App Store Google Play
Ярема ГАЛАЙДА

Про злочинні накази і душевний кретинизм

25 Лютого 11:25

Пройшлися нацгвардійці в Кривому Розі парадним маршом під ворожими прапорами. І знаходяться ті, хто їх захищає: «Ну вони ж - люди військові. Дали наказ - виконують!» 

Навіть коментувати такі словеса якось на хочеться. От уявіть американці над Іводзімою піднімають японський прапор. Або оті Кантаря з Єгоровим над Рейхстагом підняли штандарт з хакенкройцем. Уявили? Що? Не уявляється? І правильно, бо це - НОНСЕНС, маячня, марення божевільного. У нас же цей нонсенс - норма. 

Це ж на якому рівні у нас знаходиться у шкалі моральних цінностей такі наріжні для кожного народу речі, як патріотизм, національна гордість, військова честь, якщо солдат от так от запросто, без протестів тупо топає привселюдно під прапором ворога? Йому пофіг під чиїми прапорами служити? Він не розуміє ЩО таке прапор?

Це на якому рівні в Нацгвардії знаходиться виховна робота з особовим складом, якщо солдатики чудять таке і навіть не розуміють, ЩО вони творять? Вони дебіли чи люди без поняття честі та гідності, готові служити будь-кому. 

«Какая разніца в какой валюте жалованіє получать», - як сказав мені колись один мій знайомий мент. Це саме з тої пісеньки слова.

Зараз знову сварять Турчинова з Яценюком за здачу Криму. Так велика частка їхньої провини, безумовно, є.

Але давайте згадаємо і те, що:
- 2/3 військового контингенту в Криму перейшла на бік ворога;
- з усіх кримських ментів в неокуповану Україну прибули аж восьмеро, тобто, зрада у лавах МВС в Криму була поголовною;
- 1500 есбеушників перейшла на бік окупанта;
- з усього флоту, дислокованого в Криму, вірними Україні залишилося аж ТРИ екіпажі кораблів і кілька десятків курсантів.

Так от. Саме з цього душевного кретинизму і ростуть ноги кримської ганьби. В Кривому Розі, ми так бачимо, на четвертий рік війни відбувається те саме



Hoвини ПАРТНЕРІВ

У 2012 році я вперше працювала на виборах не як журналіст ЗМІ, а як журналіст-райтер обласного виборчого штабу партії "УДАР" Віталія Кличка". Через деяких час я стала прес-секретарем ГО "Антикорупційн...
В 90-х мы ходили в городской парк пить. Там студентам было хорошо и привольно, потому что городским властям было не до парков, были в Днепропетровске для чиновников, занимавшихся первоначальным накопл...
Максим Мірошниченко

Як нам оздоровити суспільство

Лише активне долучення громадських кіл до життя міста чи держави несе у собі якісь перспективи. Інакше ми приречені на культики капищних жерців, дворових месій чи міських господарників. Бо їх піар-ход...
Останнім часом все більше знецінюється результат вищої освіти в Україні. Після школи абітурієнти складають ЗНО і вступають до вишів, не тому, що бачать себе в тій чи іншій професії, а тому що “т...