App Store Google Play
Антон МОРОЗ

Через "руський мир" в пекло і безодню

3 Вересня 03:16

Родина тебя никогда не забудет. Но и не вспомнит. 

Ця фраза стала особливо актульною протягом останніх двох-трьох років. На щастя, актуальна вона лише для тих, кому в 2014 році Кремль відвів роль "народних героїв" Донбасу. У перші місяці конфлікту можна було помітити, що перевірені радянські методи міфологізації і героїзації окремих осіб  в черговий раз активно реалізуються Москвою. Зокрема, вся "руська весна" та її дійові особи чітко свідчать про те, що за 100 років методичка не змінилася.

Всі ми пам'ятаємо як прості "роботяги" за мить перетворилися з охоронців АТБ, продавців курки та новорічних аніматорів на провідників народного руху, народних мерів, голів республік тощо. Сама доля віддалася їм в руки й на мить стала керованою. Втім, як показала історія, для Кремля подібні "герої" - лише перегній, який з часом стане ресурсом для цілої плеяди міфів та легенд.

Але давайте перейдемо до персон та їхніх "бойових шляхів" на теренах Донбасу.

Вячеслав Пономарьов - миловар, який у квітні 2014 року отримав статус "народний мер Слов'янська" під час захоплення бойовиками адміністративних будівель. Через два місяці був затриманий Ігорем Стрєлковим (Гіркіним) за деструктивну політику в місті. Після місяця "підвалу", під час звільнення міста українськими бійцями, разом з бойовиками втік до Донецька, де став солдатом "армії ДНР". Наразі доля невідома. Забутий.

Павєл Губарєв - аніматор, лідер "Народного ополчення", "народний мер Донецька". 6 березня 2014 року був заарештований СБУ. На початку травня його обміняли на офіцера "Альфи". Пережив декілька замахів в Донецьку. Під час одного з них (у жовтні 2014) автомобіль Губарєва розстріляли на території ДНР під час руху в сторону Росії. "Мер" вижив, але потрапив у лікарню. Втім, пригоди на цьому не завершилися. У 2015 році Павла Губарєва викрали чеченці-кадирівці й посадили його "на підвал". Через деякий час був звільнений. У 2016 намагався стати "мером" Ясинуватої, але місцеві мешканці виступили проти. Відтоді - зник з "великої політики Донбасу". Забутий.

Алєксандр Можаєв (Бабай) - "казак", приїхав в Україну через кримінальну справу в РФ. Став одним із символів "руської весни". Брав участь боях за в районі Слов'янська. Мріяв про "Велику Новоросію". Відомо, що у свій час отримував погрози з боку кадирівців та інших "конкурентів". Мріяв про створення "казачої армії". Швидко покинув Донбас та повернувся в Росію, де "виживає", виховуючи своїх дітей. Повертатися назад не збирається. Забутий.

Валєрій Болотов - комуніст, "народний губернатор Луганської області", голова "ЛНР". Відкрито заявляв про необхідність війни проти українців. Втім вже наприкінці літа 2014 пішов з "великої політики". Мав спільні інтереси з Плотницьким й декілька конфліктів з "донськими казаками". Згодом заявив про зраду з боку Плотницького, залишив "ЛНР" і займався "волонтерською допомогою" з Москви. На початку 2017 року раптово помер від серцевої недостатності. Забутий.

Ігор Плотницький - голова ЛНР, брав участь у Мінських переговорах. Мав декілька конфліктів з "луганськими діячами". Є свідчення, що Плотницький - замовник декількох гучних вбивств командирів бойовиків. У 2016 сам став жертвою замаху - його автомобіль підрвали, а сам голова "ЛНР" опинився у лікарні з важкими пораненнями. Згодом перелетів у Москву й склав "владні повноваження". З 2017 року не з'являвся на публіці. Є припущення, що його тихо "прибрали". Забутий.

Алєксандр Бєднов (Бетмен) - один з керівників "армії ЛНР". Був замішаний у декількох конфлітках з верхівкою луганської "влади". До останнього намагався стримуватися від критики на адресу Плотницького. Але у 2015 році на колону Бетмена було здійснено атаку із застосуванням важкої зброї. Сам Бєднов згорів у своєму автомобілі. Забутий.

Алєксєй Мозговой - учасник штурму луганського відділеня СБУ, один із засновників "ЛНР". Як і багато інших "діячів", мав конфлікт з Ігорем Плотницьким. В результаті чого його "бойовий шлях" завершився вже на початку 2015 року. На шляху до Луганська його автівка підірвалася на керованому вибуховому пристрої, після чого "невідомі" розстріляли автомобіль Мозгового з кулеметів. Забутий.

Павєл Дрьомов - "казак", діяв на території Луганськох області, мав конфлікт з Плотницьким, тому за традицією заверший свій шлях у 2015 році. Під час поїздки на власне весілля автомобіль Дрьомова вибухнув і польовий командир загинув на місці. Забутий.

Євгеній Іщенко (Малиш) - "мер Первомайська", казак "війська Донського",  у свій час наближена людина до Плотницького (саме голова "ЛНР" назначив його керівником Первомайська), що не врятувало його від загибелі(як "казак" в останні місяці життя критикував керівництво ЛНР") Вбитий у січні 2015 року при супроводі "гуманітарного" вантажу з РФ. Забутий.

