App Store Google Play
Тимур Желдак

Два дзвіночка #перемоги, які всі не помітили

21.04.2016 09:42
За суцільною #зрадою українського політикуму, обумовленою так і не вирішеним питанням окупованих територій, урядовою кризою та парламентською бездіяльністю, на тижні, що минає, залишились, на мій погляд, непоміченими два доволі радісні інформаційні дзвіночки, які поки що не сповіщають про настання в Україні економічного раю чи стабільного розвитку, але є важливими кроками, чи навіть, якщо хочете історичними рішеннями, яких так давно чекали прості українці.
 
По-перше, Єврокомісія в середу оголосила про подання законодавчої пропозиції щодо візової лібералізації для України. Як йдеться в документі, опублікованому на сайті ЄК, не висувається жодних додаткових умов щодо запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС.
 
На мій особистий погляд, прийняття такого документу – значне досягнення. Адже чи не заради цього від початку виходили на мороз люди взимку 2013? Чи не за бажання вільно пересуватися Європою отримували по обличчях і спинах кийками беркуту студенти в 30 листопада? І до речі хто забув, але саме цей пункт був одним із тих, що декларував нинішній Президент Петро Порошенко в ході своєї передвиборчої кампанії. І як би хто скептично до нього не відносився, але таки виконує.
 
Багато аналітиків стверджують, що проблемою багатьох проблем України і її мешканців (від Януковича до сепаратизму і корупції) є невиліковний «совок» у головах. Найголовніша причина цього совка – штучно звужений світогляд, замкнений на собі й тому, що «колись було краще». За даними опитування Research and Branding Group, 77% українців не були за кордоном жодного разу. А українців, котрі побували далі від Росії, Єгипту і Туреччини – наприклад, у країнах ЄС, США чи Канаді, - 17%, констатують результати спільного дослідження фонду Демократичні ініціативи та Центру Разумкова. Київський міжнародний інститут соціології з'ясував, що 36% наших громадян не виїжджали навіть за межі рідного регіону.
 
Стати європейцем можна, довго слухаючи лекції в пресі й по телебаченню. Але як кажуть, краще один раз побачити. Тиждень в Європі лікує від радянської ностальгії краще аніж 10 років пропаганди. Тому вчорашнє рішення Єврокомісія, як бальзам на хвору душу українців.
 
Але #перемоги цього тижня на ініціативі Єврокомісії не скінчилися. Президент України Петро Порошенко запропонував силовим відомствам скоротити кількість генеральських посад.
 
Дехто з коментаторів може заперечити, сказати, що не на часі, але я б не поспішав.
 
По-перше, чи не цього вимагали волонтери, рядові військові та прості громадяни від Петра Порошенка ще від самого початку АТО (якщо відверто, то вимагали й раніше, але ж хто б там слухав кожного)? Будь-хто в цій країні розуміє, що силові відомства недієздатні насамперед – через перевантаженість керівним складом, який не має реального бойового чи оперативного досвіду, а отримував «зірки» планово – на ювілеї і державні свята у період «стабільності».
 
По-друге, всі вимагають від Президента дієвих кроків по боротьбі з корупцією. А що породжує більшу корупцію, ніж роздута, невмотивовано чисельна та заплутана структура керування і прийняття рішень, зокрема і в силових відомствах?
 
Ну і насамкінець. Хтось заперечує, що міністерство оборони, внутрішніх справ і Службу безпеки слід реформувати? Слід визнати, що силові відомства України досі у значній мірі є спадкоємцями відповідних структур Радянського Союзу і виконують свої функції вкрай неефективно. Насамперед – бо керівний склад (кількість якого значно перевищує кількість активних виконавців з практичним досвідом) не готовий і не здатний до ефективної роботи, якої зараз потребує українське військо і українська держава.
 
А тому, не вдаючись до методів #зради, як журналіст, як громадянин і просто українець можу сказати лише одне, сподіваюсь Петре Олексійовичу, що подібні кроки не будуть поодинокими. Адже місць, що підлягають очищенню і декорупціонізації в державі ще ой як багато.


Hoвини Join

Погода, Новости, загрузка...
Максим Мірошниченко

Нащадки слави Січових Стрільців

Дзвонить пан Юрій Фоменко, каже шо поки одні петлюрівці-дезертири сплять або чубляться в інтернеті, інші петлюрівці саджають на Соборній площі ялівець (можжевєльнік) біля пам'ятного хреста воякам...
Максим Мірошниченко

Моя країна

Взагалі знаєте, президент моєї країни - це президент закинутої на заднє подвір'я історії країни, яку хочуть розколоти та розвалити. Значній масі населення якої на це начхати. Суди якої виправдовують р...
Анастасія ГОРЯЧА

До людей, як до худоби

Якось Яніка Мерило стрімила з СВ потяга, здається, Київ-Львів... Вона казала про реформи, які таки відбуваються в нашій країні, демонструючи новеньку плазму у люксовому вагоні. Довелось якось і мені п...
Юрій Фоменко

Земля країни Герр

1970 рік. Наше місто розросталось на лівому березі. Вже вийшло за межі Мануйлівки і розбудовувалось у плавнях і на пісках.  З появою нових будівель виникало питання закладки зелених зон. А для зе...