot;Барселона&quot;. Там на каждой позиции по два человека высочайшего класса.- &quot;Днепр&quot; пока не располагает двумя равноценными составами?- Пока нет, но я думаю, мы на правильном пути. Не за горами время, когда молодежь будет показывать хорошую игру. Не говорю, что эти ребята смогут усилить команду уже завтра. Может, через год-два. Немногие клубы могут на сегодняшний день похвастаться своими воспитанниками. Купить готового игрока за границей - это, конечно, хорошо. Но нужно думать и о сборной.УКРАИНЦЫ &quot;ГНИЮТ&quot;, &quot;ПЛЯЖНИКИ&quot; ИГРАЮТ- Если иностранец окажется сильнее - неужели не возьмете его?- Я не против легионеров. Если игрок будет отвечать всем моим требованиям, то я только &quot;за&quot;. Но считаю, что мы слишком рано открыли этот рынок. Сначала нужно было создать условия, при которых были бы востребованы свои футболисты.- А что для этого нужно?- Время. Мы побежали впереди паровоза. Как стали валом везти в страну иностранцев, так и забыли про наших детей. Ладно, были бы нормальные легионеры, а то ведь по большей части - &quot;пляжные&quot;. Даже если наш игрок будет такого же уровня, предпочтение отдадут &quot;пляжнику&quot; - только потому, что за него заплатили деньги. В результате наши &quot;гниют&quot;. В командах почти по двадцать легионеров, и это при том, что на поле выходят одиннадцать. Три человека, на мой взгляд, достаточно. Зачем покупать их в таком количестве, а потом раздавать по арендам? &quot;Днепр&quot;, кстати, - один из клубов, который может похвастаться своими воспитанниками: Карноза, Каверин, Шахов, Коноплянка, Лепа. Вот целая плеяда молодых игроков, которые уже сейчас являются подспорьем для главной команды.- Кто из иностранцев, по вашему мнению, приносит пользу украинскому футболу?- Бразильцы &quot;Шахтера&quot;, которые выиграли все для своего клуба. Луческу взял в команду вменяемых, а ведь есть и невменяемые.- Кого вы имеете в виду?- Все и так прекрасно их знают. Часто приходится общаться с коллегами, которые рассказывают: мол, привезли футболиста неизвестно откуда, он никакой, тренироваться не хочет и смотрит только в контракт. Конечно, я не хочу сказать, что все одинаковые. Взять, к примеру, наших Холека и Лаштувку - видно, что ребята приехали работать. У меня нет к ним претензий.- Один агент как-то сказал, что привозить на просмотр игрока - неправильная практика. Чтобы адекватно оценить его уровень, за футболистом нужно наблюдать в его родной команде. Согласны?- Абсолютно! То же касается и видеозаписи - так ничего не разглядишь. Есть тренеры-селекционеры, которые должны ехать и смотреть. Я, например, сам не против просмотреть кого-то, если позволяет время.- Вам хоть раз подбрасывали &quot;кота в мешке&quot;?- Нет. Если попросят посмотреть человека, я отказывать не буду. Почему не оценить возможности парня в контрольном матче? Но я лично никогда никого из-за морей не заказываю.- А как же Алсидес и Кастильо?- Этот вопрос лучше адресовать нашему генеральному директору.- То есть вам предложили, а вы согласились?- А почему нет? О способностях Кастильо и так все прекрасно знали - другое дело что у него сейчас нефутбольные проблемы. Семейное несчастье... Пока он находился у нас, его мысли были явно не о работе - все время разрывался между Днепропетровском и Афинами.- Вроде мексиканец просил генерального директора &quot;Шахтера&quot; отпустить его в &quot;Олимпиакос&quot;...- Я бы его отпустил. У него, кстати, еще был вариант с каким-то американским клубом. Единственное, что я могу сказать: физическое и психологическое состояние Кастильо и Алсидеса пока неважное. И это естественно - после трехмесячного перерыва. У обоих произошли разного рода трагедии, и я претензий к ним иметь не могу. Ситуации в жизни бывают всякие.ТРАВМА? ТОЛЬКО ОТКРЫТЫЙ ПЕРЕЛОМ!- В одном из интервью вы вроде сказали, что единственная уважительная причина для освобождения от тренировки - справка из морга. Ваши слова?- Дословно да. Но здесь нужны объяснения, чтобы потом не пришлось читать о себе новые высказывания своих подопечных. (Смеется). Я объяснял игрокам: если у тебя ничего не болит, значит, ты не футболист. Футбол ведь контактный вид спорта, и от ушибов, царапин, стыков никуда не денешься. Всегда будет что-то беспокоить. Иногда приходят после выходных и начинают рассказывать: здесь болит, там. Я им сказал, что для меня существует одна-единственная травма - перелом. И только открытый - чтобы я видел...- А что насчет морга?- От тренировки или игры освобождается только тот, кто предоставит справку из морга. Это мои слова. Поэтому, когда ко мне заходит доктор, ему очень сложно объяснить, где, у кого и что болит. Потому что я этих травм не понимаю. У меня за свою жизнь чего только не было. Футболист должен терпеть. И поймите правильно: я не деспот. Понимаю, что если человек порвал мышцу, речи о полноценной тренировке быть не может. Но пошутить-то можно.- Футболисты понимают такой юмор?- Конечно. Хотя иногда приходится разными способами их дисциплинировать.- Как, например?- Подходит ко мне игрок и говорит: не могу тренироваться. Я его спрашиваю: &quot;А &quot;трусить&quot; (бегать трусцой. - Прим. Г.Е.) можешь?&quot;. Отвечает утвердительно. Ну, я его и оправляю бегать часа на три по кругу.- Жестко.- Но самое интересное, что на следующий день травма проходит. После непрерывного многочасового бега игрок говорит, что готов тренироваться в общей группе. (Улыбается). Эта, на первый взгляд, шутка является хорошим уроком.- Больше не жалуются?- Просто в следующий раз перед тем, как идти к доктору, футболист подумает: &quot;Это же придется тупо два часа кросс бежать! Лучше часик поработаю в группе&quot;. Но я, конечно, всем верю - сам был игроком. Это своеобразная терапия.- Создается впечатление, что при сдаче нормативов у вас на тренировке умереть можно...- Работаем над тем, чем надо. У меня есть форт-леки, тесты Купера, переменный бег, упражнения на ловкость, выносливость, координацию... Это необходимо, если мы хотим добиться чего-то в футболе. Матч - как официальный, так и товарищеский - это адский труд. И чтобы его выполнить, нужна хорошая подготовка. Когда я был действующим футболистом, не считал победы в отдельных матчах, а ждал конечный результат.Обыграть &quot;Спартак&quot; - это, конечно, хорошо, но по-настоящему я радовался, когда шесть раз выигрывал чемпионат СССР.- Тогда получается, что в чемпионате Украины кроме &quot;Динамо&quot; и &quot;Шахтера&quot; повода для радости больше нет ни у кого...- Жаль... Значит, нужно готовиться. В контрольном матче мы обыграли ЦСКА и были очень этим довольны. А через пару дней проиграли &quot;Кайрату&quot;. Я сказал своей команде, что нужно научиться &quot;умирать&quot; каждую минуту матча - только тогда будет результат.- Что вам на это отвечают игроки?-Ничего. Слушают. Лодка никогда не попадет в пункт назначения, если не будет попутного ветра. Попутный ветер - цель нашей команды. Если не будет цели, то лодка станет блуждать в поисках причала. Без цели человека даже с постели утром поднять нельзя. А какой смысл вставать? Вот я объяснял своим ребятам перед сборами: наша задача - хорошо подготовиться к сезону, и проблем не будет. Но проблемы у каждого свои: зачем, спрашивают, нас так рано будят на сборах?- В котором часу?- В 7.30 - взвешивание. Если встать, помыться, побриться, собраться, то до тренировки, которая намечена на 11.00, можно еще успеть и до моря пробежаться. Вот это я называю самоподготовкой. Только с таким подходом наша лодка придет к цели.- Пример с лодкой в одном из интервью мне пересказывал Ролан Гусев. Видно, запало в душу. Часто об этом говорите?-То, о чем вспоминают игроки, это из другой оперы. Тогда я говорил, что &quot;Днепр&quot; мне напоминает дырявую лодку, которая вертится на одном месте, а мы сидим в ней и вычерпываем воду. Так почему не остановиться, не залатать дыры и не поплыть к нужному берегу? Все эти разговоры веду к тому, что нужно добросовестно работать. У меня, например, никогда не было проблем с самонастроем. Пьяный или трезвый, я должен выполнять все требования. Всегда должно работать сознание. Даже если ты сознательно возьмешь рюмку с водкой и хорошо подумаешь, то поставишь ее обратно.БАНКА ПИВА - НЕДЕЛЯ ВОССТАНОВЛЕНИЯ- Ловите своих футболистов на нарушении режима?- Никогда не опушусь до того, чтобы ходить по комнатам с проверками. Если человек захочет напиться, он найдет способ это сделать. Ну, приду к нему в комнату, он сделает вид, что спит, потом посмеется надо мной, дураком, пойдет и напьется.- Были конкретные случаи?- Не хочу об этом говорить. К тому же, я сейчас рассказываю не о своей команде, а о молодежи в целом. Представьте, парень выпил банку безалкогольного пива, а его после этого неделю восстанавливали.- Как это?- (Смеется). Футболист напился, видимо, хорошо, а потом рассказывал, что выпил баночку безалкогольного пивка. Совсем слабое поколение.- В вашу бытность игроком такое случалось?- Однажды один из ваших российских коллег меня спрашивал о нарушении режима, и я ответил ему одной-единственной фразой: &quot;Я столько водки выпил, сколько ты борща за свою жизнь не съел!&quot;- Правду сказали?- Фраза сама по себе вылетела. Хотя, конечно, мог бы и соврать, сказав, что позволяю себе бокал вина по большим праздникам.- Судя по вашему досье, вредные привычки вам не мешали...- Никто не будет ни на что смотреть, если ты вышел и отпахал. Мне неважно, пьяные вы или трезвые. Выходите и выполняйте установку на каждую тренировку. Кстати, считаю, что самое слабое место в украинском футболе - это низкие индивидуальные качества игроков, особенно на скорости при владении мячом. Над этим тоже нужно работать.- Что чаще слышите на тренировке: &quot;не могу&quot; или &quot;не хочу&quot;?- Такого я не слышал, если честно. Случается, говорят, что не могут бежать тест Купера.- Кто самый скоростной игрок в команде?- Сложно ответить однозначно. У Коноплянки, например, хорошая стартовая скорость, а у Гоменюка - дистанционная. Сказать, что нет скорости у Калиниченко, Ротаня или Чеберячко тоже не могу. Есть менее быстрые игроки - например, Русол и Назаренко, но они компенсируют это другими действиями. Нет идеальной команды, в которой все пробегают сто метров за десять секунд.РАНЬШЕ РАБОТАЛИ ПОД СТРАХОМ- &quot;Днепр&quot; отдал ряд игроков в &quot;Кривбасс&quot; и &quot;Арсенал&quot;. Почему не последуете примеру &quot;Динамо&quot; и &quot;Шахтера&quot;, которые запрещают арендованным футболистам играть против родного клуба?- Я этого не понимаю. А что тогда делать тренеру? Кого, например, Максимову ставить против &quot;Днепра&quot;? Или, допустим, мы не разрешим играть против нас ряду футболистов из &quot;Арсенала&quot;. И кому от этого станет хорошо?- Не жалеете, кстати, ни о ком из тех, кого отпустили в Киев и Кривой Рог?- Летом мы с удовольствием ждем их обратно. Главное, что футболисты получают в тех клубах игровую практику.- На играх дубля всегда присутствуете?- Из-за расписания главной команды - не всегда, но второй тренер Шахов или кто-то еще из нашего штаба не пропускает матчи молодежи.- Вы демократ или диктатор?- Наверное, пятьдесят на пятьдесят. Если перегнешь палку, вызовешь гнев команды - сначала внутренний, а потом и внешний. В результате люди могут объединиться против тебя. Хотя существуют и другие результаты жесткой политики - взять, к примеру, диктатуру Лобановского. В 1976 году после Олимпиады в Монреале команда объединилась и высказала свое &quot;нет&quot;. Правда, потом все вернулось на круги своя, но протест все же имел место. Может быть, в Советском Союзе другими методами и нельзя было управлять коллективом. Сейчас при свободе слова уже сложно категорично гнуть свою линию. Каждый может стать в позу или пожаловаться руководству.Скорее, я все-таки противник диктатуры. Раньше играли под страхом. Запугивали такими понятиями, как &quot;исключим из партии&quot;, &quot;зарубим&quot;, &quot;играть нигде не будешь&quot;. Эти методы, признаюсь, проходили. Мне, например, довелось поработать с Бесковым. Думаю, это о многом говорит.- Считаете себя хорошим психологом?- Прочитал много книг различных психологов и восточных мудрецов. В силу своего опыта стараюсь прививать команде какие-то понятия. Еще мне очень интересна философия.- Эти знания помогают вам в работе?- Конечно. Но в первую очередь мне это интересно самому. Я очень много читаю.- Какая книга рядом с вами сейчас?- &quot;Сто лет одиночества&quot; Габриэля Гарсии Маркеса.В .&quot;ДНЕПРЕ&quot; НЕ УМЕЮТ ИГРАТЬ В КАРТЫ- В карты играете?- Конечно. Но я больше болельщик. Нравится наблюдать за этим процессом. Хотя в свое время всегда играли в команде. А вот мои футболисты не умеют. Разве что на компьютере.- Наверное, просто вам боятся признаться.- Не знаю, но я спрашивал на сборах. Ответили отрицательно. Я сказал, что зря не играют. Джокер, например, успокаивает. Надо как-то отвлекаться.- Что вас может отвлечь кроме карт?- Я не рыбак, поэтому лучший отдых для меня - это тишина и книга.- Что собой представляет разбор полетов с Бессоновым после поражения?- Работаю с матерком. (Улыбается). Считаю, что мат - самое понятное слово для тех, кто тебя воспринимает. Эти слова помогают многим понять суть дела. Только вставил в фразу матерок, сразу парень расцвел, все стало понятно - и понесся вперед! Мат имеет большой вес и силу.- Чего ожидать от &quot;Днепра&quot; в этом сезоне?- Будем биться до упора.- Есть более конкретная задача?- Призовое место.- Команда будет в тройке?- Как я могу ответить? Могу только пообещать, что будем усиленно бороться.- Что вас ждет в случае невыполнения задачи?- Любое решение в отношении себя буду считать правильным. Я так и сказал руководству.- Что вам ответили?- Попросили уточнить. Уточнил: выгоните - правильно, оставите - тоже...СЭ в Украине]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Чи безпечний сир в мишоловці?]]></title>
      <pubDate>Thu, 04 Mar 2010 23:32:46 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1283</link>
      <description><![CDATA[Чинна система контролю за безпекою харчової продукції застаріла і потребує термінового реформування]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[У серпні 2009 року кримське місто Джанкой потрапило до топ-новин - 192 дитини в ньому захворіли на дизентерію через неякісний кефір. Причина була банальною і полягала в порушенні санітарних правил виробництва та пакування продукції. Однак йдеться не лише про те, що на конкретному підприємстві працівники-носії інфекції не помили руки. Подібні ситуації в Україні трапляються все частіше. Міністерство охорони здоров'я щороку реєструє в середньому 1500 випадків харчових отруєнь і близько 70% із них спричинені харчами промислового виробництва. Це вкотре нагадує очевидний висновок: чинна система контролю за безпекою харчової продукції застаріла і потребує термінового реформування. Отримана у спадок від радянської системи, вона орієнтувалася на принципи тотального державного контролю. І вимагала залучення значних ресурсів, адже контролюючих органів підключалося чимало. Серед головних критеріїв їхньої роботи була висока кількість перевірок. Заскарузлі стандарти створювали ілюзорну впевненість у тому, що чим частіше на підприємствах харчової промисловості з'являлися перевіряльники, тим більшої якості набувала продукція. Такі підходи залишилися і донині. За даними дослідження Міжнародної фінансової корпорації (IFC), 2008 року контролюючі органи навідувалися до 94% підприємств харчопрому. На жаль, &laquo;ефективність&raquo; такої роботи засвідчують вище наведені цифри харчових отруєнь.Система залишилася розрізненою та хаотичною, на певних етапах контроль дублюється, а на інших загалом відсутній. І дієвого результату не забезпечує, адже не може безперервно охопити весь харчовий ланцюжок. Скажімо, в&nbsp; тому ж виробництві молочної продукції йдеться про виготовлення кормів, здоров'я корів, якість пасовищ, якість та безпечність зібраного молока, виробничі приміщення та обладнання, гігієну працівників, умови зберігання та перевезення, магазинну полицю. Із розвитком ринкової економіки стара система загалом перетворилася на гальмо. Чинна система контролю харчової продукції не гарантує ані безпечності, ані якості продукції. Вона побудована таким чином, що держава виконує функції контролю за безпечністю та якістю харчів: державні органи встановлюють стандарти на продукти (розробляють, реєструють рецептуру, вимоги до виробництва, упаковки тощо), і ті ж державні органи відповідають за те, щоб підприємства дотримувалися таких вимог (вилучають зразки продукції, сертифікують відповідність продукції стандарту). Основна вада такого підходу в тому, що держава не може контролювати все і всіх, а в результаті страждає споживач. ГОСТи та ДСТУ, які лежать в основі чинної системи, хибують на обтяжливу деталізацію та жорсткість вимог і, парадокс, доволі часто не мають чітких показників безпеки та не засновані на прозорих наукових критеріях. Наприклад, для виробництва сиру необхідно дотримуватися порядку 94 обов'язкових стандартів, а для виробництва морозива - аж 177. До того ж у переважній більшості українські нормативно-правові акти передбачають нижчі вимоги до безпечності харчових продуктів, ніж міжнародні та європейські стандарти, що унеможливлює експорт української продукції до таких ринків. За даними Держкомстату України, експорт продуктів харчування не перевищує 25% загального обсягу виробництва, а основними країнами збуту є країни СНД та Африки. Українська система контролю за безпечністю харчової продукції не відповідає вимогам СОТ і тому більшість країн її не визнають. До Європейського Союзу український сир потрапляє лише як сировина для плавленого сиру. До розвинених країн постачається хіба що казеїн, сухе молоко та інші види продукції, які потрібні для випуску дешевих харчів. Отже, застаріла система забезпечення якості та безпеки харчових продуктів є однією з причин того, що Україна залишається сировинним придатком, адже вона заважає виробляти нову продукцію, використовувати сучасні технології та обладнання, що забезпечують більшу безпеку харчів.Національним експортерам постійно доводиться маневрувати. З одного боку, вони мають дотримуватися обов'язкових українських продуктових стандартів та специфікацій, а з іншого - технічних стандартів ЄС. А це може на 14% збільшити кінцеву вартість сільгосппродукції та на 10,4% - виробничі витрати у вартості готових продуктів харчування. Як за таких умов можна розраховувати на високу рентабельність та конкурентоспроможність на міжнародних ринках?Крім суттєвих перепон для підприємців українська система доволі дорого обходиться платникам податків, що зумовлено значним дублюванням одних і тих же функцій різними контролюючими органами. Давайте знов згадаємо виробництво сиру і звернемося до уявного підприємства, що на цьому спеціалізується. Щоб вийти на ринок, підприємство розробляє та реєструє згідно з українськими вимогами технічні умови (ТУ), котрі прирівнюються до державного стандарту. Згодом, розпочинаючи виробництво, підприємство має довести, що виготовляє сир відповідно до своїх ТУ, тобто, сертифікувати продукцію. Для цієї процедури необхідно надіслати кілька зразків продукції до лабораторії Держспоживстандарту. Але лабораторні тести шукають в сирі лише те, що має відповідати ТУ, і не зважають на те, що може бути шкідливим для любителів бутербродів - важкі метали, токсини тощо. Якщо ТУ дотримано, продукція отримує сертифікат відповідності. Наявність токсинів перевірятимуть інші відомства. Але таке дублювання контролю може суттєво впливати на зростання кінцевої вартості продукції, адже всі ці процедури зовсім не безкоштовні для підприємства. І відповідним чином це позначається й на гаманцях споживачів. Це при тому, що варто згадати й наступне: решта сиру в партії, яка виготовляється, теоретично може бути іншою, ніж контрольний зразок. Тож, виходить, уся система контролю не може гарантувати не лише безпеки харчування, але навіть відповідності сиру його рецептурі.Сучасний підхід до організації контролю за безпечністю харчів покладає відповідальність за безпечність та якість продукції на виробника. Відповідальність держави тут зводиться до встановлення та контролю дотримання мінімальних вимог до безпечності та мінімальних вимог до якості продукції, тобто таких, які не обмежують виробника у виборі рецептури та технології виробництва. Виробник сам вирішує, як виробляти свою продукцію, адже лише він може знати, які технології найкращим чином гарантують її безпечність та якість. Разом з такою свободою, має значно зрости і відповідальність виробника за недотримання таких мінімальних вимог. Одним із інструментів, який покликаний допомогти виробникам контролювати безпечність продукції на своїх підприємствах, є всесвітньо визнана система управління безпекою харчової продукції НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Point).&nbsp; Однак за оцінками деяких експертів серед майже 20 тисяч харчопереробних підприємств України її запровадили лише близько 80. Отже, що потрібно для реформування чинної системи контролю за безпекою харчів?Альберто Крісколо, експерт IFC, вважає: &laquo;Насамперед налагодити ефективний обмін інформацією між відомствами, які залучені до процесу контролю, або створити єдину структуру - агентство, що відповідає за харчову продукцію. Це не потреба чи винахід України - це сучасна міжнародна практика. Крім того, варто розуміти: зобов'язання перед суспільством за дотримання безпеки харчування повинен нести виробник, а держава - залишати за собою контролюючі функції&raquo;.Європейськими мають стати й підходи до системи контролю. Слід невідкладно прийняти кодекс Аліментаріус - мінімальні обов'язкові вимоги до харчової продукції. Стандарти зробити добровільними не лише юридично, але й на практиці та нарешті відмінити обов'язкову сертифікацію на харчову продукцію, оскільки відповідну постанову КМУ було вже прийнято. Особливого заохочення також має отримати впровадження на підприємствах системи НАССР. Адже, безпечні харчі - це гарантія нашого здоров'я. Тож ми не повинні залишатися байдужими до державної політики в цьому питанні.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[День довкілля]]></title>
