App Store Google Play
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Дім це не стіни. Дім - фортеця твоєї душі

17.08.2017 16:41

До того, як у мене з'явилася ця фортеця, я орендувала спочатку величезну "сталінку" біля залізничного вокзалу, а потім - однокімнатну кавртирку на проспекті Героїв, у якій не було ані ліжка, ані шафи, ані гарячої води. Самі голі стіни. Спала я на підлозі, яка слугувала і ліжком, і письменним столом.

Сталінку довелося замінити на той сарай через те, що голова НСЖУ області звільнив мене за табличку "Площа героїв Майдану", прибиту на колишній площі Леніна.

А потім почалася війна і мені вже було по*й де жити.

По*й не було моїй мамі, тож вона не витримала і поки я була на Донбасі - купила мені однокімнатну студію.

На залишки коштів які витрачала в основному на придбання броніків - я придбала меблі.

А далі, зі стін, ця студія перетворилася на фортецю. Туди я тікала з відряджень. Туди приїздили десятки Донбасівців, щоб помитися у гарячій воді, там я прала форму своїх друзів, які щойно вийшли з Іловайського оточення. І вода з кров'ю стікала з цієї форми у трубопровід. Там створювалася база даних по зниклим безвісти, пораненим і загиблим. Туди переселилася моя краща подруга Оля, коли війна торкнулася її рідного Донецька. Там плакали, там обіймалися друзі, там з ранку до ночі відповідали на телефонні виклики родичів наших хлопців. Там давали надію.

Там вся підлога була застелена спальниками. І скрізь була купа зброї та бк. І там постійно хтось жив, хворів, одужував, чи тікав від реальності. Там святкували Дні народження і пили горілку, поминаючи тих, хто пішов. Там завжди були галасні розмови і завжди було тепло.

Там поряд з формою та броніками, були фарфорові лялечки і м'які іграшки. Звідти я збиралася в ротації і туди поверталася. І кожного разу, коли я тікала - я тікала саме туди.

Сьогодні я вирішила - час нам прощатися. Але вірю, що ці стіни стануть фортецею для когось ще. Квартира на Західному - продається. Пишіть, чи телефонуйте. Там залишиться все, що й було. Ліжко, шафи, кавоварка.

Можливо для когось вона стане таким самим сховищем, яким була для мене.



Hoвини ПАРТНЕРІВ

Днями завдяки щасливому збігу обставин (спочатку в інтелектуальних іграх, а потім в робочому колективі) став глядачем вистави "Дульсинея Тобосская" в Дніпровському театрі Театр "Верим" /// Theatr...
Антон МОРОЗ

До Дня Соборності

Початок ХХ століття приніс чимало горя українському народу. Перша світова війна, революція, більшовицький терор, внутрішня боротьба, перевороти, окупація - здавалося б все це мало зламати українців ра...
Нещодавно український провідник Дмитро Ярош поділився відео з російського каналу, де зазомбовані путінські шістки, так звані експерти, проводять «аналіз» інтерв’ю з командиром УДА.Хо...
Зараз хочу повернутися до теми назви нашої області, яку ганебно провалив «кум» всіх дніпровських «патріотів» з «великої дороги», а саме – мер Дніпра. Це той м...