App Store Google Play
Ярема ГАЛАЙДА

Окуповані страхом

28.11.2017 14:33

- Що ж буде, як тебе вб‘ють?
- Буду мертвим...
Сага про Сверрірра, розмова двох вікінгів.

Минулого року, по журналістських справах;) , побували з Ігорем Куліковським в Грузії. Зустрічалися з тамтешніми хлопцями, які теж займаються національно-патріотичним вихованням молоді. Що тоді здивувало? Всі якось не дуже добре ставляться до режиму Іванішвілі, але активно з ним боротися побоюються. Не в тому сенсі, що бояться братиучасть у протестах чи йти на барикади. З цим все нормально.
«Путін нападе!» - головний аргумент проти силового повалення влади знахабнілого панка, який вже сам призначає і прем‘єрів, і президентів у Грузії.

Навіть показали нам ділянку кордону вздовж траси Тбілісі - Кутаїсі, від якої мало не 800 метрів до московітських позицій.

Ми тоді зверхньо так і поблажливо дорікнули: Так вас тоді ВЖЕ окупували, раз однією тільки погрозою вторгнення керують вами!
Хлопці якось похнюпились, покивали головами, визнали частково нашу правоту...

А зараз що? Та те саме я бачу і у нас.
«Путін нападе!» - і все завмерло.
«Таки так, а дійсно ж нападе. Нам тоді - кришка. Україна загине! А тут ще й хижаки з Заходу роздеруть-порвуть. Ехехехе! Треба гриву нагнути і під ярмо йти»

От і виходить, що ми окуповані без окупації. Рулять нами однією лише загрозою московітського вторгнення.
І розуміємо, наче, що в воюючій країні повстання чи революція - це страшний, смертельний ризик.

Але ж ну як? Як?! Як жити далі, коли тільки но дихнув волі на повну і тут же тобі дихалку й перекрили? Ще й на груди стали коліном аби і не хекнув.

Як сказав один мій приятель... та вже далеко не один: «Та і хрін з ними! Прийдуть, то будемо воювать!»



Hoвини ПАРТНЕРІВ

92-роки тому Катеринослав перейменували у Дніпропетровськ. Звісно, не було ніяких референдумів/громадських слухань/можливості подати альтернативну петицію.Теоретично і зараз у місті живуть люди, які н...
Юрій Фоменко

Божі пензлики

У Бога є велика стара торба. Наскільки стара, що геть зношена і в латках. А у тій торбі: гачки, пензлі, гребінці, веретена, сита, сопілочки, граматки, вуздечки, тронки…   І ходить він з то...
Багато чую останнім часом про геройство, мотивованість та крутість, як необхідні якості для солдата. Скажу чесно: фігня це все, як на мене.Герої затикають подвигами чужі або ж свої помилки.Найкраще пр...
Всі журналісти у Дніпрі знають, що я завжди відкритий для співпраці. Незважаючи у владі я, або ні. І жодного разу я не пошкодував про співпрацю. Бо завжди витримувались ази журналістської етики. Тобто...