App Store Google Play
Максим Мірошниченко

Термінатор з Холодного Яру

11.11.2017 18:50

Якби ми мали якийсь свій Голівуд, то ми б зняли супермегашпіонську драму про ось цього чоловіка. Юрій Горліс-"Горський". Почав служити в українському війську у 1918-го року, долучившись до антигетьманського повстання. Боєць Дієвої Армії УНР не склав зброї після розвалу армії та втрати території, пішов у Перший Зимовий Похід, лікував отримане поранення на околицях Холодного Яру та долучився до тутешнього руху опору. Був улюбленцем жінок. Воював тут до 1922-го року.

«Я вже й сам добре усвідомив собі, що коли дві нації борються, то білі рукавички мусять бути скинені. За п'ять років на фронтах довелося розрубати в бою не один череп… але що можна піднести шаблю на ворога, який уже кинув зброю, що ворог лише мертвий перестає бути ворогом, з цим я погодився лиш тепер, на цьому клаптеві української землі, який треба було відстояти — або загинути».

Потрапив чекістам в руки та тікає з тюрми безпосередньо перед розстрілом. Застрелив власну кохану жінку, яка, як виявилось, почала співпрацювати з більшовиками та видавати членів руху Опору. Згодом влаштовується на службу в ГПУ, де провалює не одну чекістську операцію. Його викривають, але він уникає розстрілу, вдало малюючи шизофренію та тікає зі спецлікарні.

Після того відбуває на Галичину. Живе у Львові на площі Ринок, постійно щось друкує та привертає увагу жінок своїми історіями про ворожі кулі, боротьбу проти червоних на фронтах, проти них у підпіллі та моторошні застінки ЧК. Згодом виходить роман "Холодний Яр", що приносить автору визнання та популярність серед львівської молоді. Молоді галичани вперше дізнаються про події 1918-1922 років в Україні, вступаючи до пластунських організацій, беруть собі псевдо ватажків "Холодноярської республіки", - Чучупака, Чорний ворон. В 1939-му році він відправляється у Фінляндію, де створює український збройний підрозділ, що воює проти СРСР.

Під час німецької окупації відвідує Київ та Холодний Яр, де ще застає батьків своїх командирів та побратимів. Знаходить могилу Чучупаки та організовує багатолюдні почесті та панихиду за ватажками та бійцями холодноярцями. З наступом радянських військ, разом з дружиною відступають до Німеччини, де за ним полюють радянські спецслужби, англійська розвідка, що намагається встановити діяльність членів антирадянського руху опору та, можливо, видати їх союзнику, радянська репатріаційна комісія, служба безпеки ОУН, що має на нього свідчення про співпрацю з червоними...Як згадувала дружина, чоловік її давно попередив, що у разі викриття він застрелить їх обох. Дружина погодилася.

«Посипалися погрози, — згадувала дружина Юрія, — у вікно нашої кімнати кидалися намотані на камінці присуди смерті, у нашу відсутність у кімнаті робилися обшуки… Зник револьвер, за яким Юрко дуже шкодував, бо ніколи не розлучався зі зброєю в ті небезпечні часи… Мені й досі важко писати про ті сумні часи, коли я була свідком усіх тих наклепів і погроз…»

Зигинув Юрій Горліс-Горський у 1946-му році при загадкових обставинах, так і не полишивши діяльності в українському русі Опору, ігноруючи запрошення від американських та канадських діячів у еміграції



Hoвини ПАРТНЕРІВ

92-роки тому Катеринослав перейменували у Дніпропетровськ. Звісно, не було ніяких референдумів/громадських слухань/можливості подати альтернативну петицію.Теоретично і зараз у місті живуть люди, які н...
Юрій Фоменко

Божі пензлики

У Бога є велика стара торба. Наскільки стара, що геть зношена і в латках. А у тій торбі: гачки, пензлі, гребінці, веретена, сита, сопілочки, граматки, вуздечки, тронки…   І ходить він з то...
Багато чую останнім часом про геройство, мотивованість та крутість, як необхідні якості для солдата. Скажу чесно: фігня це все, як на мене.Герої затикають подвигами чужі або ж свої помилки.Найкраще пр...
Всі журналісти у Дніпрі знають, що я завжди відкритий для співпраці. Незважаючи у владі я, або ні. І жодного разу я не пошкодував про співпрацю. Бо завжди витримувались ази журналістської етики. Тобто...