      <pubDate>Thu, 04 Mar 2010 23:24:50 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1282</link>
      <description><![CDATA[З приходом весни оживає все в навколишньому світі. Починає дзвеніти струмок, розповідаючи свої зимові сни мурашнику, що виріс біля нього. Проростає трава, перетворює темну землю на килим пишно-зеленого кольору. Повертаються птахи з вирію і з завзяттям лаштують собі гнізда, співають пісень. Подекуди оживають працівники комунального господарства. Вони метушаться по зеленому килиму, збирають папір, склянки, поліетилен і різне сміття, яке викинули їх земляки.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[З приходом весни оживає все в навколишньому світі. Починає дзвеніти струмок, розповідаючи свої зимові сни мурашнику, що виріс біля нього. Проростає трава, перетворює темну землю на килим пишно-зеленого кольору. Повертаються птахи з вирію і з завзяттям лаштують собі гнізда, співають пісень. Подекуди оживають працівники комунального господарства. Вони метушаться по зеленому килиму, збирають папір, склянки, поліетилен і різне сміття, яке викинули їх земляки. В цій метушні настає весняне свято всього людського племені - День Довкілля. За день до нього їдуть автомашини до лісорозсадника, розживаються молодими деревцями.&nbsp; А в саме свято, з самого ранку з усіх установ, як вранці мурашки з мурашника, виповзають назовні&nbsp; службовці. З завзятістю і наполегливістю риють ямки, позують з вставленими в ті ямки саджанцями перед фотокореспондентом газети. Після максимум години наполегливої праці вже розкладена у молодому гайку скатертина, на якій красуються харчі і щось міцне. &quot;За довкілля!&quot;, &quot;За чисте повітря нашого міста! &quot;, &quot;Хай шумлять гаї, посаджені нами!&quot; - лунають один за другим тости...Після цих тостів залишаються деревця один на один з життям. Як писав Дарвін, відчувають безпосередньо на своїй долі природний добір. Проходять якось миттєво весняні дощі, вступає в свої права літо. Земля стає сухою, повітря жарким, а сонце спекотним. Берізки і дубки, горобини та липки, згортаючи молоді&nbsp;листочки дивляться на установи, де за вікнами сидять люди, ті що їх саджали. Сидять під кондиціонерами і не переймаються їх долею. Читають рецепти, як схуднути, не вилазячи із-за столу. Сумно рахують калорії в з'їденому і дивляться у вікно. &nbsp;А деревця з останньою надією дивляться в ті вікна &nbsp;з другої сторони і помирають стоячи.Якби хоч тисяча саджанців виживала в нашому місті за рік, а висаджують в декілька раз більше, то за останні п'ять років Дніпропетровськ був би гаєм з птахами і тінистими алеями, з набагато чистішим повітрям. Можливо нам і не цікава доля тих саджанців.&nbsp; Для їх подальшого життя бюджету не передбачено.&nbsp; А вся любов до зелених насаджень міста то тільки слова з трибун,&nbsp; промови з піднятим келихом на День&nbsp; Довкілля. Статті і фото партійних лідерів і владних людей в пресі.&nbsp; Доцільно&nbsp; б перенести це свято по відтворенню навколишнього середовища на осінь. Тоді природа поливатиме сама деревця допомагаючи їм зачепитись за життя. А по весні зробити День Чистої Вулиці. Навіщо ж на вірну загибель садити саджанці навіть за бюджетні кошти. Та й діткам дурний приклад роботи завідома без результату і на погибель живого. Як красиво звітують про виконану роботу і списані кошти&nbsp; бюджетні і громадські організації, партії, .... Співають по телебаченню і радіо, пишуть колонки в пресі, дають інтерв'ю. Невже за ради піару можна принести в жертву тверезий розсуд.Якось на День Довкілля в одній із шкіл Самарського району спостерігав як учень задавав запитання&nbsp; учителю:- Леонід Іванович, а чому ми на цьому місті вже четвертий рік садимо дерева?Учитель замислився і вдав, що не почув це запитання...Гаї, як і курчат, теж рахують восени.]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[За підтримку Януковича транспортниками розплатяться пасажири]]></title>
      <pubDate>Wed, 03 Mar 2010 03:40:08 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/articles/politics/1281</link>
      <description><![CDATA[Щойно Україна отримала нового президента, як стримувані досі політичні та фінансові апетити почали стрімко зростати.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Щойно Україна отримала нового президента, як стримувані досі політичні та фінансові апетити почали стрімко зростати. Зокрема, про підвищення тарифів на проїзд миттєво заявили власники маршруток. Нещодавно вони опублікували звернення до городян та до місцевої влади,&nbsp; в якому поскаржились на надзвичайно важкі умови існування цього виду транспорту у Дніпропетровську.Керівники автотранспортних підприємств, які поставили свої підписи під документом-зверненням, заявили про те, що вартість проїзду в дніпропетровській маршрутці має становити щонайменше три гривні.А вже 2 березня транспортники заявили про створення у Дніпропетровській області представництва Українського транспортного союзу. Ця організація була створена у квітні 2009 року і, відповідно до заяв її членів, має на меті відродити зруйновану за останні п'ять років транспортну систему країни.До складу Дніпропетровського осередку увійшли вже близько 30 підприємств, керівники яких заявляють про намір боротися за право підвищити тарифи на проїзд в переповнених &quot;Богданах&quot;, &quot;Газелях&quot; та &quot;поштовиках&quot; міста.Варто зауважити, що транспортники мають непогані шанси домогтися свого попри цілком резонні та обґрунтовані заперечення з боку пасажирів. На президентських виборах, що завершились буквально кілька тижнів тому, Український транспортний союз відкрито підтримав кандидата Януковича. За можливість розміщувати політичну рекламу на &quot;бортах&quot; маршрутних таксі та за суттєву допомогу транспортників в день виборів (нагадаємо, що автошляхами області 7 лютого курсувало кількасот маршруток, котрі підвозили прихильників кандидата від ПР до виборчих дільниць), Віктор Федорович, безсумнівно, допоможе керівникам АТП - членам Союзу &quot;зайвою гривнею&quot;.Крім цього, УТС взяв з Президента Януковича обіцянку не призначати керівників транспортної галузі без попередньої згоди керівництва Союзу та розраховує на фінансові&nbsp;й податкові пільги для транспортників.Примітним є той факт, що активну участь у створенні дніпропетровського осередку Українського транспортного союзу взяли керівники не лише споконвіку &quot;прорегіонівських&quot; АТП, але і тих, які належать до сфери впливу його опонентів, зокрема - представників Блоку Юлії Тимошенко. Так, серед тих, хто найактивніше ратує сьогодні за підвищення вартості проїзду - керівники АТП 11205 та 11255 Тарас Жуков&nbsp;та Юрій Фалько (депутати місцевих рад від БЮТ), директор АТП-11231 Олександр Резник, який на виборах 2007 року активно співпрацював з партією Тимошенко і надавав транспортну допомогу обласному та міському виборчим штабам Керуватиме регіональною філією Союзу заступник гендиректора тресту &quot;Дніпродорбуд&quot; Сергій Костюченко. Колишній секретар міської ради, який на виборах до місцевих рад в 2006 балотувався на посаду міського голови, є досить відомим в транспортній сфері. Зокрема, саме він одним з перших вдався до спроби підпорядкувати собі сферу організації пасажирських перевезень у Дніпропетровську, розуміючи, що це - &quot;золоте джерело&quot;, яке ніколи не спорожніє. З часом &quot;маршруточне лобі&quot; розрослося у місті до неабияких розмірів, практично знищивши міський електротранспорт як вид. Активну допомогу у цьому процесі надавала депутатська більшість у міській раді під керівництвом Загіда Краснова.До слова, проїзд в маршрутках у Дніпропетровську&nbsp; й без того недешеве задоволення. В столиці вартість поїздки маршруткою складає від 1,5 до 2 гривень, в сусідньому Донецьку &nbsp;пасажири сплачують від 1 до 2,5 грн., авто перевізники Львову та Луганська возять городян по 1,75 грн., у Харкові тариф на проїзд коливається від 1,75 до&nbsp; 3 грн. Обов'язковим &quot;бонусом&quot; до немаленького дніпропетровського тарифу пасажири маршруток отримують нескінченні черги на зупинках, відсутність квитків на проїзд як таких, приємність діставатись на роботу і з роботи у заповнених &quot;під зав'язку&quot; автівках, спілкуватись з хамовитими водіями і не отримувати жодних гарантій безпеки. Чи виконає Президент своє обіцянки і чи вдасться маршруточникам в черговий раз знехтувати думкою та вимогами пасажирів - побачимо найближчим часом. Транспортники об'єдналися, щоб захистити та відстояти свої інтереси, і ця теза не викликає заперечень. Але хто і яким чином захистить інтереси пасажирів? ]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Магія цифр, або Фінальний акорд міськради п’ятого скликання]]></title>
      <pubDate>Tue, 02 Mar 2010 14:09:33 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/articles/politics/1280</link>
      <description><![CDATA[Є все ж таки певна магія цифр, від якої не можна ніде подітися. Цього разу все зійшлося на цифрі 5....]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Є все ж таки певна магія цифр, від якої не можна ніде подітися. Цього разу все зійшлося на цифрі 5, чи то її так полюбляє один із відомих у місті громадських діячів, що на всіх своїх однакових автомобілях наліпив однакові номери з одних п'ятірок, чи з іншої причини, але саме 55 сесія міської ради 5 скликання стала унікальною за кількістю проголосованих рішень.Левову частку з прийнятого на сесії, а саме 505 рішень, складають питання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо виділення земельних ділянок для будівництва у місті, що увійшли до так званого &quot;шостого розділу&quot; порядку денного. І це ще не рахуючи тих з півтора десятка ділянок, які голова земельної комісії міськради Олександр Лупандін вніс з голосу під час формування порядку денного вже на самій сесії!Годі й сумніватися, що весь цей величезний перелік був проголосований одним махом - після перерви у засіданні сесії міськради 24 лютого, коли в залі налічувалося хіба 60 осіб. Але як же ті депутати, що залишилися в залі, бігали між рядами і радо натискали по 2 кнопки одночасно! Та й не дивно - ціна питання не маленька - 60 гектарів міської землі, що неочікувано &quot;виникла&quot; в межах міста і потребувала термінового поділу.І якщо про непарну сторона вулиці Богуна, яка на разі є неосвоєним пустищем на межі Ленінського району в Дїївці (карта) можна сказати, що місцевим жителям дали змогу будуватись і почувати себе краще у рідному місті, то всі інші земельні ділянки, нарізані протягом 55 сесії міськради 5 скликання - це просто золоті гектари. Вочевидь, їх розподіл мав би бути оскаржений по закону, але швидше за все не буде. Чому мав би - зараз покажемо. Чому не буде - трохи згодом.Отож, лот №1. Прибережна рекреаційна зона вздовж вулиць Мостової та Берегової. Це також Ленінський район, але не в чорта на рогах. Вулиця Мостова (карта) - це мальовничі береги Дніпра, що належать до селища Таромського, район плавнів, дичини і всілякого культурного відпочинку. Ці береги такі привабливі, що тепер тут будуть тихенько мешкати заступник голови обласної ради - керуюча справами облради Катерина Відякіна з чоловіком (на окремій ділянці). Депутатську компанію їй складуть родичі депутата облради від Партії Регіонів Грицая та нотаріус Лоян з родичами.Наступний ласенький шматок - вулиця Кубанська та її околиці - не менш мальовничий беріг Дніпра, але вже на лівому березі, в АНД районі від острова Свинячий до острова Мировий. Землі, вочевидь, відтяті у Кіровського лісництва. Заселяються вже не перший рік, в більшості - самозабудовою з наступним узаконенням (карта). Тепер милуватися хвилями Дніпра із затишних будиночків на березі будуть генеральний директор агрегатного заводу, за сумісництвом депутат міськради від ПР Євген Морозенко (2 ділянки), родичі народного депутата від тої ж партії Яцуби, депутат облради, також регіонал Павлов,&nbsp;а також одразу п'ятеро людей з прізвищем Афанасьєв. Можливо, це - збіг обставин, або ж вулиця Кубанська - місце компактного проживання Афанасьєвих у Дніпропетровську. Але дотично до земельних питань у нашому місті на пам'ять чомусь дивним чином спливає заступник міського голови з питань будівництва Олександр Анатолійович Афанасьєв. На великому шматі екологічно чистого чорнозему між озер розташувалася вулиця Крайова (карта) - це теж Амур-Нижньодніпровський район. Тут тепер мешкатимуть родичі колишнього голови АНД районної у місті ради Андрія Біжка, колишній головний архітектор міста В'ячеслав Товстик та ще кілька дрібних, але відданих працівників міськвиконкому та силовиків. Але не тільки береги річок та озер стали у пригоді &quot;землерізам&quot; з міської ради 5 скликання. Шмат невдобку між Соколом, Перемогою та дорогою на аеропорт Дніпропетровськ (карта) проходить у рішеннях міськради як &quot;район вулиць Салтикова-Щедріна та Яснополянської&quot;. Тут, звісно, комфортно почуватися заважатимуть літаки, але й переваги від власних 10-20-50 соток є безперечними.Не полишив своєю увагою цей район відомий у місті ділок на ниві &quot;примусового переділу власності&quot; Віктор Науменко, депутат обласної ради від Партії Регіонів. Щоправда, сам Віктор Олексійович на землю не претендує, натомість у переліку цілих п'ятеро Науменків. Ну велика родина в людини, розуміємо... Так само на родичів зареєстрував діляночку колишній депутат облради від НУНС, а на останніх виборах - представник Сергія Тігіпко Олександр Доброгорський.Чи то не знайшовши собі вільного шматочка в такій компанії, чи то маючи право обирати шматок поласіше, секретар міськради Олександр Тимошенко (Партія Регіонів) вирішив оселитися у провулку Шпаковому, на березі озера. З іншого боку озера Карпенкового, з вулиці Бєлградської, спостерігатимуть за депутатською межпухою родина депутата-громадівця Хасілєва. 20 соток на березі озера - непогана плата за &quot;правильні&quot; голосування та активну участь в діяльності &quot;Громадської сили&quot;. Ще далі вглиб по вулиці Передовій, на розі Мінісунської, тепер буде будиночок у сина голови дніпропетровської обласної податкової адміністрації Василя Андрухіва.Але справжнім діамантом, до огранки якого приступили депутати на 55 сесії, стала вулиця Моріса Тереза. Це&nbsp; - колишня територія Кіровського лісництва, дерева на якій спочатку частково були вирубані під час будівельних та іригаційних робіт по прокладанню Полтавського шосе, потім (4 роки тому) загадково вигоріли на площі близько 20 гектарів (карта).Читаючи перелік ділянок, відданих в цьому районі під забудову із значенням прізвищ нових власників дозволяє зробити висновок, що незабаром, проїжджаючи Полтавським шосе, будемо спостерігати нове елітне містечко, з огляду на яке &quot;золоті ключі&quot; здаватимуться просто деревними.Отже, що ж за пересічні люди мешкатимуть між Полтавським шосе та вулицею Широкою на території колишнього лісу? Відкривають перелік дружина та донька міського голови Івана Куліченка. Що не кажи, а у рідну Березанівку мера все ж таки тягне... Своїми сусідами Іван Іванович закріпив: начальника управління охорони здоров'я міськради Олександра Рудяка, голову Жовтневої райради Вікторію Лукашову, керуючого справами міськвиконкому Сергія Квітку, депутатів міськради від БЮТ Олену Бочарнікову та Анаід Арзуманову, першого заступника міського голови Анатолія Крупського, заступника міського голови Ірину Зайцеву (Партія Регіонів), помічницю міського голови пані Новіченко, колишнього заступника міського голови Анатолія Буйвола, депутата Красногвардійської райради від БЮТ Вікторію Чаусенко.Цю дружню, але дуже важливу для нашого міста когорту &quot;обраних&quot;, без сумніву необхідно охороняти і вдень і вночі. А хто берегтиме спокій чиновників? Звісно ж, наша рідна міліція. Тож не випадково там само, на Мориса Тереза, відтепер мешкатимуть поточний та колишній начальники міського управління МВС у Дніпропетровську - відповідно Віктор Сабадаш та Євген Сурєєв, а також заступник начальника міського управління МВС Володимир Сідлецький.Чи не єдиним, хто &quot;відколовся від колективу&quot; є начальник управління міськради&nbsp; по взаємодії з правоохоронними та контролюючими органів В`ячеслав Чигиринець. Він для власного користування відвів ділянку під приватний будинок у самому серці Жовтневого району - на вулиці 8 березня &quot;в районі будинку №19&quot; (карта). Рекогносцировка на місцині показала, що серед багатоповерхівок на розі вулиць 8 березня й Дмитра Донського вліпити &quot;маленьку хатинку&quot; теоретично можна, але це вже верх нахабства.У порівнянні з такими витівками &quot;старшого по зв'язках із кришуючими органами&quot; заступник міського голови - директор департаменту промисловості , енергетики та підприємництва Володимир Мелещик виглядає скромним трударем. За свої чиновницькі вислуги він просто побудує маленький гаражик на тепер вже приватній землі в районі будинку №13 по вулиці Урицького. Теж можна сказати - район, &quot;вільний для забудови&quot;.Такий от врожай. Магія, як кажуть, цифр. Насправді ж - фінальний акорд міськради 5 скликання, яка добре розуміє: попри скасування виборів до місцевих рад 30 травня, за місяць-другий рада стане нелегітимною. Відповідно, будь-яке рішення її може не визнаватися і не братися до уваги. А до наступного скликання знахабнілі у дерибані землі та міського бюджету депутати з поточного скликання можуть вже й не потрапити, особливо якщо списки стануть відкритими і їм прийдеться звітувати за свою &quot;бурхливу діяльність&quot;. Тож і набили собі кишені, скільки могли.Сподіваємось, громадськість дасть гідну оцінку діяльності міських депутатів та чиновників. Особливо всі ті люди, які місяцями і роками чекають свої черги на законну приватизацію своїх кровних 3-4-5 соток під батьківською хатою. Тому що сподіватися та те, що оцінку дадуть правоохоронні органи, не доводиться.Втім, скільки вибори не перенось, а кінець міськраді 5 скликання колись настане. Може тоді зникне нарешті ця магія цифр?]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Люди неглибокі бачать у моїх текстах тільки секс, наркотики і стьоб]]></title>
