App Store Google Play
Тимур Желдак

Я – Кіпєлов... і сподіваюся, трошки Ґринджол.

22.11.2008 00:12

Сьогодні в Україні День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій. Про це знають усі і говорить кожен. Роковини відзначають вдесяте за двома ще кумівськими указами в останню суботу листопада (чому так - не знаю, може щоб сумніше було).

Але ще сьогодні в Україні велике свято - День свободи. Цю дату - 22 листопада. Я запам'ятаю назавжди. В цей день я особисто став вільний. Я став українцем. Я ним народився, але в 29 років зрозумів, що ним ще можна й СТАТИ.

Ще зранку цього дня 4 роки тому я прокидався в шоці від того, що відбувалося з моєю країною, зі мною, „маленьким українцем". Ми з дружиною розглядали варіанти втікати світ заочі, чи хоча б у Польщу... а потім, як співає Ярема, прийшов листопад. Засинаючи того вечора, день у день я знав, що я живу на своїй, богом даній землі. Що тут моя батьківщина і дідівщина.

Вона, моя батьківщина, варта того, щоб жити, щоб боротися, щоб перемогти. Бо коли вільний, ти не програєш. Ти вільний від долі, від заздрощів та прокльонів заздрісників та лиходіїв.

Моя Україна народилася 22 листопада 2004 року. Я особисто зрозумів, що нас же, блін багато! А тих прицюцьків і паразитів, що присосалися й п'ють нашу кров - зовсім мало. Вони парять нам одну туфту за іншою, але ТЕПЕР уже не проходить. Ми стаємо щодня сильніші, ми стаємо щодня заможніші - не ЗАВДЯКИ, але ПОПРИ. Бо разом нас, хоч ти впрись, але багато. І жодному уряду, президенту чи прем'єру нас не подолати!

З тих пір я багато чого втратив. Я втратив символ моєї держави. Лише один з, але його прізвище ми вигукували разом зі словом „Свобода". Він подарував нам свято. Я іноді перечитую його указ http://maidan.org.ua/static/news/1132416797.html Цікаво, а він хоч тоді у все це вірив?

Але я йому давно простив - людина слабка, особливо проти системи, яку будували 90 років. Мільйон сильніший. Мільйон може зламати систему. Я не втратив віру. Я не збираюся її втрачати. Свободу вірити я теж здобув тими холодними вечорами під снігом на майдані імені ідеолога поневолення моєї країни.

Серед моїх предків кількість закатованих і заморених голодом радянською владою вимірюється десятками. Я обов'язково сьогодні вшаную їх пам'ять, випивши чарчину мовчки. Але їм, швидше за все, це вже не допоможе.

Серед моїх знайомих, друзів, родичів багато вільних українців. Сьогодні я святкуватиму разом з ними. Сьогодні наше свято. СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! Вона всередині, в душі, в голові.

Але вона й назовні. Свобода - це спротив. Як написав до цієї дати один шанований українець, „ми мусимо пам‘ятати: найбільший наш виклик цій владі і найбільший прояв свободи - це здатність організувати власне нормальне життя так, щоб не кланятись за це жодній партії і жодному вождеві. На засадах моралі і звичаєвого права. Не даючи їм змоги купувати "мерси" за наші гроші".

Шануймося, українці! Святкуймо наш день! Ви - вільні! Навіть не погоджуватися зі мною і усім, що я тут написав.



Hoвини ПАРТНЕРІВ

Вчора на собі відчув усіемоції які виникають у водія при заносі тролейбуса. Одразу зрозумів, чому на екзаменах і заліках буквально в кожному білеті є питання про дії при заносі. Одразу все згадав і ро...
Підбиваючи підсумки святкування Нового року постає питання, невже тисячі українців ще не знають, що йде війна? Чи вони вирішили, що вона вже закінчилася? Чи це просто недалекість і нерозуміння якої шк...
Ось надумав ділитися зі своїми френдами та читачами інформацією щодо деяких особливостей контактної мережі дніпровського електротранспорту. На перший погляд ця тема здається нудною та нецікавою. Але н...
Є такий розпрекрасний документ. Називається «Загальна декларація прав людини». Прийнятий цей документ Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року і з того часу не редагувався та не випра...