App Store Google Play
Дарина ТВАРА

Шлях до Січеславщини

3 Травня 06:42

Січеславська - сторічна ідея та важлива місія сучасного покоління. Січеславська - символ волі українського народу на своїй землі. Січеславська – перлина України за красою, економічним та туристичним потенціалом. Січеславська – область вільних людей, Героїв Революції Гідності та війни на Сході, форпост української державності та незалежності, культурний і духовний центр України.

В сьогоденні ініціатива Січеславщини стає все більш популярною та знаходить всебічну підтримку не тільки містян, а й відомих лідерів суспільної думки. І важко уявити, що цій ідеї вже понад сто років, і ціле століття українці намагаються встановити справжню проукраїнську назву нашого краю. Тож який він, шлях до Січеславщини?

Боротьбу за Січеславську українці почали ще сто років тому. У далекому 1917 році в Катеринослав прийшла революція. Стара імперська епоха відійшла у минуле, як тоді здавалося, назавжди. І частина міської громади, насамперед, яка бачила перспективу незалежної Української держави ​​стала іменувати Катеринослав «Січеславом». Зробивши спробу перейменувати місто, українська інтелігенції мала намір таким чином розпочати процес культурних та соціальних трансформацій. 

Автором цього топоніму вважають Дмитра Яворницького, «батька козацтва», який у 1918 році запропонував назву міста — Січеслав — як краю-колиски українського козацтва. Назву Січеслав підтримувала Центральна Рада УНР, яка планувала зробити територіальний поділ України, тоді назва Січ мала бути закріплена саме за нашою землею.

"Катеринослав місцевим українським учительським товариством перейменовано на Січеслав. Назва прищепилась", – пише київська газета "Рада" у вересні 1919 року. Проте у складні часи війни про юридичну зміну міського імені на жаль не йшлося. Попри це назва "Січеслав" активно використовувалася представниками української інтелігенції та пронаціональними українськими силами.

Назву Січеслав могли затвердити й після утвердження там радянської влади. У виданому 1921 року альманасі "Вир революції" вказано: "Пора нам перестати славити розпусного ката українського народу, царицю Катерину ІІ, назвою нашого міста. Січ Запорізька, на землі якої стоїть наше місто, була справжньою комуною, де і землі, і луки, і лови, і їжа з одного котла – все було спільним, комунальним". Але зі встановленням влади більшовиків місто залишилося Катеринославом, а пропозицію Січеслава відкинули як "шовіністичну".

Однак "Січеслав" залишався популярним серед частини літературної громадськості. Про це, зокрема, згадував письменник Василь Сокіл: "Щодо Січеслава згадую, що в роки, коли у Катеринославі на довший час запанувала українська влада, місто вже було перейменовано на Січеслав. Газети вживали цю назву, в установах офіційно також користувалися нею".

Й надалі на теренах міста виходили книжки з написом «Українське видавництво в Січеславі». А «Українська загальна енциклопедія» (1931) та «Енциклопедія українознавства» (1976) подають свідоцтва: «Січеслав, назва Катеринослава у 1918 році», тобто в часи гетьмана Скоропадського. 

Топонім Січеслав використовували й українці за кордоном. Поет, професор Альбертського університету в Канаді Яр Славутич пише 1985-го: "Народ підхопив його як святість. Нишком-тишком повторюють його в Україні, принаймні на запорізьких землях. Зберігаймо ж цей топонім і в нашому вжитку. Передаймо його наступним поколінням, може, й тим українцям, що під насильницьким зросійщенням уже й забули про нього. Прийде час – і Січеслав залунає знову так, як залунала українська мова після упадку царської імперії". 

Тож у радянські часи назва «Cічеслав» залишилася своєрідним гаслом і символом приналежності до української ідентичності в Дніпропетровську. В епоху перебудови і зараз частина газет і журналів українською мовою, що виходять в місті, носять назву «Січеславські».

У совєтський період протягом багатьох років усе проукраїнське намагалися максимально придушити, зокрема і назва «Січеслав» була під суворою забороною.

Лише з кінця 80-х років XX століття українська інтелігенція знову змогла заговорити про перейменування тодішнього Дніпропетровська у Січеслав - українські патріоти-дисиденти Іван Сокульский, Петро Розумний та активна українська громадськість розпочинають боротьбу за історичну для українців назву Січеслав. Також у 1988 році було засноване «Товариство української мови», яке потім переросло в «Січеславську Просвіту» і з перших засідань поставало питання повернення до першоджерел: мови, культури і історії.

У роки Незалежності України назва Січеслав не стала менш популярною. Відтак створено низку організацій, груп та рухів із ключовим словом у назвах "Січеслав". Також Революція гідності проходила у місті під величним прапором з написом «Січеслав», який був освячений 19 січня 2014 року на Майдані незалежності в Києві.

Тож ініціативі перейменувати край на Січеслав вже понад сто років. І сьогодні ми маємо унікальний шанс назвати цілу область Січеславщиною.

Наразі створена коаліція із більше ніж півсотні громадських організацій, які ведуть активну просвітницьку кампанію серед мешканців області щодо цієї історичної назви. Активісти проводять круглі столи, громадські обговорення, публічні дискусії, наукові конференції. Окрім того, вони заручилися підтримкою науковців, краєзнавців та істориків, які всебічно підтримують перейменування регіону саме на Січеславську. Не менш активно ініціативу підтримують музиканти, актори, письменники.

Також у 2017 році низка громадських організацій вже зверталася до голови Верховної Ради з проханням перейменувати область на Січеславську. Загалом у зверненні підписалися представники 29 організацій. Звернення розглядалося на комітеті з питань правової політики та правосуддя 12 жовтня 2017 року. У офіційній відповіді зазначено, що усі пропозиції будуть взяті до уваги, але враховуючи складну процедуру перейменування регіону поки не винесені до порядку денного.

Вже сьогодні перейменування Дніпропетровської області на Січеславську підтримали 156 народних депутатів України та зареєстрували відповідний законопроект. Тож є надія, що сторічна боротьба за омріяну проукраїнську назву нарешті наблизиться до переможного кінця.

 



Hoвини ПАРТНЕРІВ

Якась нездорова знову пішла хвиля від керівництва ЗСУ. То якийсь пулковник, маріупольський сиділець, добровольців не зміг за рік розгледіти, хоча вони у нього під носом були і сам Марік визволяли, і в...
Анастасія ГОРЯЧА

Прокидайтеся та дійте!

Типова картина типової української родини. Ранок, чоловік та дружина мовчки збираються на роботу. Швидка кава та сніданок. Діти зазвичай неохоче збираються до ненависної школи, а влітку прокидатись на...
Уже кілька тижнів на фейсбуці йде масова хвиля запитів на "дружбу" від явних ботів. Це не дивно - попереду нас чекають два роки гарячих виборів, - ми будемо обирати Президента, парламент, а потім ще м...
Музика, церква і спорт вже були "поза політикою". Тепер пан Медведчук вирішив додати в аполітичний список ще й кіно.Як бачимо, за планом вся наша культура повинна бути поза політикою. Поза українською...