      <pubDate>Tue, 02 Mar 2010 08:21:25 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Культура]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/articles/culture/1279</link>
      <description><![CDATA[Ірена Карпа - один із дуже неоднозначних українських публічних персонажів. Карпу часто критикують за надмірну публічність - весілля з письменником Антоном Фідляндом перетворилось на вечірку для фанатів, а в листопаді всі обговорювали її несподіване для широкого загалу весілля з американським багатієм Норманом Полом Хенсеном.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Ірена Карпа - один із дуже неоднозначних українських публічних персонажів. Карпу часто критикують за надмірну публічність - весілля з письменником Антоном Фідляндом перетворилось на вечірку для фанатів, а в листопаді всі обговорювали її несподіване для широкого загалу весілля з американським багатієм Норманом Полом Хенсеном.Але крім того Карпа ще й письменниця і співачка, телеведуча і мандрівниця, кулінар-аматор і професійний філолог, яку так часто звинувачують у тому, що тексти наповнені всуціль &quot;матюками, сексом і стьобом&quot;.Справжній лабіринт облич. &quot;Українська Правда. Життя&quot; вдалася до вже звичної нитки Аріадни. 33 літери і 33 приводи поговорити про різне.&nbsp;ААнди&nbsp;Прекрасні гори. Не знаю, хто на першому місці для мене - вони чи Гімалаї.&nbsp;Це ті гори, де наче твій дім, де ти ясно відчуваєш, ким був у минулому житті. Коли я була в Перу, зрозуміла, відчула, що була інківським баригою, купцем, який привозив усякий крам. Я відчула, як сильно на мене чекали жінки, яким я привозив скельця, брязкальця, косметику...&nbsp;Дуже хочу знову в Анди, але треба чекати сезону влітку&nbsp;Ти ходиш туди в походи? Наплечники, бєрци?&nbsp;Тільки не в бєрцах - вони дуже вбивають ноги. У мене є спеціальне ортопедичне взуття, яке не промокає.&nbsp;Але в Андах дорого, особливо порівняно з Непалом - щось 400 доларів 5-денний трек. Треба шукати якісь нички.&nbsp;Взагалі я хочу почати з Болівії, пройти Перу і аж до Бразилії.&nbsp;Не страшно?&nbsp;Ні. Я активно лажу по горах уже років 12. Це моя стихія, на відміну від моря. Я на морі можу витримати максимум 3 дні. В Крим взагалі не їжджу, бо там ти за великі гроші живеш у курятнику з жадібною наглядачкою, що кричить, коли ти не закрив хвіртку чи не прикрутив воду - і весь час чути телевізор.&nbsp;ББоже&nbsp;Цей вигук найчастіше вживає моя бабця в Черкасах: &quot;Ой, Бооооже&quot;&nbsp;Це має для мене полісемантичну міру, бо бабця це вживає і коли бідкається, і з хорошого приводу.&nbsp;ВВибори&nbsp;Я не волевиявилась - тоді була не в Києві, була на зйомках у &quot;Мосфільмі&quot;.&nbsp;Хоча все одно... Як сказав один дядя-водій, ці вибори були все одно що вибір у магазині між двома моделями машин - одна без керма, інша без гальм. Якби я голосувала, я би голосувала проти всіх. Але таких людей було замало - хоча ж поки що не йшлося про те, щоб взяти в руки вила і піти на таку собі party.&nbsp;Буде гірше, хоча я політику ніколи не сприймала серйозно.&nbsp;Тепер доведеться...&nbsp;Дуже смішно, що за волевиявленням 7 областей має тепер ганьбитися ціла Україна. Останні роки було оце ні риба, ні м'ясо - ніби демократія... Але демократія, має досягатися як не кров'ю, то потом, інакше її просто не цінують, бо все, що легко приходить - легко йде.&nbsp;Раптом що - ти готова взяти вила в руки і воювати, садовити пана на палю?&nbsp;Запросто! Тільки якби ще той пан був - а то чергове одоробало якесь... Пана хоч на палю було б приємно брати. ГГроші&nbsp;У мене з грошима нормальні приязні стосунки. Я ставлюсь до них з повагою, складаю їх у різних місцях вдома, іноді забуваю, що вони там є. Це білочка, що ховає горішки від жадності. Гроші для мене - це мірило. Я завжди думаю, куди квиток я можу купити за таку-то суму. В дитинстві це мірялося шоколадками, зараз це міряється подорожами. Ти відчуваєш, що розбагатіла?&nbsp;В порівнянні зі студентськими роками - так. Тепер у мене є хоч якісь свої гроші, а тоді я жила на гроші тата і мами, і це страшно. Я не відчуваю, що розбагатіла. Я просто завжди знаходжусь у стані бажання робити все за своєю потребою. Тобто я і надалі не буду платити за зірочки на фасаді готелю - хіба лиш мені затьмариться в голові. Я люблю демократичні місця - можу спокійно жити в хатці за 3 бакси, якщо там хороша природа.&nbsp;Я люблю купувати спогади - цими спогадами я багатію. Чим більше назбираю такого досвіду - тим стану багатша.&nbsp;ДДе свобода?&nbsp;Свобода в голові і серці, в самій людині. Якщо захочеш - завжди досягнеш. Ти сам собі встановлюєш внутрішнього цензора, який тобі каже, що &quot;Вот так харошиє успєшниє женсчіни паступают, а так нє паступают&quot;. Або не каже.&nbsp;Свобода в тому, що ти відкидаєш нав'язувані кимось моделі. Звичайно можна орієнтуватися на авторитети, але ж ними не може бути мас-медія.&nbsp;ЕЕнергія Щось дуже потрібне, це важко втримати. Це не слово з галузі езотерики, а те, чого часто не вистачає фізично. Де черпаєш енергію?&nbsp;В горах - там це зробити найпростіше. Якщо ні - то якісь дихальні практики. Я взагалі після повернення з гір набагато краще співаю. А от зараз у місті охрипла. ЄЄгова&nbsp;Старозавітній бог, мстивий, несправедливий, інфантильний... Якби не прийшов Ісус Христос і не побудував цю мораль - жили б ми далі в дуже дивному світі. Багато людей досі живуть тією ветхозавітною свідомістю.&nbsp;Часто злишся?&nbsp;Часто.&nbsp;Що може вивести з себе?&nbsp;Людська тупість і страх, такий хохляцький страх, бажання всім сподобатись і підлизати чужу сраку. Такі людці реально можуть прокидати когось справжнього, щоб самім ситуативно виглядати чистесенькими. А потім дивлять тобі в очі і вибачаються. І мені огидно: скотино, ну хай зробив, то перестань ще й вибачатися, ти ж все одно таке зробиш ще не раз.&nbsp;Ти продовжуєш взаємини з такими людьми?&nbsp;Ні. Стираюся з мого кола спілкування геть настільки, наскільки це можливо. Бо інакше ти просто псуєш собі карму.&nbsp;Обманеш мене раз - shame on you, fool me twice - shame on me.&nbsp;ЖЖиття&nbsp;Як справжній буддист я хотіла б досягнути повного звільнення - це життя кожним днем, осмислення кожного моменту. Але зараз це не виходить, бо починаю постійно думати на 2 кроки вперед. Коли думаєш про те, що буде в шостій годині - пропускаєш те, що йде о третій. Мети досягнути мені допомагає творчість - я найкраще себе почуваю, коли творю. Але страшна річ: чим більше років проходить, чим старшаю - тим менше задоволення отримую від того, що зробила. Це раніше було: напишеш якусь фігню і думаєш: &quot;ой як геніально&quot;. Це трохи лякає. Хоча інші кажуть, що це нормально. Але треба хоч від чогось отримувати задоволення - тож найбільше задоволення я отримую від готування і поїдання їжі. То може наступним кроком буде відкриття ресторану від Ірени Карпи?&nbsp;Ні, я люблю готувати для близьких мені людей, для тих, кого я знаю і хочу бачити.&nbsp;А раптом прийде якась тьотка, яка почне кричати, що забагато перцю... Я ж не втримаюсь і розіб'ю їй тарілку об голову, а ресторан закриють, і мене теж...&nbsp;ЗЗіна&nbsp;У нас у під'їзді жила тьотя Зіна, в неї була дочка Аліна, яка розказувала нам якісь страшні ужасні речі про статеве дозрівання. Щось типу: в 11 років всі дівчата починають пісяти кров'ю. Тобто, ніби всім дівчатам мають у 11 років відбити нирки.&nbsp;А ще ми під балконом кричали &quot;Тьотя Зіна, де Аліна?&quot;&nbsp;Не страшно було дорослішати після таких історій?&nbsp;Не страшно, бо Аліна була на чотири роки старша, а ще була Наташа - на 3 роки старша. Тобто так чи інакше вони все те пройшли - і ми бачили, що залишилися живі й веселі. У них уже були цицьки - тому за ними завжди бігали хлопці і ловили їх за цицьки.&nbsp;ІІдеал, зразок для наслідування&nbsp;Це Гемінгвей. Він ідеал життєвого стилю, такий життєлюб... Коли читаєш його тексти, є відчуття абсолютної сучасності. Всі ці історії шлюбів, розлучень, скандалів і замирень, всі ці подорожі.&nbsp;Гемінгвей - це ще й мохіто...&nbsp;Теж люблю мохіто. Перед тим, як тут замовити чай, думала про те, щоб замовити мохіто. Я подорожувала по Ернестових слідах... Там, правда, багато туристів ходить. Котів теж любиш?&nbsp;Ні, я люблю собак. Котів я поважаю, але на відстані.&nbsp;Я їх не розумію, для мене вони занадто підступні істоти. Те, що вони сцють тобі у капці з любові - цього я ніколи не зрозумію своїм собаколюбним розумом. ЇЇжа&nbsp;Я страшна ненажера. Я дуже багато їм. І люблю готувати. Мене навчив бойфренд-фінн, з яким у мене тривали 6 років стосунки на відстані. Зараз я навіть курси кулінарні іноді проводжу - це курси &quot;Кругозір&quot;.&nbsp;Правда, що дорога до серця чоловіка - через шлунок?&nbsp;Ну, от в Антона всі баби були без рук і цим пишалися. Я йому готувала, він це жер і казав &quot;як у ресторані&quot; - в його устах це комплімент. Хоча я готую краще, ніж у більшості ресторанів, і порцію я більшу накладаю.&nbsp;І для чоловіків, і для жінок, яких люблю, я готую, і взагалі намагаюся принести максимум гедонізму в життя.&nbsp;Розкажи улюблений рецепт.&nbsp;Курка-карі з рисом та палак-паніром.Головний принцип - спочатку все миємо й нарізаємо, а тільки потім починаємо готувати. Готуємо все на сильному вогні та весь час мішаємо. Не пересмажуємо й не переварюємо.Спершу готуємо басматі з бананом. Треба відварити рис басматі, а як буде майже готовий та практично вже без води, додати мілко подрібнений стиглий банан, перемішати, поварити ще трохи й зняти з вогню.&nbsp;Потім - курка-карі.На розпечену сковорідку з високими бортиками (в ідеалі - все це тре готувати у воці) ллємо оливової олії, кидаємо у рівних пропорціях мілко подрібнені часник, імбир, перець-чилі та смажимо, помішуючи, 2 хвилини.Додаємо дрібно порізану цибулю, посипаємо карі, солимо та смажимо ще 3-5 хвилин, весь час мішаємо. Зі сковорідки виймаємо смажену суміш та в ту ж саму олію кидаємо куряче філе різане, обсмажуємо трохи, додаємо капусту брокколі чи спаржеву квасолю, ллємо соєвий соус, різаний різнокольоровий болгарський перець, додаємо коричневий цукор, регулярно перемішуємо.Ллємо кокосове молоко, як покипить трохи, то вливаємо сік лимону, додаємо суміш зі смаженого чилі, імбиру, часнику та цибулі. Можна посипати смаженими горіхами кеш'ю та свіжою м'ятою. Знімаємо з вогню.Щоб зробити палак-панір. У розпечену оливову олію кидаємо трохи подрібненого часнику та перцю-чилі, смажимо 1 хвилину. Вкидаємо різаний кубиками сир Адигейський, заморожений шпинат, перемішуємо й смажимо під кришкою 5 хвилин, додаємо соєвий соус, сік лимону, знімаємо з вогню.На велику красиву таріль викладаємо рис, на рис згори - палак панір, поруч курку з підливкою та прикрашаємо листям салату. Або все подаємо окремо у піалах. Їмо паличками, руками чи виделками. Обережно - не проковтніть язика від задоволення.&nbsp;И'икавка&nbsp;Це коли в тебе така гикавка, що навіть літеру &quot;г&quot; заковтуєш.&nbsp;ЙЙогурт&nbsp;Найбільше люблю солений, з кмином і кінзою. А ще дуже смішно якось один фотограф у мене питав, чим можна намастити дівчину для сексуальних ігор. А я йому порадила йогуртом чи шоколадом - головне не мастити медом, бо буде дуже липко.&nbsp;Він так подумав, подумав і сказав якось: &quot;Мда, мьйод у меня іщьо гдє-то остался&quot;. Ось ціна моєї поради.&nbsp;КQarpa&nbsp;Це назва нашого гурту. Ми вже дуже довго готуємо англомовний проект, нових пісень є штук 40 - цього вистачить на подвійний альбом. Порядній групі цього б вистачило до пенсії. А ще у нас був акустичний концерт - по-моєму, там люди вперше ясно почули нашу мелодику, яку ми завжди маскували складними ритмами і аранжуванням. Такі виступи дуже приємні - публіка гарно прийняла навіть нові пісні, а не тільки хіти. Ми той концерт записали - зараз зводимо, скоро буде реліз.&nbsp;Дуже дивно, що акустичний концерт усім сподобався, хоча репетиції проходили короткі і технологічні - наприклад, з барабанщиком репетирували по скайпу.&nbsp;ЛЛітература&nbsp;&quot;Добло і Зло&quot; - то була моя остання спроба зробити щось у жанрі квазі-автобіографії. Тепер мене цікавлять неподібні до мене персонажі - це новий експеримент. Хочу знайти якусь бунтарську складову в душі зацофаної податками людини. Кожна людина має право на свободу, на свою одиницю мрії. Хочу вивести людину з рутини.&nbsp;То ти вже написала ту книжку?&nbsp;Вона в процесі - є чернетки. Можна зробити так, щоб вона вийшла до Форуму, а можна і не поспішати. Я собі можу таку розкіш дозволити - в мене немає драконівських контрактів - 5 романів на рік.&nbsp;Дуже часто в рецензія лунає думка, що Карпа - це письменниця одноденка... тебе це ображає?&nbsp;Веселить. Вже 10 років повторюють цю мантру... Таке пишуть зазвичай люди з творчими амбіціями, які теж щось написали, але їх не читають.&nbsp;Люди неглибокі бачать у моїх текстах тільки секс, наркотики і стьоб. Хоча перших двох речей найбільше у будь-якій стрічці новин, а третьої - у дзеркалі. Люди, які читають глибше, розуміють, що мої книжки про те, що цінність життя полягає в можливості робити помилки і виправляти їх.&nbsp;Мені важливий ефект звільнення від схеми &quot;покірливе телятко&quot;, який хоч на 1 день справить на читача моя книжка. Мені наплювати, чи з'явлюсь я в програмі літератури для старшого шкільного віку. Тобто ти не мрієш про вічну славу?&nbsp;Навіщо? Ти нічого не забираєш з собою в могилу. Живе тільки слід, який твої тексти залишають у чиїйсь душі, і живе він стільки, скільки живе та душа. А слава - то ефемерніша річ. Подивись, скільки було письменників, сліди по яких з часом стерлися. А деяких навпаки починають розуміти лише згодом, бо вони колись випередили свій час.&nbsp;Ти думаєш, твої тексти ще &quot;гратимуть&quot; в майбутньому?&nbsp;Важко сказати. Я не можу передбачити, як розвинеться майбутнє літератури. Ніхто не зна, що буде попереду - і це дуже гарно...&nbsp;Ти ж філолог за фахом!&nbsp;Я не хочу бути професійним філологом, коли йдеться про мою творчість - інакше я б не змогла ані сторінки написати. В моїх текстах є багато такого, що характеризує час. Тобто, коли їх будуть передруковувати, доведеться робити зноску і пояснювати, хто така Таїсія Повалій чи &quot;Океан Ельзи&quot;, бо люди через багато років того не знатимуть.&nbsp;А може, і мене не знатимуть, не перевидаватимуть.&nbsp;ММода&nbsp;Можу дозволити купити собі Louis Vuitton, але краще поїду в Латинську Америку. Мені подобається фраза Ірини Хакамади про те, що чоловік повинен мати декілька речей, хай п'ять, але дуже дорогих і якісних, щоб було видно статус, а в жінки має бути мільйон речей, хай з секонда, хай з бутіка - важливо тільки, щоб як слід на ній сиділо.&nbsp;Я з цим згодна. Насправді ніхто з нормальних людей на бренди не дивиться - ніхто, окрім рогулів, не смикає за виворот, щоб подивитися етикетку. У нас немає таких модних критиків, які здатні з відстані 100 метрів зробити простріл і визначити авторство всіх речей, що на тобі. Мене одного разу не пустили на власний концерт. Я тоді вдягла плаття дешеве, за 15 євро з якогось демократичного магазину, і кеди Lacoste. Мене не пустили через кеди. А поруч купа тьолок заходили в стразах з пляшкового скла.&nbsp;В Україні чимало людей, які щиро вірять, що все те золото, що блищить. Я не хочу бути на них подібною. Якщо на мені дорога річ - цього не буде помітно. Я просто сама знатиму, що вона якісна. Ти за модою стежиш?&nbsp;Не стежу, але часто передчуваю. Мені мама може щось пошити за моїм ескізом, а за декілька місяців виявляється, що це тренд. Я десь на 2 роки передбачила тренд з черепами - мої кеди з Джакарти за 6 баксів були хіт сезону.&nbsp;Мода мене цікавить як мистецтво. Діорівський силует - мій улюблений, це ідеальна жіночність, це красиво. Я люблю красиві речі.&nbsp;ННанотехнології Росії&nbsp;Це повний bullshit, а вони цим постійно хваляться. Мені смішно думати про якусь російську інновацію - подивіться лише на &quot;Ладу&quot; чи &quot;Волгу&quot;. Це такий вічний анекдот, як русскій рок.&nbsp;ОКатя Осадча&nbsp;Вона найкраща і об'єктивна з гламурних телеведучих. Це зірка, яка підтверджує зірковий статус зірок.&nbsp;Ви дружите?&nbsp;Ні, я просто поважаю її та продукт, який робить вона та її команда.&nbsp;Ти взагалі телевізор дивишся?&nbsp;Ні, лише коли в гостях у батьків. Залізаю до них у ліжко і дивлюся з ними телевізор. Вони мені розказують, хто кого десь убив... Ми п'ємо, їмо і дивимось телевізор - ось такий домашній затишок.&nbsp;ПСашко Положинський&nbsp;Найбільш авторитетний для мене український громадський діяч. Якби він балотувався в президенти, я б за нього проголосувала. Його потенціал значно ширший за те, чим він наразі займається.&nbsp;Положинський - це харизма і розум, а його альбом з Гуляйгородом - один з найкращих українських мистецьких творів.&nbsp;От його навіть коментувати щось не дуже запрошують, бо бояться, що він занадто розумний. Таке воно, наше телебачення - їм треба лялечок і дурачків, щоби широкий загал відчував себе розумнішим за більшість цих героїв .&nbsp;А широкий загал справді тупий?&nbsp;Зовсім ні. Дуже огидно, що його таким вважають програмні директори телекомпаній і радіо. Вони собі уявили якогось соборного лоха, який платить за все, що йому втюхують. Така собі тварина, що має трохи грошей і готова їх віддати. Насправді широкого загалу, як такого, не існує. Його намагаються створити, вбивши природну різницю між людьми.&nbsp;РРоман Скрипін&nbsp;Відважний український журналіст, який запросив мене на програму.&nbsp;Це круто, коли люди в такому молодому віці ризикують робити щось нове. Чим більше таких людей буде - тим буде краще. Вони не дають себе заангажувати.&nbsp;А в сучасній Україні взагалі можливо бути незаангажованим?&nbsp;Можливо. Це особистий вибір кожного. Ти вибираєш, чи хочеш мати круту машину, чи чисту совість і карму. Часто кажуть, що продаються з потрухами заради дітей. Ці спекуляції на дітях - найогидніше, що є.&nbsp;У нас взагалі дуже мирні люди. На жаль. А нам треба побільше воїнів, які не бояться казати правду і поранити &quot;нєжниє жирниє чувства&quot; якихось виродків.