App Store Google Play
Ольга АНДРОСОВА

Ми збираємося лише на цвинтарі

9 Вересня 20:47

«Ми збираємося лише на цвинтарі». Цю фразу мені озвучив батько ще у мої несвідомі роки під час посиденьок на кладовищі з нагоди чергового поминального дня. Того разу я не усвідомила сенс цього рандомного зауваження.

Забавна штука – жива рідня найчастіше збирається біля вівтаря мертвих. Поминальні дні / похорони стали такою собі гротескною тусовкою, приводом побачитися, обговорити новини, познайомиться з дальньої ріднею та, звичайно ж, хильнути чарочку. Саме за цих обставин я дізналася, що половина міста і частина області кишить моїми родичами. І вони класні, товариські і відкриті.

Бухло на цвинтарях взагалі окрема тема розмови.

До речі, днями всім нутром перейнялася ритуалом радянських похорон. Усе за найкращими канонами: спочатку щира скорбота усіх, хто прийшов, потім зміна масок і «Гей, Владок, простеж щоб всім було хоча б по п'ять крапель» в їдальні на місцевому автовокзалі, де по прибуттю на поминки вже очікували борщець, горілочка, оселедець і далі за текстом. За пару годин до цього батюшка розпинався перед натовпом, повного скорботи та сліз, що «алкоголь і християнство не мають нічого спільного, це ображає пам'ять померлого». Але ми звикли «відновлювати» водний баланс спиртом після рясного сльозовиділення. Жінка за столом старанно доводила, що це не дань совку і завжди усі бухали на кладовищах, нічого нового, все йде за планом і традиціями. Після чого ораторка пропустила три чарки палаючої рідини «за здоров'я померлого».

Традиції та звичаї це цікаво, звичайно, але прикмети це взагалі лють. Наприклад, дорогою на цвинтар бусик з покійником обігнали дикі хлопи на мопедах – підрізали на нормальній швидкості. Водій та салон обурилися:

- ну і куди вони поспішають?!

- мабуть туди ж, куди ми зараз їдемо.

Загалом давайте спілкуватися один з одним по цю сторону труни, інакше, боюся, що ми встигнемо розгубити наш запал комунікабельності до часів «вічного життя», у якому я дуже сумніваюся, нажаль.



Hoвини ПАРТНЕРІВ

Останнім часом, коли дивлюся на те, що відбувається навколо, вже вкотре мені спадає на думку аналогія між Україною та Іудеєю часів Другої Іудейської війни. Події тої війни досить живописно описав у св...
Ярослав СИНИЦЯ

Станиця Луганська

Станиця Луганська зараз,це  не те, що було три роки тому.  Людська натура така, що має здатність пристосовуватись до будь-яких умов, і за дуже короткий час. Про війну тут нагадують цілі квар...
Наслідки Першої Світової для України оформилися у конкретний факт та конкретну дату 14-го листопада 1918-го року.У цей день гетьман Павло Скоропадський видав грамоту про воз'єднання на федеративних на...
Юрій Фоменко

Птаха війни

Птаха війни. Вона над моєю хатою в Діброві літає на схід і повертається на Кодак.    В уяві, замість звуку її двигуна я чую стогін поранених, голоси лікарів і тиху молитву піл...