App Store Google Play
Ольга АНДРОСОВА

Завжди кажи «ні»

25 Вересня 07:42

Я особистість, яка виграла в лотерею під назвою «Життя» у категорії «відрізок існування». Так, я народилася занадто пізно щоб вивчати землю та зарано, щоб борознити простори далекого космосу. Проте зараз ми, діти народженні наприкінці минулого тисячоліття, спостерігаємо та вдихаємо на повні груди новітні куточки людського буття та становлення особистості.

Ми народилися під час послаблення мотузки етикету та моралі, яка болісно в’їдається у мозок минулих поколінь, проте водночас ми ще безнадійно чіпляємося за стінки виховання своїми вологими від нервів та непорозуміння долонями в надії порушити встановленні нам рамки «ПОТРІБНО».

У сучасному житті все частіше ми спостерігаємо тенденцію рухати своє «Я» вперед та поважати себе. Здоровий егоїзм – це добре, це потрібно.

Мене все дитинство «товкли носом», що поважай оточуючих, будь ввічливою, а то й більше. Окей, все вірно, але не на шкоду собі.

Вчора відсиділа годину напрочуд водянистої та порожньої «просвітницької» лекції, це була тільки третина доповіді. Після години згорілого часу мій внутрішній інтелігент казав «людина так старається, готувалася, не подобає просто встати і вийти», а бісик на іншому плечі казав накивати п’ятами та обходити такі сумнівні заходи та псевдо-інтелектуалів за три дороги. Прислухалася до останнього. Як би ти не виглядав зі сторони людей, яких ніколи не побачиш, головне – що не на шкоду собі.

Це приклад нашвидкуруч, згадаймо розповіді людей про стосунки з психопатами? Людина не може сказати «ні» іншій людині. Даремно.

Зараз нас не замикають в рамках моралі. Хтось скаже, що це хаос, а хтось – що це свобода. Комусь будуть вигідні обидві сторони цієї ситуації. А ми все ще залишаємося одиничками та нулями, які будують і руйнують суперкомп’ютер Людство.



Hoвини ПАРТНЕРІВ

Остап Ібрагімович зі своїм ремонтом провалу нервово курить в сторонці порівняно з розмахом Бориса Альберкутовича.«Стратегічні об‘єкти» в центрі Дніпра - купа шлаку та шматок здертого...
#безвіз...пройшов повз мене. Ну от правда. У мене як не було можливості їздити у Відень на вранішню каву, так безвіз її і не приніс )))#Томос...мені от все рівно, наскільки канонічна УПЦ КП, бо я туди...
Будь-яке суспільство в тій чи іншій формі прагне до найвищої мети - всеосяжного блага. Аби досягти цього блага всередині народів відбувається природна кристалізація окремих каст чи систем, я...
Кожен раз користуючись послугами перевізників у Дніпрі я надихаюся. Щоденні умови дістатися із пункту А в пункт Б просто таки надихають кричати і матюкатися, й так щоб всі почули. Але цього разу я не...