&nbsp;ССало&nbsp;Те, чого не хочеться в Україні. А коли ти в Гімалаях і третій тиждень їси тільки картоплю каррі, рис і макарони - то за сало чи ковбасу готовий убити, уявляєш собі бабусин борщ, а з ним - хліб, часник і сало.&nbsp;Дуже люблю сало в лісі, підсмажене. Вдома не їм - готую якусь легшу їжу. А в гостях жеру, об'їдаю друзів.&nbsp;Т&nbsp;Теоретизування&nbsp;Те, чим часто люблять займатися в Україні політики, митці. А нам давно треба до практики переходити.&nbsp;Я пам'ятаю з університетських часів - теорії, які в дівчаток у голові з 1 курсу, до хлопчиків часто доходять лише на 5-му. Часто модель поведінки п'ятикурсників з магістратури повторюється в поведінці дорослих людей. Люди люблять розпускати бла-бла і демагогію.&nbsp;У мене є дві подруги, які закінчили у Франції школу політичних наук. Вони з мріями поверталися сюди, бо знали, як який закон переписати, щоб усе почало працювати. А їм показали великий жирний fuck і сказали &quot;Всьо занято. Валіть назад у свою Францію&quot;.&nbsp;Виходу немає?&nbsp;Є. Терор. Вихід може бути тільки різкий. Ющенко провтикав можливість посадити тих, кого він обіцяв посадити. Це його найбільше підісрало в очах тих, хто за нього голосував. Я не кажу, що треба всіх різати на шматочки, але принаймні започатковувати кримінальні справи і доводити їх до суду... перед цим його реформувавши.Це було б дуже профілактично. В Америці це колись зробив Рузвельт, а спротив він мав більший, і суспільство в них тоді було корумповане, як наше тепер.&nbsp;УУкраїна&nbsp;Болюче питання всього мого життя. Я жила на Західній Україні, де мене називали &quot;москалька&quot;, бо моя мама з Черкащини, а в Черкасах називали &quot;бандерівка, западенка&quot;. Тим не менш, у мене немає роздвоєння особистості. Я прекрасно себе почуваю в будь-якому куточку України попри всі культурні розбіжності. Це єдина нація, я в це вірю. Тим, що я роблю, намагаюся зробити внесок в посилення нашої культурної ідентичності. І все життя, подорожуючи світами, пояснюю іноземцям, що це за країна, де ця країна.&nbsp;Треба штрафувати покидьків, які оголошують в Україні рейс російською мовою або пишуть &quot;Kiev&quot; замість &quot;&nbsp;Kyiv&quot;, хоча це прийнята ООН транскрипція. Це навіть болісніше за мене сприймає мій чоловік.&nbsp;А ти вже звикла?&nbsp;До цього неможливо звикнути - це як гівном у лице.&nbsp;Одного разу в Сан-Франциско працівниця аеропорту запитала, що це за країна, хіба це не частина Росії. При тому, що сама вона кореянка. Мій чоловік тоді відколов: запитав її, чи Корея досі частина Японії. Тим не менш, я думаю, що все буде нормально. Років через 15-20 всі говоритимуть українською просто з відчуття гордості за свій народ.&nbsp;ФФанати, фани&nbsp;В мене мало тупого обожнювання, нема таких дєвочек-пісечок, фанаток, які побачили звізду по тєлєку і навєкі закохалися. Таке було хіба в часи мого партнерства з Дімою Корсом.&nbsp;Люди, які слухають нашу музику - це здебільшого прихильники, симпатики, поціновувачі. З кимось з них мені не страшно було б поїхати в далеку подорож, залізти високо в гори, сидіти біля багаття в лісі. Як ставишся до негативної критики?&nbsp;До аргументованої - нормально. І до тієї, що з відчаю пишуть якісь злидні - теж.&nbsp;Коли була молоденька, я дуже плакала і переживала, бо не розуміла, за що мене так не люблять: є ж купа інших книжок; не любиш мої тексти - не читай. Зараз я про себе взагалі не читаю, максимум Юка (Юка Гаврилова - агент Ірени Карпи - І.С.) щось переповість. Я вступаю в полеміку лише з людьми, які конструктивно критикують.&nbsp;ХХа-ха-ха!&nbsp;Сміх - це класна медитативна практика. В буддистів це практика звільнення.&nbsp;В дитинстві був у нас у церкві отець Олександр, який у проповідях дуже живо представляв тобі горіння в пеклі за ті страшні гріхи, які ти чиниш у 11 років. Я жодного разу не бачила, як він сміявся. А потім прийшов отець Никанор, дуже мудрий і веселий. Його любили всі люди. Що тебе може розсмішити?&nbsp;Людські історії. І моя собака.&nbsp;Маєш улюблений анекдот?&nbsp;Біжить собака пустелею і сам собі каже: &quot;Якщо ще хвилин п'ять не буде дерева, я всцюся&quot;. ЦЦеце&nbsp;Про неї я мало що знаю, але вона мене лякає менше, ніж муха манго. Муха манго розвивається в квіточці манго, а потім відкладає личинку в куточку людського ока, і її черв'як потім плаває в тебе перед оком.&nbsp;ЧЧе Гевара&nbsp;Це лідер, якого нам не вистачає в Україні. Я кажу не як буддист, і не як пацифіст, але є моменти в історії, коли радикальні методи необхідні. ШШахи.&nbsp;Граю все життя як повний дебіл позбавлений логіки. Тепер у мене є компанія - мій телефон. Там є гра - шахи. Коли сиджу і нудьгую, граю в неї. Там є кнопка &quot;undo&quot;, тому я можу повертатися і переробляти хід.&nbsp;Хто зазвичай кого поборює?&nbsp;Телефон мене! Я ніколи в житті не вигравала в комп'ютера.&nbsp;ЩЩастя&nbsp;Прекрасна весела українська рок-група. У них є один альбом, який можна слухати безперервно, він позбавляє депресії. Це незаслужено нерозкручена група, бо пацани грають гарно і професійно. Це одна з моїх музичних ікон.&nbsp;Ь&nbsp;В дитинстві завжди було цікаво, як його вимовляти. Я якось так вигинала язик і щось хрипіла - думала, саме так він звучить.&nbsp;А ще це звук, який створює дискомфорт для англомовних іноземців.&nbsp;ЮЮля - не Тимошенко&nbsp;Це персонаж з книжки &quot;Добло і Зло&quot;: сучка-Юлька, домашня собака мого дитинства. ЯЯремча&nbsp;Там живуть мої батьки, вони збудували і тримають свій маленький готелик.&nbsp;Це місто я буду продовжувати епічно славити. Хоча після історій, описаних у &quot;Доблі і Злі&quot;, там дехто каже, що мене там геть усі не люблять. Читачі цієї книжки вступають в полеміку з 12-річною дитиною, очима якої всі там описані події сприймаються! Яремчани такі раховиті, а не розуміють основ цивілізованого бізнесу. Це ж місто, яке живе лише за рахунок туристів. Чим більші в мене тиражі, тим більше людей туди приїжджатиме - просто щоб побачити ті місця і тих легендарних людей. УП. Життя]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Будете мовчати – ваш будинок змиє в річку – досвід вулиці Фіалок]]></title>
      <pubDate>Tue, 02 Mar 2010 01:16:29 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Iнцидент]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/articles/events/1278</link>
      <description><![CDATA[Надзвичайно сніжна зима в купі з крайньою бездіяльністю місцевої влади викрили кілька серйозних, можна сказати системних проблем комунального господарства. Одна з них – підтоплення садиб та розмивання подвір’їв талою водою по берегах річок та ярів. Наш сьогоднішній приклад – з Самарського району, селище Ігрень.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Надзвичайно сніжна зима в купі з крайньою бездіяльністю місцевої влади викрили кілька серйозних, можна сказати системних проблем комунального господарства. Одна з них - підтоплення садиб та розмивання подвір'їв талою водою по берегах річок та ярів. Наш сьогоднішній приклад - з Самарського району, селище Ігрень. Будинок номер 27 по вулиці Фіалок був побудований Любов'ю та Володимиром Тарчинськими ще у 1970 році. Річка Маячка, на березі якої розташовано будинок, загрози ніякої не несла, адже за останні 30 років, стверджують місцеві жителі, русло ріки наповнювалось водою лише у період весняного танення снігу, а населення селища, й зокрема родина Тарчинських, завжди піклувалась про неї, укріплюючи береги. Ситуація почала змінюватись 15 років тому, коли крізь балку на 212 кілометрі було прокладено новий водопровід. Саме з тих пір рівень ґрунтових вод почав поступово підійматись, руйнуючи колодязі та затоплюючи погреби, а тоненький струмок навесні почав перетворюватись на справжню розлючену стихію.Виконком Самарського району, до я кого щороку зверталися місцеві жителі, три роки тому взявся розчистити русло річки, для чого залучив підрядну організацію, і, вочевидь, виділив відповідні кошти. За словами очевидців, розчисткою той процес було назвати важко, адже спеціалісти, що приїхали на місце, провели нараду, склали план дій і... роз'їхалися. А за тиждень, не виконавши нічого, з берегів річки прийняли й техніку. На обурення мешканців підрядники відповіли, що непокоїтися не треба - береги річки будуть укріплюватись бутовим каменем, причому скоро. Але, як відомо, &quot;скоро&quot; частіше за все означає &quot;невідомо коли&quot;.Як стало відомо зі слів Олександра Тарчинського, що мешкає у будинку номер 27 разом з батьками, найжахливіше сталося 20 лютого, коли величезне горіхове дерево, підмите водою, впало у річку, змушуючи води піти в обхід нього. Берег почало затоплювати, а, враховуючи кількість води, що все прибуває з таненням снігу, родина Тарчинських отримала у себе в дворі бурхливий і досить стрімкий потік, який щодня підбирається до їх будинку.Постраждалі одразу ж побігли за допомогою у рідний Самарський райвиконком, стосунки з яким перетворилися на справжню битву, що триває і дотепер. Спочатку на усі прохання Тарчинських допомогти керівництво відділу комунального господарства та відділу надзвичайних ситуацій не реагувало взагалі. Потім, враховуючи настирливість мешканців вулиці Фіалок, на подвір'я Тарчинських завітала зведена комісія, вивчила ситуацію та залишила надію, пообіцявши найближчим часом укріпити берег бутовим каменем.Робітники дійсно приїхали наступного дня, але замість укріплення берегів усього лише винесли з основного русла річки гілки та стовбури дерев. Годі й казати, що до цього часу бурхливий потік знайшов собі нове русло в м'якому ґрунті подвір'я Тарчинських, тож повертатися у відведені межі Маячка не стала.На обурення пана Олександра у Самарському виконкомі реагували, за доброю традицією, обнадійливо, тричі пообіцявши, що &quot;все буде зроблено, але завтра&quot;. А тим часом берег річки був фактично змитий водою - від потоку до стін будинку залишилось вже 2 метри. Нарешті 25 лютого, після звернення до міської ради Дніпропетровська, комісія виконкому під керівництвом самого голови райради Василя Носульчика, у складі інженерів комунального господарства та представників МНС завітала до родини Тарчинських. Яким же було здивування постраждалих від стихії та чиновницької безвідповідальності, коли представники виконкому накинулася на них із звинуваченнями у незаконному будівництві оселі, натякаючи на те, що дозвіл на будівництво, виданий Ігреньською селищною радою в неіснуючому СРСР вже давно можна вважати недійсним. Більш того, мешканці річкового берега самі винні у ситуації - не слідкували, дерева не вирубували, русло не чистили і берегів не укріплювали, а виконком усім допомогти не в змозі.Втім, як не звинувачували мешканців Фіалкової чиновники, протокол усе ж таки склали, вирішивши, прибрати з річки дерева та (нарешті!) укріпити берег каменем, зробивши заради цього під'їзну дорогу з боку вулиці Зоопаркової. Втім, терміни, коли закріплений підписами перелік дій має бути виконаний, так і не вказали. Забули, мабуть. Втім, не забули зазначити, що &quot;перелік необхідних дій коштуватиме набагато більше, ніж ваш будинок&quot;, отже укріплення берегів того не варте. Остання надія буда на міську раду. Втім, у відділі з прийому громадян ввічливо, але чітко відповіли, що зайвих грошей у бюджеті нема і, мабуть, найближчим часом не буде. Самарський виконком, у свою чергу, заявляє, що без грошей з міського бюджету роботу вони розпочинати не будуть. Слід зазначити, що під'їзду дорогу вже почали мостити.Як зазначає Анна Горяїнова, керівник фракції БЮТ у Самарській районній раді, районні депутати готові приєднатися до вирішення цієї проблеми залюбки, але тільки після того, як міська рада виділить кошти. На погляд депутата, ситуація, що склалася, виникла з причини танення великої кількості снігу, а зовсім не через те, що дії робітників по очистці річки та проведення нового водопроводу були виконані не компетентно. Інакше кажучи - природа винна, а ми тут ні до чого. Хотілося б поцікавитися - а навіщо тоді виконком, який щороку отримує і освоює немалі кошти на боротьбу з зсувами ґрунтів та укріплення берегів річок?Родина Тарчинських все ще не втрачає надії на допомогу влади, хоча на даний час єдине, чого вони змогли досягти - це звинувачення у нелегальній забудові.Час танення снігів ще не настав. Однак, на дворі вже березень, а за прогнозами температура найближчі тижні вдень буде впевнено долати позначку &quot;+5&deg;С&quot;. Тож, можливо, що будинок Тарчинських просто змиє водою, наче його і не було на вулиці Фіалковій.Замість Постскриптуму. Коли матеріал був уже зданий у друк, ситуація на Маячці почала змінюватись. Мабуть, керівництво усе-таки звернуло свою увагу на практично повністю знищений оповзнем дерев'яний паркан та тріщини, що розповзлися по стінах будинку на Фіалковій 27. Не останню роль, вочевидь, зіграла й активність господарів будинку, які до останнього відстоювали своє законне право на ремонтні роботи, звертаючись в усі існуючі інстанції, а також до представників засобів масової інформації, зокрема, на телевізійні канали. Але, менш з тим, на вулиці Фіалок усе-таки розпочались довгоочікувані роботи по укріпленню берега. Сталося це 28 лютого -&nbsp; на восьмий день підтоплення.Зі слів голови Самарської районної у місті ради Василя Носульчика та голови Самарського виконкому Сергія Кобцова, ці роботи виконуються за прийнятим рішенням проектного інституту &quot;ДніпроГіпроводгосп&quot; та передбачають завезення 200 кубометрів бутового каменю задля укріплення ним берега, а також очистку річки від повалених дерев та гілок.Цікавою виявилася й відповідь на питання - де ж взялися гроші на порятунок в умовах неіснуючого бюджету? - адже саме це більше тижня зупиняло виконкомівських чиновників. Як виявилось, це голова міської ради Іван Куліченко, враховуючи клопотання керівників Самарського виконкому, дав добро на проведення очисних робіт за рахунок грошей, які будуть виділені з бюджету одразу після того, як його буде затверджено. От і відповідь, чому чекали аж 8 днів - необхідне було рішення &quot;з самого верху&quot;. Зрозуміло, що якщо б за цей час будинок просто змило, відповідальність би ніхто не поніс - чиновники ж так хотіли допомогти!У минулому році, до речі, з бюджету міста було виділено, не мало не багато, мільйон гривень на розчистку русла Маячки, якого, за словами депутатів самарської райради, вистачило, лише (чи усе-таки аж?) на кілометр.На сьогодні на Фіалковій 27 берег річки укріплено, ведуться роботи по очистці рісла. Рівень ґрунтових вод суттєво зменшився, а збентежені та розгублені мешканці нарешті полегшено зітхнули - їх підвали більше не затоплює вода. Чи надовго? І що робити іншим пересічним мешканцям міста, до яких не приїздять ЗМІ й не трублять про їх проблеми? Тільки в місті сьогодні підтоплені більше 30 приватних будинків та садиб. Чи маємо ми журналісти оббігти всі двори, щоб влада звернула на них увагу?]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Гол депутатів у власні ворота]]></title>
      <pubDate>Mon, 01 Mar 2010 23:49:29 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Культура]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/articles/culture/1277</link>
      <description><![CDATA[Всі ми стали свідками, як 20 лютого цього року на телеканалі ТРК «Україна» безсоромно, публічно дали ляпаса своїм виборцям наші знахабнілі можновладці. І лише тому, що у народі (до речі, уже давно) визріла думка про зміну тексту існуючого гімну.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Всі ми стали свідками, як 20 лютого цього року на телеканалі ТРК &laquo;Україна&raquo; безсоромно, публічно дали ляпаса своїм виборцям наші знахабнілі можновладці. І лише тому, що у народі ( до речі уже давно) визріла думка про зміну тексту існуючого гімну. Все більше і більше українців опікуються цією проблемою і представники різних кіл беруться за перо, щоб викласти свою думку. Про що це говорить ? Напевно, про те, що зростає людська свідомість і виникає невідворотна потреба у зміні тексту гімну, про що свідчать і результати опитування на вулицях та в київських школах.На запитання ; &laquo; Як ти розумієш наш державний гімн?&raquo;, дівчинка відповіла: &laquo; Я розумію, що ще не вмерла Україна . . . &raquo;, а інший хлопчик відповів : &laquo;Я розумію, що люди помирають, бо нічого їсти &raquo;. Отакий &laquo;оптимізм&raquo; сіється в дитячих душах.В колах творчої інтелігенції міста Дніпропетровська виникла ідея написання свого варіанту нового тексту гімну. Автори до цього віднеслися з повною відповідальністю і дотриманням вимог у створенні такого твору :Він має бути стислим за змістом;Зрозумілим і легким у сприйнятті для всіх верств населення;В ньому має бути яскраво відображена основна ідея ( заклик до єдності) та патріотична спрямованість.Всі ці критерії дотримані у запропонованому варіанті. Лише вперше надійшов він до друку, як за кілька днів у місцевих засобах масової інформації ця подія набула широкого розголосу. Жоден телеканал не залишив це поза увагою. Газети розміщували публікації, відбулася прес-конференція з авторами цього твору, з'явилися повідомлення на сайтах в Інтернеті, лавиною пішли відгуки.Потім зацікавилися центральні газети та телеканали, навіть відбувся репортаж на радіостанції ВВС.Все відбувалося в позитивному ключі, доки не дійшло до депутатів Верховної Ради. Перший на кого натрапила знімальна група СТБ був Степан Хмара. Вже зовнішній вигляд цього депутата був вражаючий. Він не відчував, що діється у нього під носом (у прямому, вибачте, розумінні), то яким державницьким інтересом він міг опікуватися. Після його репліки журналістам пригадалася пісня &laquo; Ой наступала та чорна хмара ... &raquo; . Подумалося, аби менше було цих чорних хмар, то і сонце яскравіше зігрівало б Україну. &nbsp;Далі - краще. Наступний оцінювач - поважний пан, голова комітету духовності та культури у Верховній Раді, голова Спілки письменників Володимир Яворівський. З висоти його професіоналізму випливало &laquo; что положено Юпитеру, то не положено Быку&raquo;, або &laquo; Куда вы суконным рылом да в купчий ряд&raquo; або українською - &laquo; Дав би Бог нашому теляті та вовка з'їсти &raquo;. Маючи цілу гвардію іменитих поетів та письменників, невідомі автори навіть розглядатися не можуть. Зауважимо лише одне: аби наш твір був нічого не вартий, то по перше, його поява не отримала б такого резонансу, по друге, він ніколи не дійшов би до депутатів через ЗМІ, бо журналістська братія, у більшості своїй, - розумна, розбірлива і небайдужа, в чому їм треба віддати належне.І ще один депутат А.Матвієнко взагалі спромігся порівняти гімн , зміст якого сіє ворожнечу і викликає суцільний негатив у суспільстві із святою молитвою &laquo; Отче наш ,,,&raquo;. Принаймні, це кощунство. Із такого блюзнірського порівняння випливає думка, що автор цього висловлення почувається таким собі, недоторканим апостолом, який прийшов у Раду довічно і усім &laquo;зась&raquo; на нього зазіхати.Та перевершило всіх &laquo;політичне перекотиполе&raquo; парламентського розливу, без батьківського стрижня, якому неодноразово дорікали національні патріоти у зраді батьківських ідеалів, - Тарас Чорновіл. Він, намагаючись блиснути пишномовністю, назвав усіх, хто береться за написання гімну - &laquo;гімнярами&raquo;. В жодному українському словнику такого слова ми не знайшли, та варто було б його залучити до словника, посилаючись на авторство з відвертим трактуванням його співзвучності, та, як дань його мовознавчому талантові, закріпити за ним звання &laquo;великого гімняра&raquo;.