App Store Google Play
Максим Мірошниченко

Що Ви знаєте про Лі Кван Ю?

10 Серпня 15:28

Нещодавно зустрів одного активного блоггера. У 2013-му році він, свята душа, "топив" за Майдан. У 2014-му році "топив" за АТО, добробати, потім ЗСУ. Постійно шось там пише про "зраду", "перемогу", аналізує якісь хитросплетіння української політики, здичавілісь середньостатистичного українця, нецівілізованість та таке інше... Так ось. П'ємо каву і тут він знову починає оці заялозжені розмови про те що у нас погано у країні, а що добре. Згадав шось про Лі Кван Ю, які той проводив реформи, а у нас у політиків ніби-то немає для цього "волі".

І тут я прямо запитав, що цей поважний чоловік знає про Лі Кван Ю. Як виявилось, нічого більше окрім тих загальних та ефемерних речей, які пробігають десь на fb та десь з ефіру якогось ще одного такого політичного експерта, - те що він "підняв Сінгапур", боровся з корупцією та "посадив трьох друзів", ще якась хрєнь. От мені, наприклад, торік одного разу стало трохи цікаво хто такий Лі Кван Ю. І я купив його мемуари. Сторінок так за дофіга і гривень так за 300. І я маю сказати, що про цього дядька мало хто тут знає.

Спочатку, аби зробити усі ці красиві для нашого "прасвіщоннава" інтєлігєнта речі про високоморальну світлу боротьбу з корупцією та тріумфальний успіх у піднятті Сігнапура, Лі Кван Ю винищив політичну опозицію. Усю. Я не скажу, що він був таким дєрзким чоловіком, що захотів це зробити. Просто якось це органічно вийшло. Його курс встав у жорстку конфронтацію з опозицією. Поступово виявилося що Лі Кван Ю став перед дилемою "або/або". Тому він спочатку загнав її в маргінес, а потім звинуватив її у співпраці з комуністичним Китаєм. І звинуватив небезпідставно. Були і політичні справи і політичні теракти (радикальні опозиціонери такими діями компрометували взагалі лівий опозиційний рух), а жорсткі закони (наприклад, вели штрафи та тримання під вартою за забруднення міста) стимулювали політично активних сінгапурців йти до опозиції. Яку Лі Кван Ю винищив. Без масових розстрілів, шибениць, трійок чекістів, але до самої його смерті у Сінгапурі не існувало ніякої більш-менш дієвої та функціональної опозиції. І до речі, він помер небідною людиною. І рідня його не свято лишалася жити так, як середньостатистичний сінгапурець.

Ось поки я швидкобіг згадав усе це ще з не до кінця прочитаної книги, ця поважна людина мені ще розвалювала про якогось відважного старця і вдавала що вона ніби-то про нього щось знає. Потім я згадав, що цей поважний прихильник жорстких лікванюнівських методів волав про закриття "вконтактє" як про антидемократичну ініціативу... Я поки пив каву, кивав бантом, робив вигляд що ніби слухаю, потім встав і пішов. В моїй уяві до влади приходив Лі Кван Ю, а мій співбесідник сидів і топив на фейсбуці за опозиційні протести, топив проти згортання демократії у країні, ментально рвав на собі ментальну сорочку, кидав у посіпак режиму ментальні ручні гранати, дописував якісь статті на якісь сайти і роздавав інтерв'ю...Тоді як він "топив" за Майдан, "топив" за АТО, добробати чи ЗСУ. Знаєте, я вважаю що якщо людині щось цікаве, то вона цим живе. Вона цим працює. Усе інше, - якийсь хлопчаковий випєндрьож.

В українській історії є одна людина, яка намагалася побудувати тут Державу. Так, вона не відповідала тодішньому соціалістичному мейнстріму мас, так, подекуди йшла врозріз з назвою "УКРАЇНСЬКА" Держава, але вона будувалася. Від нелегітимного перевороту (хоча що тоді було легітимне? Борги і ті можна було простити перед наставленим стволом) через написання законів. І були служби які контролювали їх виконання. І як він закінчив? Досвід Скоропадського у цьому плані теж просто неможливо переоцінити.



Hoвини ПАРТНЕРІВ

Блог у депутата та лайки на проекти рішення – фантастика чи реальність? У містах Львів та Київ наприклад для міського депутата – це буденність, а для Кривого Рогу – фантастика. Які і...
7 грудня відбулася прем’єра фільму українського виробництва “Кіборги”. Допрем’єрний показ пройшов 28 листопада, на нього завітали військовослужбовці, реальні кіборги та їх сімї...
Вчора мій друг Андрій Денисенко ризикнув використати щодо наших політиків таке давно поховане у пісках забуття поняття, як моральність. Точніше: аморальність. Чим викликав у мене глибокий подив.У нашо...
Юрій Фоменко

Лютий 2015 року

Лютий 2015 року. Заграви і канонади на Дебальцевській стороні.З сторони Глодосово, степом на блокпост, вийшла літня жіночка з хлопчиком років чотирьох-п'яти. Ледь одягнені,тремтячи від холода, стояли...