App Store Google Play
Вадим ШЕБАНОВ

Як важливо слухати один одного

18 Травня 08:24

Чим далі від нас віддаляється Майдан, Революція Гідності - тим менше тої самої гідності залишається у спілкуванні не лише політичних опонентів, а й колишніх побратимів, однодумців та соратників. Все менше тої самої єдності, що дала можливість не зламатися в найскрутніші часи - а такий час був не один - і під час Революції, і під час російського вторгнення та активної фази Війни на Сході.

Сьогодні, попри те, що і виборів найближчим часом не очікується, і революцією не пахне, ситуація громадянської взаємодії, як і спілкування громадськості з владою вкрай загострилася. І хоча нібито всі розуміють, що обстановка критична, що певні проблеми потребують негайного вирішення, ті, хто мав би сідати за стіл і опрацьовувати спільні рішення, лише поглиблюють кризу взаємної недовіри і образ.

Яскравим прикладом є наш міський голова, який віднедавна почуває себе феодалом і дозволяє собі все більш зневажливо розмовляли не лише з простими містянами (чим страждав ще й до свого обрання), а й з соратниками по партії, працівниками комунальних підприємств, підлеглими. Його хамство досягло найвищого ступеня і він почав навселюдно обкладати матом навіть жінок, які лише дозволили собі звернути увагу - навіть не його, а одного з керівників комунальних підприємств - на одну з численних міських проблем. Говорити, що міський голова “наїхав” на жінку (однопартійку і районного депутата!) без причини - зайве. Жодна причина не може виправдати таку поведінку!

Але мова ж насправді не про мову та сленг. Хоча з таким словниковим запасом годі дивуватися рішенню міської ради щодо “оптимізації” шкіл естетичного напрямку, яким сказали: “або окупність, або закриваєтесь!”. Складається враження, що влада має на меті знизити рівень освіченості та культури громадян, аби перетворити їх на бовдурів, які розуміють лише звертання матом. А таким натовпом ще й легше керувати.

На сьогодні, коли ряд питань міського, обласного і державного рівня не просто актуальні, а терміново потребують розв’язання, кожен причетний не слухає нікого крім себе, вважає себе авторитетнішим за інших та має на меті висловити тільки свою думку. Як наслідок - ніхто нікого не чує, а замість конструктивних рішень обговорення продукують лише взаємні образи. Стало звичним, якщо людина, яка обіймає певну посаду, або побувала у складних умовах, вважає нормальним ставити себе вище за інших та нехтувати альтернативними думками та висловлюваннями.

Але ані участь на Майдані, ані в АТО не дає право принижувати і дискредитувати оточуючих. Побиття на цьому тижні ветераном АТО Ольги Полякової за ії позицію щодо гендерної рівності - тому додаткове підтвердження. Невміння слухати перетворилося на хворобу, яку не можна ігнорувати. Тож, перш за все цю хворобу потрібно виявити і усвідомити. Не відвертатися, не зачинятися у соцмережах, а побачити проблему і почати її вирішувати. А вирішувати її необхідно, починаючи з себе.

Революції нас навчили, що потрібно об’єднуватись і чути кожного. Тож треба не розвішувати ярлики і розділяти, а поважати і чути опонента. Особливо, якщо його думка відмінна. Тому, як на мене, найвищі вимоги слід спочатку застосовувати до себе, а вже потім до оточуючих. Бо чим вище твоя планка, тим вище вимоги до себе. Треба постійно вчитися. Це дозволяє уникати купи помилок. Та змінити нарешті  деградацію на розвиток.



Hoвини ПАРТНЕРІВ

Будь-яке суспільство в тій чи іншій формі прагне до найвищої мети - всеосяжного блага. Аби досягти цього блага всередині народів відбувається природна кристалізація окремих каст чи систем, я...
Кожен раз користуючись послугами перевізників у Дніпрі я надихаюся. Щоденні умови дістатися із пункту А в пункт Б просто таки надихають кричати і матюкатися, й так щоб всі почули. Але цього разу я не...
Томос це, звісно, дуже добре і потрібно, але...Держава у нас яка? Світська. Церква відокремлена від Держави.До чого це я?А що заважало, і заважає, цій самій Державі визнати те, що лежить на поверхні:...
Дарина ТВЕРДОХЛІБ

23 фєвраля не здається

Чим будете дивувати ваших чоловіків, дівчатка? Уже знаєте, що подарувати батькові, брату чи коханому на 14 жовтня? А ще всім класом здамо грошики на презенти нашим хлопчикам. І знову чашки,...