Отакий ганебний виклик кинули наші обранці своїм виборцям. Не вистачило ані елементарного такту, ані духовності, ані культури. Це такі кращі з кращих, так звана еліта з &laquo;бидлуватим нутром&raquo;.Звертаємося до вас, панове-депутати ! Ви намагалися нас образити, задушити на корені ініціативу, що пішла знизу. Це вам не вдасться. Суспільство змінюється, а ваша недалекозорість заважає вам це помітити. А вийшло так, що з ваших облич попадали маски і люди побачили вас такими, які ви є насправді. Вам не потрібні зміни. Розмови про єдність - це ваша порожня балаканина, ви жодного кроку не робите в цьому напрямку, навпаки, вбиваєте клин у суспільство, бо де панує цей безлад, там легше людей перетворювати на рабів. Ви це добре усвідомлюєте, бо саме це вам потрібно. Ваша безсоромна байдужість та зверхність, приспала залишки вашої совісті. Ви дуже добре присмокталися біля народного корита. Вас не влаштовує гімн, що закликає до єдності, до натхненної праці та розбудови країни. Може, дійсно, слід звернутися до мудрості наших класиків. Дослухатися до заклику Лесі Українки :&laquo;Вставай, хто живий,&nbsp;В кого думка повстала !&nbsp;Година для праці настала . , , &raquo;або зважити на поради нашого славетного Кобзаря :&laquo;Громадою обух сталить,&nbsp;Та добре вигострить сокиру&nbsp;Та й заходиться вже будить ! &raquo;Ваші політичні шоу, що набрали популярності на словосполученні &laquo;свобода слова&raquo; вже давно такими не є. Вони втрачають цікавість, бо в них присутні одні і ті самі &laquo;Клоуни&raquo; та &laquo;Язикаті Хвеськи&raquo; , які вигострюються у своїх незмінних амплуа. А це вже &laquo;було б смішно, якби не було так сумно&raquo;. &nbsp;Якщо раніше була &laquo;свобода слова&raquo;, то тепер &laquo;злива сірості та несмаку&raquo;, заради чого люди все частіше відмовляються жертвувати своїм сном у пізні години. В сім'ях, де є різні покоління, люди соромляться вмикати телевізор, щоб не червоніти перед своїми близькими. Ось чого варта ваші моральність та духовність.А за текстом нашого гімну до нас все частіше звертаються співучі гурти та хори. Це нас надихає, надає впевненості у правоті нашої справи.Шановна громадо! Закликаємо Вас до єдності, незважаючи ні на які перешкоди! Давайте створимо свій народний гімн, доведемо владі, що ми є НАРОД , а не населення. У нас у всіх є рівні можливості і кожен може стати причетним до цієї високої справи.Творчого Вам натхнення ! &nbsp;В ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ ...&nbsp;Усі на вибори ідіть !&nbsp;Нас оберіть - ми ваші слуги !&nbsp;Обрали ? То ж тепер терпіть&nbsp;Усі знущання та наруги.&nbsp;Обрали . . . Та й самі не раді.&nbsp;Нам важко рухатись вперед.&nbsp;Ми при такій бездарній владі -&nbsp;&laquo; Самі собі - велосипед&raquo;&nbsp;Сама пофарбувала дім,&nbsp;Бо ЖЕК цього мені не робить .&nbsp;Сама собі створила гімн,&nbsp;Бо той, що є - мене лиш гнобить.&nbsp;Країно, матінко моя !&nbsp;Чому здана ти на поталу&nbsp;Серед розвинених країн&nbsp;Ти резервацією стала ?&nbsp;Можливо в тому є одвіт,&nbsp;Що не одірвеш від корита,&nbsp;Так гучно хрока на весь світ&nbsp;Твоя, так званая, еліта ?!&nbsp;лютий 2010 рік, Ольга Рекун ]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Свобода слова по-дніпропетровському]]></title>
      <pubDate>Sat, 27 Feb 2010 03:40:17 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/articles/politics/1276</link>
      <description><![CDATA[У жовтні Дніпропетровськом поширилися листівки з промовистою назвою «Антимафія». Анонімні автори викривали корупційні схеми очільників міста – зокрема, мера Івана Куліченка та керівника «Блоку Лазаренка» у міськраді Загіда Краснова. Після скандальних листівок були проведені журналістські розслідування, що підтвердили тези «Антимафії».]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Дніпропетровський спрут простягає щупальці: наступна жертва - свобода слова. Чиновники і депутати, задіяні у корупційних схемах, оголосили війну місцевим журналістам. Кордони державної охорони та молодики у чорному - чи врятують вони репутацію можновладців? У жовтні Дніпропетровськом поширилися листівки з промовистою назвою &laquo;Антимафія&raquo;. Анонімні автори викривали корупційні схеми очільників міста - зокрема, мера Івана Куліченка та керівника &laquo;Блоку Лазаренка&raquo; у міськраді Загіда Краснова. Після скандальних листівок були проведені журналістські розслідування, що підтвердили тези &laquo;Антимафії&raquo;.Андрій Денисенко, громадський діяч, координатор ГО &laquo;ГРАД&raquo;: &laquo;Міський бюджет недоотримав за самими скромними підрахунками до 10 мільярдів гривень. Справа у тому, що за ці роки було виділено понад 100 гектарів землі за непрозорими, корупційними схемами&raquo;.Олександр Сирота, менеджер будівельної компанії: &laquo;Незаконные поборы составляют минимум 10 процентов, если у тебя все схвачено, и все хорошо с власть имущими, и иногда доходят до 40 процентов, если у тебя тесного контакта с власть имущими нет&raquo;.За останні роки у Дніпропетровську сталося кілька гучних земельних скандалів: зникали гектари рекреаційних зон, знищувались дитячі майданчики та сквери. До рук журналістів потрапили документи, що засвідчують: засновниками фірм, яким відводилася земля у зелених і прибережних зонах, є нинішні міські чиновники або родичі депутатів. Зокрема, найбільше бізнес-інтересів на цих територіях мав Загід Краснов - керівник більшості у Дніпропетровській міськраді.Любов Каптєла, активістка ГО &laquo;Форум порятунку Дніпропетровська&raquo;: &laquo;ООО &laquo;Арка&raquo; и &laquo;ОТЕГ&raquo; - одними из учредителей этих организаций были жена Загида Габибулаевича и нынешний заместитель мэра Афанасьев (был наемным менеджером у Загида Геннадьевича)&raquo;.Міські чиновники і депутати після оприлюднення матеріалів оголосили справжню війну журналістам. Офіційних спростувань викладених фактів так і не було. Дніпропетровський спрут, як охрестили можновладців автори &laquo;Антимафії&raquo;, зачаїв образу...Андрій Денисенко, громадський діяч, координатор ГО &laquo;ГРАД&raquo;: &laquo;Наша влада, а тут тон задають... Перші особи не те, що не звикли до критики, наші можновладці досі мислять себе такими маленькими феодальними удєльними царьками...&raquo;ДОСЬЄАндрій Денисенко - координатор громадської організації &laquo;Громадянський актив Дніпра&raquo;. Учасник акцій та ініціатор протестів проти незаконної забудови Дніпропетровська. Був жорстоко побитий у травні 2008-го. Тоді на діяча напали біля дитячого садочка, куди він вранці привів доньку. За рік було спалено автомобіль, що належав громадській організації &laquo;ГРАД&raquo;.Любов Каптєла, активістка ГО &laquo;Форум спасіння Дніпропетровська&raquo;: &laquo;Андрей Денисенко - это, наверное, новая формация людей, которые создают общественные организации не для того, чтобы пропиариться, а для того, чтобы вести реальную борьбу с властью, которая ничего не делает. И ему дорого приходится за все это платить...&raquo;ДОСЬЄЛюбов Каптєла - координатор громадської організації &laquo;Форум порятунку Дніпропетровська&raquo;. Спеціалізується на питаннях щодо законності будівництва і землекористування, захисту архітектурної, культурної та історичної спадщини.Сама Любов Каптєла знає, що таке нинішня дніпропетровська влада, і чим може обернутися боротьба з її найбільш заможними та впливовими очільниками. Жінка - одна з небагатьох громадських діячів, що захищали унікальний дитячий майданчик на житловому масиві Сонячний у Дніпропетровську. Будуватися тут мало підприємство &laquo;Арка&raquo;. Серед його засновників на той момент була дружина депутата Загіда Краснова і заступник міського голови.Любов Каптєла, активістка ГО &laquo;Форум спасіння Дніпропетровська&raquo;: &laquo;Нас хватали за руки, за ноги мальчики спортивного вида и просто швыряли во все стороны...&raquo;Під час сутичок жителів та кремезних хлопців, які намагалися звільнити територію для забудови, Любов Каптєла зазнавала численних травм. Однак найбільшу відплату за боротьбу на боці мешканців активістка дістала вже після того, як було знищено космічний майданчик. Любов Каптєла, активістка ГО &laquo;Форум спасіння Дніпропетровська&raquo;: &laquo;О том, что против меня был подан иск, меня забыли уведомить. О том, что в отношении меня была вынесена ухвала суда, запрещающая появляться мне на этом участке, мне никто не прислал ни иска, ни этой ухвалы. Иск был подан о препятствовании ведению хозяйственной деятельности, был посчитан ущерб: с меня и с еще одного члена инициативной группы хотели от 360 тысяч гривень...&raquo;Клавдія Крещук, директор КП &laquo;Жилсервіс-3&raquo;: &laquo;Это организованная преступная группировка, которая втягивает уже в себя помимо старых членов банды, втягивает еще и новых, втягивают и чиновников. И очень обидно, что в этой группировке, хочешь - не хочешь, оказываются заместители городского головы. Сегодня что происходит: им мало земли, мало строительных площадок. Сегодня поставлена цель - захватить коммунальные предприятия&raquo;.Клавдія Крещук уже понад півроку перебуває у стані неприхованої війни з депутатською більшістю. Її кілька разів намагалися усунути з посади директора &laquo;Жилсервісу-3&raquo;. Ціна питання - дніпропетровські гуртожитки, якими опікується це комунальне підприємство. У місті вже траплялися прецеденти, коли будівлі продавали разом із живим доважком - мешканцями. Клавдія Крещук переконує: цього разу депутати хочуть провернути таку ж оборудку.Клавдія Крещук, директор КП &laquo;Жилсервіс-3&raquo;: &laquo;Это все ведется к тому, чтобы мы в очередной раз затянули приватизацию...&raquo;Андрій Денисенко, громадський діяч, координатор ГО &laquo;ГРАД&raquo;: &laquo;Було зрозуміло, коли журналісти почали розповідати про справжні діяння мера Куліченка та так званого &laquo;директора міськради&raquo; Краснова, що ті неминуче оголосять їм війну. Мер як посадовець зробить все можливе, щоб чиновники відмовляли у коментарях, міськрада та виконком були максимально зачинені. А Загід Краснов буде шукати інші способи відгородитися та зачинитися від преси...&raquo;Слова громадського діяча дійсно справдились. Дніпропетровські чиновники ледь не одностайно стали прихильниками виключно прямих ефірів. Сергій Ченчевич, депутат Дніпропетровської міськради, директор КП &laquo;Міськавтопарк&raquo;: &laquo;Если вы хотите услышать комментарий, который вы хотите услышать по парковкам, в студии телевизионной, не в онлайн (в интернете) я готов с вами общаться. Просто давать комментарий я не буду. Вы можете это озвучить. Если вас это устраивает - устраивает. Если не устраивает, значит у нас общения не получится&raquo;.На вході до міськвиконкому спокій чиновників і депутатів оберігає кордон державної охорони.Андрій Денисенко, громадський діяч, координатор ГО &laquo;ГРАД&raquo;: &laquo;Той же самий Іван Іванович - він просто будь-яке незручне питання в свою сторону сприймає, як замах на найвищу у місті посаду. Загід Краснов просто вдається до рукоприкладства - його охоронці просто викидають журналістів&raquo;.Загід Краснов (справжнє ім'я - Загідін Габібулайович Габібулаєв) - депутат Дніпропетровської міської ради, керівник більшості, лідер громадської організації &laquo;Громадська сила&raquo;. Прізвище змінив наприкінці 90-х, коли почав займатися політикою. Нині є власником ресторанів, розважальних закладів, має агрофірму та акції декількох великих заводів.Загід Краснов, депутат Дніпропетровської міськради, лідер ГО &laquo;Громадська сила&raquo; (фрагмент програми &laquo;Между строк&raquo; від 17.01.2010): &laquo;Человек, у которого есть свой стержень, с фамилией Габибулаев каждый день может получать какие-либо проблемы. То, что я поменял фамилию, я это не скрываю&raquo;.Андрій Денисенко, громадський діяч, координатор ГО &laquo;ГРАД&raquo;: &laquo;Людина, яка не може пояснити, звідки вона заробила свій перший мільйон, людина, яка не може пояснити, що вона робила у Дніпропетровську в лихі 90-ті, вона однозначно буде закрита перед владою, однозначно сторонитиметься журналістів...&raquo;Загід Краснов, депутат Дніпропетровської міськради, лідер ГО &laquo;Громадська сила&raquo; (фрагмент програми &laquo;Между строк&raquo; від 17.01.2010): &laquo;Я расскажу вкратце свою биографию, а вы попытаетесь туда втулить ОПГ. В 91 году я открыл фирму &laquo;ОТЕГ&raquo;, занимался бизнесом, был генеральным директором. В 94 открыл фирму &laquo;ЛЕКИ&raquo;, в 96 году стал акционером стрелочного завода, в 98 году - председателем наблюдательного совета завода, в 2002 году стал депутатом горсовета. Если сможете его втулить, попробуйте, а я посмотрю...&raquo;Андрій Денисенко, громадський діяч, координатор ГО &laquo;ГРАД&raquo;: &laquo;Краснов зараз робить все для того, аби потрапити у велику політику...&raquo;Переписана біографія. Цим шляхом пішли багацько сумнозвісних героїв 90-х. Ті, хто вцілів на стрілках. Ті, хто ніколи не оприлюднить, як заробив свій перший мільйон Ті, хто вчасно зрозумів: найприбутковіший бізнес - це офіційна влада. Малинові піджаки змінюються на дорогі костюми, золоті ланцюги - на вишукані запонки, і найголовніше: благодійність, благодійність і ще раз благодійність. Так здобувається перепустка у владу. З офіційного сайту громадської організації &laquo;Громадська сила&raquo;:Общественная организация &laquo;Громадська сила&raquo; - это объединение людей с активной жизненной позицией, которые имеют свою точку зрения, как улучшить жизнь уже сегодня, и готовы ее отстаивать. Лидер - Загид Краснов, депутат Днепропетровского горсовета.Загід Краснов, депутат Дніпропетровської міськради, лідер ГО &laquo;Громадська сила&raquo;: &laquo;Финансовые составляющие у меня нормальные. Мне не доставляет радости то, что на моем счету может еще какая-то копейка, цифра увеличиться (невозможно щупать его, невозможно тяжесть денег этих почувствовать - они где-то на счетах или где-то что-то)... Я получаю большое удовольствие только с одного: когда со мной встречаются, и даже когда незнакомые люди говорят: спасибо... Я подчеркиваю, что все вместе взятые в городе у нас не делают даже десятой доли того, что делает &laquo;Громадська сила&raquo;. Активісти &laquo;Громадської сили&raquo; палко підтримують і захоплюються своїм ватажком: його стилем управління, його бажанням творити добро.Активістка ГО &laquo;Громадська сила&raquo;: &laquo;Я три раза была на встречах, у меня перевернулось сознание: он действительно лидер. Он лидер созидательного толка. Если бы он был на месте Куличенко, он бы точно не упустил Евро-2012&raquo;.Відносно молода організація &laquo;Громадська сила&raquo; вже стала відома багатьом дніпропетровцям. Насамперед, завдяки великій кількості реклами і піар-сюжетів на телебаченні. Однак соціальні ініціативи та добрі справи активістів були фактично нівельовані останніми скандалами. На сайті громадської організації з'явилося ось таке повідомлення: &laquo;За даними адресами &laquo;Громадська сила&raquo; ремонти не проводила&raquo;. І далі йдеться про те, що під час друку рекламних буклетів припустилися прикрої помилки.Андрій Денисенко, громадський діяч, координатор ГО &laquo;ГРАД&raquo;: &laquo;Те, що &laquo;Громадська сила&raquo; спочатку заявила, що відремонтувала понад 30 об'єктів, в тому числі і під'їздів, а потім забрала назад свої слова і вибачилася перед людьми, що це була технічна помилка, ну, це просто. Команду Загіда Краснова журналісти схопили за руку, коли наглядно довели, що в цих будинках, цих під'їздах не робився ніякий ремонт. Використовуються бюджетні кошти, а потім один благодійник, один з лідерів дніпропетровської влади, керівник більшості виставляє це за власну заслугу...&raquo;Жителям цього будинку було все одно, за які кошти ремонтуватимуть їхню спільну оселю: за бюджетні чи за власні гроші якогось щедрого мецената. В &laquo;Громадській силі&raquo; людям запропонували стати учасниками акції &laquo;Затишний під'їзд&raquo;. Гроші мали зібрати самі мешканці, а активісти - допомогти з робітниками. І на такий варіант пристали, адже повірили організації.Людмила Суслова, мешканка буд. №18 В на вул. Погребняка: &laquo;Три бригады сменились, которые постоянно сидели на улице... А если работали, то, извините, лучше б они не работали&raquo;.Євгенія Губкіна, мешканка буд. №18 В на вул. Погребняка: &laquo;Приходили пьяные сюда товарищи спать&raquo;.Людмила Суслова, мешканка буд. №18 В на вул. Погребняка: &laquo;Они и работали на 50 гривень. Какие к ним претензии?.. У меня к ним претензий нет, у меня претензии к тем, кто это организовывал. Работа была невероятно некачественная. После того, как они ушли, практически все переделывалось&raquo;.Обіцяного затишного під'їзду у цьому домі не побачили. Ремонт доводить до пуття двірник разом із сином. Без реклами, за невелику платню...Ще одна ініціатива Загіда Краснова та очолюваної ним &laquo;Громадської сили&raquo; - кампанія з повернення Євро-2012 у Дніпропетровськ. Очільник депутатської більшості подав позов до одного з районних судів.Загід Краснов, депутат Дніпропетровської міськради, лідер ГО &laquo;Громадська сила&raquo;: &laquo;Мною подано, как гражданином Днепропетровска, как депутатом горсовета, подан иск в районный суд Кировского района на Кабинет Министров Украины. Мы вместе с вами это исправим, мы заставим нас уважать&raquo;.В обласній федерації футболу щиро здивувались: кого буде притягувати до відповідальності районний суд - Мішеля Платіні, прем'єр-міністра чи Григорія Суркіса? Кого призначать винним дніпропетровські керманичі, що виявилися неспроможними підготуватись до Євро? Судовим позовам Краснова у федерації футболу заздалегідь пророкували сумну долю...Андрій Павелко, голова Федерації футболу Дніпропетровської області: &laquo;Как минимум безграмотное юридическое образование команды этого политика говорит о том, что никакого будущего этой силы я не вижу ни в перспективах по возврату Евро-2012, ни в перспективах судебных тяжб. Вопрос стоит только о пиаре, и никакого последствия вокруг этого я не вижу&raquo;.Андрій Павелко констатує: шанс повернути Євро у Дніпропетровськ є, однак для цього потрібно забути чвари і діяти спільним фронтом. Місцеві ж політики натомість вирішили розігрувати єврокарту на виборах.Любов Каптєла, активістка ГО &laquo;Форум спасіння Дніпропетровська&raquo;: &laquo;Больше всего поражает то, что те же общественные организации создают не просто депутаты, а депутаты, которые реально возглавляют фракции, которые являются лидерами горсовета, у которых все рычаги власти, у которых есть все возможности для того, чтобы (и это их обязанность) улучшить жизнь горожан. Но они вместо того, чтобы заняться делом, создают общественные организации&raquo;.Євген Бачев, депутат Дніпропетровської міськради: &laquo;За все, что делается в городе, несет ответственность мэр и руководитель коалиции. Получается, они не делают, а общественные организации, которые они возглавляют, выполняют эти работы&raquo;.Сам Загід Краснов на зустрічах з дніпропетровцями переконує: він, хоч і лідер більшості, однак не може розв'язати усі проблеми міста.Загід Краснов, депутат Дніпропетровської міськради, лідер ГО &laquo;Громадська сила&raquo;: &laquo;Можно мне сейчас задать вопрос следующего плана: Загид Геннадьевич, Вы называете себя лидером (сами подчеркиваете, это подчеркивают все остальные), Вас называют лидером коалиции большинства в городском совете, почему Вы не сделаете то, что обещаете сделать завтра, почему Вы не сделаете это сегодня? Депутаты не назначают и не снимают ни одного чиновника, ни начальника ЖЭКа, ни начальника управления - не назначают и не снимают. Поэтому, когда говорят о коалиции большинства и о лидере, это чистый фарс. И теперь кто такой лидер большинства? Чтобы коалиция не распалась, чтобы они не разбежались, его функция - председательствующего, неформального лидера. Решение, чтобы все не разбежались, должно находиться в середине, между спорящими сторонами...