App Store Google Play
Ярема ГАЛАЙДА

Наявність зброї не робить з власника бойову одиницю

28 Липня 11:05

Вночі не спалося до другої ночі. Сидів, читав стрічку ФБ, поколупався у архіві і надибав стародавню істерику однієї місцевої революціонерки/антикорупціонерки/сектантки/захисниці підприємців та всіх страждальців з приводу маршу Азову в Дніпрі.
Ну те що дамочку та її друзів/ подружок обурив марш патріотичної молоді - то тема окрема. Вони тут нещодавно і про бандитську владу України горлали, і про те що собі свою державу хочуть...

Привернуло увагу інше: «Папробуйтє прийті к нам! У нас єсть зарєґєстріраваноє оґнєстрєльноє аружиє!»

Останні кілька місяців активно ганяв лісами та полями, турбазами та наметовими таборами тренуючи всяких різних «супервоїнів»)))
Так от. Навіть люди з чималим бойовим досвідом менше ніж за півроку перебування на «цивілці» гублять навички. Скажу більше, навіть багато з окопників, які просиділи всю службу на ВОПах і РОПах гублять навички ведення наступальних боїв, боїв у місті, забувають як елементарно розгорнутися в лінію бойових груп. Точніше вони то в курсі діла, але на практиці все виглядає більш ніж погано. Збиваються до купи під час руху, забувають про перебіжки, залазять на лінію вогню сусіда тощо. Крім того, втрачаються навички користування зброєю. Заміна магазина, маніпуляції з запобіжником, досилання набоя стають проблемами навіть для досвідченого вояка, якщо він достатньо довго не вправлявся зі зброєю. Я вже мовчу про постійне наведення зброї на «своїх» і в тил... Звісно, треновані бійці швидко всі ці навички відновлюють. А після трьох-чотирьох стрільб з роботою на точність з різних положень вони стають мало не снайперами...

І от коли читаю, що пані, чоловік чи знайомий якої прикупив собі мисливського карабіна, раптом вирішила, що вона тепер капець яка захищена, просто сміюсь.
Бо як це виглядає? Купив панок якогось «калаша», пару магазинів для нього та скількись там набоїв, поклав все це у сейф і все! Тепер він цар і Бог і вважає себе абсолютно захищеним, а супруга його з гордістю повідомляє у ФБ, що у них є зброя і нефіг до них потикатися.
Як на мене ж, пані досить тупо поінформувала, тих кому погрожує, про місце, де можна розжитися зброєю у випадку потреби. Само собою, якщо вони не такі ж самі лохи)))

Бо мати зброю і володіти зброєю - це велика різниця.
Візьме от такий власник свою власність до рук і становитиме загрозу не стільки ворогові, скільки собі та оточуючим. Якщо ще помножити це на тактичну безграмотність, то в разі нападу ми матимемо свіжий труп власника зброї та його противника з новеньким трофеєм. Чому новеньким? Бо від стояння у сейфі зброя не зношується, а вся стрілецька практика того супервоїна - це пару раз на шашликах з друзяками постріляли по пляшках. Найбільш продвинуті «юзери» навіть колись потрапили до тиру чи полігону і попукали по мішенях. Ну ці вже вважають себе справжніми вбивцями))) На ділі ж, вони є легкою та солоденькою здобиччю для будь-якого більш-менш тренованого бійця.
Яскравим підтвердженням моїх слів є минулорічна перестрілка на пр. Гагаріна, коли один єдиний Эдмонд Саакян, озброєний мисливським карабіном, розігнав озброєну банду у 15 чоловік, відправивши чотирьох гівнюків з важкими пораненнями на лікарняні ліжка і, впевнений, що і на зону в подальшому.
А якби Едмонд був худіший, то переконаний на всі 100%, сам би він не нахватався куль і вийшов би з бою взагалі неушкодженим)

Фух! Коротше, ще раз: наявність зброї, якою б розпрекрасною вона не була, ще не робить з її власника бойову одиницю. Треба постійно вчитись та вдосконалюватись, тренуватись та натаскуватись. Війна ж не десь там: за горами та долинами, у іншому світі. Вона навіть не топчеться при порозі. Вона вже чотири роки палить нашу хату. Від Донецька до Дніпра якихось 250 км. Половини заправки танкові вистачить аби доїхати і 7-8 годин ходу.
Тож, всім хто там булюкав про «ми стрілятимемо з кожного вікна», тренуватися, аби стріляти з кожного вікна, часу не вистачить. Навіть до купи зібратися не встигнемо, а домовитися, хто що робитиме поготів. 
Хто-хто, а я то знаю...)))



Hoвини ПАРТНЕРІВ

Будь-яке суспільство в тій чи іншій формі прагне до найвищої мети - всеосяжного блага. Аби досягти цього блага всередині народів відбувається природна кристалізація окремих каст чи систем, я...
Кожен раз користуючись послугами перевізників у Дніпрі я надихаюся. Щоденні умови дістатися із пункту А в пункт Б просто таки надихають кричати і матюкатися, й так щоб всі почули. Але цього разу я не...
Томос це, звісно, дуже добре і потрібно, але...Держава у нас яка? Світська. Церква відокремлена від Держави.До чого це я?А що заважало, і заважає, цій самій Державі визнати те, що лежить на поверхні:...
Дарина ТВЕРДОХЛІБ

23 фєвраля не здається

Чим будете дивувати ваших чоловіків, дівчатка? Уже знаєте, що подарувати батькові, брату чи коханому на 14 жовтня? А ще всім класом здамо грошики на презенти нашим хлопчикам. І знову чашки,...