App Store Google Play
Тимур Желдак

Я люблю Ворсклу!

01.06.2009 05:24

Насправді це пройде можливо завтра, можливо за тиждень. Відчуття свята, яке подарували своїм уболівальникам гравці з Полтави, забудеться, затерте новими матчами, голами і перемогами. Але сьогодні я люблю "Ворсклу".

Я люблю полтавських вболівальників - не таких численних, як донецькі, не таких заможних і не уквітчаних символікою по самі вуха. Вони не їхали лякаючою колоною автобусів, повних оголених татуйованих мужиків. Вони не обсмикали наші проспекти й двори. А ще вони співають українською.

Я люблю Васю Сачка. Хоча за свої 34 роки він забив "Дніпру" не мало за всі команди, у яких виступав. Але блін! Мужик 1974 року народження сам-один забив три м'ячі команди, вибивши в півфіналі "Металіст", а у фіналі "Шахтар". Він - переможець не просто Кубку України, він переможець спортивного духу! А хіба не символічно, що у фіналі кубку України вирішальний гол забив гравець на ім'я Василь?!

Я люблю простих гравців полтавської команди, які за помірну, навіть за вітчизняними мірками, зарплатню вийшли й виграли в "Шахтаря". Нехай один раз, нехай у втомленого і розбещеного славою, але грізного суперника. Ці українські (ще й трохи албанські) хлопці - не Жадсони й Фернандіньо. Але вони зціпили зуби, витерпіли і не дали завдати по своїх воротах ЖОДНОГО удару. Більшість цих хлопців - не полтавчани. Вони змінили не один клуб в Україні, всюди були списані за ненадобністю. І от їх команда - переможець.

Я люблю Миколу Павлова, цього ТРЕНЕРА, який зліпив з ... того що мав кулю і влучив нею в Лігу Європи. І хто тепер говоритиме, що «Ворскла» над сумнівно пройшла «Металіст» чи попала в євро кубки з 5-го місця. Вони - переможці кубку і будуть грати в основній сітці змагань. Микола Павлов - неоднозначний тренер. Хтось згадує його як двигуна «Дніпра» 80-х, хтось вважає, що він був гальмом тої команди. Хтось згадує, що за тренерства Павлова «Дніпро» боровся за золоті медалі Чемпіонату України, хоча  невдало. Хтось хакидає йому розвал команди і продаж ключових гравців головному конкуренту. Але не визнати, що великий друг нашого мера - Особистість, здається може тільки сліпо-глухий.

Я люблю полтавську «Ворсклу» за те, що вона показала моїм рідним дніпрянам ЯК ТРЕБА ГРАТИ, як треба битися і перемагати. Сподіваюся, наші футболісти дивилися цей матч. Слухали трибуни і бачили підтримку вболівальників, які приїхали за 150-200 кілометрів на ВИДОВИЩЕ.

Я дуже люблю футбол. Я хочу бачити видовище на нашій чудовій Арені. Але тепер - лише у виконанні «Дніпра». А поки що залишається радіти за Павлова і його команду. Вони заслужили грою.



Hoвини ПАРТНЕРІВ

Блог у депутата та лайки на проекти рішення – фантастика чи реальність? У містах Львів та Київ наприклад для міського депутата – це буденність, а для Кривого Рогу – фантастика. Які і...
7 грудня відбулася прем’єра фільму українського виробництва “Кіборги”. Допрем’єрний показ пройшов 28 листопада, на нього завітали військовослужбовці, реальні кіборги та їх сімї...
Вчора мій друг Андрій Денисенко ризикнув використати щодо наших політиків таке давно поховане у пісках забуття поняття, як моральність. Точніше: аморальність. Чим викликав у мене глибокий подив.У нашо...
Юрій Фоменко

Лютий 2015 року

Лютий 2015 року. Заграви і канонади на Дебальцевській стороні.З сторони Глодосово, степом на блокпост, вийшла літня жіночка з хлопчиком років чотирьох-п'яти. Ледь одягнені,тремтячи від холода, стояли...