&raquo;Для вирішення проблем потрібні більші повноваження - вважає Загід Краснов. У нинішніх негараздах винуватить діючого мера.Загід Краснов, депутат Дніпропетровської міськради, лідер ГО &laquo;Громадська сила&raquo;: &laquo;Во всем в городе, в стране, на предприятии виноват или же надо аплодировать одному человеку - хозяину предприятия, мэру или же Президенту страны...&raquo; Андрій Золотарьов, політолог: &laquo;Рядовой украинец просто истосковался по цельности: чтобы у человека голова дружила с руками, слово с делом. Ибо, как гласит народная мудрость, громче всего гремит пустое ведро&raquo;.Чорну душу милом не відмиєш, однак спробувати можна. Дніпропетровські ЗМІ стали об'єктом підвищеної уваги місцевих чиновників і депутатів - особливо тих, хто займається вибілюванням репутації. За лояльність журналістів та можливість впливати на свідомість городян розгорнулася запекла боротьба. Андрій Денисенко, громадський діяч, координатор ГО &laquo;ГРАД&raquo;: &laquo;На сьогоднішній день основний рупор громади знаходиться під владою цілої команди осіб, які повною мірою використовують &laquo;34 телеканал&raquo; у власних корпоративних інтересах&raquo;.&laquo;Дніпропетровська міська студія телебачення&raquo; стала фактично заручником місцевих можновладців. Саме міськрада вирішує питання про обсяг фінансування студії, а її керівника призначає мер. У таких умовах лояльність журналістів та велика кількість агітматеріалів в ефірі - питання кількох телефонних дзвінків.Андрій Денисенко, громадський діяч, координатор ГО &laquo;ГРАД&raquo;: &laquo;Ми бачимо, що всі місцеві телеканали просто заполонені рекламою Краснова. Я дуже сумніваюсь, що канали, основним джерелом існування яких є реклама від Загіда Краснова, коли-небудь доноситимуть правду про те, що відбувається з містом, міським бюджетом, комунальною власністю...&raquo;Загід Краснов - частий, майже щоденний герой новин дніпропетровських телеканалів. Щодня він десь фарбує під'їзд, десь очищає місто від снігу, вручає подарунки... Зміст сюжетів практично однаковий. Утім, коли з лідером більшості міськради журналісти хочуть записати інтерв'ю стосовно його безпосередньої депутатської діяльності, він висуває заздалегідь нездійсненні вимоги.Загід Краснов, депутат Дніпропетровської міськради, лідер ГО &laquo;Громадська сила&raquo;: &laquo;Я готов выйти с вашим ведущим, Натальей Власовой, выйти в прямой эфир при других технических возможностях...&raquo;Андрій Денисенко, громадський діяч, координатор ГО &laquo;ГРАД&raquo;: &laquo;Загід Краснов у власній передачі розповідає мешканцям &laquo;всю правду про Загіда Краснова&raquo;. Ця правда дивна. Коли &laquo;вся правда Загіда Краснова&raquo; фінансується самим Загідом Красновим, виготовляється журналістами, які знаходяться на зарплаті у Загіда Краснова, і це подається, як певне одкровення... Програма, яка оповідала про його біографію, вона йшла під музику з кінофільму &laquo;Бригада&raquo;...&raquo;Передача &laquo;Между строк&raquo; - чи не єдина дніпропетровська програма, якій Загід Краснов інтерв'ю дає часто. Коментує проблеми кинутих дітей, епідемії грипу та поточну політичну ситуацію. &laquo;Между строк&raquo; городяни тривалий час дивилися на 5 каналі - програма дивним чином переривала випуски новин та прямі ефіри київської студії.Любов Каптєла, активістка ГО &laquo;Форум спасіння Дніпропетровська&raquo;: &laquo;Для меня было огромным шоком. То, что у нас Загид Геннадьевич является практически главным фигурантом всех земельных скандалов - к этому привыкли все. Но то, что у нас Загид Геннадьевич вовлечен еще и в медиа-скандал, ну, на мой взгляд, это уже перебор...&raquo;Істинне обличчя псевдо-благодійників і містечкових медіа-магнатів виявляється, насамперед, у відношенні до опозиційних ЗМІ та городян, які мають власну точку зору. Найголовніше завдання для дніпропетровського спрута зараз - це не дати навести світло на свої темні справи. 6 лютого. Офіційний день тиші напередодні другого туру президентських виборів. У Дніпропетровську скликається зустріч: депутат Загід Краснов, і за сумісництвом керівник обласного штабу одного з кандидатів у президенти, збирає жителів мікрорайону у місцевий кінотеатр. Журналістів організатори зборів наполегливо просять покинути приміщення. А потім взагалі виштовхують: &laquo;Данное мероприятие организует организация &laquo;Громадська сила&raquo;. К сожалению, программу &laquo;Акцент тижня&raquo; сюда не приглашали! Это личное общение лидера &laquo;Громсили&raquo;, сегодня он встречается как лидер &laquo;Громсили&raquo;, а не как депутат. Увы, съемок сегодня не будет, выйдите из зала&raquo;.Ігор Божченко, випусковий редактор інформагентства &laquo;Новий міст&raquo;: &laquo;К нам подошли двое охранников и в довольно грубой форме вытолкали с мероприятия&raquo;.Дмитро Устименко, медіа-юрист: &laquo;Сведения о встрече лидера общественной организации с городской громадой, с представителями коммунального предприятия либо предприятия любой другой формы собственности является информацией. В соответствии со статьей 1 Закона Украины &laquo;Об информации&raquo;, освещения СМИ общественных событий в жизни города не требуют каких-либо дополнительных аккредитаций, не требуют каких-либо дополнительных разрешений&raquo;.Володимир Ландік, член комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації: &laquo;Когда они шли на депутатские должности, в своих обещаниях они рассказывали, что будут все публично делать, для людей, во имя людей. Так покажите, как вы все это делаете для людей, во имя людей! Иного метода, как через СМИ, это передать невозможно! А как же вы хотите: где-то спрятавшись - тогда вы не для людей и не во имя людей, а для какой-то группы своих помощников или &laquo;прихильників&raquo; что-то хотите сделать. Тогда это использование, в том числе, и депутатского мандата в личных целях, в корпоративных целях, в негласных целях&raquo;.Степан Курпіль, народний депутат України: &laquo;В регіонах багато хто себе відчуває таким місцевим князем, таким дуже великим, дуже потрібним, дуже непотоплюваним... Такі люди просто забувають, що влада - це тимчасова річ, що вічної влади не буває, і треба залишатися людиною, чи ти при владі, чи ти не при владі. Тому що після того, як людина йде з влади, вона стає звичайним громадянином...&raquo;Після того, як стала відома позиція профільного комітету Верховної ради, міжнародних спостерігачів та медіа-експертів, керівниця прес-служби Загіда Краснова скликала прес-конференцію.З офіційного сайту громадської організації &laquo;Громадська сила&raquo;:&laquo;Что же касается представителей СМИ, которые приехали на эту встречу, а именно: ИА &laquo;Новый мост&raquo;, газеты &laquo;Левый берег&raquo; и студии &laquo;Акцент&raquo;, то заявляем, что никто из представителей &laquo;Громадської сили&raquo; их не выгонял. Покинуть помещение их попросила директор кинотеатра, которая не имела разрешения от своего руководства на проведение съемки&raquo;.До речі, сам Загід Краснов має власну думку, відмінну від думки своєї прес-секретарки. На тій же закритій зустрічі з виборцями він сказав наступне:Загід Краснов, депутат Дніпропетровської міськради, лідер ГО &laquo;Громадська сила&raquo;: &laquo;Здесь приходили &laquo;Акцент&raquo; с камерами и &laquo;Новый мост&raquo;. Мы их не пустили...&raquo; Олена Бондаренко, член комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації: &laquo;Обычная человеческая невоспитанность и обычное пещерное представление о СМИ и о взаимодействии с ними&raquo;.Юрій Стець, секретар комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації: &laquo;Коли журналісту не дають можливості зайти і виконувати свої обов'язки, я би радив дуже швидко шукати представників міліції, представників прокуратури, нардепів і разом з ними спробувати ще раз зайти...&raquo;За тиждень ситуація повторюється - журналістів не пускають на збори в іншому районі міста. Таємна зустріч Загіда Краснова із жителями проходить у комунальному закладі - центрі дитячої творчості. Цього разу знову забороняє зйомку чоловік, що називає себе власником приміщення, а насправді є заступником директора з адміністративної частини. Коли прибули викликані журналістами правоохоронці, їм не вдалося знайти жодного представника адміністрації. Натомість підступи до зали захищають прихильниці Загіда Краснова. Ті, хто виходив із зали після закінчення таємних зборів, були менш збудженими і менш піднесеними. До речі, декому із жителів довелося покинути зустріч раніше - вони ставили питання з місця, а не передавали записки Загідові Краснову, а також насмілилися увімкнути побутову камеру.Андрій Денисенко, громадський діяч, координатор ГО &laquo;ГРАД&raquo;: &laquo;Саме таким - цинічним і безсоромним є обличчя дніпропетровського спруту. Небайдужі городяни, журналісти, громадські діячі, які намагаються чинити опір сваволі і беззаконню цього спруту, завжди будуть викликати у нього якісь нездорові реакції. Але я переконаний, що у цього спруту на дніпропетровській землі немає ніякого майбутнього...&raquo;Студія &quot;Акцент-медіа&quot;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Святослав Олійник: Партії шукатимуть здатних пройти в округах]]></title>
      <pubDate>Fri, 26 Feb 2010 10:40:21 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/articles/politics/1275</link>
      <description><![CDATA[Про причини поразки Юлії Тимошенко на президентських виборах, про майбутнє БЮТ як політичної сили і про те, чому в Україні потрібно скасувати пропорційну систему виборів.]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Дніпропетровського юриста Святослава Олійника ЗМІ зараховують до так званої групи Портнова всередині фракції БЮТ. Він - один з небагатьох членів своєї політсили, які у своєму спілкуванні зі ЗМІ не завжди дотримуються генеральної партійної лінії. Зараз Олійник констатує: до парламенту наступного скликання за списками Блоку Тимошенко він не потрапить, а тому про стан і перспективи своєї політсили може говорити вільніше, ніж його колеги по фракції.Водночас Олійник визнає: розхитувати ситуацію всередині БЮТ він не збирається. Зараз він зайнятий набагато цікавішими справами - з його прізвищем пов'язують конституційне звернення Ігоря Коломойського з вимогою скасування пропорційної виборчої системи, а також розбудову партії &laquo;Україна майбутнього&raquo;, яка активно рекламує себе у Дніпропетровську.Зі Святославом Олійником &laquo;Главком&raquo; розмовляв про причини поразки Юлії Тимошенко на президентських виборах, про майбутнє БЮТ як політичної сили і про те, чому в Україні потрібно скасувати пропорційну систему виборів.Коаліція між БЮТ та Партією регіонів навряд чи можливаЩе перед президентськими виборами говорили, що програш на Юлії Тимошенко, скажімо так, глибоко структурує фракцію БЮТ. Експерти передбачали, що у вашій фракції з'являться перебіжчики, які відразу приєднаються до нової влади. Наскільки ці прогнози відповідають дійсності?Ми завжди знаходимося в наслідках тих причин, які самі створили. Фракцію у парламенті, політичну команду можна уявити собі як соціальне тіло лідера, його продовження. Отже, цілісність фракції може показати, наскільки правильно був сформований виборчий список. Певні висновки були зроблені у 2006-2007 роках. Адже тоді з команди відходило дуже багато якраз не бізнесменів, а досвідчених партійців, яким не можна дорікнути, що вони - якісь неправильні люди. Коли формувалася команда на вибори-2007, була інша ситуація, той урок уже був пройдений. А якщо його погано вивчили - ну, значить, двійка тоді...Я думаю, що фракція залишиться більш-менш цілісною, просто вона, можливо, всередині поділиться на більш радикальних, більш прихильних до лідера і більш поміркованих депутатів. А переходити в якісь інші політичні табори - я думаю, що це зараз не в моді, це елементарно себе якось вже віджило. Я не бачу передумов для того, що прямо зараз люди кудись там побіжать, і на цьому буде створена якась політика, хоча, звичайно, окремі подібні випадки можуть бути... Є інша проблема: у кожного депутата є своя особиста доля, і в цій долі він так само будував спочатку причини, а потім - опиниться у їхніх наслідках. І якщо, можливо, хтось не перебував у дружбі зі своєю совістю і з законом, то тут може наступити момент розплати. Але цей рахунок пред'являє саме життя, а не Янукович. Просто рано чи пізно приходить такий момент...Хтось займався бюджетами, хтось шахти підіймав і так далі. Якщо державні мужі це все робили правильно, то з гордо піднятою головою працюватимуть в опозиції. А якщо ні, то зараз ці проблеми просто піднімуться на поверхню, і все буде зрозуміло... Що краще для стану цього соціального тіла - щоб Тимошенко залишалась прем'єр-міністром чи щоб вона пішла в опозицію?Насправді я не можу собі уявити ситуацію, коли Янукович - Президент, а Тимошенко - прем'єр-міністр. Але у своєму останньому зверненні до народу вона, власне, про це говорила: ми повинні створити фронт, який буде протистояти антинародному Президенту Януковичу, який от уже здає газотранспортну систему, веде наступ на українську мову і таке інше, ми повинні об'єднатися в парламенті... З цього випливає, що вона повинна залишатися прем'єр-міністром.Теоретично це можливо, тому що ми живемо за чинною Конституцією, відповідно до якої уряд є проекцією парламенту. З іншого боку, джерелом влади є народ. Народ на виборах - особливо тут інформативний перший тур - показав своє ставлення до нинішньої ситуації. Це нам може подобатися чи не подобатися, але це реальність. І на це треба якимось чином реагувати. Якщо Тігіпко увійде у співпрацю з Президентом Януковичем, то навіть арифметично за результатами першого туру виборів видно, що місце БЮТ - в опозиції. Якщо ж Тігіпко скаже: ні, я не йду до Януковича працювати у владі, я буду до нього в опозиції, - тоді результати Тігіпка і Тимошенко складаються. Тому зараз все залежить від Тігіпка. Янукович оголосив його прізвище в числі трьох кандидатів на посаду прем'єр-міністра. Тепер від того, чи вдасться йому домовитися про свою підтримку у парламенті, залежатиме, у який бік складуться результати першого туру. Якщо дійсно Янукович і Тимошенко сприймають народ як джерело влади, то очевидно, їм обом треба боротися за Тігіпка.Чи сприймаєте ви логіку, озвучену в останньому зверненні Тимошенко: мовляв, залишатись на посаді необхідно, для того, щоб не дати новій владі займатися антиукраїнською діяльністю? У якості прикладу називався позов до Стокгольмського арбітражу з приводу долі 11 мільярдів кубометрів газу, який нібито належав &laquo;Росукренерго&raquo; та інші можливі ініціативи нової владної команди. Чи ви вважаєте, що цьому можна ефективно протистояти з опозиції?Я, на жаль, а може і на щастя, не знаю, що там відбувається з &laquo;Росукренерго&raquo;, але якщо Тимошенко так говорить, то, очевидно, вона щось знає. Якщо дійсно йдеться про здачу національних інтересів України, то, можливо, їй справді треба продовжувати цю діяльність, боротися і показувати, що вона саме з цих причин залишається на своїй посаді. Наскільки великі шанси на те, що в Раді, незважаючи на заяви Юлії Тимошенко про неможливість об'єднання з Партією регіонів, таки утвориться &laquo;велика коаліція&raquo;? Мені здається, це навряд чи можливо. Просто доводилося чути, що така коаліція - ледь не найбажаніший варіант для Кремля. За версією Станіслава Бєлковського, відносини між Україною і Росією вже давно не геополітичні, вони - чисто економічні, а тому Москві важливо, щоб тут запанувала політична стабільність, лояльність до Росії. А це нібито може дати &laquo;велика коаліція&raquo;...Я думаю, що першим пунктом у тому, як Кремль оцінює події в Україні, є те, чи зрозуміла і прогнозована ситуація на західному кордоні Росії, чи все там стабільно, чи є Україна союзником, чи там діють якісь антиросійські вектори. Зараз Росія демонструє: якщо Янукович забезпечить стабільність і прогнозованість - їм це підійде на 100%. Якби цю стабільність і прогнозованість забезпечила Тимошенко - їм би це теж підійшло б. Якщо буде коаліція без Тимошенко, і вона буде прогнозована - для них це підійде. Якщо буде коаліція з Тимошенко, і вона буде прогнозованою - їм це теж підійде.Їм не підійде тільки хаос на своєму західному кордоні. Адже цей хаос може використовуватися для реалізації інших зовнішньополітичних векторів, наприклад, американських. Саме це їх насправді цікавить. Я думаю, що на цьому фактично починається і закінчується вся позиція Росії стосовно України, до речі, так само, як і позиція Євросоюзу.А чисто з внутріполітичної точки зору ви цієї коаліції не передбачаєте? Я не думаю, що це реально. Але чому? Логіка проста: з кимось однаково треба домовлятися, а з НУНС це робити складно. Залишається БЮТ, у якого головна вимога вже, по суті, готова: залиште Юлії Тимошенко крісло прем'єра...А для чого це БЮТу?У владі залишитися, наприклад. Тимошенко не приховує свого бажання залишитися на посаді прем'єра...Тоді виникає ключове питання: що для нас головне? Якщо головне - бути при владі, значить, можливий такий варіант, про який ви говорите. Якщо ж ми перебуваємо на конкретній політичній позиції: Янукович - це зло, а ми - це добро, то, значить, влада для нас - це другорядне. Як воно є насправді, - я не знаю. Я не перебуваю в уряді і не знаю, що вони там собі думають...Чи може у фракції БЮТ виникнути якийсь альтернативний центр впливу?Ні. У БЮТ немає жодного центру впливу, крім Тимошенко.І не буде?Я не бачу таких людей.Тігіпко, наприклад.А Тігіпко не в БЮТ, Тігіпко - це Тігіпко.Я маю на увазі, чи може віртуальний, не присутній у парламенті Тігіпко згрупувати навколо себе якусь помітну кількість нинішніх членів БЮТ, які побачать у його ініціативах альтернативу до тієї політики, яка розробляється на Турівській?Це вже інше питання. Так, Тігіпко є фактором впливу на ситуацію, він може згрупувати навколо себе депутатів з різних фракцій, і фактично про такі наміри він уже заявляє. Мати власну групу в діючому парламенті йому вкрай необхідно, тому що йому треба якось конвертувати отримані ним на президентських виборах відсотки, а для цього йому потрібно мати свою проекцію в парламенті. Серед членів цієї групи, очевидно, будуть і бютівці. Про це справді можна говорити.От мене, власне, і цікавить, скільки депутатів зрештою залишиться навколо Тимошенко? В кулуарах парламенту можна почути майже фантастичні чутки про те, що мало не з 80 людьми в БЮТ, в принципі, можна розмовляти, бо вони з Юлією Володимирівною до кінця не залишаться...Думаю, що це залежатиме від дій самої Тимошенко. Люди їй або довірятимуть, або бігтимуть від неї. Якщо магнетизм залишається, то ядро в будь-якій ситуації до себе притягне людей. Якщо магнетизм вичерпується, результат буде відповідним.Але якою є природа цього магнетизму? Якщо Тимошенко перебуватиме в уряді і, скажімо, зможе запропонувати нунсівцям конкретний набір посад - це магнетизм? Чи магнетизм - це коли вона скаже: давайте всі навколо мене створимо потужну опозицію до антинародного Президента? Іншими словами, де цього магнетизму більше?Магнетизм - це відчуття завтрашнього дня. Люди хочуть розуміти своє &laquo;завтра&raquo;: є перспектива або її немає.