Геннадій Циплаков  - "прем'єр-міністр ЛНР", радник голови "ЛНР". До певного часу наближена до Плотинцького людина. Втім, у вересні 2016 року був затриманий за "підготовку держперевороту в "ЛНР". Згодом його знайшли повішеним у СІЗО, але є версії, що Циплакову допомогли померти. Забутий.

Євгеній Жилін - людина з кримінальним минулим, але яка успішно працювала в органах МВД і у 34 роки вийшла на пенсію, маючи при цьому за документами 27 років стажу. За деякою інформацією у свій час допомагав Кернесу "рішать дєла".  Засновник організації "Оплот", яка з 2014 року займалася виключно антиукраїнською діяльністю. Організатор терактів в Харкові. Засновник "батальйону "Оплот", який увійшов в "армію Новоросії". З 2015 року офіційно проживав в Росії. Але не довго. Вбитий у вересні 2016 року в кафе "Вєтєрок" в Москві. Забутий.

Владімір Маковіч - кінолог, один із "засновників ДНР", спікер "верховної ради ДНР", голова організації ветеранів "ДНР". Помер у 2017 році від хвороби. Забутий.

Арсен Павлов (Моторола) - працівник автомийки, "герой ДНР", який розстрілював поранених та полонених українських бійців у Донецькому аеропорті. Один із головних персонажів у пропагандистських роликів Росії. Неодноразово звинувачувався у військових злочинах. Попри "медійність" вбитий у власному будинку в Донецьку. Вибуховий пристрій здетонував в ліфті, коли в нього зайшли Павлов та його охоронець. Забутий.

Міхаїл Толстих (Гіві) - охоронець супермаркету, соратник Мотороли, також брав участь у розстрілах українських бійців. Гіві, як і Моторолі була відведена роль "героїчних молодиків", які захищають Донбас від фашистів. Частий "гість" російського телебачення. Обіцяв помститися за смерть друга Мотороли, але у лютому 2017 року був сам вбитий у власному кабінеті. У вікно до Гіві залетів залп з вогнемету "Шміль". Толстих загинув на місці. Забутий.

Що цікаво, під час так званого "безсмертного полку" портрети Гіві та Мотороли у 2017 році несли Алєксандр Захарченко та Алєксандр Тімофєєв - особи, які нещодавно постраждали від вибуху в ресторані "Сепар" в Донецьку.

Алєксандр Захарченко -  продавець курятини, "голова ДНР", який обіцяв зі своєю "армією" захопити Київ, Львів, а потім й Лондон. Неодноразово "горів" на кумедних заявах у ЗМІ. Наприкінці серпня 2018 року був вбитий під час поминальних заходів на честь Кобзона в кафе "Сепар", що у Донецьку. Вибуховий пристрій буквально зніс і розірвав Захарченка. Забутий.

Його супутник Алєксандр Тімофєєв (Ташкент) - міністр доходів і зборів "ДНР", пережив декілька замахів, в тому числі і замах в "Сепарі". Отримав серйозні опіки. Поки що не забутий.

Ігорь Гіркін (Стрєлков) - реконструктор, гбшник, брав участь у захоплені Криму та адміністративних будівель на Донбасі. Окупував Слов'янськ, звідки був вимушений тікати після наступу української армії. Швидко зрозумів, що на Донбасі "пахне смаженим", повернувся в Росію, де до цього часу переважно займається критикою дій російської влади та бойовиків. Чому досі живий - невідомо. Поки що не забутий.

Як бачимо, більшість "діячів Новоросії" або швидко зневірилися у "руському мирі", або згодом були ліквідовані на Донбасі за загадкових обставин. Жоден з них не загинув у бою. Починаючи з 2015 року з історії "Новоросії" зникає все більше "командирів". Деяких з них знищують як "хвости" й потім намагаються перетворити в ідоли для "молодих республік" в дусі 1920-х років. Проте, велика частина з них стала жертвами політичних інтриг як в середині "республік", так і на рівні Кремля. Бандитська сутність цих міфів ніколи не закарбується в пам'яті поколінь. До того ж, така кількість вбивства свідчить лише про те, що окуповані території вже давно перебувають в агонії і все, що їх зберігає на плаву це куратори з Москви.

Звичайно, що Україні не варто розслаблятися і забувати про необхідність рано чи пізно відновити конституційний лад на окупованих територіях. Втім, древня настанова "сиди на березі річки і чекай, поки повз тебе пропливе труп ворога" останнім часом набуває не тільки більшого сенсу, а і демонструє наочні результати. 



Hoвини ПАРТНЕРІВ

Наслідки Першої Світової для України оформилися у конкретний факт та конкретну дату 14-го листопада 1918-го року.У цей день гетьман Павло Скоропадський видав грамоту про воз'єднання на федеративних на...
Юрій Фоменко

Птаха війни

Птаха війни. Вона над моєю хатою в Діброві літає на схід і повертається на Кодак.    В уяві, замість звуку її двигуна я чую стогін поранених, голоси лікарів і тиху молитву піл...
 Не дивлячись на певний застій українського кінематографу в “нульових” роках, сьогодні чи не щотижня на екрани кінотеатрів виходять нові вітчизняні стрічки, які без сумніву виводять н...
Марія СОЛОМОНОВА

Чергове шкільне отруєння

Дніпро. Чергове шкільне отруєння. І з вчорашнього дня жодного коментарію з боку відповідного департаменту міськради.Минулого разу, коли було масове отруєння дітей 62-ї школи, мер міста принаймні напри...