А в чому більше перспективи, в такому разі?Я вважав і вважаю, що в опозиційній діяльності значно більше перспективи. Як на мене, з точки зору переможності БЮТ, нам бажано йти в опозицію. Тобто в цьому я повністю згодний з Миколою Томенком.Чи могли б ви спрогнозувати майбутнє фракції БЮТ?Я думаю, що ми неминуче йдемо до дострокових виборів Верховної Ради. Зобов'язань у БЮТ відносно списку дуже багато - це і члени чинного уряду, і частина НУНС, і ще, можливо, якісь невідомі люди. Як виглядатиме ситуація з рейтингами на момент виборів, поки що невідомо, але, цілком можливо, не дуже оптимістично. Тому, безумовно, фракція БЮТ буде в наступному парламенті, але в іншій чисельності і у трохи іншому складі.Пройде дуже мало часу, і ситуація змінюватиметься проти ЯнуковичаЧи можете ви підсумувати: завдяки чому Янукович зміг виграти ці вибори?Знаєте, вже після виборів я на Youtube серйозно, уважно передивився всі виступи Януковича. І проаналізувавши їх, я був змушений провести серйозну переоцінку. Фактично до моменту перемоги Януковича я не сприймав його, і навіть ефіри, які він проводив, я міг дивитися максимум 5 хвилин, а потім переключав канал. Я переконаний, що багато людей саме так до нього і ставляться: ми його не сприймаємо, і тому просто не слухаємо, у нас виключається увага. До речі, на Youtube всі виступи Януковича викладені як жарти, як приклади його помилок. Але якщо ми хочемо зрозуміти цей феномен, то повинні на них подивитися з іншого боку.Річ у тому, що в його промовах люди відчувають свою реальність. Він щиро говорить про речі, близькі і зрозумілі його виборцеві. І, наприклад, та сама промова Януковича на відкритті &laquo;Донбас-арени&raquo; - це просто привід для інших політиків проаналізувати, як він знайшов шлях до цих людей, чому вони його чують. Так, ми, наприклад, можемо закинути Януковичу, що він неосвічена людина, він того не знає, те з тим переплутав, тут якось незграбно сказав, там не так одягнувся... Ну і що? Ці люди - такі самі. Вони йому це вибачають. Більше того, маса людей, які живуть на тому самому Донбасі, скажуть: поки ви якусь освіту здобували, ми в цей момент працювали в цій шахті, не бачили світу білого. Я веду не до того, що щось краще, а щось гірше, - просто так виглядає наша країна. Вона реально складається з людей, які живуть саме так, трудовими колективами, і живуть вони не так вже й добре. Янукович - це відповідь для цих людей, і вони йдуть і реально за нього голосують. От і все. Крім того, так історично сталося, що Януковичу вести кампанію зараз було ще простіше, тому що він перебував в опозиції, на нього не переносили претензії, які люди завжди мають до влади. Вони сприймали його як такого самого битого, як вони самі, визнавали його своїм лідером, чули його.Разом з тим, можна прогнозувати, що пройде дуже мало часу, і ситуація змінюватиметься проти Януковича. Уже він буде при владі, уже до нього будуть претензії: чому наше життя все одно не змінюється?..Але ж він все одно транслюватиме ту саму реальність, яка близька і зрозуміла його виборцям.Побачимо. Ющенко колись теж транслював реальність, а потім впав в неадекватність. Колись він був абсолютно адекватним, і все, що він говорив, збігалося, наприклад, з моїм розумінням. А потім він почав говорити речі, відірвані від життя. Янукович так само може повторити цю історію, він може легко відірватися від життя, це рано чи пізно доганяє всіх політиків... Є ще фактор Дніпропетровська. Я взагалі вважаю, що Дніпропетровськ є своєрідним індикатором настроїв у країні. І Дніпропетровськ мав бути базовою областю для Тимошенко, якщо вона хотіла перемагати на виборах. Але, очевидно, вона не знайшла дорогу до цих людей, і я як дніпропетровець дуже добре це розумію. Дніпропетровськ показав два важливих результати на цих виборах. По-перше, це перемога Тігіпка. Реальна перемога, перше місце в місті Дніпропетровську взяв Тігіпко. І другий результат - це впевнене лідерство Дніпропетровська по голосуванню проти всіх у другому турі. На окремих дільницях до 15% виборців не підтримували жодного кандидата. Це означає, що Януковича вони вже не сприймають, а Юля до них дороги так і не знайшла. А вона взагалі намагалася знайти цю дорогу?Такі спроби були. Перед другим туром технологічно розігрувалася карта протистояння Донецька і Дніпропетровська, і я, до речі, радий, що ця карта не зіграла. Це - спекулятивна штука, яка штучно ділить наше суспільство. І якби вона спрацювала, ми знову жили б у ситуації, коли ми знали б, що на цій, &laquo;нашій&raquo; території - живуть хороші люди, а на цій - лише погані. Але ж це неправда! Люди скрізь живуть приблизно з однаковими проблемами. Я взагалі чекаю того моменту, коли карта результатів виборів набуде якогось іншого формату, тому що нинішня надто нагадує мені негарні карти, на яких різні геополітичні технологи з інших країн вимальовують, як би цю країну розшматувати. І те, що зараз Україна в електоральному плані ділиться саме в такий спосіб, мені здається наслідком штучної інформаційної експансії...&nbsp;При правильному підході тема скасування пропорційної виборчої системи безпрограшнаОстаннім часом ваше прізвище згадується в контексті подачі Ігорем Коломойським звернення до Конституційного суду з вимогою визначити неконституційною чинну виборчу систему. Відомо, що уповноваженими представниками Коломойського стали ваші помічники. Тож щодо цього звернення: коли виникла ідея його подачі і у кого?Я в даному випадку можу говорити лише за себе. Я повністю поділяю цю ідею, у мене вона виникла через аналіз ситуації на місцях. Я точно знаю, що не менше 80% людей хочуть повернення мажоритарної системи. Вони хочуть чітко знати людину, яка представляє їх у парламенті, хочуть з неї питати, хочуть відчувати, що це - їхнє втілення у парламенті, їхня людина, а не партійна. Кожен депутат при нинішній системі потрапляє в колізію: з одного боку, він мусить служити своїй партії, а з іншого... ще ж є люди, правда? І у депутата виникає проблема. Кожному депутатові, який справді працює, треба визначатися, з ким він працює. Коли я приїжджаю в свій округ, я чую багато закидів щодо проблем, вирішення яких залежить від уряду, а я просто не можу за це відповідати. Хоча люди абсолютно справедливо ставлять ці питання мені. От наприклад, КРУ - наше, бютівське, КРУ, ще коли там Микола Сивульський працював - нарахувало якусь грошову суму і винесло припис закрити музичну школу в Іларіоново Синельниківського району. Я звернувся: мовляв, люди добрі, навіщо таке КРУ, якщо воно просто проти людей працює? Адже музична школа - це благо, це добро, для мене це очевидно, а от КРУ, виходить, - зло, тому що воно йде проти людей. І знаєте, в який спосіб вдалося вирішити цю проблему? Тільки в один: я взяв в оренду цю музичну школу і плачу за це гроші. Тобто наше, бютівське КРУ я так і не переміг.Але як би принципово змінилась ця ситуація, якби ви були депутатом-мажоритарником?Тоді у мене не було б фракційної дисципліни, і коли б прем'єр-міністр чи ще хтось там до мене прийшов і казав, що нам щось там треба у парламенті, то - люди добрі, а мені треба, щоб в Іларіоново працювала музична школа. А по-іншому ви мій голос не отримаєте. От що було б.Проста розмова.Звичайно. Мені, наприклад, треба в Синельникові добудувати стадіон - не під вибори, а просто так його треба добудувати. А в Просяній немає води, 5 тисяч людей живуть п'ять років без води. Я веду до того, що голос депутата-мажоритарника - потрібний, і відповідно він може своїм голосом розпоряджатися. Якщо я - депутат-мажоритарник, то я знаю, що відповідатиму тільки перед цими людьми, а все решта мені байдуже. Уряд, бюджет, ще там щось - це не мої проблеми, хочете - зацікавте мене. Або подивимося на проблему з іншої точки зору. Наприклад, якщо я балотуюсь у народні депутати, обіцяю щось виборцям у своєму окрузі і я виграв, то перед ким я за виконання цих обіцянок відповідаю? Якщо я депутат-мажоритарник, то все зрозуміло. А от скажіть, перед ким відповідати партійному депутату? Перед керівництвом свого блоку? Так тоді треба штурмувати Конституційний суд, блокувати трибуну, щитову, ще бозна що робити. І річ не в БЮТ, подивіться на Партію регіонів - там ідентична ситуація. Що, ці депутати працюють на благо свого округу, своєї території? Ні, вони працюють на благо своєї партії. Це просто спотворює принцип політичного представництва, регіони залишилися без реальних представників. От чому я - прихильник мажоритарної системи.Ваша точка зору, в принципі, зрозуміла. Ви депутат, і логіка мажоритарника вам ближча, ніж пропорційника. Але звідки в цій схемі взявся Коломойський?А у нього, очевидно, своє бачення цієї ситуації. Зрозуміло, що у його позиції інше обґрунтування, адже він не працює на окрузі. Його логіка викладена в самому тексті конституційного звернення: він бачить, що коли величезні ресурси йдуть на якусь там партійну касу, то це не призводить до стабілізації та ефективності роботи влади в країні... З іншого боку, вартість перемоги на виборах у одному мажоритарному окрузі оцінюють у суму порядка 500-600 тисяч доларів. А місце в списку прохідної політсили коштує, за чутками, від 2 до 5 мільйонів. Тобто за одне місце в списку можна провести до Ради, грубо кажучи, п'ятьох мажоритарників, і позиція крупного бізнесу пояснюється саме цим, а не альтруїзмом і філантропією наших олігархів...Так а бізнесмен і не повинен бути альтруїстом. Він і повинен керуватися прагматичними міркуваннями. Інше питання - що зараз настає історичний момент, коли ця прагматика збігається з настроями людей, з думками окремих політиків і представників громад - мерів.Чому, власне, була вибрана саме така форма - конституційне звернення від громадянина Коломойського? Адже ви могли б зібрати 45 підписів депутатів, які теж почувають себе мажоритарниками...Депутати будуть це робити.Тобто до звернення Коломойського буде додано ще одне?Людина проявила свою громадянську ініціативу, але є й інші інструменти - політичні і юридичні.Ну, тобто буде два звернення до Конституційного суду?А може, і не два. Може, й більше. Адже є багато суб'єктів звернення до Конституційного суду. Головне - що проблему треба вирішувати. Ви можете пояснити його логіку, коли він особисто підписав звернення до Конституційного суду?Про це треба спитати у нього. Може, він вирішив стати депутатом. Може ж таке бути теоретично?Але я чув і інше пояснення: що це такий своєрідний цинізм: Коломойський не програє судів. І він особисто пішов до суду, щоб всі розуміли, що це - не просто якась політична гра, а дуже серйозно. Його особисте звернення до КС - це сигнал іншим політичним і бізнесовим елітам про те, що питання вже фактично вирішено...Безумовно, тим, що він особисто звернувся до КС, він подає певний сигнал. Але це не знімає відповідальності з політиків, а ставить перед ними це питання.Тепер, як на мене, потрібно визначитися, зокрема, пану Литвину. Зараз у обговоренні цього питання ми перебуваємо в публічній площині, і відповідно зможемо оцінити, у кого декларації відповідають реальним справам, а у кого - ні. На словах Литвин послідовно виступає за мажоритарку - от нехай його фракція дасть 20 підписів за конституційне подання. А якщо не дасть, - то не треба йому більше про це говорити, будемо вирішувати ці суспільні проблеми з бізнесменами. Я думаю, 45 підписів за подачу конституційного подання у діючому парламенті знайти цілком реально. І більше того, ми починаємо цей процес.А навіщо подавати ще одне подання до Конституційного суду? Річ у тому, що є юридична різниця. Громадянин України може звернутися до КС лише з конституційним зверненням - попросити розтлумачити закон, і якщо суд побачить у ньому невідповідність з Конституцією, то вже за своєю ініціативою визнає його неконституційним. До того ж громадянину - у нас же громадяни до сьогоднішнього дня не так багато важать в юридичній системі - теоретично можна відмовити у розгляді звернення. А от 45 депутатам відмовити не можна. Цю справу точно треба буде розглядати. Аргументація в тому поданні, підписи під яке ви зараз збираєте, збігатиметься з аргументацією, викладеною у зверненні Коломойського?Логіка цієї аргументації лежить на поверхні. У третьому розділі Конституції чітко написано, що таке виборче право. Воно існує в двох аспектах: це право обирати прямим безпосереднім голосуванням місцеві органи самоврядування і органи державної влади, до яких відноситься парламент; і право бути обраним. З правом бути обраним у партійній виборчій системі взагалі є проблема. Адже якщо хтось хоче бути обраним, він змушений іти або до БЮТ, або до Партії регіонів, або до, умовно кажучи, Тігіпка - одним словом, вступати в якусь корпорацію. А якщо людина - сама по собі, вона є господарником, вона може зробити благо даній території, і люди їй довіряють, то чому ми повинні змушувати її вступати в якусь партію? А крім того, окремі категорії громадян - наприклад, міліціонери чи прокурори - взагалі не мають права вступати в партію, що робити з ними? За нинішньої виборчої системи ми просто викидаємо всіх цих людей з процесу.Наскільки сильною ви вважаєте свою правову позицію? Наскільки впевнені ви можете бути в тому, що Конституційний суд задовольнить ваші вимоги і таки визнає пропорційну систему неконституційною?Як юрист я вважаю цю правову позицію безсумнівною, бо вона напряму походить з тексту Конституції, з логіки розділу, змінити який не можна навіть силами парламенту, а виключно через референдум. Це - база формування влади. А все решта - похідне від цього.Але зрозуміло, що суд - це завжди процес. Його можна виграти, а можна і не виграти, абсолютної впевненості бути не може ніколи. Але він безпрограшний з однієї точки зору: він спирається на суспільну думку. Тобто можна програти суд, але не можна програти політичну позицію.Припустімо, Конституційний суд задовольняє вашу вимогу. Що далі? За яким законом повинні відбуватися наступні вибори?Думаю, що у такому разі Верховній Раді треба буде ухвалити якийсь інший закон, і він, до речі, не обов'язково має бути мажоритарним. Адже, як правило, вихід з таких граничних ситуацій десь посередині. Тобто якийсь елемент партійної системи, очевидно, залишиться, тому що під нього виписані ще й інші розділи Конституції. Але процедура формування виборчих бюлетенів уже має бути принципово іншою.Наприклад?Можливі й інші варіанти. Коли кандидат в депутати пропонується партією, але участь у виборах бере особисто, як конкретна людина на конкретному окрузі. Вже з тих, хто переміг, в подальшому формуються парламентські фракції, що є суб'єктами коаліційного процесу, а також під час виборів мають представництво у виборчих комісіях.Але, знову ж-таки, для цього людина повинна увійти в контакт з партією, щоб бути висунутою від неї.А це вже не така велика проблема, адже в такому разі не буде настільки сильної залежності цієї процедури від персональної позиції лідера по всій країні. Адже завдання полягатиме не в тому, щоб подолати тривідсотковий бар'єр, а в тому, щоб здобути більшість голосів на конкретному окрузі. І партія шукатиме людей під виконання цього завдання. Це ж принципова різниця - партія буде шукати людей, здатних пройти на окрузі, а не тих, які здатні блокувати трибуну. І такі люди, до речі, і самі не будуть паралізовувати роботу органів влади.Якщо Конституційний суд у своєму рішенні визнає пропорційну систему неконституційною і скаже, що Верховна Рада повинна ухвалити закон з такою системою, яка б відповідала Основному Закону, то чи не припускаєте ви, що парламент просто проігнорує це рішення? Тобто, наприклад, КС вже так само просив Раду унормувати питання з призначенням суддів на адміністративні посади, а Рада цього не робить і цілком нормально себе почуває...Таке може бути. Ми від цього не застраховані. Але все має свою ціну, і нею для політичних сил, які ухвалять таке рішення, стануть втрати симпатій виборців. Звучить не дуже лячно.Все залежить від того, як і хто з цим працює. Зараз не час розкривати всі політичні стратегії, скажу лише, що при правильному підході ця тема безпрограшна.Ваш колега по фракції Сергій Подгорний у коментарі для газети &laquo;Коммерсант&raquo; заявив, що у Ігоря Коломойського немає шансів виграти цю справу через те, що визначення типу виборчої системи - це внутрішня справа парламенту.Це така прокурорська позиція: у вас все одно нічого не вийде, тому що ми знайдемо юридичну підставу. А життя не йде за прокурорською логікою, життя завжди дає шанс.Найбільшими противниками зміни чинної виборчої системи в парламенті зараз називають фракцію БЮТ.Так воно і є.Наскільки комфортно ви себе почуваєте в лавах цієї сили?Абсолютно комфортно.Тобто у вас ще не було дискусій з колегами по фракції на предмет того, навіщо ви це робите, чому дієте на шкоду своїй же політичній силі?Політична сила має якесь місце у ієрархії моїх цінностей, але точно не перше. Наприклад, суспільна позиція для мене важливіша, ніж позиція політичної сили. В цьому і є політика. І важливіша, ніж позиція Юлії Тимошенко особисто?Точно так само, за всієї поваги до Юлії Тимошенко. &nbsp;Двері &laquo;України майбутнього&raquo; для Андрія Портнова відкритіЩе одна історія, з якою пов'язується ваше прізвище, - розбудова партії &laquo;Україна майбутнього&raquo;. Публікації в ЗМІ на цю тему суперечливі - з нею пов'язують то Андрія Портнова, то вас. Зрештою, чия це партія?Партія - це не власність. Будь-хто, хто має бодай якийсь стосунок до політичних партій, чітко розуміє, що кожна партія, навіть найменша - це люди з різним світоглядом, з різними проблемами, які живуть у різних регіонах. Партія - це не комерційна структура, вона не може бути однорідною, монолітною, та ще й чиєюсь власністю.Про переважну більшість українських партій можна впевнено сказати, чиї це партії...Якщо ви хочете почути від мене відповідь у такому ракурсі, то я прямо позиціоную себе у зв'язку з цією партію, я співпрацюю з молоддю, яка її розбудовує. Мені дуже подобаються ідеї цієї партії, навіть при тому, що я - прихильник мажоритарної виборчої системи. Чи пов'язуєте ви своє політичне майбутнє з &laquo;Україною майбутнього&raquo;? В одному зі своїх останніх інтерв'ю ви сказали, що, швидше за все, до наступного парламенту за списком БЮТ не потрапите...Так, я це підтверджую. Є правила гри. Ми потрапили до парламенту за списками Блоку Юлії Тимошенко, і думаю, що повинні бути у його фракції до закриття цього гештальту. Тобто зараз я добуду каденцію парламенту у фракції БЮТ і жодним чином не збурюватиму внутрішньофракційну ситуацію - цим, якщо у когось є таке бажання, нехай займаються інші, можливо, більш ідейні партійці. Але коли відкривається нова ситуація, ми стаємо вільні у тому, щоб змінити формат своєї участі у політиці. Для мене як для мешканця міста Дніпропетровська очевидно, що на наступні вибори я не йтиму з БЮТ. А якщо ми говоримо про політичне майбутнє, то єдина партія, до якої я маю якусь симпатію, - це &laquo;Україна майбутнього&raquo;. А яким буде це політичне майбутнє - покаже час. Це залежатиме від того, наскільки її ідеї набиратимуть популярності, зокрема, серед потенційних союзників. Адже самостійно брати участь у виборах дуже важко, спробувати можна хіба що в ході місцевої кампанії, а на парламентські вибори потрібно шукати союзників. Одним словом, питань є багато, і відповідати на них час ще не настав...ЗМІ повідомляють, що &laquo;Україна майбутнього&raquo; і ви особисто розміщуєте свої білборди у Дніпропетровську. З якою метою це робиться?Що стосується &laquo;України майбутнього&raquo; - це її реклама. Партія рекламує себе, я її теж рекламую. Я відкрито показую свою прихильність до цієї партії, і це пов'язано з місцевими виборами, які наближаються.Наскільки відповідає дійсності інформація &laquo;Української правди&raquo; про те, що ви хочете стати головою Дніпропетровської обласної ради?Сьогодні так питання не стоїть. Спочатку треба пройти ці місцеві вибори, щось на них отримати, потім визначитися з тим, який мандат залишати - місцевої ради чи парламенту, і тільки після цього можна говорити про якісь посади в органах місцевого самоврядування. У Дніпропетровську є багато достойних людей, які можуть очолити облраду.Інша справа, що сьогодні у Дніпропетровську сформувалася певна політична ситуація, тобто є гравці, які задекларували себе як учасники наступних місцевих виборів. І мене як мешканця міста Дніпропетровська, не все влаштовує у тому пулі, який сьогодні там формується. Там дуже багато критиканства, мало справи, і я просто бачу, які наслідки ця ситуація може мати. Саме тому ми входимо в цей процес - щоб подивитися, чи можуть якісь наші некритиканські ідеї кореспондуватися з настроями виборців, наскільки вони будуть популярними. Тобто на даному етапі для нас не є пріоритетом взяти на виборах якомога більший результат, нам не треба багато. Нас цікавить певна інтелектуальна, прогресивна, творча частина населення. Я вважаю, що краще з малим, але прохідним результатом зробити дуже багато, ніж взяти більше, всім всього наобіцявши, і потім цього не виконати. Це ми вже бачили.Чи має якийсь стосунок до &laquo;України майбутнього&raquo; мер Дніпропетровська Іван Куліченко?Ні, Куліченко - безпартійна людина, він не має стосунку до жодних партій, і його весь час, до речі, запрошують до різних структур...Інша справа, що у нас з Куліченком співпадає світогляд. До нього є певні технічні питання: можливо, у нього немає команди, він не ідеально працює мером... Але я точно можу сказати, що Куліченко за весь час свого перебування на посаді нічого не вкрав, і це видно. От просто в Дніпропетровську немає ресторанів Куліченка, готелів Куліченка, ніхто вам їх показати не зможе. Зате ті, хто його критикує, володіють будівельними компаніями, офісними чи торгівельними центрами. Тобто Куліченко - це проста людина, яка реально працює на місто, робить свою справу і нікого не критикує. Ця людина несе Дніпропетровську благо, незважаючи на всі потоки інформаційного бруду, які ллються на нього протягом останніх двох років. І я думаю, його треба підтримувати саме тому, що ми можемо знайти значно гіршого мера. А допомогти йому навести порядок - це нескладно, це ми зробимо.Газета &laquo;Дело&raquo; пов'язувала партію &laquo;Україна майбутнього&raquo; з Андрієм Портновим. Чи має він якийсь стосунок до цієї політичної сили?Ні. Він є членом партії &laquo;Батьківщина&raquo;, дуже інтенсивно працює в команді керівництва БЮТ, він туди дуже, так би мовити, інтегрований. І я не бачу, що в нього сьогодні є бажання іти в якусь самостійну політичну діяльність.Якщо ж у нього таке бажання з'явиться, то зрозуміло, що ці двері для нього відкриті. Андрій Портнов користується повагою всіх учасників своєрідного ядра &laquo;України майбутнього&raquo;. Тобто все залежить виключно від його бажання. Але станом на сьогодні він до цієї партії відношення не має, це - не його проект.&laquo;Главком&raquo;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Як заїжджий аферист двох міністрів обдурив]]></title>
      <pubDate>Fri, 26 Feb 2010 09:52:30 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Суспільство]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/articles/sosiety/1274</link>
      <description><![CDATA[Минулого тижня в дніпрян з гарним почуттям гумору з'явився відмінний привід для жартів: українські міністри, можливо, самі того не підозрюючи, виступили VIP-агітаторами відомого своїми сумнівними піарами-ходами місцевого бізнесмена Загіда Краснова. (рос.)]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[На нынешней неделе у днепропетровцев с хорошим чувством юмора появился отличный повод для шуток: украинские министры, возможно, сами того не подозревая, выступили VIP-агитаторами известного своими сомнительными пиар-ходами местного бизнесмена Загида Краснова. В городе появились сити-лайты с изображением министров молодежи и спорта Павленко и труда и социальной политики Денисовой, понуро и смиренно сидящих напротив вольготно расположившегося Загида Геннадиевича. Фотография с министром труда и соцполитики Людмилой Денисовой подписана крупными буквами: &laquo;ЗАГИД УБЕДИЛ МИНИСТРА!&raquo; Перед кем украинские министры голову склонили? Для понимания юмора ситуации нужно в двух словах рассказать о главном фигуранте этого пока еще только набирающего обороты пиар-скандала. Депутат Днепропетровского горсовета от Блока Лазаренко Загид Краснов (настоящая фамилия - Габибулаев), уроженец Дагестана, шел к успеху с начала бурных 90-х. Сам он рассказывает об этом так: &laquo;Бизнес начинал со спорта, с тренерской работы. Потом открыл предприятие &laquo;Отег&raquo;, и мы занимались бензином. Потом у меня появились магазины, киоски, потом появилась заправка&raquo;. Рассказывая о своем жизненном пути, Загид Краснов умалчивает и о бригаде Мухтара, и о других своих уголовно-криминальных заслугах перед Отечеством.&nbsp;На излете 90-х, возжелав известности и признания, Краснов отправился за оными в политику по проторенной товарищами большой дороге. Держа нос по ветру, он успел профинансировать днепропетровский &laquo;Майдан&raquo; в 2004-м, записаться в ряды &laquo;Батьківщини&raquo; в 2005-м, сбежать оттуда в &laquo;Громаду&raquo; в 2006-м, стать депутатом горсовета от Блока Лазаренко и создать в нем коалицию с Партией регионов. Сколотив за четыре года состояние на аферах с городской землей и превратив городскую разрешительную систему в собственный доходный бизнес, Загид Краснов начал мечтать о большем. Безнаказанность на территории Днепропетровска позволила Краснову уверовать в собственную исключительность, а также породила в его голове настоящую манию величия. Страсть к переодеванию и другие порочные привычки Сегодня Загид Краснов гордо называет себя &laquo;хозяином города&raquo;, упуская при этом, до какой ручки докатился город за время его &laquo;хозяйствования&raquo;. Правда, Краснову следует отдать должное: о том, что он &laquo;хозяин&raquo;, он вспоминает только в тех случаях, когда речь идет о распиле очередного куска бюджетных средств, о вымогательстве денег с предпринимателей за земельные решения сессии городского совета или распределении сфер влияния на рынке городских пассажироперевозок, парковок, торговли. Когда же речь идет о разбитых дорогах, аварийных домах и пустой городской казне, Загид Краснов, как и подобает любому уважающему себя аферисту, моментально перевоплощается в оппозиционера, критикующего городскую власть, и благотворителя, одним лишь взмахом руки запускающего неработающие лифты, отсасывающего воду из затопленных подвалов, ремонтирующего подъезды.&nbsp;Естественно, все эти сеансы одновременной игры, ежедневно транслируемые на телевизионных экранах, на поверку оказываются чистой воды жульничеством. Вспомнить хотя бы пиар-&laquo;развод&raquo; тысяч днепропетровских стариков в разгар эпидемии гриппа, когда Красновым была объявлена акция по продаже пенсионерам медикаментов по ценам производителя в ряде городских аптек. В реальности акт невиданного милосердия оказался мыльным пузырем и породил волну негодований среди людей пожилого возраста, вынужденных добираться в указанные аптеки, где перед ними разводили руками и предлагали купить и без того дешевые зеленку и аспирин со скидкой в пять копеек. Или вспомнить скандал с исчезновением все в тех же аптеках города марлевых повязок во время первой волны эпидемии гриппа, которое чудесным образом совпало с раздачей этих же повязок активистами Краснова на улицах города под объективами телекамер, а также синхронным появлением тысяч повязок на черном рынке города. Фаза обострения &laquo;Звездная болезнь&raquo; Краснова усилилась после заключения на первый взгляд странного политического союза между ним и Сергеем Тигипко. По достоверной информации, распорядитель днепропетровского горсовета &laquo;отвалил&raquo; значительную сумму ближайшему окружению Сергея Леонидовича за возможность представлять в Днепропетровске его интересы как кандидата в президенты. Так началась новая афера днепропетровского благотворителя по продаже проходных мест в списке партии Сергея Тигипко &laquo;Сильная Украина&raquo; на выборах в местные советы. И хотя быстрой прибыли Краснов получить не смог (местные выборы решением ВР перенесли на неопределенный срок), двери &laquo;Сильной Украины&raquo; дружественно распростерты для всех, кто готов отдать за мандат депутата местного совета $75-130 тыс.&nbsp;Кстати, с Сергеем Тигипко напрямую связан еще один анекдотический эпизод политической жизни днепропетровского Комбинатора. Так, во время первого тура президентских выборов Загид Геннадиевич в Днепропетровске был представлен украинскому корреспонденту газеты Le Monde, освещавшему ход президентской кампании. Как показывает практика, аферисты редко упускают возможность извлечь выгоду из любого, даже, казалось бы, самого безобидного и рядового знакомства. О количестве алкогольных и финансовых аргументов история умалчивает, однако через неделю после визита корреспондента в Днепропетровск Загид Краснов был нейтрально упомянут на страницах французского издания в рамках обзорной статьи по результатам первого тура выборов.&nbsp;И все бы ничего, да вот только после этого на несчастных днепропетровцев обрушился громогласный пиар-вал: &laquo;Le Monde: Европа ставит на Краснова!&raquo;. Где Европа, а где Загид Краснов - для большинства днепропетровских предпринимателей вопрос более чем риторический. Но сам &laquo;ставленник Европы&raquo;, очевидно, уже не в силах остановиться - неделю назад Днепропетровск расцвел сити-лайтами, на которых Краснов по-отечески отчитывает министров Денисову и Павленко за недостаточное внимание к проблемам днепропетровцев. Намекая тем же днепропетровцам, что теперь ситуация изменится, так как он, Загид, нерадивых министров таки в чем-то убедил... Осторожно, фотошоп! Актуальным остается вопрос &laquo;Каким образом господа министры оказались фигурантами крупномасштабной авантюры Краснова?&raquo; Не допускать же всерьез версию, что члены уходящего Кабмина решили на прощание &laquo;поторговать лицами&raquo; и за внушительный гонорар согласились выступить на подтанцовках у человека со столь сомнительной репутацией. &laquo;Левый берег&raquo; решительно отказывается в это верить, несмотря на то что подобные слухи вовсю циркулируют по Днепропетровску. Г-н Павленко и, в особенности, г-жа Денисова известны как далеко не самые бедные представители украинского политического бомонда. И хотя Загиду Геннадиевичу не так давно удалось &laquo;охмурить&raquo; также вполне небедного Сергея Тигипко, в финансовую мотивацию министров все-таки верится с трудом. Остается только предполагать, что афера, поддержанная многочисленными заказными сюжетами на местных телеканалах (мизансцена та же: Загид Краснов свысока поучает министров, ведущих себя словно побитые мальчики на ковре у большого начальника, как им жить и что им делать), была провернута без их ведома. Ну, встретились, ну, поговорили, с кем не бывает. Тональность и формат дальнейшего освещения встречи в СМИ никто не оговаривал. Министры, в конце концов, вправе рассчитывать на дальнейшее адекватное поведение тех местных политиков, которые набиваются к ним на встречи. Но, судя по всему, некому было объяснить Павленко и Денисовой, что в данном конкретном случае они имеют дело не с политиком, а известным всему Днепропетровску пиар-аферистом.&nbsp;&nbsp;Абсолютно очевидно, что в любой европейской стране подобный конфуз с министрами - политиками первого уровня - закончился бы и для самих министров, и для потерявшего чувство меры местного депутата серьезным скандалом. Но только не у нас. Ведь только у нас возможно, чтобы мелкие жулики сидели на фоне государственного флага, общаясь с министрами словно Отцы народа. И проблема даже не в том, идут эти министры на встречу с этими жуликами или нет. Проблема в том, что, имея 100 тыс. грн в месяц на рекламную кампанию, любой аферист, освоивший фотошоп, может смело размещать себя хоть с министром, хоть с президентом - на любом столбе. Так что трепещите, товарищи политики. Загид Краснов еще порадует нас сити-лайтами, на которых он будет учить Януковича играть в гольф, и билбордами, на которых он вместе с Тигипко займется фитнесом. &nbsp;Газета &laquo;Левый берег&raquo;]]></fulltext>
    </item>
        <item>
      <title><![CDATA[Інструкція зі встановлення самоврядування або як обрати кращих]]></title>
      <pubDate>Fri, 26 Feb 2010 07:41:09 -0700</pubDate>
      <category><![CDATA[Політика]]></category>      <link>http://dniprograd.org/ua/articles/politics/1273</link>
      <description><![CDATA[Щоб покінчити з корупцією, непрофесіоналізмом та безвідповідальністю, необхідно мінімізувати роль партійних босів у "призначенні" депутатів та передати цю поважну місію громаді.
Як реалізувати цей задум в сьогоднішніх умовах?]]></description>
	  <fulltext><![CDATA[Ми вже говорили про те, які жахливі наслідки для самоврядування має що пропорційна система виборів до місцевих органів влади.Найгірше, що владна верхівка не зацікавлена у зрушеннях, а тому сумніваюся у зміні виборчого законодавства ближчим часом.Саме тому виголошую заклик до розхитування пропорційної системи в рамках чинного законодавства.А зараз вважаю за доцільне зосередитися детальніше на двох найбільш дискусійних моментах: як саме чинне виборче законодавство плодить корупцію, безвідповідальність та непрофесіоналізм у радах, а також, у який спосіб ефективно реалізувати злам &quot;пропорційки&quot; в умовах чинного закону.Я свідомий, що жодних сакральних таємниць не відкрию коли скажу, що формуючи місцеві партійні списки у &quot;закритий&quot; спосіб, регіональні партійні боси є володарями ситуації.Переважно партійні збори з висунення кандидатів перетворюються на профанацію. Загальний &quot;одобрямс&quot; забезпечує місцевий партактив, який формується за кумівсько-сватівським принципом.Подекуди місцеві партійні осередки взагалі є &quot;пустишками&quot;, членство у яких існує лише на папері. Шляхом нескладних маніпуляцій умільці формують зручний список кандидатів. Інколи до них потрапляють за особисту відданість, а інколи за родинні зв'язки.Саме таким чином у радах оселяється непрофесіоналізм, бо професіональні якості кандидата відіграють не першочергове значення. Частенько місце у раді отримують за матеріальну лояльність або ж іншу винагороду. Таким чином у ради вже потрапляє корупція.А тепер давайте замислимося, чи є у таких депутатів необхідність бути відповідальними перед місцевою громадою?Такої особистої потреби у кожного з них немає, бо одні вислужуються і родичаються з місцевим партійним лідером, і цього достатньо, щоб гарантувати собі депутатство. Інші ж банально орендували депутатське крісло на конкретних умовах. За таким принципом ради часто перетворюються на зібрання безвідповідальних осіб.Щоб покінчити з корупцією, непрофесіоналізмом та безвідповідальністю, необхідно мінімізувати роль партійних босів у &quot;призначенні&quot; депутатів та передати цю поважну місію громаді.Як реалізувати цей задум в сьогоднішніх умовах?Крок перший. Пропонуємо згуртувати у вашому місті чи районі команду досвідчених і знаних професіоналів, які завоювали прихильність городян непорушністю свого слова.Вони мають бути згодні піти на цей важливий крок і виставити свою кандидатуру на відкрите громадське обговорення та поставити своє майбутнє депутатство у залежність від вибору громадян.Крок другий. За бажання ви можете провести одне або кілька соціологічних опитувань, щоб зрозуміти, наскільки користуються популярністю серед мешканців міста або району представники цієї команди. Чи готова громадськість підтримати ідею створення виборчого блоку такою командою.Крок третій. Презентуйте краянам ідею майбутнього блоку та проведіть роз'яснювальну роботу: в чому ж криється суть цієї ініціативи. Заявіть жителям, що вони мають можливість сформувати цей блок своїми руками та зможуть вплинути на розстановку кандидатів у списку.Крок четвертий. Підпишіть добровільну політичну угоду з усіма претендентами у кандидати про те, що вони дотримуватимуться законодавства та норм моралі. Передбачте пункт, яким кожен кандидат обіцяє скласти повноваження, коли громадськість висловить йому недовіру.Крок п'ятий. Згідно з вимогами чинного законодавства номінально сформуйте виборчий блок з місцевих осередків партій, які підтримують демократичну ініціативу та не претендують на квоти для своїх партійців. Таким чином ми пропагуємо принцип добровільного партнерства у стосунках партій та громад.Крок шостий. Після публічного обговорення кандидатів, проведіть фінальне публічне громадське голосування, на якому кожен кандидат, відповідно до кількості відданих за нього голосів, отримує порядковий номер у виборчому списку блоку.Запорукою прозорості і чесності голосування є кінцевий результат громадського голосування. Якщо громадяни побачать, що порядковий номер кандидата не співпадає з рівнем його популярності у місті, вони просто не підтримають цю політичну команду на виборах.Ви самі маєте бути зацікавлені, щоб максимально убезпечити процедуру громадського голосування від фальсифікацій. Інакше вам не повірять.Крок сьомий. Подайте згідно з прописаними у законі термінами всю необхідну документацію до виборчої комісії.Крок восьмий. Висуньте на посаду міського голови кандидата від цього ж блоку. Якщо громадськість повірить вашій команді, то неодмінно включиться у процес та підтримає виборчий список кандидатів та претендента на посаду міського голови.Крок дев'ятий. Перемігши на виборах закріпіть обраних депутатів за умовними округами, щоб вони мали свою ділянку відповідальності за конкретний район.Сформована у такий спосіб місцева команда стане партнером громадськості. Така команда не будуватиметься за принципом &quot;лідер та інші&quot;. Ті кого оберуть виборці, передусім нестимуть відповідальність перед ними.Усвідомлюю, що будуть скептики і віднайдуть в наведеній інструкції умови, які можна обійти або проігнорувати. Однак, я розумію і те, що всі позитивні зрушення мають ініціюватися з чистими намірами.Так, можна обійти і закон, не те що політичні домовленості. Моя пропозиція стосується лише тих громадських діячів, мірилом для яких є не юридична, а політична відповідальність. Якщо хочете, це можна назвати давно забутим принципом &quot;чесного слова&quot;, яке затоптали, забули і втопили у цинізмі політики.До реалізації будь-яких суспільних змін можна приступати лише через глибинне усвідомлення їх необхідності. Розумію, що це стосується далеко не всіх і геть не усім потрібні позитивні зрушення у цій державі. Втім, це не біда, бо справжні зміни будуються не на кількості, а на якості.Більш ніж упевнений, що при широкому застосуванні пропонованого механізму &quot;відкритих дверей&quot; для самоврядування на місцях, значна частина сформованих таким чином блоків переможе. Це означатиме: зрушення почались і громади отримали можливість впливати.Сергій КОШАРУК, міський голова Ковеля (Волинська область), для УП]]></fulltext>
    </item>
      </channel>
</rss>